Понад 300 представників медіа з усієї України взяли участь у вебінарі «Штучний інтелект в роботі медіа: OSINT-інструменти, перевірка фактів, політики і захист від онлайн-атак», організованому ГО «Жінки в медіа» за підтримки ЮНЕСКО та народу Японії. Одним із ключових спікерів заходу став член Національної ради Максим Онопрієнко.
Штучний інтелект уже активно змінює медіасферу, і українські журналісти дедалі частіше застосовують його у своїй роботі. Він може стати надійним помічником – автоматизувати рутинні завдання, пришвидшувати пошук інформації, допомагати у фактчекінгу. Водночас його все частіше використовують для онлайн-атак, поширення фейків і навіть технологічно зумовленого гендерного насильства.
Максим Онопрієнко, член Національної ради, представив учасникам позицію Національної ради щодо використання штучного інтелекту в роботі медіа.
Регулятор досліджує цю сферу, звертає увагу на тенденції у професійних спільнотах, розглядає варіанти законодавчого врегулювання, вивчає досвід ЄС.
Він наголосив, журналісти можуть і повинні користуватися інструментами ШІ, але за таких умов:
- прозорість – аудиторія має знати, коли контент створено за допомогою ШІ;
- дотримання етики – правдивість, точність, неупередженість, недискримінація та повага до приватного життя;
- оцінка ризиків – постійний аналіз можливих загроз;
- зважене застосування – рішення про використання має бути обґрунтованим;
- перевірка фахівцем – контент, згенерований ШІ, обов’язково переглядає і редагує журналіст.
«ШІ вже став суттєвою складовою нашого життя – від приватного порадника до публічних стратегій та новинних стрічок. Національна рада предметно досліджує цей напрям, моніторить тенденції у професійних спільнотах, розглядає та аналізує варіанти законодавчого врегулювання, щоб штучний інтелект допомагав медіа, а не шкодив їм», – зазначив член Національної ради Максим Онопрієнко.
Опитування регулятора показало, що 41,9% респондентів уже користуються інструментами ШІ, 50,4% – ні, а найбільшою загрозою 89% назвали порушення права інтелектуальної власності.
Менеджер напряму штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації Олег Дубно нагадав, що в Україні поки що немає окремого закону, який би регулював використання ШІ у медіа. Наразі діють лише рекомендації, розроблені Мінцифри, Національною радою та Лабораторією цифрової безпеки. Вони окреслюють загальні принципи, але не містять детальних інструкцій. Серед стратегічних цілей – розробка Національної стратегії розвитку ШІ, яка має допомогти Україні увійти до трійки світових лідерів у цій галузі до 2030 року.
Про практичні можливості ШІ розповіла СЕО та співзасновниця Molfar Intelligence Institute Дар’я Вербицька. Редакторка Suspilne.media Анастасія Коріновська наголосила, що ШІ має звільняти журналістів від рутинних завдань – титрування, кадрування відео, перекладів, транскрибування.
Водночас модераторка вебінару, голова ГО «Жінки в медіа», членкиня Комісії з журналістської етики Ліза Кузьменко звернула увагу на іншу сторону використання таких технологій: фабрикацію інтимних зображень, поширення фейків та дезінформації, масові атаки в коментарях і погрози в соцмережах, які можуть генеруватися штучним інтелектом.
Активне залучення, питання та відгуки учасників вебінару засвідчили, що розвиток і безпечне впровадження штучного інтелекту в медіа є актуальним для журналістів і потребує спільних дій держави, громадських організацій та редакцій щодо регулювання і створення правил етичного використання ШІ.
