21 листопада голова Національної ради Ольга Герасим’юк та аналітики регулятора взяли участь у роботі круглого столу «Інтеграція ромської спільноти в умовах воєнного стану», який організував Ромський жіночий фонд «Чіріклі».
«Наша зустріч за цим круглим столом відбувається у День Гідності та Свободи. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять усіх тих, хто поклав своє життя за гідність українця й свободу. І наша розмова сьогодні – саме про гідність, про честь, про єдність, толерантність», – розпочала своє слово Ольга Герасим’юк.
Коли зайшла мова про захист нашої країни, наголосила Ольга Герасим’юк, всі як один встали на оборону, незалежно, хто до якої спільноти належить. «Війна, яку ми сьогодні переживаємо, ще більше підкреслила цю необхідність єдності, взаємоповаги, неприпустимості дискримінації», – підкреслила вона.
Проте в суспільстві ще не зникли стереотипні думки та уявлення, які склалися впродовж довгого історичного часу. І ці «шпарини» у настроях, у слабкостях людей пробує використовувати ворог, щоби ослабити нас, посіяти розбрат.
На початку повномасштабної війни, нагадала Ольга Герасим’юк, ми стали свідками таких інформаційних операцій країни-агресорки щодо ромської спільноти в Україні та й щодо інших спільнот.
«Сьогодні у світі XXI століття, коли стрімко розвиваються технології, комунікації, коли легко масштабується пересування між країнами, континентами, світ зближується між собою. Світ зближується між собою і в медіа. Але ми не можемо не говорити про той ризик, коли технології будуть використовуватися, щоби сіяти розбрат і ненависть», – сказала Ольга Герасим’юк.
Закон України «Про медіа» розширив перелік ознак, які неприпустимі в медіа як мова ворожнечі, утиски чи дискримінація. Національна рада разом із громадськими організаціями ромської громади і представниками офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини і Державної служби України з етнополітики та свободи совісті напрацювала критерії до інформації, яку можна кваліфікувати як ромофобію. Регулятор може вже опиратися на зроблені висновки, коли оцінює поширені в медіа випадки мови ненависті щодо ромів.
Після того, як будуть створені органи спільного регулювання, Національна рада передасть ці критерії медійній спільноті для розробки відповідних кодексів.
Спільна робота регулятора і громадськості також важлива з огляду на просвітницьку функцію навчання медіа, яку бере на себе медіарегулятор, зауважила голова Національної ради.
«Вступаючи до Європейського Союзу, ми маємо адаптувати європейські стандарти в наших стосунках, в медіа, в праві, – наголосила Ольга Герасим’юк. – ЄС створено на основі відвертості, прийняття, толерантності та поваги до людської гідності. І ми цим уже керуємося».
Про європейські і світові стандарти в питанні свободи слова і мови ворожнечі розповів Дмитро Швидченко, начальник відділу аналізу контенту програм, проведення досліджень у сфері медіа Національної ради. Він зауважив, що стаття 10 Європейської конвенції з прав людини гарантує свободу слова.
Твердження, що напрацьовані Національною радою спільно з ромською спільнотою критерії щодо мови ворожнечі певним чином обмежують свободу слова, є безпідставними. Боротьба з дискримінацією або розпалюванням ворожнечі в медіа спрямовані найперше на дотримання прав людини, наголосив Дмитро Швидченко.
Ще одним документом у роботі медіа і в тому числі українського регулятора є Рекомендації Кабінету Міністрів Ради Європи від 2022 року про боротьбу з мовою ворожнечі. Цей базовий європейський документ дає загальні визначення мови ворожнечі і дискримінації та загальні рекомендації щодо боротьби з цим явищем. На сьогодні важко визначити на міжнародному рівні єдині стандарти щодо мови ворожнечі.
«У будь-якій країні такі стандарти мають свою специфіку. Вони мають свою специфіку, як з’ясувалося, і в Україні. Тому для того, щоб цей процес був демократичним, ми напрацювали справді актуальні практичні рекомендації для медіа, взагалі для української громадськості за результатами зустрічей із ромською спільнотою», – сказав Дмитро Швидченко. Розроблені критерії, додав він, викликають зацікавленість не тільки в Україні, а й у наших європейських партнерів.
Фахівець медіарегулятора наголосив, що існує прямий зв’язок між поширенням мови ворожнечі та кризовими явищами, у тому числі і війною. «Мова ворожнечі не тільки руйнує суспільні відносини, вона поглиблює кризові явища, пов’язані з війною. Мало того, є прямий зв’язок між ксенофобією і російською пропагандою. Це вже встановлено», – акцентував він.
Національна рада просить представників ромської громади звертати увагу на прояви мови ворожнечі і дискримінації в медіа та інформувати регулятора.
«Сподіваємося, що разом з вами будемо на своєму місці максимально припиняти прояви такої ксенофобії. Тому що це уже питання не тільки соціальної стабільності, а й національної безпеки», – резюмував він.
