Регіональний вимір: новини Національної ради в областях

Про Стратегію Національної ради говорили на Вінниччині, волинським військовим журналістам вручали відзнаки медіарегулятора, як забезпечити співпрацю між владою і національними спільнотами, обговорили на Львівщині та Чернігівщині, стан друкованих видань та перспективи розвитку ефірного радіомовлення у громадах були в полі зору на Полтавщині, гендерній тематиці присвячений онлайн-тренінг для телекомпаній Сумщини, методи боротьби з дезінформацією та засади медіаграмотності були в пріоритеті на Тернопільщині, використанням досвіду військової журналістки переймалися на Харківщині. Питання стану медійного простору активно обговорювали на Прикарпатті та Хмельниччині. А на Черкащині презентували документальний фільм про відомого журналіста-земляка, який поліг в бою з окупантами.

Вінницька область

План реалізації Стратегії Національної ради на 2025 рік у Вінницькій області обговорили представник медіарегулятора в регіоні Вадим Мазурик і заступник голови Вінницької обласної військової адміністрації Андрій Кавунець. Також заступникові голови ОВА була презентована інфографіка медійного ландшафту області.

На запрошення інформаційного порталу «NaПарижі» Вадим Мазурик дав інтерв’ю, в якому розповів про:

• свободу слова як невід’ємну складову демократичного суспільства;
• ситуацію в медійному полі Вінниччини;
• процес ліцензування та реєстрації суб’єктів у сфері медіа;
• захист інформаційного простору з огляду на прикордонний статус області;
• роботу представника Національної ради із скаргами й заявами радіослухачів, телеглядачів і читачів;
• порядок і процедуру формування списку осіб, які загрожують національній безпеці України.

Волинська область

У Волинському краєзнавчому музеї з нагоди Дня військового журналіста відбулася зустріч із волинськими журналістами, які захищають державу. Представниця Національної ради у Волинській області Лілія Бойко подякувала військовим журналістам за їхню віддану працю і вручила почесну грамоту головному редактору ТОВ «Редакція обласної громадсько-політичної газети «Волинська газета» Володимиру Данилюку, офіцеру відділу зв’язків з громадськістю управління Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України, майору,  заслуженому журналісту України.

• Під час зустрічі у теплій, сповненій щирості та глибокої поваги атмосфері військові, які в мирний час були журналістами, поділилися своїм безцінним досвідом роботи у найскладніших умовах.

Також Лілія Бойко провела брифінг у Волинській обласній військовій адміністрації, який був присвячений підсумкам розвитку й функціонування медіапростору регіону у 2024 році та перспективам на 2025 рік. Вона розповіла про медіаландшафт Волинської області.

• Нині в регіоні мовлять 25 радіокомпаній на 54 частотах (із них 7 – місцеві), 8 місцевих телемовників (3 мовники без використання радіочастотного спектра), працюють 14 провайдерів аудіовізуальних сервісів (8 з них місцеві), 19 онлайн-медіа та 38 суб’єктів у сфері друкованих медіа.

Окрему увагу було приділено проведеним та оголошеним конкурсам, які спрямовані на розвиток телерадіомовлення в регіоні.

Івано-Франківська область

Представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов на запрошення ТОВ «Радіокомпанія «Західний полюс» став гостем прямого ефіру. З ведучими Денисом Гуралем та Марією Марціновською представник медіарегулятора обговорив стан медійного простору Прикарпаття станом на лютий 2025 року та основні напрями роботи представництва Національної ради в області.

Ігор Маслов порушив питання дотримання медійного законодавства суб’єктами у сфері медіа регіону та виконання квот української мови в ефірах місцевих та регіональних ефірних мовників. Учасники дискусії також обговорили:

• види медіа, які здійснюють діяльність на Прикарпатті;
• покриття Івано-Франківської області радіосигналом, наявність «білих плям»;
• конкурси на мовлення;
• стан покриття території Прикарпаття телевізійним сигналом;
• здійснення моніторингів та їх результати;
• результати гендерних моніторингів місцевих та регіональних телекомпаній області у другому півріччі 2024 року.

Наприкінці ефіру представник Національної ради розповів про кількість зареєстрованих друкованих та онлайн-медіа, провайдерів аудіовізуальних сервісів та порядок взаємодії з ними.

ТОВ Радіокомпанія «Західний полюс» здійснює ефірне радіомовлення в містах Івано-Франківськ, Рогатин, Калуш та селі Яблуниця Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Також, 21 лютого Ігор Маслов провів для державних службовців онлайн-лекцію на тему «Протидія дезінформації та поширенню фейкових новин у медіапросторі». Навчання було організовано на базі Івано-Франківського регіонального центру підвищення кваліфікації у рамках програми «Протидія інформаційній та гібридній агресії як невід’ємна складова системи забезпечення національної безпеки України».

Під час лекції представник медіарегулятора розповів про:

• вибір джерел інформації;
• правила інформаційної гігієни;
• використання діпфейків у ворожій пропаганді;
• базові поняття інформаційної безпеки;
• види і технології маніпуляцій в онлайн-медіа, на телебаченні, радіо та в соціальних мережах;
• медіаграмотність.

Лекція мала як теоретичну, так і практичну частини. Представник медіарегулятора ознайомив учасників програми з основними положеннями Закону України «Про медіа» та розповів про стан медійного простору Прикарпаття на початку 2025 року.

Львівська область

18 лютого у Львівській ОВА під керівництвом заступника начальника адміністрації Івана Собка відбулося засідання Ради представників національно-культурних товариств Львівщини.

У ньому взяв участь представник Національної ради у Львівській області Тарас Шоробура, директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій ОВА Ірина Гаврилюк, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Львівській області Тарас Подвірний та представники національно-культурних товариств Львівщини.

Як забезпечити співпрацю між владою і національними спільнотами області, а також задовольнити їхні соціально-культурні потреби – ці питання стали основними до обговорення під час зустрічі. Заступник начальника Львівської ОВА Іван Собко привітав учасників засідання та наголосив на важливості гармонійного співіснування мов та культур регіону. Він зазначив, що основною метою є почути один одного та віднайти рішення, що будуть прийнятними для всіх. Відкритий діалог і повага, на його думку, мають стати основою для ефективної співпраці.

Також на засіданні розглянули питання інформаційної підтримки національних спільнот. Тарас Шоробура розповів про можливості розширення мовлення програм національних меншин, що передбачено Стратегією діяльності Національної ради.

«Станом на сьогодні у Львівській області функціонує розгалужена мережа FM-радіомовлення – 35 організацій, зокрема 14 комунальних. Ми готові сприяти розширенню мовлення національних меншин (спільнот) та корінних народів України, створенню тематичних програм про культуру, традиції і звичаї національних спільнот, а також допомагати у їхній трансляції по всій області. Нам важливо, щоб представники всіх громад могли ділитися своїм надбанням та розповідати про свою культуру», – наголосив у виступі представник Національної ради.

Крім того, учасники обмірковували концепцію проведення у 2025 році Х Форуму національних товариств Львівщини. Із 2016 року цей захід був майданчиком для демонстрації культурної різноманітності регіону. Представники громад висловили свої пропозиції щодо формату проведення заходу і його програми. Цьогорічну подію запропонували приурочити до Дня міжнаціональної єдності і культурного розмаїття, який відзначатиметься 21 травня,  і провести на центральній площі міста. Такий формат гарантуватиме залучення великої кількості людей та приверне більше уваги до культурної спадщини національних спільнот.

Полтавська область

Представниця Національної ради у Полтаві Лілія Миронович провела зустріч із очільником відділу інформаційного та аналітичного забезпечення Полтавської обласної ради Сергієм Нагорним. Серед іншого сторони обговорили стан друкованих видань та  рівень цифровізації медіа, роботу журналістів в умовах війни та які виклик постануть перед медіа після скасування воєнного стану. Окрему увагу Лілія Миронович та Сергій Нагорний приділили питанню наявної інфраструктуру передавачів в області, покриття окремих районів ефірним сигналом, процедуру отримання ліцензій на мовлення з використанням РЧС (радіочастотний спектр).

Не оминула увагою представниця медіарегулятора і питання перспектив розвитку ефірного радіомовлення у громадах Полтавщини, реформування комунальних компаній у публічні медіа та особливості упровадження Закону «Про медіа».

Окреслені питання й надалі перебуватимуть під наглядом представництва Національної ради в регіоні та Полтавської обласної ради.

Сумська область

Онлайн-тренінг «Гендерний баланс: рівність без стереотипів» для працівників редакцій місцевих телекомпаній Сумщини провела представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко.

На конкретних прикладах телевізійного контенту вона розповіла про загальні тенденції, притаманні місцевим мовникам, щодо дотримання гендерного балансу. Для аналізу були використані відеоматеріали інформаційно-аналітичного й публіцистичного спрямування, а також ролики соціальної реклами, які транслювалися в ефірах телемовників Сумщини упродовж 2024 року.

За даними моніторингів, 64% медіапродукту телемовників Сумщини є гендерно нейтральним; помірно гендерно стереотипним – 30%.

Водночас були зафіксовані факти стереотипного уявлення про роль жінок і чоловіків у суспільстві. Найбільше стереотипне уявлення зафіксоване в роликах соціальної реклами, зокрема апелювання до агресивної маскулінності для привертання уваги до служби у війську.

Лариса Якубенко акцентувала, що зі збільшенням кількості військовослужбовиць у Збройних силах України після повномасштабного вторгнення в українському інформаційному просторі посилився дискурс щодо участі жінок у війні. Крім звичного патріархального гендерно-рольового наративу про образ чоловіка-воїна, з’являються й жінки-захисниці. Але таких матеріалів, за її словами, в ефірах телемовників небагато – присутність у відеоматеріалах жінок на різних рівнях військової ієрархії є недостатньою й несистемною.

Представниця медіарегулятора повідомила, що попри окремі недоліки щодо зображення гендерних ролей в ефірах телемовників Сумщини, очевидні ознаки прогресивного процесу: вживання толерантної, неупередженої мови, гендерно-паритетної лексики.

Лариса Якубенко рекомендувала редакціям для досягнення гендерної рівності при створенні програм і збільшенні кількості гендерно нейтральних матеріалів звернути увагу на:

• уникнення стереотипного зображення ролі жінок і чоловіків;
• системне застосування фемінітивів у закадровому тексті та титруванні;
• збільшення представленості експерток у програмах;
• збільшення програм/сюжетів, учасницями/героїнями яких є жінки-військові та/або жінки, які виконують егалітарні ролі.

У тренінгу взяли участь 18 журналістів шести місцевих телекомпаній Сумщини.

Тернопільська область

Представниця Національної ради у Тернопільській області Оксана Новосельська провела онлайн-нараду з керівниками суб’єктів у сфері медіа, на якій обговорили:

• реалізацію основних положень Закону України «Про медіа»;
• план реалізації Стратегії діяльності Національної ради у 2025 році;
• загальний стан інформаційного простору області;
• введення в експлуатацію та порядок функціонування електронного кабінету і Реєстру суб’єктів у сфері медіа задля взаємодії регулятора й медіа.

Також ішлося про загрози, які виникають для суспільства через поширення дезінформації, та методи боротьби з нею. Важливою складовою протидії деструктивному інформаційному впливу ворога є підвищення знань і навичок медіаграмотності громадян, у тому числі й журналістів,. Поговорили і про технологічні новації – використання штучного інтелекту в роботі медіа.

Оксана Новосельська долучилась і до онлайн-конференції з викладачами соціально-гуманітарного факультету Західноукраїнського національного університету. Зачепили питання опанування дослідницько-аналітичних і творчо-публіцистичних практик у сучасній професійній діяльності журналістів.

Харківська область

Представниця Національної ради у Харківській області Ірина Панченко та спеціалістка секретаріату представника Наталя Голованова здійснили робочу поїздку до Лозової для ознайомлення з умовами роботи комунального некомерційного підприємства «Телерадіокомпанія «Лозова» Лозівської міської ради Харківської області та проведення наради з колективом.

Рік тому внаслідок масованого ранкового удару рф були пошкоджені телевежі у Великому Бурлуку, Кегичівці та Лозовій, що призвело до проблем із телерадіомовленням у регіоні. Два роки тому російський удар зруйнував Лозівський будинок культури.

Попри складну ситуацію, колектив радіо ТРК «Лозова» продовжує працювати та реалізовувати нові проекти. Радіо не припиняло мовлення з початку повномасштабного вторгнення, забезпечуючи цілодобове інформування населення.

Щодня в ефірі – новини та інформаційні передачі, програми освітнього жанру, зокрема «Експрес-урок української», актуальні передачі про нові книги, корисні поради, цикли радіорепортажів про лозівчан, які воюють на фронті, популярні програми про життя громади, цікаві факти з історії та етнографії України тощо.

ТРК «Лозова» є одним із перших в Україні місцевих публічних аудіовізуальних мовників. Однією з перших успішно завершила реформу, змінивши організаційно-правову форму з комунальної на публічну. За свою роботу наприкінці минулого року колектив «ТРК Лозова» був нагороджений Почесною грамотою Національної ради.

Два кореспонденти радіо – Єгор Коростельов і Костянтин Лійко – з весни 2023 року проходять службу в лавах Збройних Сил та Національної гвардії. Обидва відзначені Грамотами Кабінету Міністрів і Почесними Грамотами Національної ради.

Під час візиту працівників представництва Національної ради Єгор Коростельов, який перебував у відпустці, завітав до редакції. Він наразі є офіцером служби інформації та комунікації Національної гвардії України та проходить службу в 3-й бригаді оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана («Спартан»).

Під час наради з директоркою Ярославою Дубіною обговорили:

• стан та умови роботи ТРК «Лозова», зокрема виклики, з якими стикається редакція у воєнний час, матеріально-технічне забезпечення;
• стан мовлення та наповнення ефіру в прифронтовому регіоні;
• результати реформування й перспективи подальшого розвитку;
• роль медіа у підтримці суспільства;
• досвід роботи медійників, які стали військовими;
• соціальний захист журналістів у лавах ЗСУ та Нацгвардії;
• використання досвіду військової журналістки для розвитку та змін у медіасфері;
• розвиток медіапростору в Лозовій;
• особливості ліцензування.

ТОВ «ТРК «Слобожанське ФМ» 18 лютого 2025 року розпочало мовлення в Ізюмі на частоті 89,7 МГц, що свідчить про відповідальне ставлення радійників Харківщини до питання формування й збереження українського медіапростору.

Під час війни компанія втратила обладнання у Великому Бурлуку та Балаклії, але після деокупації самостійно відновлювала роботу. Зараз «Слобожанське ФМ» мовить у Близнюках, Барвінковому, Ізюмі, Змійові та Харкові, готується відновити мовлення в Бахметівці (Нова Водолага). Радіостанція інформує громади, протидіє пропаганді, транслює національні й місцеві новини, сигнали тривоги.

Хмельницька область

Представниця Національної ради у Хмельницькій області Олена Гавінська зустрілася з Полонським міським головою Францом Скримським та провела нараду з колективом ПП «Редакція газети «Новий шлях» (газета «Новий шлях»).

Під час зустрічі з міським головою обговорили стан медійного простору Полонщини, покриття теле- та радіосигналом та порядок взаємодії органів місцевого самоврядування з суб’єктами у сфері медіа. Також представниця поінформувала, що Національна рада зареєструвала газету «Новий шлях», що видається у Полонному. Станом на сьогодні чинною залишається ліцензія Телеорганізації «Полонський ТВ-канал»: хоча засновник і ухвалив рішення про ліквідацію підприємства, медіа не звернулося до регулятора з проханням про анулювання ліцензії.

Олена Гавінська повідомила, що жодне онлайн-медіа Полонщини не скористалося можливістю пройти реєстрацію у Національній раді (така реєстрація є добровільною) та набути статус офіційного медіа. Разом з тим наголосила, що відповідно до Закону України «Про медіа» органи місцевого самоврядування можуть надавати гранти та інші види державної підтримки лише зареєстрованим медіа, а також замовляти в них роботи та послуги.

Також на нараді з колективом ПП «Редакція газети «Новий шлях» Олена Гавінська обговорила законодавчі норми, що регулюють діяльність друкованих медіа, порядок розміщення реклами та виклики, які доводиться долати редакції газети, щоб читачі вчасно отримували щотижневий примірник часопису. Цьогоріч у серпні газеті «Новий шлях» виповниться 104 роки.

На запрошення громадської організації «Подільська правова ліга» Олена Гавінська взяла участь у тренінгу для журналістів, блогерів і громадських активістів на тему «Свобода слова в умовах війни: від законодавства до практичних кейсів».

Учасники тренінгу розглянули ключові питання законодавчого регулювання діяльності медіа, захисту журналістів та їхніх професійних прав. Зокрема:

• особливості законодавства, що регулює діяльність медіа в Україні;
• відповідальність за напади на медіа;
• як журналісту захистити себе під час виконання професійних обов’язків?
• відповідальність журналістів та підстави для звільнення відповідальності;
• професійні права та гарантії діяльності журналістів;
• практичні кейси та судова практика в справах, пов’язаних із діяльністю журналістів.

Черкаська область

Представниця Національної ради у Черкаській області Надія Горбаченко на запрошення голови Черкаської обласної організації НСЖУ взяла участь у презентації документального фільму «Журналіст у формі», приуроченого до Дня військового журналіста. Демонстрації кінострічки передувало спілкування медійників і військових про роль військових журналістів у захисті України: громадянський подвиг пресофіцерів, комунікаційників, журналістів-захисників, завдяки відданості яких ми можемо бачити і знати про перебіг війни.

Документальний фільм «Журналіст у формі» (автори – військові журналісти продакшн-студії «ТРО-Медіа», режисери Юрій Мацарський, Максим Курочкін) розповідає про світогляд і трагічну долю черкащанина, полеглого захисника України лейтенанта Володимира Мукана. У цивільному житті він був відомим журналістом, науковцем, піар-менеджером. Зі зброєю в руках захищав Харківщину, Луганщину, Донеччину – Попасну, Слов’янськ і Бахмут. В останньому бою на Бахмутському напрямку очолив штурмову групу зі 156-го батальйону 118-ої окремої бригади ТрО ЗСУ. На заході була присутня і його родина.

Чернівецька область

Про спільне між буковинцями і кримськими татарами, важливість толерантного висвітлення медійниками питань національних спільнот, уникнення стереотипів та упереджень за національною й релігійною ознакою у медіа представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук поспілкувалася з Ніярою Мамутовою – головою громадської організації «Ана Юрт», членкинею комітету та екс-головою громадської організації «Ліга мусульманок України».

Кримські татари та буковинці мають багато спільного в культурному, історичному й суспільному аспектах. Обидві спільноти вирізняються своєю багатонаціональністю та толерантністю. Буковина історично була місцем співіснування українців, румунів, євреїв, поляків, німців та інших народів. Кримські татари також століттями взаємодіяли з різними етносами Криму, що сприяло формуванню багатогранної культури.

Любов Нечипорук наголосила, що для буковинських медіа висвітлення питань кримських татар є важливим для сприяння суспільному діалогу, зміцнення міжкультурного порозуміння в регіоні. Водночас аудиторія матиме можливість глибше розуміти історію й культуру кримських татар.

«Коли ми виїхали на материкову Україну, я зрозуміла, що не тільки суспільство мало знає про кримських татар, а й журналістам також треба більше розповідати про наш етнос, – говорить Ніяра Мамутова. – Якось про нас знімали сюжет і вставили музику казанських татар. Це було абсолютно недоречним», – зауважує вона. Представникам медіа варто враховувати, що в Україні ставлення до мусульман відрізняється від європейського досвіду, тому некоректно беззастережно переймати європейські інформаційні наративи. Історичний контекст різний: європейські країни були колонізаторами, тоді як іслам є невід’ємною частиною історії та культури півдня України, акцентувала Ніяра Мамутова.

На думку голови громадської організації «Ана Юрт», дуже важливо постійно нагадувати суспільству про Крим. Це допоможе протистояти російській пропаганді, об’єднати суспільство у спільній боротьбі за деокупацію півострова та відновити український суверенітет, а також сприятиме збереженню національної ідентичності кримських татар.

Ніяра Мамутова переїхала на Буковину разом із родиною у лютому 2022 року. Тут продовжила активну громадську діяльність щодо збереження кримськотатарської мови, традицій і звичаїв, боротьби з дезінформацією, організації заходів задля підвищення обізнаності суспільства про кримських татар. Разом із чоловіком вирішили створити громадську організацію «Ана Юрт», яка діє як інформаційний й культурний майданчик, допомагаючи зберегти національну ідентичність кримських татар, які змушені жити за межами Криму. Організація також займається просвітницькою діяльністю, підтримує кримськотатарських переселенців і сприяє їхній адаптації на новому місці, зберігаючи при цьому традиції.

Любов Нечипорук провела робочу зустріч із представницею Урядової уповноваженої з прав осіб з інвалідністю у Чернівецькій області, головою Громадської організації «Чернівецька обласна організація людей з інвалідністю «Лідер» Валентиною Добридіною.

Тема зустрічі стосувалася етичних стандартів висвітлення питань людей з інвалідністю в медіа, зокрема коректної термінології, уникнення стереотипів, доступності контенту й відповідальності журналістів у формуванні суспільного ставлення до інклюзії.

Окрему увагу приділили етичним аспектам журналістської роботи. Йшлося, зокрема, про коректність журналістів і необхідність зваженого підходу до висвітлення особистих історій. За словами Валентини Добридіної, неприпустимо виносити медичні особливості людини на перший план у матеріалі, якщо це не має безпосереднього значення для теми. Вона звернула увагу, що візуальні матеріали часто формують хибне сприйняття осіб із інвалідністю. «Операторська робота має бути такою, щоб глядач сприймав людину, а не її інвалідність. Якщо в кадрі є тільки колеса візка або протез – це не про інклюзію, а про підкреслення відмінності», – акцентувала вона. Необхідно змінювати підхід до висвітлення цієї теми. Люди з інвалідністю – це повноправні члени суспільства, які мають такі ж права, як і всі інші. Вони не потребують жалю, а рівних можливостей і доступного середовища, наголосила Валентина Добридіна.

• Любов Нечипорук своєю чергою зауважила, що «Медіа відіграють важливу роль у формуванні ставлення суспільства до людей з інвалідністю, і саме тому ваші рекомендації, є надзвичайно важливими. Журналістам необхідно висвітлювати теми інвалідності з повагою та розумінням, уникати некоректних запитань і стереотипних образів. Це не лише питання професійної етики, а й крок до побудови більш інклюзивного суспільства».

Представниця регулятора розповіла про роботу Національної ради в напрямку запобігання в медіа дискримінації осіб з інвалідністю, зокрема проєкт «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство». Спрямований він на утвердження в суспільстві толерантного ставлення до всіх спільнот і груп українського населення й подолання стереотипних уявлень, а також сприяння позитивним змінам у редакційній політиці медіа з висвітлення чутливих тем і якнайкращому виконанню  законодавчих вимог.

За підсумками зустрічі Любов Нечипорук і Валентина Добридіна домовилися про подальшу співпрацю у сфері підвищення рівня обізнаності журналістів і напрацювання спільних ініціатив, які сприятимуть коректному висвітленню питань інклюзії у медіапросторі.

У рамках співпраці медіарегулятора та Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Любов Нечипорук зустрілася з начальником Центру технічної експлуатації Івано-Франківської філії Концерну РРТ Михайлом Кожокару й обговорила поточний стан лінійного аудіовізуального мовлення в Чернівецькій області, технічні аспекти роботи передавачів мовників та покриття сигналом цифрового телебачення у стандарті DVB-T2.

Також приділили увагу алгоритмам реагування на можливі технічні несправності й заходам, необхідним для забезпечення безперебійного мовлення, особливо в умовах надзвичайних ситуацій.

Окрім того, обговорили дотримання вимог медійного законодавства, посилення заходів із протидії інформаційним загрозам і забезпечення інформаційної безпеки регіону. Додатково розглянули питання проведення конкурсів на вільні радіочастоти, оголошених медіарегулятором.

Усі об’єкти Концерну РРТ у Чернівецькій області забезпечені генераторами, які слугують резервними джерелами живлення на випадок відключення електроенергії. Це критично важливо для стабільного функціонування лінійного аудіовізуального мовлення в регіоні. Завдяки резервним енергетичним потужностям сигнал лінійних аудіовізуальних мовників залишається безперервним навіть за умов надзвичайних ситуацій, що гарантує населенню доступ до оперативної інформації та забезпечує стабільну роботу системи оповіщення, поінформував Михайло Кожокару.

Чернігівська область

Представниця Національної ради у Чернігівській області Ірина Сенченко разом із колективом Чернігівської філії АТ «НСТУ» обговорили основні засади медійної грамотності в роботі з інформацією при висвітленні теми війни. Вона привітала колектив із Днем військового журналіста і передала відзнаки Національної ради Надії Мартишко і Дмитру Потіпаці  –кореспондентці та відеооператору філії.

• Надія Мартишко і Дмитро Потіпака розповіли, як невелике місто може боротися з російським вторгненням, і показали це у власному фільмі, знятому на телефон. Їхня стрічка «Лютий#Опір#Прилуки» отримала мільйонні перегляди й дивує відвертістю. Саме вони – автори низки унікальних репортажів із позицій бійців 119 бригади ТрО на Донеччині, адже постійно знімають на лінії зіткнення.

Ірина Сенченко від імені голови Національної ради привітала й подякувала медійникам Новгород-Сіверського корпункту Суспільної філії – редактору Олексію Коцебчуку, кореспондентці Тетяні Лось та оператору Віталію Коровку. Саме вони знімають всі матеріали про обстріли прикордоння, висвітлюють воєнні злочини проти України. У такому складі їм вдається регулярно знімати наслідки російських обстрілів прикордоння, робити репортажі з лінії фронту на українсько-російському кордоні. Вони висвітлюють унікальні кадри життя людей там, де здавалося не може існувати життя – під постійними обстрілами сусіда-терориста. Завдяки праці медійників корпункту на кордоні про війну і ворога знають не лише в Україні, а й далеко за її межами.

В онлайні представниця зустрілася з Олегом Головатенком, щоб обговорити робочі питання. Він – відомий чернігівський медійник, засновник радіо «Свобода ФМ» і головний редактор та автор циклу передач «Українська хвиля» на LRT, литовському національному суспільному мовнику. Олег разом з дружиною Оленою запрошують українських експертів та фактами розбивають пропаганду ворога.

Крім того, Ірина Сенченко зустрілася з начальником відділу у справах національностей та релігій управління культури Департаменту культури Чернігівської ОДА Олексієм Степаненком, щоб поспілкуватися про життя національних громад краю.

• Нині на Чернігівщині, окрім українців, проживають представники 28 національностей. За даними відділу, щоб представляти їхні інтереси, зареєстровані і діють 23 громадські організації етнічних спільнот. Більшість із них беруть участь у різних заходах, зберігають і розвивають свої традиції. Цьому сприяє Департамент культури при ОДА.
• 2024 року в області почали впроваджувати заходи Стратегії сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини. Ці заходи є важливою частиною культурного життя ромської громади в Чернігівській області.

Оскільки питання діяльності й розвитку національних меншин є частиною стратегії медіарегулятора, домовлено про подальшу співпрацю з Олексієм Степаненком та представниками медіа регіону.