11 – 12 березня у Києві відбувся Міжнародний форум з кібербезпеки – щорічна подія у сфері цифрової безпеки в Україні та Центрально-Східній Європі. Захід зібрав міжнародних експертів, урядовців, представників медіа, аналітичних центрів, безпекових структур, а також партнерів з Естонії, Іспанії, Великої Британії та інших країн. Участь у форумі взяв член Національної ради Олександр Бурмагін.
Дводенна програма форуму включала цікаві панельні дискусії та виступи провідних експертів із різних галузей, які поділилися своїм баченням та досвідом у сфері кіберстійкості.
До розмови про кіберстійкість приєдналися світові технокорпорації, такі як Google, Fortinet, Crowdstrike, Cloudflare, ESET, Thales і CISCO, а також топові українські гравці у кіберсфері: CyberLab, Cyber Unit Technologies, UnderDefense, ISSP, GigaCloud, iIT Distribution, Hideeze, Molfar, Amonsul та Osavul.
Особливу увагу учасники приділили питанню боротьби з дезінформацією як ключовому виклику для національної та міжнародної безпеки. Йдеться не про випадкові помилки – дезінформація є цілеспрямованою спробою посіяти недовіру, роз’єднати суспільство й зруйнувати його моральні орієнтири.
Під час панельної дискусії «Розбудова глобальної стійкості до нових гібридних загроз та FIMI» Юлія Дукач з OpenMinds акцентувала увагу на глобальному характері інформаційних атак та необхідності міжнародної координації.
«Сьогодні дезінформація – це спільна загроза. Вона переходить кордони швидше, ніж будь-яка зброя, і боротися з нею можна лише разом», – зазначила вона.
На важливості формування ефективної системи стратегічних комунікацій наголосив заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій Андрій Наджос.
Представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов підкреслив потребу у створенні інформаційних військ як інструменту системного захисту. Він також акцентував увагу на тому, що інформаційні війни будуть актуальними навіть після завершення бойових дій.
«Ми не можемо чекати, поки нас атакують. У цій війні виграє той, хто перший говорить правду – і говорить її голосно», – сказав він.
Андрій Коваленко, керівник Центру протидії дезінформації, звернув увагу на вразливість молоді до маніпуляцій у цифровому середовищі та необхідність створення центрів компетенцій.
«Молодь – перша ціль у цифровій війні. Нам потрібні структури, які реагуватимуть на загрози так само швидко, як працюють алгоритми соцмереж», – наголосив він.
Олександр Мельниченко (СБУ) зазначив, що ефективна протидія гібридним загрозам можлива лише за умов міжвідомчої координації.
Національна рада як конвергентний регулятор застосовує комплексний підхід у боротьбі з дезінформацією – впроваджує стандарти прозорості в медіа, моніторить інформаційний простір, співпрацює з міжнародними партнерами.
Регулятор також є підписантом міжнародної декларації про співпрацю у сфері протидії дезінформації, укладеної спільно з медіарегуляторами Литви, Латвії, Польщі та Румунії. Підписавши декларацію, країни-учасниці домовились спільно працювати над захистом своїх громадян від дезінформації та багатовимірної пропаганди.
Йдеться не лише про реагування на загрози, а про системну роботу – від просвіти до захисту базових цінностей. Серед ключових цілей – оборона суверенітету, підтримка свободи слова, безпека журналістів, а також право кожного громадянина на правдиву, перевірену інформацію. У центрі уваги – незалежність медіарегуляторів і право суспільства на чесне інформування.
Особливу увагу приділено медіаосвіті: країни виступають за те, щоб навчання медіаграмотності стало обов’язковим у школах. Адже критичне мислення – найкращий захист від фейків.
Одним із пріоритетів діяльності Національної ради є захист вразливих категорій глядачів, зокрема дітей, від шкідливого чи маніпулятивного контенту. Рекомендації для мовників у цій сфері, розроблені фахівцями регулятора, медіаекспертами, представниками громадськості та психологами, фокусуються на етичному підході до створення та висвітлення контенту.
Медіарегулятор регулярно проводить моніторинг українських медіа, і результати часто свідчать про наявність дезінформації та маніпуляцій, що мимоволі підсилюють російські наративи. Це пов’язано з недотриманням журналістських стандартів: публікуються неперевірені факти, використовуються клікбейтні заголовки, посилаються на анонімні джерела чи телеграм-канали без належної перевірки.
Найбільше таких випадків фіксується в онлайн-медіа, але подібні помилки трапляються і в авторитетних виданнях. Деякі матеріали мають російське походження або стають основою для інформаційних операцій країни-агресора. Не перевіряють джерела походження інформації також й українські ютуб-канали.
У таких умовах особливо важливими є саморегуляція медіа та постійна комунікація з державними органами.
«Ми працюємо над тим, щоб зробити український інформаційний простір стійким до зовнішніх атак і внутрішніх маніпуляцій. Наше завдання – посилювати медіаграмотність громадян та забезпечувати відкритість і прозорість медійного середовища», – зазначив Олександр Бурмагін.
Форум став не лише майданчиком для обміну досвідом, а й простором для формування спільних підходів до нових викликів. Тут говорили не лише про загрози, а й про рішення – практичні, міжвідомчі, міжнародні.
Учасники домовилися посилювати координацію зусиль, об’єднувати ресурси, поглиблювати стратегічні партнерства та підтримувати медіа, які обирають відповідальність і прозорість. Захід наочно показав: кіберстійкість і інформаційна безпека – це спільна справа, і саме в таких зустрічах народжуються механізми, які здатні захистити правду.
