На Чернігівщині у приміщенні регіонального хабу ІМІ «Медіабаза Чернігів» відбувся тренінг для медійників на тему «Захист свободи слова та права медійників в умовах війни». Для журналістів, редакторів актуальні питання розкрив член Національної ради Олександр Бурмагін.
На захід зібралися медійники з усієї області, багато з них приєдналися до тренінгу онлайн. У центрі обговорення такі питання:
- як медійникам захищати свої права;
- яка відповідальність передбачена за перешкоджання законній діяльності журналістів і протиправний вплив на них;
- який алгоритм дій журналістів у разі протиправних посягань на їхню професійну діяльність.
Частина розмови була присвячена впровадженню та застосуванню Закону України «Про медіа». Зокрема, Олександр Бурмагін пояснив принципи ліцензування та реєстрації суб’єктів у сфері медіа, нагадав про відповідальність, що виникає за порушення законодавства. Вона для кожного з видів медіа – аудіовізуальних, аудіальних, друкованих, онлайн – своя, тож разом з учасниками розібрали особливості різних порушень.
Член медіарегулятора приділив увагу й обмеженням щодо змісту інформації. До цього аспекту журналістам слід ставитися уважно, адже Закон в умовах воєнного стану накладає на медіа додаткові зобов’язання. Чіткий перелік інформації, яку не можна розголошувати, наведено в наказі Головнокомандувача Збройних сил України від 3 березня 2022 року № 73 (зі змінами), наголосив Олександр Бурмагін. Цей наказ визначає порядок взаємодії медіа зі Збройними силами України та їх складовими у період дії правового режиму воєнного стану. Він містить розподіл на зони доступу медіа до території бойових дій – зелена, жовта, червона – і встановлює правила роботи в них.
«На всю іншу інформацію діє норма мирного часу», – акцентував Бурмагін.
Багато часу під час тренінгу говорили про доступ до публічної інформації – як журналістам звертатися до органів влади так, щоб отримати необхідні відповіді. Олександр Бурмагін дав поради медійникам щодо написання правильних інформаційних запитів. Він, зокрема, зауважив на необхідності чітко формулювати запитання та нагадав, що в разі порушення права журналістів на доступ до інформації варто писати скаргу і йти до суду.
Також торкнулися теми спільного регулювання у сфері медіа. Член Національної ради розповів про те, для чого в Законі передбачене створення цього інституту, які завдання стоятимуть перед ним, а також поінформував про процес втілення цієї реформи на практиці. Наразі уже створені чотири органи співрегулювання у сфері аудіовізуальних, аудіальних, онлайн- і друкованих медіа. Найактивнішим є орган, де працюють аудіовізуальні медіа. Він уже створив робочі групи, які розпочали роботу над кодексами мовлення з кількох питань.
Член Національної ради зауважив, що саме від активності медійників залежить життєздатність цього інституту, напрацювання правил висвітлення визначених Законом тем, якими керуватимуться медіа. Тож він закликав представників медіа бути активними і приєднуватися до роботи органів спільного регулювання.
