Мовлення у прикордонних регіонах і можливості для відновлення мовлення на тимчасово окупованих територіях після деокупації. Проблеми з фінансуванням друкованих медіа та їх співпраця з Укрпоштою й місцевими радами. Боротьба з дезінформацією, підвищення рівня медіаграмотності та дотримання гендерного балансу в ефірах – питання, яким приділили увагу представники і представниці регулятора в областях цього тижня. Про ці та інші події регіональних медіа розповідаємо далі.
Автономна Республіка Крим
Представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко взяв участь у презентації книги «Моя депортація», авторства кримського політв’язня Османа Аріфмеметова. Захід відбувся у книгарні «Сенс».
- Осман Аріфмеметов – один із перших громадських журналістів у Криму, який активно висвітлював незаконні обшуки й судові процеси над кримськими татарами, за що у березні 2019 року був затриманий. У листопаді 2022 року його було засуджено до 14 років колонії суворого режиму. Вже сьомий рік Осман перебуває у незаконному увʼязненні на території росії.
У своєму щоденнику Осман Аріфмеметов описав численні камери й сфабриковані матеріали слідства, моральні знущання та фізичні катування, яким піддає ув’язнених російське «правосуддя». Попри абсурдну жорстокість обставин, Осман зберігає віру й тонку іронію, а його нотатки сповнені надії та готовності до нової боротьби за долю свого народу.
Книгу видало українське видавництво «Віхола». Роялті від її продажу піде на утримання родини Османа Аріфмеметова – дружини і двох дітей.
Вінницька область
Лекцію для членів ГО Вінницької обласної організації УТОС – незрячих і людей із порушенням зору – провів представник Національної ради у Вінницькій області Вадим Мазурик. На лекції обговорили інформаційно-психологічні операції країни-агресора, маніпуляції, дезінформацію та фейки. На прикладах розглянули ворожі пропагандистські кампанії. Також зупинилися на сутності постправди як фундаменту ІПСО.
Під час робочої зустрічі із начальником Подільської філії ДП «Український державний центр радіочастот» Володимиром Артюхом сфокусувалися на питанні цифрового ефірного телемовлення в регіоні. Із введенням мережі МХ-7 покриття цифровим сигналом території області збільшилося до 96%. Водночас незаповненим залишається місцевий сегмент мультиплексу МХ-5 (нещодавно Національна рада оголосила конкурс в МХ-5 у регіоні).
Ще одна важлива проблема – мовлення у прикордонних регіонах. Поява мультиплексів МХ-7 у Могилеві-Подільському, Ямполі й Піщанці стало важливою подією, адже раніше українське ефірне цифрове телебачення було практично відсутнім на українсько-молдовському прикордонні (за винятком Ямпільської громади).
Окрім того, обговорили питання протидії ворожій інформаційній пропаганді.
Волинська область
Представниця медіарегулятора на Волині Лілія Бойко провела робочу зустріч із комунікаційницею ГО «Ґендерний креативний простір»/Gender creative space Тетяною Жалко, яка презентувала книгу журналістки Марії Волощак «Фемінітиви. Назви жінок».
- У книзі досліджено фемінітиви як важливе соціолінгвістичне явище. Авторка аргументовано доводить, що мова – це ще й потужний інструмент відображення (або замовчування) ролі жінки у публічному просторі. У медіа ж фемінітиви є свідченням визнання ролі жінок у суспільстві, поваги до професійної ідентичності, подолання мовної й інформаційної дискримінації, відображення сучасної реальності.
Під час зустрічі також обговорили результати гендерного моніторингу телеефірів волинських мовників.
Лілія Бойко презентувала результати гендерного моніторингу новинних програм за перше півріччя цього року колективу телекомпанії «Аверс». За результатами моніторингу компанія продемонструвала найвищі показники серед проаналізованих місцевих мовників: жодного випадку сексизму або вживання гендерних стереотипів не зафіксовано.
- В ефірі телеканалу порушувалися теми, важливі для сучасного українського суспільства: участь жінок і чоловіків у навчанні з самооборони, реінтеграція ветеранів і ветеранок після повернення з фронту, інклюзивність у спорті, зокрема участь української команди в «Іграх нескорених».
- Важливо, що журналісти «Аверсу» послідовно використовують фемінітиви. Особливої уваги заслуговує репрезентація жінок у військовій сфері, що є надзвичайно актуальним у контексті повномасштабної війни.
Івано-Франківська область
Під час робочої зустрічі 8 липня представника Національної ради в Івано-Франківській області Ігоря Маслова з директором ТОВ «Телекомпанія «РАІ» Андрієм Русиняком мова йшла про важливі питання, що стосуються розвитку медійного простору Івано-Франківщини, зокрема стан і перспективи покриття радіосигналом території регіону. Радіо «РАІ» сьогодні має шість ліцензій на ефірне радіомовлення у восьми населених пунктах Прикарпаття: Івано-Франківську, Коломиї, Долині, Косові, Яремче, Надвірній, Бурштині та селищі Верховина. Це – вагома присутність у медіапросторі регіону.
Під час зустрічі порушувалися й інші теми, серед яких:
- підвищення рівня медіаграмотності працівників телерадіокомпанії;
- боротьба з фейками та маніпуляціями;
- плани розвитку мовлення компанії на найближчі роки.
Андрій Русиняк розповів про наміри компанії подати документи на прорахунок нової частоти в Долині та взяти участь у конкурсі на ефірне радіомовлення у Городенці Івано-Франківської області. Конкурс було оголошено 26 червня цього року.
Що стосується Долини, то радіостанція планує при наявності вільної частоти взяти участь у конкурсі з метою отримання нової ліцензії та відмовитися від чинної, за якою мовлення здійснюється по парних числах місяця. Це дозволить підвищити регулярність та якість мовлення для місцевої аудиторії.
Ця зустріч є прикладом конструктивної співпраці з місцевими мовниками, адже саме вони найкраще розуміють потреби своїх громад та аудиторії.
10 липня Ігор Маслов провів робочу зустріч із журналістським колективом ТОВ «Медіа2Тікетс», яке зареєструвало онлайн-медіа «Інформатор Івано-Франківськ». Докладно обговорили низку нагальних питань, що стосуються життєдіяльності медіа в сучасних умовах, та проаналізували стан медійного простору Прикарпаття.
Також увагу приділили вимогам медійного й рекламного законодавства, зокрема в контексті їх застосування до онлайн-медіа. Окрім того, сфокусувалися на ключових аспектах медіаграмотності та захисту інформаційного простору від ворожих наративів. У часи гібридної війни і постійних інформаційних атак роль відповідальних медіа у формуванні критичного мислення та протидії дезінформації є першочерговою. Зійшлися на думці, що підвищення обізнаності громадян щодо методів маніпуляцій та фейків є спільним завданням як для медіарегулятора, так і журналістської спільноти.
У рамках зустрічі домовилися про підготовку інтервʼю, яке буде розміщено на вебсайті «Інформатор Івано-Франківськ». Це стане чудовою нагодою глибше висвітлити обговорені питання й поділитися важливими думками з широкою аудиторією.
Такі зустрічі є надзвичайно цінними для налагодження конструктивного діалогу й взаємодії між медіарегулятором та медіа, що сприяє розвиткові якісної і відповідальної журналістики на Прикарпатті.
Луганська область
Представник медіарегулятора в області Володимир Горобець провів онлайн-нараду з директором Луганської і Донецької філій Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Віктором Дриндаком. До наради також долучилась і представники Національної ради у Донецькій області і Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Наталія Шах і Володимир Ляшенко.
Віктор Дриндак поінформував про поточний стан мовлення вітчизняних програм на територіях Луганської і Донецької областей вздовж лінії бойових дій і на тимчасово окупованих територіях.
Володимир Ляшенко акцентував на питаннях можливості відновлення аналогового радіомовлення на території тимчасово окупованого Криму.
Крім того, обговорили можливості для відновлення мовлення на ТОТ після деокупації, оскільки російська окупаційна влада докладає значних зусиль, щоб змінювати технічні параметри мовлення і ускладнити доступ до вітчизняних програм населенню, яке залишається в окупації.
Одеська область
Олександр Салабай, представник Національної ради на Одещині, провів робочу зустріч із керівництвом радіостанції «NovaLine». Медіа 27 травня розпочало мовлення в Одесі на частоті 95,3 FM.
Під час зустрічі обговорили питання наповнення ефіру місцевими новинами і програмами, порядок взаємодії мовника з представником медіарегулятора в регіоні та основні положення медійного законодавства в частині діяльності суб’єктів у сфері аудіальних медіа.
Сумська область
Про розвиток українського медіапростору в умовах гібридної війни та інформаційних викликів, роль медіа в інформаційні безпеці держави та медіаграмотності населення йшлося на регіональному форумі, який відбувся в рамках проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації».
Захід, організований Харківським медіаклубом та БФ «Європейське серце України», відбувся в рамках проєкту, що реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Уряду Канади. До участі у форумі були запрошені представники медіа Харківської, Дніпропетровської та Сумської областей; науковці та медіаексперти; народні депутати України; представники органів місцевого самоврядування, студенти харківських вишів.
На тематичних панелях ділилися думками про зміни в інформаційній політиці України під час війни; стан незалежних місцевих медіа; методи боротьби з фейками та дезінформацією; інструменти OSINT; розвиток громадянської журналістики тощо.
За словами члена Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Олександра Бакумова, під час війни інформаційна безпека відіграє ключову роль в національній безпеці. «Інформаційна війна створює підґрунтя для досягнення мети ворога на полі бою. Доступ до правдивої інформації посилює громадянське суспільство. Наша зброя – інформаційна правда», – підкреслив законотворець.
Представниця Національної ради на Сумщині Лариса Якубенко була спікеркою на дискусійній панелі «Місцеві медіа та громади: як захищати інформаційний простір на місцях».
Вона акцентувала на ролі медіа Сумщини у боротьбі з дезінформацією. «Відсутність українських медіа в прифронтових регіонах створює інформаційний вакуум, який швидко заповнюється російською пропагандою», – зазначила Лариса Якубенко й навела приклади російської інформаційної експансії на прикордонній території Сумської та Харківської областей, які посилилися під час вторгнення.
Також представниця медіарегулятора розповіла про досвід редакційних колективів і журналістів прикордонної Сумщини у спростуванні неправдивої ворожої інформації і фейків, яких теж істотно побільшало в умовах гібридної війни. Як правило, місцеві теле- і радіомовники спростовують неправдиву інформацію в новинних сюжетах, використовуючи матеріали Центру протидії дезінформації та Сумської ОДА-ОВА.
Окрім того, за ініціативи представниці створюють спеціальні телерадіопрограми «Медіаграмотність як інструмент протидії дезінформації». Проте спеціалістів, які фахово можуть розповісти про інструменти протидії дезінформації та займаються цим системно, в області не вистачає. Тому ще у 2023 році представництво медіарегулятора в регіоні об’єднало зусилля з управлінням протидії кіберзлочинам у Сумській області Департаменту кіберполіції НПУ задля просвітницької роботи з медіаграмотності та кібербезпеки, до якої залучені місцеві медіа.
Представниця медіарегулятора також звернула увагу, що телерадіомовникам не вистачає міжпрограмного продукту, роликів соціальної реклами просвітницького характеру на тему медіаграмотності.
Зі свого боку друковані медіа Сумщини для протидії дезінформації:
- запроваджують спеціальні рубрики, де спростовують фейки і розповідають, як росія впливає на українців через соціальні мережі («Фейк», «Обережно! Телеграм-сміттярки»);
- публікують розважальний контент на цю тему (зокрема кросворди «Фейк під носом», створені ГО «Криголам» у рамках проєкту для підвищення інформаційної безпеки українців);
- інформують про соціальні кампанії, скеровані на протидію дезінформації, як-от «ДезАут» від ГО «Інтерньюз-Україна» тощо.
Лариса Якубенко також розповіла про спеціальну рубрику, створену редактором газети «Перемога» Олександром Моцним, для розміщення у фейсбуці матеріалів щодо спростування російської дезінформації та фейків. Журналіст роз’яснює читачам шкідливість згенерованих ШІ картинок, які швидко набирають тисячі реакцій від реальних користувачів, що сприяє швидкому просуванню сторінок, які також можуть використовуватися для поширення ворожих наративів і шахрайських схем.
Ефективна протидія дезінформації повинна базуватися на взаємодії влади, медіа та суспільства, впевнена Лариса Якубенко. Влада має оперативно інформувати про життєдіяльність регіонів, безпекову ситуацію, щоби не створювати підґрунтя для розповсюдження маніпулятивного контенту. Медіа – дотримуватися журналістських стандартів, верифікувати інформацію, робити фактчекінг. Жителі України – підвищувати рівень медіаграмотності та критичного мислення, власної обізнаності про небезпеку дезінформації та її серйозні негативні наслідки для суспільства.
Місцеві медіа є голосами своїх громад і тому мають високий рівень довіри, підкреслила Лариса Якубенко. Без системної інституційної підтримки є ризик втратити цілу мережу локальних медіа на прикордонних територіях, які забезпечують інформування громадян у найскладніших умовах гібридної війни.
У події також взяла участь представниця Національної ради у Харківській області Ірина Панченко.
Серед багатьох учасників, досвідом і думками, зокрема, поділилися: Сергій Чернов, почесний президент Дипломатичного клубу Харкова, депутат Харківської обласної ради; Олександр Бурмагін, член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Олександр Бандурка заслужений журналіст України, академік; Лідія Стародубцева, завідувачка кафедри медіакомунікацій ХНУ ім. В. Н. Каразіна.
Також Лариса Якубенко зустрілася з колективом релокованої газети «Білопільщина». Прихисток редакції надала «Медіабаза.Суми» Інституту масової інформації. Попри всі труднощі редакція газети продовжує випускати друковану версію тиражем 2 000 примірників. А також разом із колегами з евакуйованої з прифронтового Краснопілля газети «Перемога» працюють над спецпроєктом «Спільнопілля», де друкується інформація для шести прифронтових громад.
Тернопільська область
Відбулася робоча зустріч головної спеціалістки секретаріату представника Національної ради Христини Черешнюк із представником провайдера аудіовізуального сервісу «Гігабітна Мережа Колумбус» Віталієм Левчуком. Компанія працює на ринку понад 25 років.
Під час зустрічі обговорили:
- дотримання медійного законодавства;
- склад пакетів телеканалів і радіоканалів, які пропонуються користувачам;
- забезпечення доступу користувачів до універсального медіасервісу;
- комунікацію з абонентами.
Також було наголошено, що до 30 липня цього року провайдери аудіовізуальних сервісів мають подати Національній раді звітну інформацію про кількість абонентів за перше півріччя 2025 року.
Харківська область
Під час наради представниці медіарегулятора у Харківській області Ірини Панченко з керівниками друкованих медіа Змійова – газет «Вісті Зміївщини» й «Зміївський кур’єр» – йшлося про проблеми з фінансуванням видань, їх співпрацю з Укрпоштою та місцевими радами у питаннях передплати й розповсюдження. Обговорили також питання дотримання вимог медійного законодавства. Ірина Панченко, зокрема, звернула увагу на необхідність надсилання контрольних примірників газет до Національної ради.
- Газету «Вісті Зміївщини» було засновано у 1930 році. Вона припиняла друк двічі – під час Другої світової та у 2022 році. Вихід видання відновили у грудні 2022 року завдяки підтримці НСЖУ й місцевих громад.
- Газета розповсюджується в роздріб, за редакційною передплатою та через місцеві ради. Головне джерело фінансування газети – договір про висвітлення діяльності зі Зміївською міською радою. Виходить регулярно – двічі на місяць, змістовно насичена, матеріал самостійно готує директорка ТОВ «Редакція газети «Вісті Зміївщини» Тетяна Логвіна.
- Газета «Зміївський кур’єр» вперше вийшла 5 березня 1994 року. Увесь цей час її очолює Олександр Сумець, загалом у нього 53 роки стажу. Протягом 21 року штат видання є незмінним – чотири особи.
Чернівецька область
Любов Нечипорук, представниця Національної ради в області, обговорила питання міжінституційної співпраці з начальником Головного управління Держпродспоживслужби в регіоні Олексієм Козловим, зокрема в частині дотриманням суб’єктами у сфері медіа вимог Закону України «Про рекламу». Саме це – спільне коло повноважень Національної ради та Держпродспоживслужби, адже відповідно до законодавства обидві інституції здійснюють нагляд у сфері рекламного контенту.
«Коли медіапростір перенасичений інформацією, особливо актуальним є забезпечення відповідності рекламного контенту законодавству та етичним нормам. Саме тому взаємодія між регуляторами – ефективний інструмент на цьому шляху», – зазначила Любов Нечипорук.
- На сьогодні в Чернівецькій області зареєстровані та провадять діяльність 4 місцеві аудіовізуальні і 6 аудіальних медіа, 29 суб’єктів у сфері друкованих медіа та 5 зареєстрованих онлайн-медіа. Усі вони незалежно від форми розповсюдження інформації зобов’язані дотримуватися вимог Закону України «Про рекламу».
Упродовж першого півріччя моніторингами представництва Національної ради у Чернівецькій області у чотирьох випадках зафіксовано ознаки порушень Закону України «Про рекламу», зокрема в частині ідентифікації реклами: матеріали рекламного характеру не були ідентифіковані як реклама з дотриманням вимог частини третьої статті 9 Закону України «Про рекламу» з використанням слова «реклама». Суб’єктам у сфері медіа для реагування і приведення діяльності у відповідність до норм чинного законодавства надіслано інформаційні листи про зафіксовані ознаки порушень.
«Ми здійснюємо системний нагляд за дотриманням рекламного законодавства, і співпраця з Національною радою посилює ефективність виконання наглядових повноважень саме в медійному сегменті», – підкреслив Олексій Козлов.
Чернігівська область
Для обговорення питань розміщення соціальної реклами як важливого інструменту підтримки наших захисників зустрілася представниця Національної ради у Чернігівській області Ірина Сенченко з військовими Чернігівщини. Вони обговорили оформлення матеріалів та подальші кроки для розміщення роликів, аудіо- і візуальних матеріалів із соціальним змістом; алгоритм підготовки відповідного звернення до Національної ради. Консультації такого типу – один із важливих напрямів роботи представництва.
Також Ірина Сенченко спільно зі старшим оперуповноваженим з особливо важливих справ відділу протидії кіберзлочинам у Чернігівській області майором поліції Олексієм Любенком провели навчальний онлайн-семінар для посадових осіб різних категорій. Відкрили семінар Володимир Бойко і Наталія Коваленко з Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації. До навчання доєдналися понад 30 службовців.
У своєму виступі представниця медіарегулятора зосередила увагу на:
- актуальному стані медіапростору Чернігівської області;
- діяльності Національної ради;
- законодавчих основах інформаційної безпеки;
- понятті мови ворожнечі та її розпізнаванні в публічній комунікації.
Олексій Любенко розповів про найпоширеніші кіберзлочини, з якими можуть зіштовхнутися посадовці та громадяни:
- фішингові атаки (шахрайські листи, сайти, повідомлення);
- інтернет-залежність і неконтрольоване онлайн-ігрове середовище;
- кібербулінг і цькування в соцмережах.
Також пан Олексій розповів на прикладах про загрози кібератак та надав дієві поради щодо їх протидії.
