Робота медіа під час війни, євроінтеграційні процеси, протидія дезінформації і штучний інтелект – теми, які обговорив член Національної ради Олександр Бурмагін в ефірі «Громадського радіо».
Євроінтеграційний напрямок
За словами члена Національної ради, закон «Про медіа» дав старт системній глибинній реформі в галузі. На сьогодні українське законодавство, як зазначають експерти з Європейської Комісії, переважно інтегровано й містить значну частину підходів, які існують в Європейському Союзі.
Український Уряд затвердив Дорожні карти з чітко окресленими таймлайнами і дедлайнами, які передбачають конкретні кроки й показники, зокрема і в медійній сфері, щодо повної відповідності європейським стандартам.
Як уточнив Олександр Бурмагін, на початку серпня цього року набув чинності нормативний документ Європейського Союзу – Європейський акт про свободу медіа (European Media Freedom Act, EMFA), положення якого Україна як кандидат на вступ до ЄС має поступово імплементувати у своє законодавство.
EMFA, зокрема, встановлює вимоги щодо:
- прозорості медіавласності;
- незалежності суспільного мовлення;
- стандартів захисту свободи слова;
- виборчого процесу;
- політичної реклами;
- посилення незалежності національних медіарегуляторів.
Олександр Бурмагін сподівається. що ближчим часом буде ухвалено законопроєкт 12111 – апгрейд Закону «Про медіа».
Основне завдання медіа в Україні – вижити
Національна рада як конвергентний регулятор працює з усіма видами медіа – від телебачення до онлайн-платформ – і намагається максимально сприяти їхній діяльності. Це стосується як адміністративної підтримки, так і переговорів із міжнародними партнерами щодо фінансування й ресурсного забезпечення.
Сьогодні український медіаландшафт значно ширший і складніший, ніж ще кілька років тому. Водночас саме друковані медіа часто залишаються єдиним джерелом інформації для багатьох громад. Тому Національна рада, як зазначив член Національної ради, планує ініціювати перед Верховною Радою питання про необхідність державної підтримки преси як важливої складової інформаційного простору.
Олександр Бурмагін закликав журналістів і редакції уважно стежити за євроінтеграційними процесами у сфері медіа. Вся актуальна інформація публікується на офіційному сайті Національної ради та в її соцмережах у форматі просвітницьких матеріалів.
«Медіа мають усвідомлювати, що через два-три кроки євроінтеграції перед нами постане нова парадигма – вона суттєво відрізняється від теперішньої».
Як приклад, член медіарегулятора навів законодавчі зміни у сфері захисту персональних даних, які Україна має імплементувати згідно з європейськими вимогами. Водночас для журналістів, які дотримуються етичних стандартів, ці зміни не стануть обмеженням, а навпаки – сприятимуть прозорості й довірі.
Чинники, що негативно впливають на динаміку медіаландшафту
На думку Олександра Бурмагіна, негативні тенденції медіаландшафту мають кумулятивний ефект:
- загальні тренди (перевага онлайн-медіа);
- повномасштабне вторгнення (фінансові проблеми, кадровий дефіцит, падіння рекламного ринку, безпековий компонент);
- вихід USAID з України.
«Не дивлячись на всі ці серйозні виклики, наш медіаландшафт залишається плюралістичним. У нас все одно велика кількість медіа: локальних, регіональних, національних».
Протидія ворожій пропаганді у прифронтових регіонах
Під час ефіру також говорили і про важливість інформаційної безпеки у прифронтових областях. Олександр Бурмагін наголосив, що для протидії проникнення ворожого сигналу регулятор запровадив спрощену процедуру – безкоштовну видачу тимчасових дозволів на мовлення для медіа, готових працювати в цих зонах.
Універсальним інструментом у протидії дезінформації Бурмагін назвав Кодекс етики українського журналіста, який допомагає як у юридичних питаннях, так і в інформаційній гігієні.
Національна рада регулярно організовує дослідження, круглі столи та інші заходи, спрямовані на боротьбу з дезінформацією. Особливо це актуально для онлайн-медіа, де дедалі частіше фіксуються прояви мови ворожнечі, що націлена на розкол суспільства.
Регулятор реагує на такі випадки в межах чинного законодавства. Пасивний моніторинг онлайн-середовища вже здійснюється, однак для активного моніторингу потрібне додаткове програмне забезпечення, якого наразі бракує.
Про штучний інтелект
Національна рада разом із Мінцифри, представниками профільних громадських організацій і державних органів розробили рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту в медіа. Цей системний документ розміщений на сайті Національної ради. Його медіа можуть використовувати як відповідальний інструмент у своїй діяльності, щоби бути чесним зі своєю аудиторією.
Прослухати повне інтерв’ю можна за посиланням.
