Стрімкий розвиток технології штучного інтелекту відкриває нові можливості для медійників і працівників сфери реклами й маркетингу. Водночас його використання пов’язане з певними ризиками, що стосуються прав людини, захисту персональних даних, демократичних процесів. Про світові практики регулювання ШІ та український передовий досвід і перспективи під час заходу «Від інновацій до відповідальності: як регулювати ШІ в Україні та ЄС» розповіли експерти державного і громадського сектору. Захід організувала Національна рада спільно з Міністерством цифрової трансформації і Громадською радою, що діє при медіарегуляторі. Захід модерував член Національної ради Олександр Бурмагін. Понад 100 учасників від медіа приєдналися до заходу онлайн.
Вплив ШІ на права людини і демократичні процедури – одна з головних тем на світових майданчиках, де збираються представники регуляторів, громадськості, медійників, платформ, зауважила у вступному слові членкиня і відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко. В Україні процес розвитку і використання ШІ теж відбувається активно, а тому нагальним є питання балансування користі і ризиків, які несе з собою ця технологія.
Українське законодавство поки не містить норм щодо регулювання ШІ, однак уже напрацьовані секторальні рекомендації. За словами Олександра Бурмагіна, ці рекомендації ляжуть в основу законодавчих норм, що можуть з’явитися в Україні за кілька років. А поки є запропоновані зміни до Закону «Про медіа», які передбачають, що правила використання штучного інтелекту в медіа мають стати предметом інституту спільного регулювання.
Світовий досвід регулювання ШІ
Використання ШІ креаторами дозволяє генерувати більше контенту за менший період часу. Водночас певні ризики – поширення діпфейків, дезінформації, невалідованої інформації, маніпулювання, у тому числі під час виборчого процесу, – спонукали регуляторів до встановлення правил регулювання, аби захистити права та інтереси громадян.
«Уже зараз виникають різні виклики, які стоять як перед медіа, так і перед журналістами, громадянами, юристами. Це – етичні питання, питання інтелектуальної власності, обробки персональних даних, упередження моделей, шахрайство, використання діпфейків. Ці виклики існують вже зараз, і з ними треба працювати», – зауважив керівник практики ШІ «ЮК Juscutum», член Експертно-консультаційного комітету з питань розвитку сфери ШІ в Україні при Мінцифри Петро Білик.
Він навів приклад публікації книги рецептів з грибами, які виявилися недостовірною інформацією.
У світі вже є перші приклади створення норм регулювання ШІ на найвищому державному рівні. Так, у США зобов’язали великих розробників мовних моделей підписати добровільні кодекси поведінки і декларації щодо відповідальної розробки штучного інтелекту. У Каліфорнії, Колорадо і ще кількох штатах є приклади законодавства щодо ШІ. На федеральному рівні в США обговорюється No AI Fraud Act, який поки перебуває в розробці. Є законодавство щодо штучного інтелекту в Китаї, а також певні регуляторні підходи у Великій Британії.
У Європейському Союзі 1 серпня 2024 року набув чинності Закон про штучний інтелект (AI Act). Перші його положення почнуть діяти вже з лютого 2025-го, а загалом його впровадження розраховане на 3 роки. Акт передбачає різну класифікацію ризиків та наводить приклади систем, які будуть заборонені в ЄС. Останні стосуються, наприклад, маніпуляції – алгоритму, який впливає на підсумковий вибір користувача, спонукає до якихось дій, політичного вибору, який без цього користувач не зробив би. Також експлуатації вразливих груп (таргетування фінансових послуг малозабезпеченим людям), прогнозування злочинності, розпізнавання облич, аналізу емоцій, біометричної категоризації тощо.
Петро Білик наголосив, що українські компанії, які працюють з компаніями ЄС, мають дотримуватися цих правил.
Огляд загального правового ландшафту в ЄС щодо ШІ (презентація).
Регулювання ШІ в Україні
В Україні створена дорожня карта з регулювання штучного інтелекту. Підхід, який пропонується втілити, має досягати трьох основних цілей:
- забезпечення дотримання прав людини в епоху розвитку ШІ;
- сприяння розвитку відповідального ШІ в Україні;
- сприяння формуванню культури саморегулювання бізнесу в Україні.
Олег Дубно, головний юрист з розвитку ШІ Міністерства цифрової трансформації України, зауважив, що підхід до регулювання ШІ формується на рівні громадянського суспільства, і згодом він ляже в основу законодавства. Саме нормативне регулювання ШІ в Україні, як передбачає Біла книга, почнеться 2027 року.
Сьогодні напрацьовані секторальні рекомендації щодо відповідального використання ШІ для медіа, середньої освіти, сфер реклами і маркетингу, інтелектуальної власності. У розробці перебувають акти для розробників ШІ, держслужбовців, вищої школи, юридичної сфери.
Також Мінцифри розробляє онлайн-платформу, що має стати єдиним вікном з доступом до інформації щодо розвитку відповідального ШІ в Україні.
«І бізнес, і суспільство зможуть відслідковувати прогрес в імплементації Білої книги з регулювання штучного інтелекту в Україні», – сказав представник міністерства.
А національна ШІ стратегія, над якою працює відомство, буде сконцентрована на досягненні мети, щоби до 2030 року Україна стала однією з топ-3 країн із розвитку штучного інтелекту в публічному секторі.
Підхід до регулювання ШІ в Україні (презентація).
Рекомендації щодо використання ШІ в медіа
Рекомендації для медіа були першими, які напрацювали експерти. Вони використали термінологію європейського AI Act, однак ввели ще і поняття «генеративного ШІ». Документ описує правила використання ШІ-систем, розроблених третіми сторонами, самими медіа або на їх замовлення.
Серед визначених принципів:
- відповідальне редакційне рішення;
- прозорість і зрозумілість;
- регулярне проведення оцінки ризиків;
- поінформованість аудиторії про використання ШІ та походження контенту;
- конфіденційність і захист даних;
- відповідальність.
Одна з авторів Рекомендацій Тетяна Авдєєва, медіаюристка ГО «Лабораторія цифрової безпеки», наголосила, що медіа вкрай важливо пам’ятати: остаточно відповідальність за поширений контент лежить саме на них. Вона закликала редакції створювати свої керівні принципи чи редакційні політики використання ШІ, які мають бути доступними і зрозумілими для усіх працівників. Також важливо, аби всі матеріали, які створюють за допомогою ШІ, проходили людський контроль та перевірку.
Відповідальне використання ШІ в медіа полягає і в чіткому маркуванні контенту, згенерованому разом із ШІ. Воно має бути чітким та уніфікованим – бажано на самих матеріалах, а не з припискою внизу, щоби при перепостах ця інформація не згубилася.
Експертка дала пораду: якщо не зрозуміло, чи матеріал, який прагне медіа поширити, є згенерованим (і під час перевірки не вдалося підтвердити чи спростувати це), краще його не поширювати. Також варто уникати генерування контенту на суспільно чутливі теми, бо це приносить набагато більше шкоди, аніж користі від такого інформування.
У додатках до рекомендацій про відповідальне використання ШІ медійниками пояснюється, як обирати системи штучного інтелекту і оцінити згенерований ШІ контент.
Стосовно відповідальності, то користувачі ШІ несуть редакційну відповідальність – як суб’єкт у сфері медіа, індивідуальну – як журналіст (репутаційна зокрема) і за супутні порушення законодавства – щодо персональних даних, охоронюваної законом таємниці, авторського права тощо. Також відповідальність за порушення Кримінального кодексу, якщо ідеться про мову ворожнечі або дискримінаційні висловлювання.
«Медіа треба ознайомлюватися із цими рекомендаціями, оскільки відповідальність справді може бути юридична за суміжні порушення, – наголосив Олександр Бурмагін. – якщо не контролювати, як ви використовуєте штучний інтелект, не перевіряти ті продукти, які створюються, відповідальність може бути в тому числі за поширення недостовірної інформації. Ця відповідальність завжди була, є, і ніхто її не скасовував. Тому штучний інтелект потрібно починати використовувати, бо це підвищує конкурентоздатність, але застосовувати його потрібно відповідально».
Рекомендації з відповідального використання ШІ у медіа (презентація).
Рекомендації щодо використання ШІ в маркетингу та рекламі
Творці реклами у всьому світі дуже активно використовують ШІ, тому їм просто необхідно усвідомлювати ризики.
Олена Андрієнко, заступниця директора з правових питань «Publicis Groupe Ukraine», секретарка Громадської ради при Національній раді, членкиня групи з розробки рекомендацій, зауважила, що сферами застосування ШІ в рекламі є стратегія, дослідження, створення продукту, поширення, оптимізація. Вона назвала принципи використання ШІ і поради, як можна впровадити штучний інтелект.
Серед ризиків – порушення приватності і конфіденційності, дискримінація, порушення прав дітей, недостовірність та антимонопольні порушення тощо. Вона нагадала, що в Законі «Про рекламу» є заборона на використання персональних даних дітей для поведінкового маркетингу і профілювання. Тому, використовуючи системи ШІ при поширенні реклами, слід розуміти, що не можна обробляти дані дітей – а це люди до 18 років.
У проголосованому законопроєкті 12111 передбачено, що рекомендації щодо відповідального використання ШІ віднесено до спільного регулювання. Наразі зареєстрований ще і законопроєкт про внесення змін до Закону «Про рекламу», відповідно до якого шляхом спільного регулювання (після прийняття кодексів (правил) створення і розповсюдження реклами) відповідно до Закону України «Про медіа» визначатимуться рекомендації стосовно використання систем штучного інтелекту у сфері реклами в медіа.
Рекомендації щодо ШІ і авторського права
Україна стала чи не першою країною у світі, де визнане право особливого роду щодо згенерованого ШІ контенту. Ці права діють 25 років і фактично аналогічні майновим авторським правам, розповів Дмитро Дорошенко, керівник відділу розвитку креативних секторів економіки Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій.
«Якщо ви порушуєте права автора згенерованого контенту, то за законом України ви їх не можете використовувати, не можете комерціалізувати той контент, який згенерували», – пояснив він.
Документ зачіпає велике коло осіб і через свою змістовність став схожим на посібник. Рекомендації націлені на розробників генеративних платформ, правовласників і користувачів. Вони допоможуть користувачам, які часто не знають про можливі юридичні порушення при використанні згенерованих об’єктів, мінімізувати порушення авторських прав. Також дають поради, як уникати таких порушень при створенні зображень, текстів чи відео.
Користувачам важливо бути обережними, коли вводять промпти (опис завдання для ШІ) у генеративні платформи, наголосив Дмитро Дорошенко. Слід перевіряти, чи створене ШІ зображення містить чужі торгові марки або ж захищені об’єкти авторського права, щоби не використовувати їх незаконно. Відповідальними за порушення авторських прав у згенерованому контенті є користувачі, а не платформи.
Рекомендації будуть корисними і авторам, адже допоможуть їм захистити свої права. Вони розповідають про механізм дії у разі виявлення таких порушень.
Загалом специфіка поки виглядає так, що право на згенерований ШІ контент може бути використане радше не в онлайн-просторі, а при зовнішньому використанні/рекламі: від українського правовласника – до українського порушника – в межах України.
Переглянути презентацію рекомендацій від експертів-учасників можна за посиланням.
Біла книга регулювання ШІ в Україні
