
11 лютого відбулося виїзне засідання щодо стану та перспектив Суспільного мовлення в Україні. Учасники заходу – Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова, підкомітет з питань інформаційної політики та європейської інтеграції Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики і Національна рада обговорили майбутнє Суспільного мовлення в Україні в умовах війни. Присутні оцінили поточний стан, виклики та перспективи розвитку. До дискусії долучилася голова Національної ради Ольга Герасим’юк.
На засіданні було презентовано звіт Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) за 2024 рік та обговорено розширення мережі Суспільного, його незалежність, фінансування і законодавчі ініціативи для покращення роботи. Як відзначили присутні, НСТУ залишається ключовим гравцем у медіапросторі, який демонструє стійкість і професіоналізм навіть у складних умовах.

Відкрив засідання голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, який наголосив, що НСТУ є прикладом того, що попри усі перепитії, призупинення міжнародного фінансування, Суспільне залишається платформою для незалежного продакшену, шукаючи альтернативні джерела фінансування.
«НСТУ довела свою спроможність. Навіть зараз проводить свою роботу, щоб і надалі відповідати і захищати журналістські стандарти та свободу слова. Незалежне мовлення на високому рівні існує. І НСТУ це доводить. Це кропітка щоденна праця», – зазначив голова Комітету.

Підтвердив думку про те, що Суспільний мовник вкотре довів свою роль не лише як джерело якісної інформації, а й як інституція, яка вміє адаптуватися до викликів часу та зберігати довіру аудиторії, і голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
«Нам критично не вистачає верифікованих медіа, які б перекривали інформаційні атаки. Роль незалежних медіа у забезпеченні інформаційної безпеки країни вкрай важлива», – наголосив Юрчишин, підкреслюючи важливість подальшого зміцнення інформаційного простору.

Окремо він звернув увагу на питання культурної дипломатії. Документальні фільми про війну в Україні, що перекладаються англійською мовою, відіграють важливу роль у питанні світового розуміння, що тут насправді відбувається. Завдяки цим проєктам міжнародна аудиторія отримує достовірну інформацію про реалії війни та боротьбу українського народу. Також він висловив окрему подяку за Українське радіо, яке залишається важливим голосом країни в інформаційному просторі. Продовження зусиль Суспільного у сфері культури, інформації та євроінтеграції є ключовим фактором зміцнення позицій України у світі.
Голова Наглядової ради Світлана Остапа та голова правління Микола Чернотицький розповіли присутнім про досягнення компанії за 2024 рік, зокрема:
- рівень довіри до новин Суспільного зріс до 80%;
- контент Суспільного переглянуто 1,47 млрд разів;
- підписки у соціальних мережах досягли 13,5 млн, 65% з яких – регіональні сторінки;
- місячна аудиторія сайту – 3,3 млн користувачів (14,6 млн переглядів).

Важливим здобутком для Суспільного став розвиток дитячого мовлення. YouTube-канал для дітей «Бробакс» має понад 100 тис. підписників, а кількість переглядів сумарно зросла до 39 млн. Розпочато роботу над сайтом та застосунком дитячого активу «Бробакс».
Голова медіарегулятора Ольга Герасим’юк наголосила, що Національна рада підтримує Суспільне у всіх його починаннях, зокрема, й у створенні якісного дитячого контенту, що є особливо важливим під час війни. Своєю чергою й мовник завжди готовий поділитися своїми напрацюваннями та презентує свій практичний досвід.

«Ми бачимо, як важливо створювати якісний контент для дітей, особливо в умовах війни. Це не лише розвага, а й важливий елемент виховання свідомого суспільства», – підкреслила вона.
Ольга Герасим’юк відзначила позитивні зміни у сфері дитячого мовлення та анонсувала, що наприкінці лютого медіарегулятор спільно з ГО «Жінки в медіа» презентує в Укрінформі Рекомендації щодо гендерно чутливого підходу в медіа для дитячої аудиторії. Запросила представників Суспільного приєднатися та поділитися досвідом і кейсами такої політики з колегами. Особливо це важливо для регіональних медіа.
Співпраця між Національною радою і Суспільним охоплює не лише виробництво контенту, а й просвітницьку діяльність, спрямовану на підвищення рівня професійних стандартів журналістики, захист прав людини та забезпечення принципів недискримінації. Важливим аспектом цієї співпраці є програма «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство», у межах якої проводяться публічні обговорення, спрямовані на вдосконалення медійних практик.

Вона відзначила роботу працівників Суспільного мовника, які входять до робочих груп органу спільного регулювання в аудіовізуальній сфері. Суспільне разом із медіарегулятором напрацьовують пропозиції до критеріїв та кодексів створення і поширення інформації.
Одне з питань, яке потребує вирішення, – суперечності між Законами «Про медіа» та «Про суспільні медіа». Це може стати перешкодою для розвитку Суспільного. Національна рада вже підготувала пропозиції для їх усунення та чекає на їх ухвалення Верховною Радою.

Ольга Герасим’юк також нагадала присутнім, що у 2025 році Національна рада виконуватиме функцію формування складу Наглядової ради Суспільного мовника. Це передбачає відкритий і прозорий процес відбору. Перші дві ротації членів від громадських організацій заплановані на другу половину 2025 року, а основна частина оновлення складу відбудеться у 2026–2027 роках.
«Важливо підкреслити, що Національна рада не має впливу на діяльність Наглядової ради Суспільного мовника. Мовник дотримується професійних стандартів та працює для зміцнення демократії. Такий підхід забезпечує довіру до суспільного мовлення та сприяє його сталому розвитку в інтересах українського суспільства. Медіарегулятор підтримує розвиток Суспільного мовлення на всіх етапах. Суспільне мовлення має бути сильним, незалежним і стійким», – підсумувала голова Національної ради.

У засіданні також взяли участь перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль, заступник голови Національної ради Олег Черниш, відповідальна секретарка та членкиня Національної ради Олена Ніцко, члени Національної ради Максим Онопрієнко і Тетяна Руденко.

До обговорення долучилися й представники Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, члени Наглядової ради Суспільного, народні депутати тощо.

Додамо, що перед засіданням представники Суспільного презентували пересувну телевізійну станцію (ПТС), яку отримали від організації JICA. Обладнання є унікальним для України, бо відкриває нові можливості для власного продакшену.
