3-4 вересня в рамках проєкту Twinning відбулася дводенна зустріч, присвячена регулюванню медіаринку. Фахівці Національної ради спільно з європейськими регуляторами обговорили ключові питання, що стосуються виробництва та розповсюдження аудіовізуальних творів. Серед головних тем – застосування європейських квот, підтримка незалежних продюсерів та трансляція подій великого суспільного значення. Учасники також розглянули українські підходи в умовах воєнного часу та перспективи використання штучного інтелекту.
Зустріч відкрили Франческо Скіаккітано з італійського регулятора AGCOM та Євген Перелигін, керівник апарату Національної ради.
Основна увага першого дня була зосереджена на правилах, встановлених Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги (AVMSD). За словами Маї Каппелло з Європейської аудіовізуальної обсерваторії, ця директива чітко визначає обов’язки для медіа:
- телебачення має приділяти більшу частину свого ефірного часу європейським роботам;
- VOD-платформи (сервіси на запит) повинні формувати не менше 30% свого каталогу з такого контенту.
Крім того, Директива вимагає, щоб ці твори були помітними та видимими для користувачів, наприклад, через спеціальні розділи або ефективний пошук.
Український досвід регулювання цього питання представив аналітик Національної ради Ігор Тимофєєв, який розповів про квоти, які діють в Україні:
- 50% ефірного часу для національного продукту на телебаченні (25% для дитячих каналів);
- 30% для європейського контенту на нелінійних сервісах.
Він також підкреслив, що твори з країни-агресора не можуть бути зараховані ні до національного, ні до європейського контенту, а за порушення передбачені штрафи.
Свій досвід представили також Франческа Пеллікано з AGCOM та Маріанна Жакоб з ARCOM, які детально розповіли про моніторинг і контроль в Італії та Франції, а грецькі фахівці П. Калогіру та Софія Дала поділилися своїми підходами.
Наступного дня обговорили питання підтримки незалежних продюсерів. Мая Каппелло пояснила, що згідно з Директивою AVMSD, мовники мають виділяти не менше 10% свого ефіру або бюджету на їхні роботи. Вона також зазначила, що хоча єдиного визначення «незалежного виробника» в ЄС немає, більшість країн застосовують спільні національні критерії:
- власності (компанія не пов’язана з мовником);
- фінансової та операційної незалежності (здатність самостійно приймати рішення та фінансувати проєкти);
- збереження прав на твори (продюсер зберігає авторські права, що дозволяє йому продавати контент на інших ринках).
Окремий блок був присвячений подіям великого суспільного значення. У Європі це Олімпійські ігри, футбольні чемпіонати чи національні культурні події, які мають бути доступними широкій аудиторії, а не лише в ексклюзивних трансляціях.
Анастасія Косміна з Національної ради презентувала український підхід до регулювання подій великого суспільного значення. Вона повідомила, що у червні 2023 року було затверджено перелік таких подій, до якого увійшли:
- матчі національної збірної з футболу;
- Олімпійські та Паралімпійські ігри;
- конкурс «Євробачення»;
- висвітлення державних свят.
Закон «Про медіа» дозволяє новинним службам використовувати уривки з ексклюзивних трансляцій тривалістю до 90 секунд з обов’язковим зазначенням джерела.
Завершила зустріч Алессандра Ленці (AGCOM), яка презентувала нову інноваційну модель нагляду за цифровим середовищем, що поєднує класичний моніторинг, інструменти платформ та можливості використання штучного інтелекту.
Дводенна дискусія в рамках проєкту Twinning вкотре засвідчила важливість обміну досвідом між Національною радою та європейськими партнерами. Це дає змогу ефективно адаптувати найкращі практики до українських реалій та знаходити спільні рішення у сфері медіарегулювання.
