Національна рада продовжує вивчати європейський досвід цифрового регулювання, щоб імплементувати його в Україні ще до повноправного членства в ЄС. Під час останньої сесії проєкту Twinning фахівці Національної ради разом з експертами та представниками регуляторів Італії, Франції, Німеччини, Греції та Словаччини обговорили, як у Європі трансформується підхід до регулювання соціальних мереж, які механізми використовуються для боротьби з дезінформацією, як проходять виборчі кампанії в умовах цифрових загроз і які з цих рішень можуть бути корисними для України.
З 1 по 3 липня тривала чергова сесія проєкту Twinning – програми, яка допомагає інтегрувати українське медіа- та цифрове регулювання до європейських стандартів. Цього разу увага була зосереджена на соцмережах, боротьбі з дезінформацією та виборчих ризиках у цифровому середовищі.
Відкриваючи сесію, Франческо Скіаккітано з італійського регулятора AGCOM та Євген Перелигін, керівник апарату Національної ради, наголосили на важливості діалогу та співпраці між національними регуляторами й цифровими платформами для ефективного протистояння викликам цифрової доби, зокрема дезінформації та маніпуляціям.
Перший день сесії був присвячений аналізу роботи платформи X (колишній Twitter). Представниця компанії Анна Зізола розповіла про те, як X адаптується до вимог європейського Закону про цифрові послуги (DSA). Ще до набуття чинності цього закону, компанія зробила частину алгоритмів публічними, щоб продемонструвати відкритість.
Один із прикладів – функція «нотаток спільноти», що дозволяє користувачам додавати пояснення до суперечливого контенту. Платформа також запровадила обмеження для неповнолітніх, зокрема, блокує приватні повідомлення, рекламу та доступ до контенту «18+».
Особливу увагу представниця Х приділила співпраці платформи з державами та громадськими організаціями. Платформа працює з так званими «trusted flaggers» – перевіреними партнерами, які сигналізують про порушення правил. Анна Зізола висловила готовність поглиблювати співпрацю з Національною радою та підтримала ідею створення постійного каналу зв’язку.
Своїм досвідом взаємодії з цифровими платформами поділилася експертка з Албанії Борана Аджазі. Вона докладно розповіла, як в Албанії вдалося налагодити продуктивний діалог із платформами. Разом із паном Андреа Стазі вони надали практичні рекомендації щодо того, як Україна може стати привабливішою для цифрових платформ і вибудувати з ними стійке партнерство.
На другий день учасники обговорили, як ЄС протистоїть дезінформації. Ще у 2018 році був запроваджений Кодекс практики щодо дезінформації. Йдеться про набір добровільних правил саморегулювання для цифрових платформ. Його підписали такі гравці, як Facebook, Google, Twitter/X, Mozilla, пізніше – Microsoft, TikTok та представники рекламного сектору.
Експертка зі Словаччини Тімеа Червенова та представниця французького регулятора Arcom Жулі Демаліні наголосили, що з 2025 року Кодекс практик проти дезінформації став частиною європейського Закону про цифрові послуги (DSA) і більше не має добровільного характеру. Відтепер платформи зобов’язані регулярно звітувати про свої дії, проходити незалежні аудити, відкривати дані для дослідників, забезпечувати прозорість реклами та дотримуватися чітких правил.
Експертка з Німеччини Анабель Шульц детальніше зупинилася на німецькому досвіді моніторингу цифрового простору та боротьби з дезінформацією. Вона розповіла про запроваджені вимоги щодо маркування контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту, діпфейків, а також платного інформаційного продукту.
Наприкінці сесії учасники разом із професором Ахілесом Карадімітроу розглянули практичний кейс Греції – положення кодексу етики щодо використання штучного інтелекту в журналістиці. Після цього відбулося обговорення, під час якого учасники поділилися думками про те, який досвід може бути корисним для України у боротьбі з дезінформацією та наскільки ефективною є модель саморегулювання.
На завершення сесії європейські експерти розповіли, як ці правила працюють на практиці. На прикладі виборів у Словаччині експерт зі словацького медіарегулятора RPMS (Radu pre mediálne služby) Станіслав Матейка поділився, що великі платформи не завжди встигають або не хочуть втручатися в контент. Наприклад, Meta пропустила чимало відео з діпфейками, які хоч і не порушували формальні правила, але вводили в оману виборців.
Французький досвід продемонстрував інший підхід. Жулі Демаліні повідомила, що регулятор ARCOM співпрацює з платформами, розробляє рекомендації та забезпечує прозорість у модерації. Користувачі повинні розуміти, чому той чи інший контент було видалено або залишено.
Обидва приклади довели, що ефективна боротьба з дезінформацією можлива лише за умови тісної взаємодії між регуляторами, платформами та суспільством. Водночас вони засвідчили, що наявні правові та технічні інструменти не завжди здатні своєчасно реагувати на нові форми цифрових маніпуляцій.
Україна активно рухається до цифрових стандартів ЄС і вже зараз може використати європейський досвід. Протягом цієї сесії учасники дійшли висновку, що лише гнучке, сучасне законодавство, прозорі механізми відповідальності для платформ і активна роль суспільства у формуванні стійкого цифрового середовища сприятимуть побудові ефективної системи, що захищатиме демократичні процеси від дезінформації та не обмежуватиме свободу слова.
Ця сесія стала ще одним важливим кроком у постійному обміні досвідом між Національною радою та європейськими регуляторами в межах Twinning-проєкту.
