Під час влучання снаряду РСЗВ по Сумах 3 червня воєнний кореспондент Павло Зарва був одним із перших, хто опинився на місці події – його будинок розташований всього за кілька десятків метрів від місця обстрілу. Завдяки навичкам надання первинної допомоги він миттєво зорієнтувався і ще до прибуття спеціальних служб надав кваліфіковану допомогу потерпілим: наклав турнікет, перемотав пораненому голову та іншому поставив оклюзійну наліпку на спину, адже в того була пробита легеня. Зробив це, не вагаючись, бо в ситуації, коли людина стікає кров’ю, лік іде на хвилини.
Близько року Павло Зарва працює воєнним кореспондентом сумського видання «Кордон.Медіа». У журналістській професії він з камерою і фотоапаратом. До того мав півторарічний стаж інструктора із тактичної медицини для військових. Його досвід став дуже потрібним у новій професії, у якій що не день – то ризик для життя.
Для журналістів, котрі працюють на прифронтових територіях, таке вміння критично важливе, ділиться медійник. Тому працівники «Кордон.Медіа» проходять курси тактичної медицини і регулярно на мінікурсах відшліфовують свої практичні навички накладання турнікетів, бандажів, пов’язок, накладання тампонади тощо. Часто Павло Зарва нагадує про таку потребу або й сам проводить навчання для колег.
«Важливо, щоб мої колеги самі собі могли надати допомогу, бо не завжди є біля тебе кваліфіковані люди, котрі можуть допомогти, особливо на місцях, куди виїжджають кореспонденти», – каже Павло.
Міжнародні етичні норми роботи журналістів визначають принцип невтручання або спостереження без участі, аби не впливати на перебіг подій та не порушувати достовірність і нейтральність репортажу. Водночас ситуації, подібні до тих, що відбулася вчора у Сумах, вимагають ширшого тлумачення з урахуванням усіх ризиків. У «Кордон.Медіа» як видання, що постійно в гарячих точках, є свої редакційні правила для цих випадків.
«Згідно з внутрішніми протоколами ми маємо право надавати допомогу і собі, і нашим колегам. І також ми маємо право надавати допомогу потерпілим людям, цивільним, які потрапили, як наприклад вчора, під удар ракети РСЗВ», – пояснює журналіст.
Павло Зарва і його колеги дуже добре усвідомлюють, що на місцях, куди щойно поцілили шахеди чи КАБи і куди одразу ж приїжджають журналісти, є майже 100% загроза їхньому життю. Адже ця точка вже відома ворогу, і в кожну мить може трапитися повторний «прильот». Це будні військової журналістики, тому такі важливі навички тактичної медицини, відшліфовані до автоматизму. І якщо раптом доведеться вибирати: фіксувати події чи надати невідкладну допомогу потерпілому, для Павла це питання вирішене:
«Особисто для мене у цьому моменті немає якогось вибору, бо для мене життя людини – перш за все. Я розумію, що десь можу відійти від своїх прямих обов’язків в плані роботи. Але якщо я знаю, що можу кваліфіковано надати допомогу людині, щоб вона вижила, то я, звісно, роблю так, щоб надати їй допомогу».
Зарадити в критичній ситуації повинен вміти кожен, переконаний журналіст. А для цього вже з найменшого віку потрібно навчати дітей азам надання первинної допомоги. Відпрацьоване до «м’язевої пам’яті» вміння дає змогу не розгубитися і без вагань, з чітким розумінням, кому допомога потрібна найперше, діяти.
Хоча нині ситуація на Сумщині загострюється, Павло не збирається релокуватися до іншого регіону. Він залишатиметься в Сумах, на своєму медійному кордоні.
Фотографії надані Павлом Зарвою
