Свої ініціативи представники й представниці регулятора цього тижня зосередили на ефірах, лекціях, робочих зустрічах, презентації, участі в семінарах і нарадах. На Вінниччині говорили про медійне законодавство й захист дітей від шкідливих медійних впливів. Інформаційною безпекою переймалися на Волині. Поглиблення взаємодії зі студентською й викладацькою аудиторією обговорили на Житомирщині. На Прикарпатті з майбутніми журналістами аналізували структуру сучасного медіапростору й гендерну рівність в медіа. Стан медіапростору і механізми протидії ворожому мовленню розбирали на Сумщині. А на Буковині йшлося про інформаційні потреби національних спільнот. Про медійне життя в регіонах – далі.
Вінницька область
Що змінюється в роботі журналістів, коли країна воює? Як не перетворити свободу слова на інструмент дезінформації? І якою має бути медіа-етика, коли на кону – життя і безпека людей? Про ці та інші теми йшлося в одному з нещодавніх подкастів на ТРК «Вінниччина». У студії зустрілися представник Національної ради у Вінницькій області Вадим Мазурик та генеральна директорка телеканалу Світлана Пашенько.
Діалог вийшов змістовним і насиченим. Говорили про те, як працює медіарегулятор у нових законодавчих реаліях, зокрема в контексті впровадження Закону України «Про медіа». Слухачам і глядачам пояснили, як саме відбувається моніторинг контенту, що регулює Нацрада, які порушення трапляються найчастіше та як на них реагують.
Окрему увагу приділили ролі журналістики в умовах воєнного часу. Медійники – не просто транслятори інформації, а учасники інформаційного фронту. І водночас – відповідальні за збереження балансу, достовірності та етичності.
Учасники подкасту також зупинилися на чутливих, але вкрай важливих питаннях – як захистити дітей від шкідливого контенту. Мова йшла про впровадження положень статті 42 Закону «Про медіа» – про обмеження, які мають оберігати дитячу психіку від насильства, булінгу, тематики суїциду тощо. Згадали і про те, що раніше в цій сфері діяли добровільні зобов’язання медіагруп – так звані спільні акти узгодження, які тепер мають перерости у чіткі законодавчі механізми.
На завершення – стратегічне. Як зробити український медіапростір більш інклюзивним, менш дискримінаційним і чутливим до гендерного балансу? Це питання не лише етики, а й довіри глядача.
Також цього тижня Вадим Мазурик вручив грамоти Національної ради медійницям друкованих видань Вінниччини:
- Яні Сладковській, редакторці ПП «Редакція «Жмеринська газета», м. Жмеринка;
- Надії Піх, редакторці ПП «Редакція районної газети «Шаргородщина», м. Шаргород.
Волинська область
Про розвиток медіапростору та інформаційну безпеку Волинської області йшлося під час робочої зустрічі представниці Національної ради Лілії Бойко з головою Волинської обласної ради Григорієм Недопадом. Керівник області наголосив на важливості розвитку медіа як складової інформаційної безпеки регіону.
Учасники зустрічі детально проаналізували результати конкурсів для розвитку місцевого радіомовлення, які відбулися протягом поточного року, та окреслили найбільш актуальні питання медіасфери області. Окрему увагу було зосереджено на специфічних проблемах мовлення в прикордонних районах.
За підсумками зустрічі сторони відзначили, що зустріч стала ефективним майданчиком для координації зусиль та визначення спільних пріоритетів у сфері регіонального медіапростору.
Крім питань медійної сфери, представниця Національної ради також долучилася до культурної події – презентації книги «Над Бугом рікою. Традиційний народний одяг Західної Волині», що відбулася у музейному просторі «Окольний замок». У виданні зібрано унікальну колекцію старовинних сорочок кінця ХІХ – початку ХХ століття, віднайдених під час експедицій та у приватних збірках на території Волинського Прибужжя.
Житомирська область
У перші дні нового навчального року представник Національної ради у Житомирській області Іван Натикач зустрівся з керівництвом кафедри журналістики, реклами та PR навчально-наукового інституту філології та журналістики Житомирського державного університету імені Івана Франка.
Йшлося про взаємодію представника медіарегулятора зі студентською й викладацькою аудиторією. До навчального процесу заплановано інтегрувати низку навчальних семінарів і тренінгів, тематика яких увійшла до Стратегії діяльності Національної ради. Зокрема, це такі тематичні блоки:
- виявлення в інформаційному просторі антиукраїнської пропаганди та інформації, що загрожує національній безпеці України;
- виявлення фактів поширення інформації, що містить заклики, наративи, висловлювання, спрямовані на розпалювання національної, міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі й ненависті, дискримінацію за ознаками віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності або за іншими ознаками;
- розвиток критичного мислення, визначення маніпулятивних технік і закріплення навичок перевірки фактів.
Івано-Франківська область
Інформаційна стійкість регіону: про що говорили у програмі «Новий погляд»
2 вересня представник Національної ради на Івано-Франківщині Ігор Маслов взяв участь у записі програми «Новий погляд», що виходить в ефірі «РАІ».
Із ведучим програми – керівником медіа Андрієм Русиняком обговорили ключові теми розвитку регіонального медіапростору:
- результати до Дня Незалежності для медіа – наскільки потужними залишаються наші мовники у протистоянні з дезінформацією;
- сучасний медіаландшафт регіону;
- телевізійне та радійне покриття області;
- роль друкованих медіа;
- штучний інтелект у медіа;
- медіаграмотність;
- підтримка українських медіа під час воєнного стану.
Дискусія вкотре підтвердила: майбутнє українських медіа залежить від балансу між традиційними й новітніми платформами, відповідального використання технологій і постійного підвищення рівня медіаграмотності медійників і суспільства в цілому. Лише так можна забезпечити стійкість інформаційного простору в умовах тривалої війни та глобальних викликів.
Медіарегулювання та виклики сучасного інформаційного середовища – лекція для майбутніх журналістів у Карпатському національному університеті
На запрошення кафедри журналістики Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Маслов 4 вересня провів лекцію для студентів першого курсу спеціальності «Журналістика».
Під час зустрічі студенти отримали системне уявлення про структуру сучасного медіапростору Прикарпаття: кількість лінійних мовників, провайдерів аудіовізуальних сервісів, друкованих та онлайн-медіа. Також увагу приділили ключовим положенням Закону України «Про медіа», що регламентує:
- ліцензування та реєстрацію різних видів медіа;
- процес реформування комунальних мовників у місцеві публічні аудіовізуальні медіа;
- відповідальність за порушення вимог медійного законодавства.
Окремим блоком лекції стали питання медіаграмотності, інклюзії та гендерної рівності в медіа. Ігор Маслов наголосив на неприпустимості поширення дискримінаційних матеріалів і важливості забезпечення рівного доступу до інформації для всіх громадян. Також розповів про підтримку Національної ради у питанні розвитку регіонального медійного ринку.
За результатами зустрічі з керівництвом кафедри журналістики досягнуто домовленостей про проведення наступних лекцій для студентів 2-го і 3-го курсів у рамках навчальних дисциплін «Радіовиробництво» та «Телевиробництво».
Сумська область
Питання інформаційної безпеки – завжди на часі. Представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко ініціювала нараду з головою Сумської ОДА – начальником Сумської ОВА Олегом Григоровим. У заході також взяли участь профільний заступник Олексій Дрозденко, керівники профільних управлінь обласної адміністрації.
Представницею медіарегулятора була презентована аналітична довідка «Інформаційний простір Сумщини. Протидія ворожому мовленню». Зокрема увага була зосереджена на:
- актуальному стані інформаційного простору регіону та змінах, які відбулися під час повномасштабного вторгнення;
- виконанні та ефективності заходів щодо протидії ворожому мовленню на прикордонних територіях;
- ролі місцевих медіа Сумщини як невід’ємної складової інформаційного спротиву.
Серед іншого Лариса Якубенко поінформувала про загальну кількість радіочастот, що використовуються в області загальнонаціональними, регіональними і місцевими мовниками, та розбудову мережі суспільного мовника. «Програми «Українського радіо», «Радіо Промінь» та «Радіо Культура» звучать на 20 частотах на теренах Сумщини», – зазначила представниця.
Також Лариса Якубенко розповіла про практику медіарегулятора з надання мовникам за спрощеною процедурою дозволів на тимчасове мовлення на вільних радіочастотах та на мовлення зі збільшеною потужністю передавачів. На Сумщині дозволи на тимчасове мовлення на вільних радіочастотах мають 10 радіостанцій, серед них – «Армія ФМ», суспільний мовник. Дозволи на мовлення зі збільшеною потужністю передавачів – 6 радіостанцій, зокрема й два місцевих мовники (КП «ТРК «Акцент», м. Шостка, та ТРК «ТВК» у формі ПП, м. Охтирка).
Продовженням цієї зустрічі стала нарада під головуванням заступника голови Сумської ОДА-ОВА Олексія Дрозденка, у якій взяли участь представниця медіарегулятора Лариса Якубенко, заступник начальника головного управління НПУ у Сумській області Дмитро Заремба, директор Харківської філії КРРТ Олександр Дергільов; начальник «Технічного центру – Суми» Микола Мельник, представники Сумського відділу ПСФ ДП «УДЦР», Держспецзв’язку, керівники профільних управлінь Сумської обласної адміністрації.
Йшлося про наслідки обстрілів веж КРРТ у Сумській області та дієві механізми протидії ворожому мовленню.
Наприкінці тижня представниця регулятора зустрілася з директором харківської радіостанції «NovaLine» (ТОВ «ТРК «Матрікс+») Сергієм Матерієнком та програмним директором цього медіа Костянтином Ісаєнком.
Керівники радіостанції повідомили Ларисі Якубенко про відновлення мовлення у прифронтовому селищі Краснопіллі, плани щодо зміни технічних характеристик мовлення у Сумах та перспективи розвитку мережі.
ТОВ «Матрікс+» сьогодні є однією із регіональних компаній, що розвиваються найбільш динамічно. Радіостанція веде мовлення у 10 населених пунктах України. На Сумщині «NovaLine» розпочала мовлення саме під час повномасштабного вторгнення відповідно до дозволів Національної ради на тимчасове мовлення на вільних радіочастотах.
Такі дозволи діють на територіях з особливим режимом мовлення. Перелік цих територій визначає та затверджує Національна рада.
Чернівецька область
Важливість якісного і неупередженого висвітлення діяльності національних спільнот у місцевих медіа обговорили представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук із головою Чернівецької обласної регіональної організації Конгресу азербайджанців України Намігом Ілляс огли Алієвим. Вони поспілкувалися про діяльність азербайджанської національної спільноти Буковини, її інформаційні потреби, актуальні виклики і досягнення, а також про важливість підтримки медіасередовища, яке відображає діяльність національних громад регіону без стереотипів та упереджень.
Наміг Алієв наголосив: «Азербайджанська спільнота завжди була поруч з українцями. З початку повномасштабного вторгнення азербайджанці активно долучаються до гуманітарної підтримки українців, надають допомогу військовим, внутрішньо переміщеним особам і переконані у необхідності захисту та збереження територіальної цілісності та суверенітету держави».
На його думку, важливим є діалог між представниками національних громад і медійниками, адже він сприяє єдності суспільства в умовах війни, і таким чином формується спільна позиція щодо протидії дезінформації.
Розвиток локального мовлення на Буковині став основною темою розмови Любові Нечипорук із ведучою радіостанції «Буковинська хвиля» Мариною Скінтей. Йшлося про освоєння медіа нових частот в області та оголошення нових конкурсів на мовлення.
- Цього року на Буковині розпочала роботу радіостанція «Наше радіо» на частоті 96,5 МГц у Чернівцях і ТРО «Сокиряни» на частоті 97,9 МГц у Кельменцях.
- Також наразі є можливість поборотися за освоєння вільних радіоканалів – 89,2 МГц у м. Новодністровську, 88,0 МГц і 89,1 МГц у м. Чернівцях – на них оголошені конкурси.
Під час ефіру говорили і про реєстрацію медіа та кроки зі створення інклюзивного медіапростору, що враховує інформаційні потреби різних соціальних груп: національних спільнот, людей з інвалідністю, ветеранів та їхніх родин.
Водночас поряд із пожвавленням реєстрації онлайн-медіа труднощі постали у сегменті друкованих видань. Від початку року три буковинські часописи – «Хотинські вісті», «Рідне слово» та «Вижницькі обрії» – припинили друк через фінансові труднощі і проблеми з доставкою передплатникам.
Поза ефіром представниця Національної ради у Чернівецькій області поспілкувалася з командою «Буковинської хвилі» про їхню щоденну діяльність, ідеї майбутніх проєктів і подальший розвиток, спрямований на поглиблення взаємодії з аудиторією з урахування Стратегії Національної ради на 2024 – 2026 роки.
Любов Нечипорук взяла участь у дводенному семінарі «Досягнення кібербезпеки та стійкості шляхом покращення міжвідомчої співпраці», організованому Євроатлантичним центром стійкості з Румунії (E-ARC) і Національним директоратом кібербезпеки Румунії. Захід став платформою для обміну знаннями й досвідом між українськими та румунськими експертами у сфері кіберзахисту. Зокрема, йшлося про значення кібергігієни і кібербезпеки для медіа.
Зауважено, що успішна кібератака на редакцію чи злам інформаційних ресурсів може призвести не лише до витоку даних, а й до поширення фейків або дезінформації від імені медіа. А тому для журналістів і редакцій критично важливо дотримуватися стандартів кібергігієни, впроваджувати захищені канали комунікації і навчати персонал реагувати на кіберзагрози.
Експерти поділилися, що найбільша частина кіберінцидентів спричинена діями або помилками користувачів. Серед інструментів, які дають змогу істотно зменшити ризик успішних атак, назвали:
- регулярні тренінги з кібергігієни;
- розробку внутрішніх політик безпечного використання паролів;
- багатофакторну автентифікацію.
Це безпосередньо пов’язано із забезпеченням інформаційної безпеки й довіри аудиторії до українських медіа.
