Новини Національної ради з областей

Проблемні аспекти розвитку індустрії електронних комунікацій. Питання, пов’язані з правами людини, адаптацією контенту для осіб із порушеннями слуху. Дотримання принципів рівності у висвітленні діяльності національних спільнот, гендерного балансу та ролі медіа у формуванні суспільної стійкості. Основні правила інформаційної гігієни та ключові аспекти нового медійного законодавства. Налагодження комунікації між родинами військовополонених і зниклих безвісти та державними органами. Можливість створення медіа в громаді та питання технічного радіоконтролю. Ці та інші важливі теми хвилювали представників медіарегулятора в областях.

Автономна Республіка Крим

Робочу зустріч із виконавчим директором Інтернет Асоціації України (ІнАУ) Володимиром Куковським провели представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко і представник медіарегулятора на Луганщині Володимир Горобець.

Сторони розглянули проблемні питання розвитку індустрії електронних комунікацій як одного з важливих сегментів українського інформаційного простору. Обмінялися думками щодо проблематики позбавлення суб’єктів електронних комунікацій можливості працювати за спрощеною системою оподаткування, що негативно позначилося на стійкості критичної інфраструктури, через яку населення отримує інформацію про події в Україні. Особливо це відчутно у наближених до районів бойових дій регіонах та на деокупованих територіях, де вплив російського теле- і радіомовлення дуже помітний.

Володимир Куковський розповів про основні напрями діяльності ІнАУ під час воєнного стану. За його словами, певних змін зазнали пріоритети діяльності асоціації, проте вона продовжує активно впливати на процеси, пов’язані з функціонуванням електронних комунікацій в країні. Також зменшилася публічна діяльність керівних органів ІнАУ, оскільки увага медіа більше спрямована на події, пов’язані з російською агресією.

Також Володимир Ляшенко і головний спеціаліст секретаріату представника Олександр Стоєцький взяли участь в онлайн-заході щодо використання росією науки з пропагандистською метою. Захід організувало Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.

У рамках події дослідниця Національного центру наукових досліджень Франції, представниця України в Консультативному комітеті користувачів Європейського центру ядерних досліджень Тетяна Гриньова презентувала дослідження «Наука як зброя пропаганди».

Під час презентації наводилися конкретні приклади того, як держава-окупант просуває «російськість» Криму та інших тимчасово окупованих територій України через публікації статей у світових наукових періодичних виданнях. Ця неправдива інформація в подальшому індексується бібліографічними й реферативними базами даних, які є інструментом для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях, зокрема базою даних Scopus.

Також проблемою є те, що на тимчасово окупованих територіях України росіяни продовжують діяльність захоплених навчальних закладів і наукових установ. Окупанти видають так звані «наукові журнали», які до 2024 року використовували українські ISSN (International Standard Serial Number).

Щоби запобігти поширенню російської пропаганди через наукові та псевдонаукові статті, під час обговорення результатів дослідження порушувалося питання створення міжвідомчої робочої групи. До її складу мають увійти представники відповідних органів влади, навчальних закладів, наукових і державних установ для напрацювання конкретних алгоритмів комунікації з видавцями закордонних наукових журналів і представниками Scopus та аналогічних баз даних.

Вінницька область

Результати моніторингу гендерного профілю аудіовізуальних медіа регіону, проведеного впродовж другого півріччя минулого року, презентував колективу МКП ІТА «Віта» представник Національної ради у Вінницькій області Вадим Мазурик.

Журналістам були представлені такі аналітичні викладки: гендерно-віковий зріз соціуму («портрет» героїв інформаційних сюжетів); гендерне співвідношення ведучих передач, авторів сюжетів та експертів/експерток; підходи до застосування фемінітивів тощо.

У ролі героїв/героїнь інформаційних сюжетів вінницьких медіа впродовж липня – грудня 2024 року найчастіше були жінки та чоловіки середнього віку (26,32% та 23,81% відповідно). До трійки лідерів потрапили також молоді жінки (18 – 35 років) – 12,78%.

На телекомпанії «Віта» приблизний паритет серед ведучих інформаційних програм – у 52,94% випадків ведучими виступали жінки, у 47,06% – чоловіки. А ось журналісток набагато більше, ніж журналістів – 91,3% проти 8,7%, що значною мірою корелюється із загальноукраїнськими тенденціями.

Під час презентації розглянули типові приклади нестереотипних егалітарних ролей, ознайомилися з методикою дослідження гендерного профілю й дослідили гендерні тенденції в інформаційних передачах.

Також Вадим Мазурик спільно з в.о. начальника управління у справах національностей і релігій Вінницької ОВА Аллою Ратинською провели круглий стіл у Центрі національних культур Вінниччини. Участь у заході взяли представники восьми національних спільнот області та керівники чотирьох медійних організацій. Обговорили низку тем, зокрема:

механізми унеможливлення дискримінації і мови ненависті;
шляхи співпраці медійників із товариствами національних спільнот; регіональні особливості реалізації проєкту Національної ради «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство».

Головним результатом зустрічі стало розроблення конкретних заходів такої співпраці.

Представник медіарегулятора, окрім того, взяв участь у тренінгу для медійників Вінниччини, організованому Вінницькою обласною організацією Національної спілки журналістів України. Під час тренінгу розглянули питання маніпулятивних технологій та шляхів протидії їм, практики запобігання маніпуляціям та інструменти, за допомогою яких медійники можуть ідентифікувати тексти, ілюстрації та аудіотреки щодо присутності ШІ-технологій.

Житомирська область

Представник Національної ради на Житомирщині Іван Натикач на запрошення представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини в області Юрія Погодицького у Бердичеві зустрівся із сім’ями військовополонених і зниклих безвісти.

В обговоренні наболілих питань взяли участь понад 300 родин. Говорили про алгоритм пошуку зниклих безвісти, налагодження комунікації між родинами і державними органами, правоохоронними структурами, військовими частинами.

Іван Натикач у своєму зверненні до присутніх наголосив на фактах активізації шахраїв, які обіцяють «допомогу» у визволенні захисників із неволі та розшуку зниклих безвісти.

«Керуючись непростим емоційним станом родин, вони обіцяють допомогти, але їхня мета – виманити гроші або особисті дані», – зауважив він.

Окремо обговорили базові рекомендації громадянам для захисту від шахраїв:

перевірка джерел інформації, використання лише офіційних ресурсів, які займаються питаннями звільнення військовополонених;
захист особистих даних, уникання передачі конфіденційної інформації незнайомцям, розкриття персональних даних у соціальних мережах, навіть у приватних повідомленнях;
застереження щодо фінансових запитів, пов’язаних зі звільненням чи пошуком зниклих осіб – державні органи та офіційні волонтерські організації не стягують оплату за інформацію чи допомогу.

Запорізька область

Нараду з керівництвом місцевого аудіовізуального медіа ДП «ТРК «НБМ-Запоріжжя» ПІІ у формі ТОВ («НБМ Запоріжжя») провів представник медіарегулятора у Запорізькій області Володимир Циганов. Увагу приділили таким питанням:

стан медіапростору регіону;
інформаційна безпека і прояви ворожої пропаганди;
результати проведеного гендерного моніторингу;
мова ворожнечі як вид зброї.

Володимир Циганов також наголосив на необхідності дотримання вимог медійного законодавства.

Івано-Франківська область

Нараду з керівниками трьох медіа, які зареєстровані за межами обласного центру, – Андрієм Русиняком (ТОВ «ТРК «РАІ» та ТОВ «ТК «РАІ») та Іриною Кравець (ТРК «Надвірна») провів представник Національної ради у Івано-Франківській області Ігор Маслов. Захід відбувся у форматі ZOOM.

Під час наради обговорили положення статті 59 Закону України «Про медіа», яка стосується продовження ефірних ліцензій:

терміни подачі документів до Національної ради;
склад пакета документів;
актуальні форми документів, що подаються при продовженні ліцензій.

Ігор Маслов звернув увагу керівниці ТРК «Надвірна» на необхідність вчасного внесення змін до Реєстру у зв’язку зі змінами структури власності медіа.

У вересні – жовтні цього року завершується строк дії ліцензій 5-ти прикарпатських медіа, що здійснюють ефірне мовлення з використанням радіо-частотного спектру: Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина» (м. Івано-Франківськ), ТОВ «Радіокомпанія «Західний полюс» (м. Івано-Франківськ), ТОВ «Телерадіокомпанія «РАІ» та ТОВ «Телекомпанія «РАІ» з м. Бурштин, ТРК «Надвірна» (м. Надвірна).

Також Ігор Маслов провів для державних службовців лекцію на тему «Протидія дезінформації та поширенню фейкових новин у медіапросторі». Навчання було організовано на базі Івано-Франківського регіонального центру підвищення кваліфікації у рамках програми «Протидія інформаційній та гібридній агресії як невід’ємна складова системи забезпечення національної безпеки України».

Ігор Маслов розповів про:

вибір джерел інформації;
правила інформаційної гігієни;
використання діпфейків у ворожій пропаганді;
базові поняття інформаційної безпеки;
види і технології маніпуляцій в онлайн-медіа, на телебаченні, радіо та в соціальних мережах;
список прозорих і відповідальних медіа за версією ІМІ, алгоритм включення до нього українських медіа;
медіаграмотність.

28 березня Ігор Маслов провів брифінг для прикарпатських медіа в Івано-Франківській ОВА. Його темою стала активна робота Національної ради над розбудовою інформаційного простору Івано-Франківської області, зокрема збільшення території покриття регіону ефірним радіосигналом.

Кіровоградська область

Нараду з фахівцями регіональної філії Українського державного центру радіочастот провів представник медіарегулятора у Кіровоградській області Сергій Каракулін. Обговорили питання технічного радіоконтролю, стану радіочастотного спектра в регіоні і дотримання мовниками вимог медійного законодавства.

Сергій Каракулін ознайомив присутніх із поточним станом медіапростору області й результатами проведених моніторингів лінійних аудіовізуальних медіа.

Окрему увагу приділили оголошеним конкурсам на вільні частоти.

Співпраця з УДЦР є важливою складовою забезпечення стабільного функціонування медіапростору регіону, оскільки оперативний обмін інформацією дає змогу ефективно реагувати на актуальні виклики і забезпечувати інформаційну безпеку регіону.

Рівненська область

Під час робочої поїздки до Острога представниця Національної ради на Рівненщині Лілія Гринюк зустрілася з виконувачем обов’язків головного редактора ТОВ «Редакція Острозької міської газети «Замкова гора» Іваном Глушманом. На шпальтах місцевої преси можна побачити дописи студентів факультету журналістики Національного університету «Острозька академія», проте автором більшості матеріалів є саме він.

Лілія Гринюк і Іван Глушман разом переглянули газету щодо дотримання Законів України «Про медіа» та «Про рекламу», поспілкувалися про особливості нового медійного законодавства.

Газета виходить із червня 1998 року. Упродовж останніх років Іван Глушман одноосібно займається її виданням – підготовкою матеріалів, плануванням, версткою й доставкою.

Також Лілія Гринюк під час робочої поїздки поспілкувалася із студентами спеціальностей Національного університету «Острозька академія». Вона розповіла їм про основні функції й повноваження Національної ради. Спільно обговорили ключові аспекти нового медійного законодавства, зокрема:

обмеження щодо змісту інформації;
мовні квоти;
захист прав дітей;
особливості реєстрації субʼєктів медіа;
ризики, пов’язані з анонімними Telegram-каналами.

Лілія Гринюк звернула увагу на питання гендерного балансу в медіа. Вона поділилася результатами моніторингу, які демонструють зростання кількості жінок-кореспонденток і збільшення використання фемінітивів при створенні контенту на телебаченні.

Представниця медіарегулятора наголосила на необхідності критичного мислення під час споживання інформації.

Сумська область

Про право кожної людини на доступ до інформації, механізми запобігання мові ворожнечі та проявам дискримінації у медіа розповіла на форумі «Захист прав людини на Сумщині» представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко.

Захід, який відбувся у Конотопі, організували офіс Омбудсмана України у Сумській області й Конотопська РДА-РВА. У діалозі взяли участь представники територіальних громад, органів державної влади і місцевого самоврядування, Міжнародного комітету Червоного хреста в Україні, громадські організації «Проліска», «Рокада», «Право на захист», «Балу», місцеві активісти.

Лариса Якубенко розповіла, що Закон України «Про медіа» значно розширив коло суб’єктів, які потрапили у сферу повноважень Національної ради. У своїй презентації вона акцентувала, що Закон забороняє висловлювання, які розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість до окремих груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності.

«Мова ворожнечі ґрунтується на таких явищах, як соціальні стереотипи та упередження. Вона причиняє дискримінацію, розколює суспільство, призводить до насильства, що є кроком назад у захисті прав людини. Важливість запобігання мові ворожнечі в медіа і українському суспільстві пояснюється ще й тим, що вона є механізмом, який використовує ворог. Тож ці питання є одним із головних векторів роботи Національної ради, яка здійснює моніторинги медіа», – наголосила представниця медіарегулятора.

Лариса Якубенко також поінформувала про нові можливості медіарегулятора щодо захисту суспільства від мови ворожнечі та дискримінації в медіа. Вона, зокрема, розповіла про класифікацію порушень відповідно до нового медійного законодавства і заходи реагування на них.

Окрім того, представниця Національної ради надала роз’яснення щодо передбаченого законом алгоритму спростування неправдивої інформації й реалізації права на відповідь, що є ключовим інструментом захисту репутації та гідності людини.

Голова ГО «Ромське національне об’єднання Сумської області» Микола Москальов підкреслив, що «коли забезпечені права кожної людини, тоді всі живуть у правовій демократичній державі».

Тісна взаємодія представництва Національної ради у Сумській області та офісу Уповноваженого Верховної ради з прав людини і громадського сектору сприяє ефектиній роботі щодо забезпечення прав людей.

З представницею медіарегулятора зустрілися військовослужбовці 153 окремого батальйону ТРО «Дев’ятка», в якому несе службу відеооператор однієї з телевізійних компаній регіону. На знак подяки за допомогу в комунікації з благодійним фондом щодо отримання позашляховика для підрозділу зв’язківців вони подарували Ларисі Якубенко шеврони батальйону. Захисники України зазначили, що саме завдяки отриманому повнопривідному авто з комплектом спеціальної гуми для бездоріжжя вони можуть добиратися до місця виконання завдань.

Харківська область

Під час робочої поїздки до Лозової представниця Національної ради у Харківській області Ірина Панченко і спеціалістка секретаріату представника Наталя Голованова провели нараду із колективом ТОВ «ТРК «Вектор». Ось уже понад 20 років компанія створює якісний інформаційний простір у Лозовій.

Також вони зустрілися з керівництвом ТОВ «Терра-Медіа», яке реалізує низку програм у рамках соціального проєкту Національної асоціації медіа «Нові правила» та «Янголи міста».

Під час проведених нарад приділили увагу обговоренню таких питань:

роль місцевих медіа у формуванні суспільної стійкості;
гарантії свободи слова та верховенства права;
протидію дезінформації;
забезпечення балансу думок і доступу до медіаресурсів вразливих категорій населення;
дотримання мовних квот;
недопущення проявів мови ворожнечі;
вимоги до структури власності;
дотримання гендерного балансу.

Лозівські медіа не припиняли роботу упродовж війни, незважаючи на обстріли телевеж, постійні тривоги, пошкодження майна й руйнування.

Представництво підготувало для учасників зустрічі довідкові матеріали щодо медіаграмотності, толерантності та гендерного балансу.

Також Ірина Панченко на запрошення ТОВ ТРК «Вектор» в інтерв’ю розповіла про медіапростір регіону в умовах війни. Особливу увагу вона звернула на актуальну ситуацію в Лозівській громаді – території, яка демонструє надзвичайну стійкість і професійність у медіапросторі.

Херсонська область

Під час відвідання об’єкта Концерну РРТ представник Національної ради у Херсонській області Сергій Мовчан обговорив із його фахівцями поточну ситуацію щодо стану вітчизняного теле- і радіомовлення.

Попри щоденні жорстокі ворожі обстріли містяни мають змогу стабільно отримувати об’єктивну інформацію від українських мовників. Сьогодні підприємство забезпечує трансляцію програм Суспільного мовника – «Українського радіо», а також радіо «Армія FM – військове радіо», телевізійних програм MX-7.

Під час робочої зустрічі представник медіарегулятора мав змогу особисто ознайомитися з технічними потужностями підприємства й обговорити перспективи розширення мовлення. Увагу, зокрема, було зосереджено на проблематиці забезпечення техніки резервним джерелом енергії та стабільній роботі передавача державного мультиплексу MX-7.

Фахівцям Миколаївської філії Концерну РРТ доводиться працювати в надзвичайно складних умовах – забезпечувати безперебійну роботу передавального обладнання навіть під час аварійного вимкнення енергозабезпечення через ворожі обстріли. Адже ворог регулярно обстрілює інфраструктуру обласного центру, завдає ударів по житлових кварталах.

Чернівецька область

Щоб обговорити питання, які стосуються забезпечення прав людей з порушеннями слуху в медіапросторі регіону, доступності інформації для них, представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук ініціювала й провела робочу зустріч – із в.о. голови Чернівецького обласного товариства УТОГ Тетяною Михайловою.

Нині на обліку Чернівецького обласного товариства УТОГ в Чернівецькій області перебувають 1377 осіб із порушеннями слуху, 664 із них – у місті Чернівці. Усі ці люди мають право на рівний доступ до інформації через доступні медіа.

Особливу увагу Любов Нечипорук і Тетяна Михайлова приділили темі адаптації контенту для осіб із порушеннями слуху на місцевих телеканалах. Однією з ключових проблем залишається недостатня кількість програм із субтитрами або перекладом на жестову мову. Це ускладнює доступ до інформації, особливо в умовах війни, коли критично важливо своєчасно отримувати новини, офіційні повідомлення, екстрені звернення державних органів.

Тетяна Михайлова наголосила на необхідності розширення можливостей для людей з порушеннями слуху та створення безбар’єрного медіапростору. Йдеться не лише про телевізійний контент, а й про всі медіаплатформи, які працюють в онлайн-просторі, де також важливо забезпечувати доступність інформації через субтитрування відео, використання жестової мови, дублювання текстової інформації.

«Важливим є і те, як медіа висвітлюють тематику людей з порушеннями слуху», – зауважила вона.

Суб’єктам у сфері медіа важливо враховувати кілька важливих аспектів, які допоможуть коректно й якісно подавати інформацію про цю категорію громадян:

коректна термінологія. Варто уникати застарілих або некоректних формулювань. Наприклад, коректно використовувати терміни «особи з порушеннями слуху», «користувачі жестової мови», але в жодному разі не «глухонімі» чи інші застарілі визначення;
доступність контенту. Якщо в сюжеті або програмі висвітлюються питання, що стосуються осіб із порушеннями слуху, бажано забезпечити супровід жестовою мовою або субтитрування. Це стосується не лише новин, а й суспільно значущих проєктів, ток-шоу, соціальної реклами;
участь людей з порушеннями слуху. Важливо залучати представників цієї спільноти до медіа. Їхня думка, досвід і безпосередня участь у створенні контенту дозволять не лише підвищити його якість, а й зробити його більш зрозумілим і корисним;
дотримання етичних стандартів. Коли йдеться про висвітлення життя людей із порушеннями слуху, варто уникати стереотипного зображення їх як осіб, що потребують жалю або допомоги. Правильний підхід – підкреслення рівноправності, успіхів та внеску цих людей у суспільство.

За словами Любові Нечипорук, Закон України «Про медіа» передбачає, що суб’єкти у сфері аудіовізуальних медіа зобов’язані кожні три роки подавати до Національної ради звіт щодо забезпечення доступності своїх сервісів для осіб з інвалідністю.

Тетяна Михайлова розповіла про діяльність товариства щодо реалізації права на інформацію громадян із порушеннями слуху.

Представниця Національної ради закликала медіаспільноту регіону враховувати рекомендації, що прозвучали під час зустрічі, та сприяти створенню інклюзивного інформаційного простору в області.

Забезпечення рівних прав і можливостей національних спільнот, роль єврейської громади у житті міста Любов Нечипорук обговорила під час зустрічі з головою Єврейської громади Чернівців, директором онлайн-видання «Czernowitzer Zeitung» Шапсою Авербухом.

Тема вкрай актуальна, адже нині, під час воєнного стану і спроб держави-агресора розбалансувати українське суспільство, особливо важливими є дотримання принципів рівності й недискримінації у висвітленні діяльності національних спільнот у медіа, наголосила вона.

Медіа відіграють ключову роль у формуванні громадської думки і суспільного діалогу. Сучасний інформаційний простір має бути інклюзивним і відкритим для всіх громад, незалежно від національного походження чи віросповідання. Важливо, щоб голоси різних етнічних спільнот звучали рівноправно, без упереджень і стереотипів.

Шапса Авербух розповів про діяльність єврейської громади Чернівців, її культурні й соціальні ініціативи, а також про роботу очолюваного ним товариства.

«Єврейська громада Чернівців має глибоке коріння в історії міста. Чернівці відомі як один із центрів єврейського життя в Європі. Ми докладаємо зусиль, щоб зберегти нашу спадщину, культуру, традиції, а також сприяти порозумінню між різними національними спільнотами», – підкреслив голова громади.

Також обговорили алгоритм реєстрації суб’єктів у сфері онлайн-медіа у Національній раді, адже єврейська громада міста Чернівці планує зареєструвати онлайн-видання «Czernowitzer Zeitung». Онлайн-газета активно функціонує на платформі Facebook, де публікує матеріали, що висвітлюють культурні, історичні й сучасні аспекти єврейської спільноти в регіоні. На своїй сторінці газета ділиться статтями, новинами, аналітичними матеріалами, фотографіями та відео, які стосуються єврейської культури та спадщини.

Станом на сьогодні, спільноти газети у мережі Facebook налічують понад 10 тисяч читачів, які активно обговорюють публікації та беруть участь у житті онлайн-спільнот. Своєю діяльністю «Czernowitzer Zeitung» сприяє збереженню та популяризації єврейської культурної спадщини Чернівців, а також підтримує зв’язок між представниками єврейської громади як в Україні, так і за її межами.

Чернігівська область

Під час робочої поїздки до Остерської громади представниця медіарегулятора на Чернігівщині Ірина Сенченко зустрілася з Остерським міським головою Леонідом Мисливцем. За інформацією очільника, скарг на якість прийому теле- чи радіосигналу в громаді немає. Наразі громада працює над удосконаленням системи екстреного сповіщення населення та інтернет-звʼязку.

Ірина Сенченко поінформувала Леоніда Мисливця про вимоги Закону України «Про медіа» й обговорила можливість створення медіа в громаді. Адже сьогодні всі оперативні новини – це переважно сайт громади.