Сьогодні, 11 грудня, з ініціативи Національної ради стартувала презентація рекомендацій щодо використання штучного інтелекту (ШІ) в Україні з урахуванням досвіду ЄС.
Учасники заходу дискутують за трьома важливими напрямами:
- огляд правового ландшафту в ЄС: експерти розкажуть про підходи до регулювання ШІ у європейському контексті;
- представлення українського досвіду: представник Міністерства цифрової трансформації України висвітлить підходи до регулювання ШІ у нашій країні;
- презентація рекомендацій: огляд практичних рекомендацій для медіа, сфери реклами та маркетингових комунікацій, дотримання прав людини, захисту персональних даних і прав інтелектуальної власності.
Як зазначила у вступному слові членкиня і відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко, тема штучного інтелекту активно обговорюється на різних міжнародних майданчиках, особливо після того, як 1 серпня цього року вже набув чинності Європейський закон про штучний інтелект.
«Для України імплементація закону про штучний інтелект важлива з огляду на те, що ми маємо статус кандидата у Євросоюз, і закон запроваджує єдину структуру для всіх європейських країн. Звісно, ми не маємо ще законодавчих баз, але є дуже серйозні напрацювання Мінцифри, Національної ради, профільних експертів, які створили рекомендації. Вже є багато якісних гайдів, і ми їх трактуємо як «м’яке право», – уточнила членкиня Національної ради.
Олена Ніцко наголосила, що штучний інтелект має великий потенціал, він полегшує роботу і медіа, журналістів, редакторів, і суспільства в цілому. Але водночас несе і великі ризики.
«Сьогодні наші діти вже дуже активно використовують штучний інтелект у навчанні і в іграх. Нова технологія дозволяє швидко опрацьовувати матеріали, аналізувати великі масиви даних, генерувати ідеї, створювати контент, створювати зображення», – сказала членкиня регулятора.
Але при цьому нам треба пам’ятати і про ризики.
«Сама по собі технологія є нейтральною. Але мета, з якою вона використовується, може бути різною і відповідно чинити різний, не завжди добрий вплив на суспільство. Особливі виклики постають у періоди виборів. Штучний інтелект можуть використовувати зловмисники з метою дезінформації, створення неправдивих роликів. І наші колеги та суспільства Грузії, Молдови під час останніх виборів вже зіштовхнулися з прикладами впливів, коли були створені за допомогою штучного інтелекту діпфейки, були втручання у виборчі процеси. І про це треба пам’ятати», – додала відповідальна секретарка регулятора.
Модератор заходу, член Національної ради Олександр Бурмагін на початку обговорення підкреслив, що штучний інтелект – це наступний рівень розвитку технологій, який буде ще більше і ще швидше розвиватись і впливати на всі сфери суспільного життя. Тому з часом ті напрацювання, які сьогодні має Україна у сфері ШІ, перейдуть від «м’якого права» до «твердого права», на рівень законів і юридичних норм.
«Медіа мають бути чесними зі своєю аудиторією, маркувати свої продукти, які створюються за допомогою штучного інтелекту. Тому те, що поки що звучить як рекомендація, у найближчій перспективі буде виходити на рівень законів і на рівень вже юридичних норм, обов’язків», – уточнив Олександр Бурмагін.
Додамо, що в обговоренні беруть участь медійники, фахівці державних органів, медіаексперти і представники громадських об’єднань, що діють у сфері медіа.
Організатором події є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерство цифрової трансформації України, Громадська рада при Національній раді та Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ».
