18 березня в музеї Національного університету «Києво-Могилянська академія» відбулася презентація першого проєкту ЮНЕСКО/ЄС – «Збереження єврейської документальної спадщини в Україні, вшанування колективної пам’яті, підвищення рівня обізнаності і доступу до архівів, а також сприяння міжкультурному діалогу».
У рамках Національного комітету Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» – Information for All Programme (IFAP), який очолює голова Національної ради Ольга Герасим’юк, у 2024 році було створено Національний комітет Програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу». Його завданням є питання, пов’язані зі збереженням і реєстром культурної спадщини та архівів України. До складу комітету, який очолила Лариса Левченко, директорка Центрального державного архіву вищих органів влади та управління, увійшли фахівці архівної та культурної справи – загалом 15 осіб.
Перша ініціатива, яка була презентована громадськості, – проєкт зі збереження єврейської документальної спадщини. Про запуск проєкту оголосила Генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азулє під час свого візиту до України 28 січня. Імплементація проєкту має втілитися, зокрема, у низку публічних та мультимедійних заходів щодо поширення історичних та культурних наративів єврейських громад в Україні. Заступниця міністра, голова Національної комісії України у справах ЮНЕСКО Мар’яна Беца, яка взяла участь у презентації проєкту, наголосила на важливості збереження документальної спадщини в умовах російської загарбницької війни, позитивно відзначивши український досвід у рамках програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу».
«В умовах триваючої російської агресії проти України ця ініціатива зміцнить українські архіви та їхню здатність зберігати та створювати доступ до документальної спадщини. Проєкт сприятиме співпраці дослідників, митців та журналістів», – зазначила дипломатка.
Проєкт триватиме 24 місяці і зосередиться на Києві, Одесі та Дніпрі. Проєкт реалізовуватиметься під егідою ЮНЕСКО та фінансуватиметься ЄС, і спрямований на розвиток українських архівів і полегшення доступу до документів, зокрема за допомогою оцифрування. П’ятдесят фахівців культури пройдуть навчання від ЮНЕСКО щодо інвентаризації, збереження та оцифрування історичних документів.
Документальна спадщина – це хроніка нашого існування, свідчення історії нації, її культури й ідентичності. Саме це ворог зараз намагається стерти. Через повномасштабну війну, чисельні обстріли, руйнування архіви, бібліотеки та історичні документи опинилися під серйозною загрозою. Руйнування змусили здійснити переміщення матеріалів, а логістичні виклики спричинили колосальне навантаження на національні та місцеві інститути пам’яті. Тож питання оцифрування документів стало дуже актуальним.
«Захист величезної та різноманітної спадщини України – це не лише збереження минулого. Це перш за все інвестиція в наше спільне майбутнє. Різноманіття є визначальною рисою нашого континенту. Повага до цього різноманіття та інклюзивність є ключовими для нашої згуртованості й єдності. Саме вони об’єднують нас, дозволяють нам жити, працювати і творити разом, визнаючи та найкращим чином використовуючи наші відмінності», – зазначив заступник голови Представництва ЄС в Україні Ремі Дюфло.
Панельна дискусія, яка пройшла в рамках заходу, об’єднала представників державних установ, міжнародні організації, експертів із культурної спадщини, журналістів. Присутні обговорили критичні ризики, зусилля зі збереження та міжнародну співпрацю в сфері захисту документальної спадщини України.
«Наша мета – покращити доступ громадськості до історичних документів, щоб дослідники, журналісти та широка громадськість могли досліджувати та вчитися. Роблячи матеріали більш доступними, ми прагнемо сприяти кращій освіті, розумінню й інклюзивності, дозволяючи людям більш значуще долучатися і пізнавати історію України», – наголосила координаторка програм, Сектор комунікацій та інформації Представництва ЮНЕСКО в Україні Тереза Корбахер, презентуючи проєкт.
У презентації також узяли участь старший освітній координатор Бюро ЮНЕСКО в Україні Даніель Чутурич, заступниця міністра культури та інформаційної політики Анастасія Бондар, а також члени українського Національного комітету IFAP та підкомітету «Пам’ять світу», журналісти, експерти в галузі мистецтва.
Нагадаємо, Україна була обрана до складу Міжурядової ради IFAP у 2023 р. під час 42-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. За час своєї роботи, від березня минулого року, Національний комітет IFAP став одним із найсильніших серед таких комітетів держав-членів. Комітет активно працює, аби привернути увагу міжнародної спільноти до злочинів, скоєних росією у сфері медіа в Україні.
