Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець високо оцінив роботу Національної ради у сфері підтримки медіа мовами національних меншин. Про це він сказав під час обговорення виконання 75 рекомендацій Спеціальної доповіді щодо захисту прав національних меншин та корінних народів в умовах збройної агресії росії. Захід, організований спільним проєктом ЄС, Ради Європи та Офісом Омбудсмана, об’єднав представників держави, громадянського суспільства й міжнародної спільноти. Національну раду на ньому представляла членкиня, відповідальна секретарка Національної ради Олена Ніцко.
Відкриваючи захід, Дмитро Лубінець презентував докладний аналіз реалізації рекомендацій за період із 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2023 року. Оцінювання спиралося не лише на офіційні відповіді відомств, а й на інтерв’ю з представниками самих спільнот. Він наголосив, що 45 рекомендацій (60%) виконано, 12 (16%) ще впроваджуються, а 18 (24%) залишаються невиконаними.
Як свідчать результати, найкраще права використання рідної мови забезпечено у сфері освіти – виконано 87,5% рекомендацій. Натомість питання видачі документів ромам просунулося лише на 7,8 %, а заходи з протидії дискримінації реалізовано на 40 %.
«Мову ворожнечі треба врегулювати на законодавчому рівні, а за дискримінацію варто запровадити адміністративну відповідальність. Це одне з ключових питань, яке регулярно порушує Європейська Комісія на переговорах щодо вступу України до ЄС», – наголосив Омбудсман.
У вступному слові керівник відділу програм з інклюзії та антидискримінації Ради Європи Торстен Аффлербах охарактеризував Спеціальну доповідь як «важливий інструмент для діалогу та залучення меншин», водночас висловив стурбованість наслідками війни для кримських татар, громад на тимчасово окупованих територіях і ромської спільноти.
«Реформи мають приносити відчутні зміни в житті людей, і ці результати повинні бути помітними», – наголосив він.
Під час представлення детальних звітів до обговорення долучилася Олена Ніцко, яка підкреслила, що в умовах повномасштабної війни Національна рада послідовно формує плюралістичний та інклюзивний інформаційний простір, орієнтований на рівність і толерантність.
Регулятор підтримує медіа, що мовлять мовами національних спільнот, зокрема на Закарпатті, де щонайменше десять різних медіаресурсів – два місцеві радіо- й телемовники, п’ять друкованих видань, телеканал, супутникове радіо й онлайн-медіа. Вони регулярно готують новини й авторські програми угорською, румунською, ромською, словацькою та іншими мовами.
На загальнонаціональному рівні про розвиток такого контенту дбає Координаційний центр мовлення національних меншин Суспільного мовника, який виробляє й поширює програми про життя різних спільнот по всій країні, включно із Закарпаттям.
Аби розширити можливості мовлення рідними мовами для всіх національних спільнот, регулятор планує не лише зміцнювати вже наявні ініціативи, а й запускати нові.
Представниця Національної ради також наголосила на тому, що важливою залишається протидія мові ворожнечі. Разом із представниками ромської, єврейської, кримськотатарської та мусульманської спільнот уже напрацьовано критерії для визначення забороненого контенту, а після отримання відповідних запитів Національна рада готова оперативно провести такі самі консультації з угорською, румунською та іншими громадами.
«Усе це – не про формальну звітність, а про реальний доступ людей до якісних і безпечних інформаційних продуктів. Коли кожна спільнота бачить себе в ефірі, ми зміцнюємо єдність країни», – підкреслила Олена Ніцко.
Учасники дискусії одноголосно визнали необхідність визначити пріоритетні кроки, посилити міжвідомчу співпрацю й залучати представників нацменшин та корінних народів до ухвалення рішень і формування політики. Також домовилися зосередити увагу щодо законодавчого врегулювання мови ворожнечі, ефективних механізмах протидії дискримінації та спрощенні процедур документування для ромської спільноти.
Подія стала важливою платформою для обміну думками й окреслення подальших кроків у сфері захисту прав національних меншин і корінних народів України в умовах війни. Її було організовано в межах спільного проєкту ЄС і Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні» за участі Офісу Омбудсмана.
