На Вінниччині й Харківщині представники медіарегулятора зосередилися на обговоренні нагальних питань і викликів місцевих медіа, на Волині й Чернігівщині говорили про висвітлення медіа кримської тематики, на Дніпропетровщині удосконалювали навички медіаграмотності, щоби не піддаватися маніпуляціям, на Прикарпатті, Сумщині та Черкащині переймалися питаннями реорганізації комунальних медіа, гендерній тематиці приділили увагу на Львівщині, на Рівненщині, Тернопільщині та Хмельниччині говорили про стан медіапростору в умовах війни, про боротьбу з дезінформацією та посилення співпраці між регулятором і правоохоронцями йшлося на Буковині.
Вінницька область
Представник Національної ради у Вінницькій області Вадим Мазурик під час робочої поїздки до Тульчина провів нараду з керівниками місцевих медіа – КП «Редакція Тульчинського радіомовлення» і ПП «Тульчинська редакція районної газети «Тульчинський край». Разом із очільником місцевої радіостанції Вадимом Кривов’язом і редакторкою газети Оленою Козир-Новаковською обговорили нагальні питання діяльності цих медіа, проблеми, що потребують розв’язання, перспективні плани компаній. Докладно зупинилися на законодавчих нормах, якими мають керуватися ці види медіа.
- Місцева радіостанція у Тульчині функціонує на частоті 105,5 МГц і транслює свої передачі в мережі Національної суспільної телерадіокомпанії України для мешканців Тульчинської міської територіальної громади.
- Газета «Тульчинський край» заснована у 1925 році і зовсім скоро відзначить свій столітній ювілей.
Також Вадим Мазурик зустрівся з очільницею відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Тульчинської міської ради Катериною Третьяковою. У розмові порушили цілий комплекс питань, пов’язаних із функціонуванням місцевих медіа.
Вдалося завітати і до Тульчинського фахового коледжу культури – одного з найстаріших в Україні базових закладів освіти.
- Тульчинський коледж – справжня кузня висококваліфікованих кадрів у галузі культури, у ньому навчалось також і чимало медійників. Уже невдовзі, у травні 2025 року, освітній заклад відзначатиме своє 95-річчя. Цікавою і корисною була зустріч із директором коледжу, Заслуженим працівником культури України Леонідом Трачуком, який чудово обізнаний у питаннях функціонування сучасних медіа.
Цього тижня Вадим Мазурик став учасником тренінгу «Розвінчуємо дезінформацію про ЄС та підтримку України: Майстерня медіаграмотності» від Представництва Європейського Союзу в Україні та Internews Ukraine.
- До форуму були залучені професійні тренери. Вони використовували актуальні матеріали про спростування дезінформації, використання онлайн-інструментів для розпізнавання фейків і зробили огляд заходів, що вживаються для протидії ворожим інформаційним атакам. Результат – нові знання і відповідний сертифікат.
Волинська область
Напередодні Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, який відзначався 26 лютого, представниця Національної ради у Волинській області Лілія Бойко зустрічалася з головою громадської організації «Кримські татари Волині» Зейнідіновим Сервером Ісмаїловичем. Говорили про важливість толерантного висвітлення у медіа питань, що стосуються національних спільнот, а також необхідність уникнення проявів дискримінації за національною чи релігійною ознакою.
Сервер Ісмаїлович наголосив на необхідності безперервного інформування суспільства про події в Криму, адже це відіграє ключову роль у протидії російській пропаганді, згуртуванні громадськості в боротьбі за деокупацію півострова та відновленні українського суверенітету. Окрім того, сприяє збереженню національної ідентичності кримських татар і їхньої культурної спадщини.
З початку війни у Луцьку оселилося дев’ять кримськотатарських сімей, які змушені були залишити рідний дім через російську агресію. Їхні історії – це частина загальної картини вимушеного переселення і водночас свідчення стійкості народу, який зберігає свою культуру й традиції попри всі випробування.
Дніпропетровська область
Для викладачів навчальних закладів Дніпропетровської області представниця Національної ради у цьому краї Олена Демченко провела онлайн-лекцію з медіаграмотності.
Особливу увагу слухачів вона зосередила на темі маніпуляцій, дезінформації та ворожого контенту, які розповсюджується через соціальні мережі. Питання свідомого споживання інформації та критичного мислення є дуже актуальним, враховуючи реалії сьогодення, адже фіксується збільшення розповсюдження фейкової інформації і ворожої пропаганди державою-агресором.
Івано-Франківська область
Представник Національної ради на Івано-Франківщині Ігор Маслов на запрошення Івано-Франківського міського комунального підприємства Телерадіокомпанія «Вежа» дав коментар журналістці Уляні Николюк щодо порядку реорганізації комунальних медіа в місцеві публічні аудіовізуальні медіа.
ТРК «Вежа» є одним із п’яти комунальних медіа, що провадять свою діяльність на Прикарпатті. Станом на лютий цього року жодне комунальне медіа регіону поки що не розпочало процес перетворення.
Телерадіокомпанія «Вежа» є місцевим мовником, що здійснює ефірне багатоканальне та ефірне аудіальне мовлення на території області, а також – зареєстрованим аудіовізуальним медіа, що здійснює мовлення без використання радіочастотного спектру.
Ігор Маслов провів лекцію для студентів спеціальності Університету Короля Данила на тему «Медіапростір Івано-Франківської області: особливості роботи місцевих та регіональних медіа у 2025 році в контексті Закону України «Про медіа».
Під час лекції він розповів про:
- вимоги Закону України «Про медіа»;
- стан медійного простору Прикарпаття;
- реєстрацію та ліцензування: що спільного і яка різниця між ними?;
- особливості роботи друкованих медіа у період воєнного стану;
- моніторинг друкованих та онлайн-медіа;
- мовні квоти для лінійних ефірних медіа;
- гендерний моніторинг аудіовізуальних медіа Івано-Франківської області.
Львівська область
Гендерна збалансованість і висвітлення тематики війни в ефірах телеканалів Львова – ці теми стали головними під час наради представника Національної ради на Львівщині Тараса Шоробури з працівниками місцевих телеканалів. Моніторинги ефірів проводились протягом вересня-грудня 2024 року й охопили 105 новинних сюжетів.
Тарас Шоробура перед початком обговорення зауважив, що моніторинг проведено вже вдруге. Його метою є виявлення гендерних та інших суміжних (зокрема вікових) стереотипів у новинних сюжетах. Він також звернув увагу, що аналіз здійснено за удосконаленою методологією, яка враховує тематику війни.
Головна спеціалістка секретаріату представника Ярина Далявська представила результати моніторингу, зупинилася на підсумках і розповіла журналістам про співпрацю Національної ради з іншими державними органами й громадськими організаціями, які працюють над дослідженням гендерного балансу.
За представленими результатами новинні сюжети місцевих телеканалів Львова в основному гендерно збалансовані (33%) або ж гендерно нейтральні (45%). Найчастіше героями сюжетів є чоловіки середнього віку (36 – 60) – 57% від усіх учасників сюжетів. Кількісно чоловіки переважають і як експерти (чоловіки експерти у 44% сюжетів; жінки у 22% сюжетів). Головною темою сюжетів, на жаль, є – війна (44%).
Ярина Далявська детально зупинилася на виявлених недоліках.
Також було обговорено роль медіа у формуванні й сприйнятті гендерних ролей дітьми, негативні наслідки гендерних стереотипів і гендерної дискримінації для різний різних сферах життя суспільства.
Присутні на зустрічі медійники вказали на об’єктивні причини певної гендерної незбалансованості. Юлія Грабова, заступниця директора з програм телеканалу «Перший західний», зазначила, що не усі героїні сюжетів погоджуються на вживання щодо них фемінітивів, а чинне законодавство і норми українського правопису не містять чіткої вимоги вживання фемінітивів чи заборони вживання назв посад і професій у чоловічому роді щодо жінок.
Також Юлія Грабова зауважила, що причиною відсутності висвітлення теми реінтеграції жінок-ветеранок у суспільство, а також недостатнє висвітлення життя людей у віці 60+, зокрема жінок цієї вікової категорії, є об’єктивна реальність і відсутність інформаційних приводів, що є основою новинного сюжету.
Представництво Національної ради візьме до уваги думки й зауваження медійної спільноти під час проведення наступних моніторингів.
Рівненська область
Нараду з керівництвом і журналістами субʼєкта у сфері аудіовізуальних медіа ПП «Телерадіокомпанія Сфера-ТВ» провели представниця Національної ради на Рівненщині Лілія Гринюк і головна спеціалістка секретаріату представника Руслана Радзіховська.
Під час зустрічі зосередили увагу на таких питаннях:
- основні новини та зміни у медіапросторі регіону;
- результати добового моніторингу медіа щодо дотримання медійного законодавства та умов ліцензії.
Також на виконання Плану основних заходів представництвом здійснено тематичні моніторинги інформаційних програм «Сфера-ТВ» щодо дотримання гендерного балансу. Було проаналізовано 47 сюжетів інформаційних програм, за результатами яких не зафіксовано жодного гендерно стереотипного чи сексистського сюжету або таких, які зображають гендерне насильство. Переважна більшість сюжетів є помірно нестереотипними й збалансованими щодо гендерних ролей. Фемінітиви застосовано у 100% програм, що становить 74% від загальної кількості інформації.
Сумська область
Представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко робочою поїздкою в Роменський район розпочала серію зустрічей у рамках програми заходів на 2025 рік «Стратегічний вектор – медіапростір районів Сумщини».
Представниця медіарегулятора зустрілася з Валентиною Назаренко, головою Роменської РДА – начальницею районної військової адміністрації, Роменським міським головою Олегом Стогнієм та працівниками апарату Роменської РДА-РВА, Роменської міської ради, які опікуються інформаційною сферою.
Разом сторони проаналізувала актуальний медіапаспорт Роменського району з деталізацією в розрізі громад і населених пунктів, який був підготовлений представницею регулятора за сприяння працівників районної адміністрації.
Лариса Якубенко відзначила особливості медійного простору району, зокрема відсутність веж Концерну РРТ і місцевого телемовника. Вона повідомила, що в районі провадять діяльність 11 місцевих суб’єктів у сфері медіа, які мають ліцензії, або реєстрацію Національної ради:
- три провайдери аудіовізуальних сервісів, що надають послуги кабельного телебачення;
- дві радіостанції (комунальна і приватна);
- п’ять друкованих видань інформаційного спрямування;
- одне онлайн-медіа.
Сигнал цифрового телебачення жителі Роменщини приймають з передавачів, встановлених на приватній вежі в одному із сіл району, а також із Бахмацького району Чернігівської області.
Ще одна особливість району, який має велику щільність населення та багато ВПО – маленька кількість радіостанцій. Так, у Ромнах працюють всього три радіомовника (два місцевих і один загальнонаціональний). Жителі Липоводолинської громади мають можливість приймати радіопрограми з Полтавської області – із Гадяча, Полтави, Зіньківа.
Також недоліком інформаційного простору Роменського району є відсутність програми «Українського радіо» та «Армії FM».
Лариса Якубенко повідомила очільницю району, що в резерві Національної ради є вільна частота у м. Ромни з потужністю передавача 0,2 кВт.
«Інформаційний простір регіону щодня потерпає від російської пропаганди та інформаційно-психологічних операцій. Проте правдиве та влучне слово українського медіа – це справжня зброя, що наближає нашу спільну перемогу», – зазначила Валентина Назаренко.
Реформування комунального медіа – Міськрайонної радіостудії «Ромен», засновником якої є Роменська міська рада, стало ключовою темою обговорення з головою Роменської міської територіальної громади Олегом Стогнієм, працівниками апарату Роменської міської ради та керівником Міськрайонної радіостудії «Ромен» Раїсою Волошко.
Лариса Якубенко нагадала, що місцеве радіомовлення було розбудовано у 2017 році в рамках ініційованого Національною радою проєкту «Радіо громад» за активної підтримки засновників. Торік місцевий мовник продовжив термін дії ліцензії на мовлення.
Представниця медіарегулятора розповіла представникам засновника про вимоги законодавства щодо:
- алгоритму та термінів реорганізації комунального медіа в публічне;
- створення наглядової ради, яка гарантує незалежність медіа;
- документів, необхідних для реформування комунальних медіа (типовий статут, трудовий договір тощо).
Олег Стогній запевнив, що у місцевої влади є розуміння важливості роботи локального медіа, яке розповідає про події в громаді та дії влади щодо стабілізації ситуації під час воєнного стану.
Також у рамках візиту представниця Національної ради у Сумській області провела нараду-консультацію з керівниками медіа Роменського району. До участі у нараді Лариса Якубенко долучила Артема Бухтіарова, старшого уповноваженого з оперативного пошуку та партнерства у сфері інформаційних технологій управління протидії кіберзлочинам у Сумській області Департаменту кіберполіції НПУ. Йшлося про інструменти протидії дезінформації та ворожим наративам і роль місцевих медіа в цьому процесі. Спікери надали практичні рекомендації
- провайдерам аудіовізуальних сервісів – як діяти в разі хакерської атаки на сервери компаній;
- друкованим, онлайн-медіа та радіостанціям – щодо ресурсів, які можна використовувати для попередження можливих кіберзагроз, в тому числі щодо платформ, створених кіберполіцією в рамках проєкту «Брама».
У другому блоці наради представниця медіарегулятора проаналізувала типові порушення чинного законодавства, які торік допустили медіа області; нагадала про підстави для внесення змін в Реєстр суб’єктів у сфері медіа та необхідність дотримання термінів при внесенні таких змін.
Також навела приклади ефективного використання газетами можливостей онлайн-технологій для привернення уваги до друкованого медіа й розповсюдження інформації. Вона надала практичні поради щодо інструментів збільшення охоплення аудиторії сторінок медіа у Facebook (форматування, використання емоджі, тегів тощо).
Лариса Якубенко та Артем Бухтіаров стали гостями радіопрограми «Медіаграмотність як інструмент протидії ворожій пропаганді» на Міськрайонної радіостудії «Ромен».
Головна спеціалістка секретаріату представника Національної ради на Сумщині Юлія Ніколаєва взяла участь у заході-реквіємі, присвяченому 33-м роковинам Ходжалинського геноциду. Організатором події виступило Почесне консульство Азербайджану в Харкові за участі Почесного консула Афгана Салманова та азербайджанська діаспора у Сумах. Афган Салманов наголосив на важливості збереження пам’яті про ці події та порівняв випробування Азербайджану з нинішньою боротьбою України за незалежність та територіальну цілісність.
Тернопільська область
Представниця Національної ради у Тернопільській області Оксана Новосельська провела зустріч із головою Тернопільської обласної ради Богданом Бутковським. Обговорили проблемні питання роботи суб’єктів у сфері онлайн-медіа регіону та загальний стан медіапростору області. За результатами зустрічі було домовлено про подальшу співпрацю з метою оперативного реагування на потреби медійників Тернопільщини.
Харківська область
Представниця Національної ради у Харківській області Ірина Панченко зустрілася з директором комунального радіо Вовчанська Андрієм Батинським, щоб обговорити майбутнє місцевого мовника та виклики, з якими він стикається.
КУ «Редакція Вовчанського радіомовлення» з’явилася у 2018 році як медіа для громади. Швидко здобула довіру слухачів завдяки цікавому та корисному контенту: місцеві й регіональні новини, репортажі, інтерв’ю з посадовцями, історичні й етнографічні розповіді.
Все змінилося з початком великої війни. 24 лютого 2022 року Вовчанськ опинився під окупацією російських військ, а вже 12 вересня того ж року місто звільнили ЗСУ. Та радіостудія не вціліла – техніку викрали. У 2024 році Вовчанськ знову зазнав повторної окупації, а станом на лютий 2025-го там тривають бої. Місто сильно зруйноване, і про відновлення місцевого радіо наразі не йдеться.
Директор радіостанції Андрій Батинський – історик за освітою й військовий за покликанням. Він не просто веде щоденники війни, а й сам із першого дня повномасштабного вторгнення боронить країну. Незабаром «Редакція Вовчанського радіомовлення» офіційно подасть заяву на анулювання ліцензії.
Під час зустрічі також обговорили:
- можливості відновлення мовлення у Вовчанську після деокупації та стабілізації ситуації;
- особливості медіапростору на окупованих, частково окупованих і деокупованих територіях;
- альтернативні способи комунікації з мешканцями громади в умовах воєнного стану;
- роль медіа в документуванні воєнних подій, зокрема оприлюднення воєнних щоденників;
- доля медійників під час війни і подальші перспективи розвитку професії.
Напередодні третьої річниці повномасштабного вторгнення у Харкові в Арт-сховищі «Культура» відбулася презентація книги Ніни Супруненко «Лютнева лють-2», яка проникливо й вичерпно відображає реалії війни. Презентацію відвідали представниця медіарегулятора на Харківщині Ірина Панченко та спеціалістка секретаріату Наталя Голованова.
Ніна Супруненко – відома харківська поетеса, чий голос став частиною поетичної хроніки цієї війни. Перекладачка, журналістка, членкиня Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, Заслужений діяч мистецтв України, у 2005-2010 рр. очільниця управління культури і мистецтв, культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, авторка понад 30 поетичних збірок, які перекладені мовами інших народів світу.
За три роки Ніна Супруненко створила три книги поезій «Лютнева лють»:
«Лютнева лють – 1» (лютий 2022 – лютий 2023) – вибух емоцій перших місяців війни, біль і спротив; «Лютнева лють – 2» (лютий 2023 – лютий 2024) – усвідомлення незворотних змін, трагедії та героїзму нації; «Лютнева лють – 3», яка вже майже готова, буде видана 25 лютого 2025 року.
Ці книги – не просто збірки віршів. Вони – відбиток нашої спільної реальності: болю втрат, сліз, розпачу, але водночас і віри в Перемогу, у майбутнє, у відродження. Представниця Національної рада виступила з коментарем.
Звучали пісні на слова поетеси. Палко виступали директори видавництв, режисери, очільники громадських організацій, представники міськради, журналісти, фотопубліцист з Польщі Адам Касперович, натхненник заходу Володимир Лященко.
Пісня «Україна – наша сила!» лунала як молитва. І «Лютнева лють» стала справжнім літописом життя воєнного Харкова, воєнної України.
Хмельницька область
Виклики медіапростору в умовах війни
На Хмельниччині минулого року Національна рада анулювала 3 ліцензії на мовлення, а три медіасуб’єкти у 2024 році не подали документи для реєстрації – 2 редакції проводового радіомовлення та 1 провайдер аудіовізуальних сервісів. Таку інформацію надала представниця Національної ради у Хмельницькій області Олена Гавінська під час програми «На часі» на ТРК «Місто», де разом із ведучою Тетяною Гущею, обговорювалися виклики та перспективи медіапростору області в умовах повномасштабної війни.
Попри скорочення, медіасфера регіону розвивається – зареєстровано нове друковане видання «UA Diplomatic» (попередня назва «Хмельницький дипломатичний»). Також підбито підсумки конкурсів на місцеве цифрове телемовлення та ФМ-радіомовлення у різних населених пунктах Хмельниччини. Загалом в області працює 75 суб’єктів у сфері медіа, що представляють 170 медіа.
Черкаська область
Реформування комунальних медіа на Черкащині
Питання реформування комунального медіа «Голос Городищини» обговорили під час наради за участі представниці Національної ради у Черкаській області Надії Горбаченко, міського голови Городища Володимира Мирошника та директорки медіа Галини Діхтяр.
«Голос Городищини», зареєстрований ще в грудні 1996 року, розпочав свою новітню історію з листопада 2020 року. Сьогодні «Улюблене Радіо» транслюється на частотах 98,0 FM та 87,9 FM і охоплює більше десяти територіальних громад області, включаючи міста Сміла, Ватутіне, Шпола та село Балаклея. Радіо працює цілодобово, пропонуючи різноманітний контент – новини, освітні, культурно-мистецькі програми та інформаційні вікторини.
Міська влада Городища запевнила у підтримці радіомовника під час його реформування в публічне аудіовізуальне медіа. На зустрічі Надія Горбаченко відзначила головну редакторку програм місцевого радіо Ларису Компанієць, яка отримала грамоту Національної ради.
Чернівецька область
Захист інформаційного простору – спільне завдання
У день третьої річниці повномасштабного вторгнення представниця медіарегулятора у Чернівецькій області Любов Нечипорук провела робочу зустріч із начальником Головного управління Національної поліції в області Віктором Нечитайлом.
Головною темою стало дотримання медійного законодавства на Буковині, боротьба з дезінформацією та посилення співпраці між регулятором і правоохоронцями.
«Наше завдання – забезпечити дотримання норм законодавства у сфері медіа, адже це безпосередньо впливає на інформаційну безпеку держави», – наголосила Любов Нечипорук, представниця Національної ради у Чернівецькій області.
Регіональне представництво медіарегулятора постійно контролює діяльність місцевих медіа: 4 телеканалів, 6 радіостанцій, 29 суб’єктів друкованих медіа (які видають 57 газет і журналів), 4 онлайн-медіа та 6 провайдерів аудіовізуальних сервісів. Моніторинги охоплюють дотримання мовних квот, захист дітей, запобігання дискримінації та контроль за інформацією щодо збройної агресії.
Любов Нечипорук передала Віктору Нечитайлу актуальний Перелік аудіовізуальних медіасервісів держави-агресора для використання особовим складом поліції. Вона також поінформувала про вимоги Закону України «Про медіа» щодо ретрансляції іноземних теле- і радіоканалів на території України.
Начальник поліції Буковини підкреслив важливість спільних зусиль: «У нинішніх умовах захист інформаційного простору – одне з наших ключових завдань. Ворог використовує медіа для дезінформації, маніпуляцій та розхитування ситуації всередині країни», – сказав він.
Розвиток місцевих медіа та інформаційна безпека регіону
Співпраця з місцевою владою стала темою зустрічі Любов Нечипорук із Чернівецьким міським головою Романом Клічуком. Обговорили питання ліцензування та реєстрації медіа, моніторингу їхньої діяльності, результати перевірок і дотримання вимог щодо використання державної мови.
Особливу увагу приділили реалізації Стратегії Національної ради щодо захисту інформаційного простору, вдосконалення інклюзивності, захисту прав дітей та протидії дезінформації.
«Об’єднання зусиль медіарегулятора, владних структур, місцевих рад, медіа та громад є ключовим для створення належного інформаційного середовища», – підкреслив міський голова Чернівців. Він запевнив у готовності до співпраці та сприяння висвітленню діяльності міської ради.
Любов Нечипорук наголосила, що саме на місцевому рівні формується довіра до медіа, забезпечується доступ громадян до важливої суспільної інформації та здійснюється ефективна протидія дезінформації.
Також обговорили конкурси на вільні радіочастоти, які відкривають нові можливості для регіональних мовників і забезпечують якісною інформацією мешканців Чернівецького району та області.
За результатами зустрічі представниця регулятора і міський голова Чернівців домовилися про подальшу співпрацю для створення сприятливих умов щодо розвитку місцевих медіа й посилення інформаційної безпеки регіону.
Медіа Буковини долучились до вшанування Дня спротиву окупації Криму
26 лютого у Чернівцях відбулися заходи на вшанування Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. У заходах взяли участь представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук та головна спеціалістка секретаріату представника Наталія Стаєцька.
На знак солідарності біля будівлі Чернівецької обласної військової адміністрації та Чернівецької обласної ради поряд із державним прапором підняли кримськотатарський.
Місцеві медіа активно долучилися до висвітлення подій через інформаційні матеріали, теле- та радіоефіри, публікації в соціальних мережах. Вони розповідали про значення цієї дати, історичні події, пов’язані з окупацією, та актуальні питання деокупації й підтримки внутрішньо переміщених осіб. Поширювалися історії очевидців, експертні думки та інформація про громадські ініціативи, з наголосом на важливості єдності в боротьбі за відновлення територіальної цілісності України.
Чернігівська область
Як працюють медіа у Менській громаді: робочий візит
Представниця Національної ради у Чернігівській області Ірина Сенченко відвідала Менщину з робочим візитом. Вона зустрілася з керівництвом громади, зокрема з секретарем Менської міської ради Юрієм Стальниченком, який нині виконує обов’язки міського голови. Це пов’язано з тим, що очільник Мени Геннадій Примаков у березні 2024 року вирішив долучитися до лав Збройних Сил України.
Під час візиту Ірина Сенченко поспілкувалися з паном Юрієм про:
- діяльність місцевих суб’єктів у сфері медіа;
- інформаційну безпеку в громаді;
- підтримку та співпрацю з місцевими медіа;
- покриття громади теле та радіо сигналом;
У громаді існує проблема з прийомом радіомовлення, адже вежа розташована в іншому населеному пункті і часто пропадає сигнал. За результатами обговорень домовилися про здійснення окремого моніторингу та зустріч зі спеціалістами Концерну РРТ, щоб вирішити проблему із звʼязком.
Ще до повномасштабного вторгнення Юрій Стальниченко обговорював із Іриною Сенченко можливість створення власного медіа в межах проєкту «МЕДІА ГРОМАД». Вони зустрічалися, ділилися ідеями, планували. Однак початок війни змінив пріоритети – довелося зосередитися на підтримці армії та допомозі громаді. Сьогодні ж, коли до місцевих мешканців долучилося багато внутрішньо переміщених осіб, розвиток нових ініціатив та вдосконалення вже існуючих стає особливо важливим, наголосив секретар ради.
Особливої уваги заслуговує сучасний Центр безпеки і згуртованості, створений при міській раді. Як поінформував секретар міської ради, в рамках роботи центру вдалося успішно реалізувати мережеву систему оповіщення населення по всій громаді.
Як не загубитися в інформаційному хаосі: у Менській громаді навчалися цифровій безпеці
Також в рамках робочого візиту до Менщини Ірина Сенченко провела навчання для працівників Менської міської ради з питань інформаційної безпеки. У семінарі на тему «Інформаційна безпека: виявлення дезінформації та методи перевірки фактів. Персональна безпека онлайн» взяли участь працівники апарату територіальної громади та її структурних підрозділів. Організовано навчання завдяки Чернігівському центру підвищення кваліфікації. Відкрила навчання заступниця директора Центру Коваленко Наталія та секретар Менської міської ради Юрій Стальниченко. Пан Юрій зазначив, що Менська громада зацікавлена в покращенні взаємодії з медійниками, постійно удосконалює цифрову грамотність та навчається.
Під час тренінгу обговорили:
- стратегію діяльності Національної ради;
- види та порядок проведення моніторингів;
- вплив війни на роботу медійників;
- медійну грамотність: як розпізнати брехню в новинах, не стати жертвою шахраїв і захистити свої дані в інтернеті?
«Це було не просто навчання, а розмова про те, як «вижити» в інформаційному хаосі. У сучасному світі знання про безпеку в інтернеті – це вже не бонус, а обов’язкова навичка, як вміння водити авто чи перевіряти решту в магазині. Отримані знання дозволять працівникам міської ради краще орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі та захищати себе від загроз у цифровому світі», – зазначив секретар ради та подякував представниці за цікавий та актуальний семінар.
Журналістика в умовах війни: виклики та можливості для «Сусіди.City»
Представниця медіарегулятора зустрілася з редакцією інтернет-видання «Сусіди.City» та його очільником Олександром Назаренком.
«Сусіди.City» – це інформаційний ресурс, що об’єднує громади Корюківського та Менського районів Чернігівщини. Його історія почалася з газети «Наше слово», яка сьогодні залишається частиною редакції. Невелика команда з п’яти працівників, разом із головним редактором, готує матеріали як для друку, так і для онлайн-платформи. Деякі публікації дублюються, але більшість створюються спеціально для різних форматів і аудиторій.
Онлайн-видання «Сусіди.City» охоплює до 3 мільйонів переглядів і має 25 тисяч підписників у Facebook. Водночас друкована газета «Наше слово», якій цього року виповнюється 94 роки, виходить накладом у 1500 примірників. Єдиний раз її випуск призупинили на кілька місяців у 2022 році через блокаду Чернігова, але вже в травні газета знову повернулася до читачів.
Під час зустрічі обговорювали перспективи співпраці, тренінги для журналістів і виклики, з якими стикаються друковані медіа. Серед головних проблем – зменшення тиражів, нестача фінансування та кадрові втрати через мобілізацію і виїзд журналістів. «Вижити друкованому слову дуже важко, а рекламний ринок майже зник», – зазначив Олександр Назаренко.
Чернігівщина щодня потерпає від російських обстрілів, триває евакуація мешканців із прикордонних територій. «Та попри все, люди там залишаються, і їм потрібна інформація. Вони чекають на газети, тому підтримка друкованих медіа є надзвичайно важливою», – наголосили учасники зустрічі.
Як медіа висвітлювати кримську тематику
Напередодні Дня спротиву окупації автономної Республіки Криму та міста Севастополя, що відзначається 26 лютого, Ірина Сенченко провела онлайн-нараду з чернігівськими журналістами. Обговорювали, як місцеві теле- та радіоканали висвітлюють кримську тематику.
До розмови долучилася Світлана Кузіна — очільниця ГО «Кримська громада» та радниця голови Чернігівської ОДА з питань національних меншин. Вона поділилася рекомендаціями щодо висвітлення тем, пов’язаних із Кримом і кримськими татарами, та наголосила на важливості перевірених джерел інформації.
Представниця медіарегулятора, своєю чергою, звернула увагу на етику висвітлення чутливих питань і необхідність гендерного балансу в контенті.
За підсумками наради домовилися про подальшу співпрацю. Говорити про Крим важливо — і ця тема має звучати!
День спротиву окупації Криму: у Чернігові підняли кримськотатарський прапор
26 лютого – день, що нагадує про боротьбу за український Крим. На знак підтримки в Чернігові замайорів кримськотатарський прапор. До церемонії долучилися кримчани, військові, представники місцевої влади, а також представниця разом із головною спеціалісткою секретаріату представника Наталія Пустовіт.
Рівно 11 років тому тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей вийшли на площу перед Верховною Радою Криму, щоб заявити: Крим – це Україна. Але Росія відповіла окупацією. Разом із військами прийшли репресії, арешти, тортури. Незалежну журналістику почали знищувати: редакції закривали, журналістів викрадали, а громадянські репортери, ризикуючи життям, доносили правду світові.
Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області, наголосив: 26 лютого стало однією з ключових дат українського спротиву. Тоді країна чітко заявила: Крим – це Україна. І боротьба триває.
Світлана Кузіна, радниця голови Чернігівської ОДА з питань національних меншин та очільниця ГО «Кримська громада», розповіла, що нині у Чернігові проживає 12 родин з Криму. Через повномасштабну війну багато сімей змушені були покинути область. «Кримчани знову опинилися перед вибором: виїжджати чи жити під загрозою. Наша громадська організація підтримує переселенців та допомагає військовим», – зазначила вона.
