Важливі питання мовлення на прикордонних і тимчасово окупованих територіях, медіаграмотності, захисту дітей та інформаційних прав національних спільнот, висвітлення тем ветеранів, гендеру, протидії мові ворожнечі та дезінформації хвилювали цього тижня представників медіарегулятора. Приділили увагу темі реформування комунальних телерадіоорганізацій у публічні медіа. Також сфокусувалися на обговоренні успіхів та викликів медіа, аналізі медіаландшафту. Про події, в яких брали участь наші представники, – далі.
Вінницька область
Представник медіарегулятора у Вінницькій області Вадим Мазурик на запрошення ректорки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Наталі Лазаренко взяв участь в експертному обговоренні «Формування ділового іміджу підприємця, організації, громади та регіону». Захід об’єднав представників органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, освітян і підприємців.
Під час зустрічі учасники ділилися досвідом, спілкувалися про стартапи та нові можливості для втілення своїх ідей.
Виступ представника Національної ради стосувався значення інформації як визначального тренду постіндустріального суспільства, її неперехідної ролі в період війни. Було проаналізовано діяльність медіа Вінниччини впродовж останніх років, вплив Закону України «Про медіа» на формування сучасного медійного ландшафту регіону.
Окремо Вадим Мазурик наголосив на необхідності розвивати навички медіаграмотності й вміти протистояти дезінформаційним наративам. Присутні на заході мали можливість розглянути окремі дезінформаційні кейси та рекомендації щодо протидії.
Також цього тижня медійники Вінниччини активно долучилися до заходів Національної ради, зокрема, керівники телеканалів ІТА «ВІТА» та ВГТРК «Вінниччина» Володимир Липовий і Світлана Пашенько взяли участь у круглому столі на тему: «Як запобігти медіатравматизації дітей в умовах війни» в рамках проєкту «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство». А учасниками семінару «Когнітивні упередження в медіа. Нові тенденції в медіа та інформаційній грамотності» стали КП «Радіокомпанія «Тростянець ФМ» і «Медіагрупа ВіДа» із Могилева-Подільського.
Волинська область
Представниця Національної ради у Волинській області Лілія Бойко зустрілась із директором Волинської філії Концерну РРТ Володимиром Наконечним. Під час зустрічі обговорили стан мовлення на Волині, зокрема рівень покриття ефірного цифрового сигналу у форматі DVB-T2.
Окрему увагу приділили:
- дотриманню вимог медійного законодавства;
- заходам щодо протидії інформаційним загрозам;
- забезпеченню мовлення на прикордонних територіях;
- інформаційній безпеці регіону.
Також розглянули питання щодо можливості оголошення конкурсу на вільні радіочастоти.
Окрім того, цього тижня представниця на запрошення Луцького національного технічного університету взяла участь у громадському обговоренні освітньої програми «Медіакомунікації та PR», яке відбулося на кафедрі іноземної та української філології.
Лілія Бойко надала пропозиції щодо компонентів і складників, які варто включити до навчальної програми підготовки журналістів відповідно до медійного законодавства й сучасних європейських вимог.
Житомирська область
Співпраця у протидії мові ворожнечі та захисті інформаційних прав громадян стала головною темою зустрічі між представником Національної ради у Житомирській області Іваном Натикачем і регіональним представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Юрієм Погодицьким.
Під час розмови сторони домовились про координацію зусиль щодо моніторингу місцевих медіа та спільну розробку механізмів запобігання проявам дискримінації в інформаційному просторі Житомирщини.
Також обговорили можливості проведення освітніх заходів для медійників області з питань дотримання журналістських стандартів та етичних норм при висвітленні чутливих тем.
Івано-Франківська область
Розвиток медіапростору Прикарпаття та захист інформаційних прав національних спільнот – такі ключові питання порушувались під час робочих візитів на Івано-Франківщині.
Міський голова Руслан Марцінків і представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов обговорили стан місцевого медіаландшафту. Сьогодні лише в межах Івано-Франківської територіальної громади функціонує 76 різних медіа, що становить майже половину всіх медіа області. Ця мережа включає 5 телеканалів, 5 радіостанцій, 46 друкованих видань, 16 онлайн-медіа та 4 провайдери аудіовізуальних сервісів.
Особливу увагу під час зустрічі приділили перспективам розвитку міського комунального підприємства телерадіокомпанія «Вежа» – одного з ключових комунальних медіа Прикарпаття. Сторони підкреслили, що конструктивна співпраця Національної ради та органів місцевого самоврядування є фундаментом для створення місцевого інформаційного середовища, яке базується на принципах об’єктивності, прозорості та доступності для всіх громадян.
Також відбулася зустріч з Аліною Чірковою, директоркою Центру польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську. Обговорювалися питання забезпечення інформаційних потреб польської громади, яка налічує близько двох тисяч осіб на території області. Аліна Чіркова відзначила позитивну тенденцію – прикарпатські медіа ніколи не використовували дискримінаційних висловлювань чи мови ворожнечі при висвітленні питань життєдіяльності польської спільноти.
Інформаційна підтримка національних меншин місцевими медіа є важливим фактором збереження їхньої культурної ідентичності та сприяє розвитку демократичних процесів в Україні, забезпечуючи інформаційні права всіх етнічних спільнот.
Луганська область
Представник Національної ради у Луганській області Володимир Горобець провів онлайн-нараду з представниками медіа та керівництвом місцевих органів влади регіону. Зустріч зібрала 26 учасників, серед яких були керівники військово-цивільних адміністрацій різних рівнів та представники медіасфери області.
Під час наради Володимир Горобець представив результати реєстрації луганських медіа за 2024 рік та детально проаналізував структуру медіапростору області. Особливу увагу учасники приділили питанню мовлення на тимчасово окупованих територіях, де російські загарбники блокують доступ до українських медіа. У цьому контексті наголошувалося на надзвичайній важливості роботи онлайн-медіа для забезпечення інформаційних потреб населення, яке перебуває під окупацією.
Львівська область
У медіацентрі Львівської ОВА відбувся брифінг представника Національної ради у Львівській області Тараса Шоробури на тему: «Підсумки діяльності представника Національної ради у Львівській області за 2024 рік: аналіз медіапростору регіону та виклики інформаційної безпеки».
Тарас Шоробура представив комплексний аналіз медіаландшафту Львівщини, зокрема:
- структуру регіонального медіапростору за видами діяльності станом на кінець 2024 року;
- кількість ліцензіатів, які здійснюють мовлення з використанням частотного ресурсу;
- результати процесу реєстрації друкованих медіа;
- трансформацію медіапростору області за час повномасштабної війни.
Окремо було висвітлено стан місцевого мовлення на прикордонних територіях та його стратегічне значення для інформаційної безпеки держави. Представник Національної ради також підбив підсумки виконання наглядових функцій і публічної діяльності представництва.
Серед основних проблем галузі було виділено: дефіцит кваліфікованих фахівців у сфері медіа, зменшення кількості суб’єктів, спроможних здійснювати супутникове мовлення, та недостатнє фінансування медіа в цілому.
Тарас Шоробура окреслив пріоритетні завдання Національної ради на 2025 рік відповідно до затвердженої Стратегії.
Рівненська область
Робочу зустріч із керівниками, редакторами та журналістами субʼєкта у сфері аудіовізуальних медіа ТОВ «Телерадіокомпанія Ритм» провели представниця Національної ради у Рівненській області Лілія Гринюк та головна спеціалістка секретаріату представника Руслана Радзіховська.
Обговорили важливі питання та події в медіагалузі регіону, проаналізували результати добових моніторингів радіо та телебачення щодо дотримання законодавства України, програмної концепції мовлення та виконання конкурсних зобовʼязань.
Представництвом на виконання Плану основних заходів медіарегулятора здійснено тематичні моніторинги інформаційних програм мовника щодо дотримання гендерного балансу, під час яких було проаналізовано 45 сюжетів інформаційних програм. За результатами досліджень не зафіксовано жодного гендерно стереотипного сюжету чи сексистського або таких, які зображають гендерне насильство. Натомість два сюжети, які транслювалися в новинах, – з високим рівнем гендерної збалансованості. Переважна більшість становлять помірно нестереотипні сюжети, збалансовані щодо гендерних ролей. Фемінітиви застосовано у 100% програм, що становить 51% від загальної кількості інформації.
Також представниця провела нараду з керівництвом територіальних громад Вараського та Сарненського районів Рівненщини, які межують з республікою Білорусь. Говорили про:
- стан мовлення на прикордонні, зокрема наявність радіо- і телепрограм білоруських медіа;
- положення Закону України «Про медіа» щодо порядку реєстрації друкованих видань та онлайн-медіа;
- законодавчі вимоги щодо укладання угод про співпрацю органів місцевого самоврядування із зареєстрованими суб’єктами у сфері медіа;
- вимоги медійного законодавства щодо процедури реорганізації комунальних медіа у місцеві публічні.
Сумська область
Представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко взяла участь у виїзному засіданні круглого столу Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів у рамках проєкту «Ветерани – шлях додому».
У своєму виступі на панельній дискусії щодо проблем ветеранів і шляхів їх вирішення вона звернула увагу на ролі місцевих медіа у формуванні ставлення суспільства до ветеранів.
Представниця медіарегулятора розповіла, що Національна рада активно працює над тим, щоб українське суспільство утверджувалося як толерантне й недискримінаційне. Саме медіа мають значний вплив на сприйняття військових, комбатантів, ветеранів у суспільстві, ставлення до них, привернення уваги до проблем ветеранів і ветеранок.
«Медіа повинні бути обізнаними в ситуації. Важливо, щоб журналісти також орієнтувалися в термінах. Наприклад, нині багато хто не знає, а відтак і не зважає, що ветерани відповідно до законодавства – це не тільки учасники бойових дій і особи з інвалідністю внаслідок війни, а й члени родин загиблих військовослужбовців, захисників і захисниць», – зазначила Лариса Якубенко.
Важливо при спілкуванні з військовослужбовцями, членами їх родин не завдавати повторного травмування; уникати тем, висловлювань, запитань, які є для них болючими й неприйнятними.
Аналіз контенту місцевих медіа Сумщини, здійснений представництвом Національної ради у 2025 році, свідчить про наявність великої кількості матеріалів, присвячених темі ветеранів.
На шпальтах місцевих газет та в ефірах телерадіокомпаній журналісти регіону інформують про державні програми підтримки ветеранів та членів їх сімей, зокрема:
- призначення помічників ветеранів;
- створення центрів реабілітації;
- виділення земельних ділянок ветеранам;
- належне медичне обслуговування;
- створення умов для занять спортом звільнених з військової служби ветеранів.
Окрім новинних матеріалів, медіа створюють окремі рубрики та програми. Наприклад:
- МІ РТВ-Центр «Вежа» із Конотопа – цикл «Обличчя виговців», в якому розповідають про військових і ветеранів 58 ОМПбр ім. І. Виговського;
- газета «Глухівщина» започаткувала нову рубрику «Ветеран України»;
- КП «ТРК «Тростянець» та газета «Новини Тростянеччини Тиждень» надають інформацію щодо юридичної допомоги військовим, ветеранам у Тростянецькій громаді (проєкт «Юридична солідарність: Підтримка ветеранів та їхніх сімей у Тростянецькій та Лебединській громадах» в межах реалізації проєкту ПРООН).
Медіа Сумщини налагоджують співпрацю з громадськими організаціями: КП «ТРК «Акцент», м. Шостка – з Об’єднанням учасників АТО та бойових дій «Братерство»; МІ РТВ-центр «Вежа», Конотоп – із ГО «Два крила», «Ветеранський простір».
Також телерадіокомпанії Сумської області транслюють в ефірах ролики, які отримали висновки Національної ради щодо їх відповідності до вимог соціальної реклами. Зокрема, аудіоролик від головного управління комунікацій Генерального штаба ЗСУ «Як із ветерана стати бізнесменом» (КП «ТРК «Акцент», від ГО «Зруш скелю» (ТРК «Укрмаїл», м. Конотоп).
Представниця медіарегулятора підкреслила, що з метою ефективного інформування ветеранської спільноти, підвищенню престижу ветерана, військового, сприянню їх соціальної адаптації треба діяти за принципом «Нічого про ветеранів без ветеранів».
Чернігівська область
Гендерний баланс у медіа Чернігівщини: результати дослідження показують позитивні зміни
У Чернігові відбувся важливий захід на тему «Гендерне питання в місцевих медіа», який провела представниця Національної ради у Чернігівській області Ірина Сенченко спільно з Інститутом масової інформації. Дослідження охопило телеканали, онлайн-видання та друковані медіа регіону.
У вітальному слові до учасників голова Національної ради Ольга Герасим’юк подякувала медійникам, адже, сьогоднішня тема є важливою. «Те, що ви попри всі виклики дотримуєтесь балансу, говорить про вашу стійкість. Гендерна рівність – це не про жінок. Це – про жінок і чоловіків, про рівні можливості, про доступ. Українські медійники, чернігівські у тому числі, виступають менторами для європейських країн. З нас беруть приклад, просять ділитися результатами й досвідом. У нас дуже складні часи, війна, однак ми задаємо тон європейським країнам. Ми не лише переймаємо досвід, а вже наш досвід хочуть вивчати. Хочу відмітити чернігівських медійників, адже моніторинг, який ми робили, показує чудові результати», – сказала очільниця медіарегулятора.
Моніторинг, проведений представництвом Національної ради у другому півріччі 2024 року, охопив три місцеві телеканали: «Дитинець», «Новий Чернігів» і «41 Прилуки». Було проаналізовано 250 телевізійних сюжетів щодо дотримання гендерного балансу. Результати показали, що експертні коментарі містять 67% новинних сюжетів, причому співвідношення між чоловіками і жінками-експертами становить 53% до 47%. Важливо, що у 45% проаналізованих матеріалів активно використовуються фемінітиви.
Схожі результати представила і Світлана Білоус, комунікаційниця хабу «Медіабаза Чернігів», яка досліджувала онлайн-медіа регіону: «046.ua», «Gorod.cn.ua», «Суспільне Чернігів», «Челайн» та «Час Чернігівський». Аналіз 204 новинних сюжетів показав, що серед експертів 43% становлять жінки і 57% – чоловіки. Цікаво, що порівняно з 2024 роком частка жінок-експерток зросла з 31% до 43%.
Про ситуацію у друкованих виданнях розповів Олександр Назаренко, заслужений журналіст України, редактор видання «Наше слово»: «Коли я прийшов працювати в журналістику, важко було зустріти редакторку газети. Працювали в переважній більшості чоловіки. Сьогодні ситуація змінилася. Всі журналісти активно використовують фемінітиви, це вже не щось виняткове, а звичне в роботі».
Тетяна Шестаковська, радниця голови Чернігівської ОВА з гендерних питань, наголосила на важливості врахування потреб різних груп населення: «Наразі є потреби для різних груп населення. До прикладу, жінки можуть потребувати особливих умов проживання у тимчасових притулках. Чоловіки, які повертаються з фронту, можуть потребувати психологічної реабілітації та соціальної інтеграції».
Юлія Заїка, керівниця ВГО «Ліга ділових і професійних жінок України», підкреслила, що гендерне питання – це не про протиставлення: «Гендерне питання – це не про зрівнялівку, це про можливості, які мають бути однакові як для жінок, так і для чоловіків. На жаль, у нас досі залишаються різні умови праці, заробітні плати і над цим потрібно працювати».
Учасники заходу дійшли спільної думки про необхідність частіших обговорень гендерної тематики і впровадження напрацювань на всіх рівнях суспільства. Ірина Сенченко поділилася рекомендаціями для медійників щодо створення гендерно збалансованих інформаційних повідомлень і запросила всіх до подальшої активної співпраці.
Представниця медіарегулятора на фіналі масштабного проєкту з розширення можливостей жінок
Представниця Національної ради у Чернігівській області Ірина Сенченко виступила спікеркою на підсумковому заході програми «InfoUAction4WoMen» – проєкту, який об’єднав 800 провідних фахівців із різних сфер. Ініціатива зібрала підприємців, експертів, представників громад, влади та медіаспільноти для розробки спільної стратегії взаємодії та комунікації.
Протягом проєкту експерти працювали на тематичних сесіях, де обговорювали актуальні виклики, формували ідеї та механізми розвитку й відновлення під час війни. На фінальному заході було представлено стратегічні пропозиції для внесення змін до чинного законодавства, які передали урядовцям. Крім того, відбулося нагородження найкращих стартап-проєктів – адже програма надала можливість 80 підприємцям реалізувати свої бізнес-ідеї з експертною підтримкою.
Під час виступу, Ірина Сенченко представила огляд медійної сфери Чернігівщини у 2025 році, висвітлила виклики та потреби галузі. Вона наголосила на важливості якісного контенту та інформування, зокрема у висвітленні питань соціальної адаптації ветеранів, та підкреслила необхідність підтримки регіональних медіакомпаній.
Проєкт реалізувала ГО «Ліга ділових та професійних жінок України» у партнерстві з Національним університетом «Чернігівська політехніка» в рамках програми «Забезпечення розширення економічних прав та можливостей жінок для відновлення та розвитку» (SEED), що впроваджується французькою неурядовою організацією Актед за фінансової підтримки Уряду Канади.
Документальне розслідування чернігівських журналістів про російського пілота зібрало 350 тисяч переглядів за добу
На запрошення колективу чернігівської філії АТ «НСТУ» представниця Національної ради відвідала передпоказ резонансного документального розслідування. Стрічка, створена журналістами «Суспільне Чернігів», розповідає історію російського льотчика Красноярцева, який бомбардував Чернігів у березні 2022 року.
5 березня 2022 року цього російського пілота збили в небі над Черніговом. Унікальність фільму полягає в тому, що журналістам вдалося отримати доступ до мобільного телефону льотчика, який містив 60 гігабайтів даних – фотографії, відео та особисте листування. Понад рік кореспондентка філії Аліна Коржинська ретельно аналізувала ці матеріали, що стали основою для документальної стрічки.
Найдраматичнішим моментом фільму став прямий телефонний дзвінок головного редактора філії Андрія Тітка до Красноярцева з питаннями: «Ми журналісти з Чернігова. Міста, яке ви бомбили. Пам’ятаєте? Як вам живеться? Навіщо ви вбивали мирних людей?» Розмова й відповідь російського пілота увійшли до фільму як документальне свідчення воєнного злочину.
Після розміщення на YouTube-каналі стрічка швидко привернула увагу аудиторії, зібравши близько 350 тисяч переглядів лише за першу добу.
Чернівецька область
Представниця Національної ради та Омбудсман обговорили захист від дискримінації в медіапросторі Буковини
Про роботу над удосконаленням інклюзивності медіапростору, запобігання проявам дискримінації в медіа, сприяння медіаграмотності працівників суб’єктів медіа та громадян представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук поспілкувалася під час робочої зустрічі з представницею Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Чернівецькій області Іриною Ісопенко.
Любов Нечипорук розповіла про Стратегію діяльності Національної ради на 2024-2026 роки та ключові напрямки роботи медіарегулятора, співпрацю з громадянським суспільством, напрацювання рекомендацій для суб’єктів у сфері медіа.
Обговорили нещодавно презентовані медіарегулятором рекомендації щодо захисту дітей від травматичного контенту та запобігання використанню гендерних стереотипів у дитячому контенті: загрозу дитячій психіці можуть нести нецензурна лексика, сцени насильства, булінг, страждання і приниження людської гідності, використання гендерних стереотипів.
Під час зустрічі Ірина Ісопенко відзначила успішні кейси роботи Представництва Омбудсмана в області. Зокрема, запроваджено проєкт шкільних омбудсманів, що дає можливість учням навчальних закладів розширювати власні знання про свої права, запобігати явищу булінгу. Ще одним важливим досягненням стало проведення форуму «Майстерня з прав людини», який об’єднав експертів, активістів і представників влади задля обговорення актуальних проблем у сфері прав людини та пошуку ефективних рішень.
Любов Нечипорук та Ірина Ісопенко домовилися про продовження співпраці щодо обміну інформацією й протидії мові ворожнечі в медіапросторі.
У Чернівцях провели нараду про реформування комунальних телерадіокомпаній
«Реформування комунальних телерадіоорганізацій у публічні медіа: з чого почати?» – під такою назвою Представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук провела нараду з керівниками суб’єктів у сфері медіа Чернівецької області – КП «ТРО «Сокиряни» Сокирянської міської ради Тетяною Герасимчук та КП «ТРК «На своїй хвилі» Новодністровської міської ради Анастасією Жалюк.
Поспілкувалися про те, з чого почати процес перетворення комунальних мовників у місцеві публічні аудіовізуальні медіа, які потрібні документи, до яких установ звертатися за довідками.
Зосередили увагу на таких питаннях:
- ️у чому переваги місцевого публічного аудіовізуального медіа та для чого воно потрібне;
- які рішення доведеться ухвалювати відповідною територіальною громадою;
- статут місцевого публічного аудіовізуального медіа;
- отримання статусу неприбутковості.
Любов Нечипорук наголосила, що основні умови реформування комунальних медіа – створення наглядової ради та неприбутковість підприємства. Воно має підготувати проєкт рішення про перейменування й затвердження Статуту (Типовий статут суб’єкта у сфері місцевих публічних аудіовізуальних медіа розроблений та затверджений Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення), і подає його до органу місцевого самоврядування.
Також вона нагадала, що відповідно до Закону України «Про медіа» комунальні телерадіоорганізації, засновані місцевими органами влади, мають бути реорганізовані в публічні аудіовізуальні медіа. Реорганізація виведе медіа з-під впливу і контролю органів місцевої влади. Оскільки в Україні діє воєнний стан, реорганізація комунальних медіа повинна відбутися не пізніше, ніж через 6 місяців після припинення чи скасування воєнного стану.
Зустріч представниці медіарегулятора з керівницею прес-центру ОВА
Щоби поспілкуватися про актуальний медіаландшафт Буковини, до офісу Представництва Національної ради у Чернівецькій області завітала керівниця пресцентру Чернівецької обласної військової адміністрації Тетяна Микитюк.
Під час розмови йшлося про забезпечення інформаційної безпеки регіону, взаємодію органів державної влади з місцевими суб’єктами у сфері медіа, а також виклики, які постають перед медіа в умовах воєнного стану.
Окрему увагу приділили боротьбі з дезінформацією та необхідності посилення комунікації між державними структурами та медіаспільнотою для оперативного й правдивого інформування громадськості.
Любов Нечипорук та Тетяна Микитюк домовилися про подальшу співпрацю у сфері підтримки медіастійкості регіону та інформаційної безпеки.
