Безпека журналістів і посилення цензури в Криму, інформаційна гігієна і запобігання дискримінації в медіа, нові правила мовлення у дні пам’яті – питання, яким приділи увагу цього тижня представники й представниці регулятора. Окрім того, вони обговорювали гендерний баланс в медіа та мовні квоти, зосередилися над тим, як зробити цифровий світ доступним для людей з інвалідністю. Приділили увагу також питанням розбудови мережі локального радіомовлення та збереження архітектурних пам’яток. Про те, яким було медійне життя в регіонах, читайте далі.
Автономна Республіка Крим
Представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко 6 вересня взяв участь у зустрічі з колишнім політв’язнем, журналістом проєкту «Крим.Реалії» Владиславом Єсипенком.
- У березні 2021 року Владислав Єсипенко був затриманий окупантами у Криму і до червня 2025 року незаконно ув’язнений на території півострова.
Зустріч відбувалася у рамках проєкту Saba Qavesi (з кримськотатарської «ранкова кава»), який реалізує низка кримськотатарських громадських об’єднань за підтримки Меджлісу кримськотатарського народу. Говорили про утиски журналістів та обмеження доступу до інформації в окупованому Криму, долі кримських політв’язнів і важливість їх підтримки не тільки в Україні, а й за її межами.
Також участь у зустрічі взяв колишній кримський політв’язень Володимир Балух, з яким Владислав Єсипенко познайомився в Криму, висвітлюючи його переслідування російськими загарбниками. Майже після п’ятирічної перерви вони зустрілися знову.
10 вересня Володимир Ляшенко долучився до заходу «Кримськотатарська мова в українському Криму: статус, шляхи забезпечення функціонування і застосування», що відбувся за ініціативи Меджлісу кримськотатарського народу з нагоди Дня кримськотатарської мови та літератури. Під час зустрічі відбулася дискусія про міжкультурну взаємодію, що покликана стати основою відродження Криму після його деокупації, в якій кримськотатарська та українська мови відіграватимуть вирішальну місію.
* Стисла довідка з історії встановлення дати Дня кримськотатарської мови та літератури:
За один день до широкомасштабного вторгнення в лютому 2022 року Кабінет Міністрів України схвалив Стратегією розвитку кримськотатарської мови на 2022 – 2032 роки, одним із завдань якої передбачалось встановлення Дня кримськотатарської мови та літератури.
Меджліс кримськотатарського народу в травні 2024 року запропонував запровадити в Україні День кримськотатарської мови та літератури 10 вересня, у день відкриття в Сімферополі у 1927 році Всекримської орфографічної конференції. Її рішення мали надзвичайно важливе значення для подальшого розвитку кримськотатарської мови.
Вінницька область
Що таке солідарність журналістів у воєнні часи? Чи маємо ми лише оборонятися в інформаційній війні, чи слід, навпаки, активно контратакувати? Як «працюють» в інформаційному полі 20 стратегічних цілей Національної ради? Ці та інші питання стали предметом розгляду під час розмови представника Національної ради у Вінницькій області Вадима Мазурика з журналістом Віктором Мозалевським у програмі «Інсайт» вінницької радіокомпанії «Місто над Бугом» (КП «Радіокомпанія «Місто над Бугом», м. Вінниця).
Представника медіарегулятора запросили до ефіру 8 вересня, у Міжнародний день солідарності журналістів. Природно, ця обставина спонукала до роздумів про сутність професійної журналістської солідарності, її модифікації в часи війни, роль медіа у справі оборони країни.
У зв’язку з цим було акцентовано на цілі № 1 зі Стратегії діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на 2024 – 2026 роки, орієнтованої на захист інформаційного простору України. Це положення було конкретизовано до реалій прикордонної Вінницької області. Учасники розмови згадали про цілком реальну небезпеку месенджера Telegram, а також обговорили, в який спосіб проводиться моніторинг потенційно шкідливого контенту.
Вадим Мазурик також провів онлайн-семінар із керівниками друкованих медіа щодо підвищення їхніх професійних навичок медіаграмотності і висвітлення тем безбар’єрності та інклюзивності. Крім представника Національної ради, спікером зустрічі став фахівець Управління протидії кіберзлочинам у Вінницькій області ДКП НПУ Віктор Сторожук.
Для подібних зустрічей важливо, щоб експерт не просто добре знав тематику, але й умів наглядно і доступно подати матеріал, особливо в такій складній царині, як захист кіберпростору. З цим завданням пан Віктор упорався відмінно: навів велику кількість прикладів та конкретних кейсів, відповів на запитання. Основна проблематика зустрічі концентрувалася навколо таких питань:
- запобігання дискримінації в медіа;
- створення безпечного медіасередовища та відмова від стереотипів;
- доступність контенту;
- захист від шкідливого програмного забезпечення;
- важливість двофакторної автентифікації, використання складних паролів тощо.
Це другий вебінар із запланованого циклу зустрічей до Всесвітнього тижня медіа- та інформаційної грамотності.
Волинська область
Представниця Національної ради у Волинській області Лілія Бойко зустрілася з журналісткою телеканалу «12 канал» (ТОВ «Слово Волині») Анастасією Качиною. Попри те, що Анастасія наразі залишається єдиною працівницею редакції, яка займається творчою діяльністю, вона неухильно дотримується принципів гендерної рівності та впроваджує у свою роботу рекомендації, отримані за результатами гендерного моніторингу.
Аналіз новин телеканалу, проведений у першому півріччі 2025 року, засвідчив високі стандарти гендерного балансу у висвітленні подій. Результати моніторингу 43 сюжетів виявилися обнадійливими: абсолютна більшість матеріалів «12 каналу» відповідає критеріям гендерної нейтральності або збалансованості.
Детальний розподіл показав, що один сюжет досягнув середнього рівня гендерно нестереотипної подачі інформації (+2 бали), три сюжети продемонстрували помірну збалансованість щодо гендерних ролей (+1 бал), а 39 сюжетів виявилися повністю гендерно нейтральними (0 балів). Принципово важливо, що під час моніторингу не було зафіксовано жодного випадку сексистських матеріалів чи сюжетів із проявами гендерного насильства.
Ця статистика підтверджує, що навіть в умовах обмежених ресурсів регіональні журналісти, зокрема команда «12 каналу», продовжують працювати на високому професійному рівні.
Івано-Франківcька область
Сучасні виклики радіомовлення, законодавчі вимоги, зокрема щодо мовних квот, трансляції позивних, програмної концепції мовлення та інклюзії в медіа. Це головні теми лекції, яку прочитав 8 вересня представник Національної ради у Івано-Франківській області Ігор Маслов студентам-журналістам Карпатського національного університету. Важливою частиною дискусії стали законодавчі вимоги щодо квотування мови музичних творів та мови ведення програм в ефірі радіо, розібрали важливість порушеного питання для підтримки української культури. Окрему увагу було приділено особливостям виробництва новин.
Телеканал «Галичина» розширює інклюзивне мовлення
Із 14 вересня щотижнева інформаційна програма «Підсумок тижня» транслюватиметься з перекладом жестовою мовою. Загальний обсяг інклюзивного контенту зросте до 500 хвилин на тиждень. Це рішення було озвучене під час робочої зустрічі представника Національної ради в Івано-Франківській області Ігоря Маслова з генеральним директором Ігорем Дебенком, заступницею з питань контенту та телевізійних проєктів Юлією Юзьків, заступницею з питань інформаційного мовлення та корпоративного управління Наталією Фармус і перекладачем-дактилологом Світланою Магас.
Крім того, 9 вересня телеканал «Галичина» та Івано-Франківська обласна організація «УТОГ» підписали меморандум про співпрацю. У межах партнерства передбачено:
- створення спільних телепрограм і сюжетів, присвячених життю та досягненням людей із вадами слуху;
- висвітлення питань захисту прав та соціальних гарантій осіб з інвалідністю;
- консультаційну підтримку від УТОГ для підвищення якості телевізійного контенту.
Чому це важливо? Інклюзія в медіа – це не модний тренд, а реальна потреба суспільства. Особливо – на місцевому та регіональному рівні, де медіа найближчі до своєї аудиторії. Приклад «Галичини» демонструє, що регіональний мовник може бути драйвером змін, забезпечувати рівний доступ до інформації та підтверджувати соціальну відповідальність конкретними діями.
Удосконалення інклюзивності українського медіапростору визначене серед стратегічних цілей Національної ради на 2025 рік.
Розширення аудіального мовлення на Івано-Франківщині
11 вересня радіостанція «Дзвони» (105,8 FM) розширила покриття на село Гошів Калуського району (частота 92,8 МГц). Це вже третій населений пункт в області, де доступне мовлення цієї станції. Серед пріоритетів – україномовний контент, релігійно-просвітницький формат і якісна інформаційна складова.
На сьогодні в Івано-Франківській області ефірне радіомовлення здійснюється на 59 частотах. Національна рада продовжує роботу над удосконаленням доступності та якості медіаконтенту на регіональному рівні.
Рівненська область
Актуальні зміни в регулюванні медійного простору, підтримка локальних ініціатив та якісне висвітлення суспільно важливих тем – ці питання стали головними під час онлайн-наради представниці Національної ради у Рівненській області Лілії Гринюк з представниками суб’єктів у сфері лінійних медіа (теле-та радіомовників).
Учасники обговорили нові Правила мовлення у Дні пам’яті, які набули чинності з 1 вересня 2025 року для телеканалів. Документ регламентує, як змінюється ефір у ці дні – від формування програмної сітки до візуального оформлення та способів інформування глядачів. Радіостанції, як і раніше, керуються чинними нормами 2015 року (в редакції 2021-го).
Медійники поділилися власним досвідом і практиками дотримання цих вимог з власного досвіду.
Лілія Гринюк та головна спеціалістка секретаріату представника Національної ради у Рівненській області Руслана Радзіховська також ознайомили колег з ініціативами Національної ради щодо видачі ліцензій для розбудови мережі локального радіомовлення в регіоні. Так, станом на зараз оголошено конкурс на мовлення з використанням радіочастотного спектра, на який виставлено дві вільні радіочастоти в Антополі, а прийом заяв триватиме до 25 вересня 2025 року.
Не оминули увагою й важливе питання гендерного балансу в медіа. Йшлося про те, як у редакційній політиці та кадрових підходах медіа можуть формувати більш збалансований і сучасний профіль, що відповідає європейським стандартам.
На переконання Лілії Гринюк, зустрічі з медійниками завжди дають змогу не лише донести важливу інформацію щодо регулювання медіаринку, поділитись нормативними змінами, а й отримати зворотній зв’язок, дізнатись фахову думку, реальні виклики та пропозиції. Саме в діалозі формується спільне бачення того, як забезпечувати якісне, відповідальне й чутливе до суспільних подій мовлення.
Сумська область
Напередодні Дня пам’яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини у 1944 – 1951 роках представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко провела нараду-консультацію з телемовниками області. У нараді взяли участь керівники телекомпаній та працівники, які формують сітку мовлення та програмне наповнення ефіру.
Насамперед йшлося про набуття чинності новими Правилами мовлення у дні пам’яті. Представниця медіарегулятора поінформувала, що документ був розроблений органом спільного регулювання та затверджений Правлінням громадської спілки «Орган спільного регулювання у сфері аудіовізуальних медіа-сервісів» та Національною радою. Лариса Якубенко акцентувала увагу телевізійних мовників на ключових аспектах: що змінилося для лінійних аудіовізуальних медіа, чи завжди потрібно оголошувати хвилину мовчання, які встановлені уніфіковані стилізовані зображення для днів пам’яті, для яких медіа ці правила не є обов’язковими.
Друга частина наради-консультації була присвячена інклюзивній доступності до інформації. «Безбар’єрність – базова потреба сьогодення. Дані моніторингів мовлення місцевих медіа Сумської області свідчать, що частина цих медіа виявляють ініціативу та адаптують свої інформаційні програми для людей з порушенням слуху», – зазначила Лариса Якубенко.
Медійники Сумщини поділилися досвідом щодо використання перекладу жестовою мовою та технології субтитрування. Директорка шосткинської телекомпанії «Телеком-Сервіс» Ольга Фірсік розповіла, що вже понад 10 років інформаційну програму «Підсумки» перекладає жестовою мовою Світлана Авіленко. Директорка МІ РТВ-Центру «Вежа» (м. Конотоп) Тетяна Голобурда повідомила, що телекомпанія нещодавно почала використовувати штучний інтелект для субтитрування новин. Режисер монтажу Ігор Кривич дав практичні поради колегам щодо ліцензійної програми для субтитрування.
Важливим кроком щодо забезпечення рівного доступу громадян до інформації стала ініціатива дипломованої перекладачки жестової мови Ніни Островської у співпраці з Сумською обласною військовою адміністрацією щодо перекладу офіційних новин у рамках проєкту «Інформація без бар’єрів» Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Харківська область
У межах супроводу новостворених онлайн-медіа представниця Національної ради на Харківщині Ірина Панченко провела робочу зустріч із керівником онлайн-проєкту Stroyobzor.ua Олексієм Карпушенком. На останньому засіданні Національної ради він був зареєстрований суб’єктом у сфері онлайн-медіа.
Попри повномасштабну війну та близькість до лінії фронту, харківське медіа продовжує активну роботу, щоденно публікуючи аналітичні та візуальні матеріали про ринок нерухомості. Видання демонструє приклад стійкості, професійності та відповідальності в умовах воєнного часу.
Під час розмови Олексій Карпушенко поділився історією створення платформи, яка постала з професійного друкованого журналу «СтройОбзор» і переросла у повноцінне цифрове медіа. Проєкт вирізняється поєднанням ринкової аналітики, інтерактивних карт новобудов та аеропанорам, що робить його зразком галузевого медіа нового покоління.
Окрему увагу учасники зустрічі приділили вимогам Закону України «Про медіа» та відповідальності медіа в умовах збройної агресії. Обговорювалися питання достовірності інформації, безпеки джерел та дотримання стандартів журналістики.
Черкаська область
На запрошення головної спеціалістки секретаріату представника Національної ради у Черкаській області Галини Рижак до офісу представництва завітали студенти кафедри журналістики Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Спеціалістка Національної ради разом із викладачкою кафедри Людмилою Солодкою провели практичне заняття для майбутніх медійників, які прагнуть стати професійними журналістами.
Під час зустрічі Галина Рижак розповіла про основний медійний документ – Закон України «Про медіа», а також поділилась історією розвитку медіапростору Черкащини. Особливу увагу було приділено темі медіаграмотності, зокрема навичкам критичного мислення, аналізу інформації та пошуку правди. Студенти дізналися про важливість звернення до першоджерел та усвідомлення своєї відповідальності в процесі створення та поширення інформації.
Учасники окреслили плани щодо майбутніх зустрічей у більш розширеному форматі та на базі університету, що сприятиме поглибленню знань і практичних навичок студентів у сфері медіа.
Чернівецька область
Представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук зустрілась з в.о. голови Чернівецького обласного товариства Українського товариства глухих (УТОГ) Тетяною Михайловою та обговорили підготовку до відзначення на Буковині двох важливих дат:
- Міжнародного дня жестових мов (23 вересня) – день, покликаний привернути увагу до значення жестової мови як одного з прав людини та важливого інструменту комунікації;
- Міжнародного дня глухих людей (остання неділя вересня) – дата, що підкреслює необхідність підтримки людей із порушенням слуху та сприяє утвердженню їхніх прав у суспільстві.
Тетяна Михайлова поділилася низкою ідей щодо організації, зокрема наголосила на важливості висвітлення тематики в медіа. На її переконання, це сприятиме посиленню інклюзивності й приверне увагу суспільства до проблем і досягнень людей із порушенням слуху.
«Важливо, щоб теми доступності та жестової мови звучали не лише у професійних колах, а й були видимими для широкої аудиторії. Це сприятиме формуванню більш відкритого та чуйного суспільства», – акцентувала Любов Нечипорук.
У Чернівцях відбулася робоча зустріч, присвячена пошуку спільних шляхів для зміцнення місцевих медіа та підвищення рівня інформаційної безпеки громад. Участь у ній взяли представниця медіарегулятора у Чернівецькій області Любов Нечипорук і виконавчий директор Чернівецького регіонального відділення Асоціації міст України Павло Горюк.
Обговорювали можливості для налагодження системної співпраці між регуляторним органом у сфері медіа й представниками органів місцевого самоврядування. У фокусі обговорення – вироблення спільних підходів у сприянні:
- забезпеченню громад достовірною, оперативною та доступною інформацією з офіційних і перевірених джерел;
- розбудові сучасного місцевого медіапростору, який враховував би потреби як великих міст, так і сіл та селищ;
- протидії дезінформації та маніпуляціям, що особливо важливо в умовах гібридних загроз та інформаційних атак;
- реформуванню комунальних медіа у місцеві публічні аудіовізуальні медіа (на теренах Чернівецької області провадять діяльність дві такі компанії – КП «ТРО «Сокиряни» Сокирянської міської ради Чернівецької області та КП «ТРК «На своїй хвилі»);
- розвитку критичного мислення серед жителів громад через просвітницькі й навчальні програми;
- впровадженню інклюзивних підходів у медіаконтент, зокрема забезпечення доступу до інформації для людей із порушеннями слуху та зору (субтитри, тифлокоментарі, адаптований дизайн).
«Нині, коли інформаційна безпека є складовою національної безпеки, важливо, щоб мешканці кожної громади мали доступ до правдивої та оперативної інформації. Місцеві медіа – це і джерело новин, й інструмент єднання людей та зміцнення довіри», – акцентувала Любов Нечипорук.
Партнерство між представництвом Національної ради та регіональним відділенням Асоціації міст має на меті зміцнити довіру до місцевих медіа, підвищити якість комунікації між органами влади та громадянами, сприяти формуванню безпечного інформаційного середовища, підтримати місцеві медіа у впровадженні інноваційних технологій та стандартів.
Чернігівська область
Системний моніторинг провайдерів аудіовізуальних сервісів Чернігівської області, який проводять представниця Національної ради Ірина Сенченко та головна спеціалістка секретаріату представника Наталія Пустовіт, запобігає поширенню забороненого контенту на території регіону та забезпечує доступ глядачів до якісних змістовних програм телеканалів.
Станом на сьогодні в регіоні провадять діяльність 7 провайдерів, серед яких останнім до моніторингу потрапив ТОВ «Інтел-сервіс» з Ніжина. За результатами моніторингу встановлено, що цей провайдер наповнює свою мережу 100% вітчизняним продуктом. Серед програм, що пропонуються глядачам, – як загальнонаціональні («РАДА», «Суспільне Культура», «Перший», «Армія TV»), так і місцеві («Суспільне Чернігів», «41-Прилуки»). Порушень законодавства проведеним моніторингом не зафіксовано, мережа провайдера повністю зорієнтована на український контент.
Ірина Сенченко зустрілася з Уляною Семироз, яка очолює відділ планування та охорони пам’яток архітектури управління містобудування та архітектури Чернігівської ОДА. Учасниці зустрічі обговорили сучасний стан архітектурної спадщини Чернігівщини та можливості співпраці в питаннях висвітлення процесу захисту державних пам’яток регіону. Завдяки активній підтримці голови Національної ради Ольги Герасим’юк, злагодженим діям низки небайдужих волонтерів, за участі Ірини Сенченко вдалося включити до Державного реєстру унікальну архітектурну пам’ятку – школу в селі Гнідинці, спроєктовану видатним українським архітектором Опанасом Сластіоном. Після такої значущої події на Чернігівщині, яка ще має велику кількість історичних пам’яток, на майбутнє залишилося чимало завдань щодо їх збереження.
У рамках робочого візиту до Прилук представниця Національної ради у Чернігівській області Ірина Сенченко завітала до телеканалу «Прилуки» (КП Телекомпанія «Прилуки» Прилуцької міської ради), де зустрілася з творчим колективом і директоркою редакції Іриною Павлютіною. Під час зустрічі обговорили результати моніторингів телеканалу «Прилуки», що зафіксували:
- дотримання телемовником гендерного балансу у подачі матеріалів;
- активне використання фемінітивів;
- відсутність стереотипів і дискримінаційних проявів (окремо зупинились на висвітленні теми війни: створення сюжетів про захисників і захисниць України; підготовка матеріалів про волонтерські ініціативи та підтримку ЗСУ);
- наявність в ефірі проєктів, що допомагають громаді протидіяти фейкам і зберігати інформаційну стійкість.
Також представниця регулятора зустрілася з командою та директором радіостанції «ТІМ ФМ» (ТОВ «ТІМ ФМ») Олександром Поломарчуком. Разом із колективом обговорили гендерний баланс в ефірі, запобігання дискримінаційним проявам і небезпечним наративам держави-агресора, важливість локальних мовників у підтримці громади та інформаційній безпеці. Незважаючи на суворі виклики війни – мобілізацію співробітників, фінансові труднощі – мовник продовжує розвиватися: працює нова сучасна студія, в ефір виходять проєкти на підтримку Героїв ЗСУ. Радійники постійно вдосконалюються, проходять навчання. Наприклад, головна редакторка радіостанції Людмила Цегельник наразі навчається у Швеції.
