У межах проєкту Twinning «Реформування сфери регулювання аудіовізуальних медіа в Україні відповідно до стандартів ЄС та кращих міжнародних практик» фахівці Національної ради здійснили навчальний візит до Греції. З 8 по 10 вересня в Афінах відбувся семінар, присвячений трансформації системи регулювання цифрових послуг, впровадженню положень Регламенту ЄС про цифрові послуги (DSA), а також організації роботи європейських медіарегуляторів.
Семінар відкрив Франческо Скіаккітано (AGCOM, Італія), який наголосив на важливості впровадження DSA в Україні. У своєму виступі він акцентував на необхідності балансу між регуляторними механізмами й свободою цифрового середовища – питанні, яке вже опрацьовується спільно з українськими партнерами.
Партнер постійного радника проєкту Дмитро Кардаш, відкриваючи сесію, наголосив на важливості обговорення цього питання в межах навчальної поїздки. Він зазначив, що одне з ключових завдань Компонента 2 проєкту Twinning – це посилення адміністративної спроможності Національної ради, що є особливо актуальним у контексті оновлення медійного законодавства 2023 року та розширення повноважень регулятора. Саме тому досвід європейських колег є надзвичайно цінним для формування ефективної системи регулювання, яка забезпечує баланс повноважень і водночас уникає надмірної бюрократії. Дмитро Кардаш також підкреслив, що для України принципово важливо трансформувати структуру регулятора відповідно до вимог Регламенту ЄС про цифрові послуги (DSA), з урахуванням національного контексту. Незалежно від того, чи буде створено єдиний цифровий регулятор, Національна рада залишатиметься ключовим органом, відповідальним за впровадження DSA та нагляд за його виконанням.
Перший день мав аналітичний характер і був присвячений еволюції підходів до регулювання цифрових сервісів. Франческо Скіаккітано окреслив, як європейське законодавство пройшло шлях від Директиви про електронну комерцію та Директиви про аудіовізуальні медіапослуги, а згодом – до ухвалення DSA як відповіді на зростання впливу великих платформ.
Міхель Вінклс (DLM) і Тео Анфоссі (ARCOM) представили практики Німеччини та Франції щодо регулювання онлайн-медіа, VoD і соціальних мереж, розповіли про співвідношення саморегуляції та державного регулювання.
Логіку, принципи і сферу застосування DSA представили Антоніо де Томмасо (AGCOM), Іоанна Худалакі (EETT), Пауль Ґінар і Тео Анфоссі (ARCOM), пояснивши, які обов’язки покладаються на різні типи онлайн-сервісів – від хостингових до дуже великих платформ.
Другий день мав практичне спрямування. Він відбувся на базі грецького телеком-регулятора EETT, який координує цифрові послуги у Греції. Іоанна Худалакі, Софія Фраґулопулу та Аггелікі Панутсопулу (EETT) разом із колегами з AGCOM та ARCOM розповіли про систему управління DSA, зокрема про роль Європейської Комісії, цифрових координаторів (DSC), компетентних органів і Європейської ради з цифрових послуг.
Міхель Вінклс (DLM) і Тео Анфоссі (ARCOM) зосередилися на взаємодії між DSC та компетентними органами, а Франческо Скіаккітано окреслив можливу модель майбутньої системи управління DSA в Україні. Бенджамін Данкер і Бенедикт Фьолль (DLM), Пауль Ґінар та Тео Анфоссі (ARCOM) представили досвід застосування статей 9 і 10 DSA (orders) та продемонстрували приклади таких приписів і механізмів взаємодії з платформами. Окремо Франческо Скіаккітано розповів про роль Національної ради в імплементації DSA, зокрема у сфері контентного нагляду та видачі приписів.
Також відбулося засідання третього Керівного комітету проєкту Twinning. Постійний радник проекту Twinning Маддалена Замбуко (AGCOM) представила результати роботи проєкту за другий квартал, а асистент постійного радника Богдана Басараб розповіла про підходи до комунікації проєкту в соціальних мережах. Також на засіданні було заслухано презентацію про фінансування проєкту, яка була люб’язно підготовлена Леєю Ставру з Центру європейського конституційного права (CECL). На засіданні Керівного комітету були визначені теми майбутніх сесій проєкту, які направлені на регулювання онлайн-реклами, діяльності блогерів та влогерів, а також – положення нещодавно прийнятого в Європі Акту про штучний інтелект (Artificial Intelligence Act).
Заключний день відбувся у Генеральному секретаріаті з питань комунікації та медіа Греції та був присвячений обговоренню організаційних моделей європейських медіарегуляторів. З вітальним словом виступила Катерина Полозо, очільниця департаменту аудіовізуальних медіа, яка відзначила активну участь українських представників у роботі Ради Європи (CDMSI) та важливість співпраці для імплементації норм DSA, EMFA та AVMSD.
Александрос Ікономоу (NCRTV) представив структуру грецького регулятора, Ніколя Фокюї (ARCOM) розповів про модель французького регулятора, який складається з дев’яти членів колегії та десяти департаментів, які працюють за різними напрямами. Бенедикт Фьолль і Міхель Вінклс (DLM) розповіли про специфіку німецької системи, де медіарегулятори діють на рівні федеральних земель і фінансують локальні медіапроєкти. Франческо Скіаккітано (AGCOM) поділився досвідом Італії, особливо в питаннях, що стосуються нових повноважень італійського медіарегулятора як координатора цифрових послуг.
Дмитро Кардаш, начальник управління стратегічного розвитку та проєктної роботи департаменту контролю, аналізу, стратегічного та регіонального розвитку Національної ради, детально представив структуру українського медіарегулятора. У своїй презентації він окреслив повноваження кожного зі структурних підрозділів – від департаментів до секторів – та розповів про основні напрями діяльності і досягнення останніх років.
Наразі взаємодія між підрозділами організована переважно через корпоративну електронну пошту, що сприяє оперативності та знижує рівень бюрократії. Також було представлено систему електронного документообігу (e-docs), яка оптимізує роботу апарату.
Крім того, було наголошено на прозорості процесу ухвалення рішень – засідання Національної ради проходять в онлайн-форматі, а їхні трансляції доступні для всіх охочих на офіційному YouTube-каналі регулятора.
Підсумовуючи триденну навчальну поїздку, Франческо Скіаккітано наголосив, що обговорення організаційних структур є лише першим кроком на шляху до глибшого аналізу. За його словами, важливо оцінити, чи достатні повноваження має український регулятор, аби повноцінно застосовувати інструменти, закладені в європейському законодавстві, зокрема в Акті про цифрові послуги (DSA), а також узгодити їх із практиками, які вже діють у європейських країнах.
