Як працювати у соцмережах і захищатися від кіберзагроз? Що про Україну і Крим знають у Латинській Америці? Чи готові українські медіа і провайдери працювати в умовах вимкнення електроенергії? Як онлайн-медіа можуть забезпечити інклюзивність на своїх ресурсах? Представники Національної ради в областях знають відповіді на ці запитання і поділилися ними в рамках регіонального дайджесту.
Автономна Республіка Крим
Представник Національної ради в Автономній Республіці Крим і місті Севастополі Володимир Ляшенко взяв участь у круглому столі «Україна у фокусі Латинської Америки: дослідження медіа, культурна й експертна дипломатія», на якому презентовано дослідження «Згадування України й Криму у медіа країн Латинської Америки (квітень 2024 – березень 2025 року)». Захід організували Кримська правозахисна група, Український інститут і Представництво Президента України в АРК.
Під час дослідження опрацьовано понад 87 тисяч публікацій в онлайн-медіа іспанською, португальською, англійською і французькою мовами з потенційним охопленням понад 850 млн переглядів!
Основні аспекти дослідження, які стосуються Криму:
- півострів згадується у понад 9 тис. публікацій з більш як 91 млн потенційної аудиторії переглядів;
- згадування Криму істотно збільшилося у І кварталі 2025 року, коли в інформаційному просторі поширилася інформація про можливі «перемовини» між росією та Україною (теза Дональда Трампа про «розподіл земель»);
- у публікаціях Крим зазвичай згадується у другорядній ролі – як складник ширших дипломатичних і геополітичних сценаріїв;
- найбільш цитовані в латиноамериканських медіа публічні персони – Президент України В. Зеленський (3957 цитувань), «руководітєль росії» в. путін (3524), Президент США Д. Трамп (3190).
Вінницька область
Воркшоп на тему «Інклюзивна доступність онлайн-медіа» організували представник регулятора у Вінницькі області Вадим Мазурик спільно з Департаментом інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вінницької ОВА у приміщенні офіційного медіацентру обласної військової адміністрації. Участь у заході взяли керівники і журналісти онлайн-медіа «20 хвилин», «Вінниця.info», I.Vin.Info, «Вінницька агенція журналістських розслідувань», «Політична Арена Вінниччини», Vinnytsia Press Point, Vinpress, «Вінничани», «Депитати», Hronikers, «NaПарижі», VinTime, Vежа, «Місто» тощо.
Відкриваючи зустріч, директор Департаменту інформаційної діяльності Світлана Юзвак наголосила, що «безбар’єрність – це не про технології, це про повагу. Про гідність кожної людини. Немає «спеціальних» користувачів – є люди з різними можливостями. І кожен з них має право користуватися всіма перевагами цифрового суспільства».
Вадим Мазурик розповів про одну зі стратегічних цілей Національної ради – удосконалення інклюзивності медіапростору. «Інклюзивність – не короткочасна кампанія, а показник зрілості суспільства, його вміння розуміти і співпереживати», – підкреслив він.
Про роль медіа у подальшому становленні безбар’єрності та інклюзивності говорила амбасадорка проєкту «Рух без бар’єрів», голова громадської організації «Гармонія» Людмила Нецкіна. На її думку, «коли прибираються бар’єри – фізичні, інформаційні чи ментальні – Україна стає сильнішою».
Прикладна частина воркшопу полягала в тому, що начальниця управління цифрової трансформації апарату ОВА Людмила Попихач та її колега Петро Свистун детально проаналізували вебсайти медійних організацій, показали, де і як саме їх можна удосконалити.
Цього тижня представник медіарегулятора зустрівся зі студентами кафедри журналістики та соціальних комунікацій Донецького національного університету імені Василя Cтуса в рамках освітньої програми Всесвітнього тижня медіа- та інформаційної грамотності. Основна тематика зустрічі:
- вміння протидіяти ворожим інформаційно-психологічним операціям;
- концепція ЮНЕСКО щодо медійної, інформаційної та технологічної грамотності;
- компетентності, які дають можливість журналістам виконувати свою роботу у цифрову епоху.
Із проректором з наукової та навчальної роботи цього університету Сергієм Радіо Вадим Мазурик обговорив діяльність електронних наукових фахових збірників і перспективи їх реєстрації. Станом на тепер навчальний заклад як суб’єкт у сфері медіа вже зареєстрував 9 наукових видань.
Волинська область
Онлайн-нараду із представниками провайдерів аудіовізуальних сервісів провела представниця Національної ради у Волинській області Лілія Бойко. Під час зустрічі обговорили положення Закону України «Про медіа» щодо діяльності провайдерів аудіовізуальних сервісів, а також готовність компаній провадити діяльність за умови відсутності електропостачання.
Тепер, коли ситуація в енергосистемі країни загострилася, важливо розуміти, як провайдери зможуть справитися із цим викликом і забезпечити громадянам доступ до інформації.
Івано-Франківська область
Представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов став гостем прямого ефіру на радіо «Калуш FM». Спільно з ведучою Світланою Якименко обговорили питання сучасного стану медіапростору регіону і країни загалом.
У центрі розмови були такі теми:
- розвиток місцевих і регіональних медіа Прикарпаття й виклики, з якими вони стикаються у воєнний час;
- недопущення поширення дискримінаційних матеріалів у медіа;
- питання інклюзії та доступності контенту для людей з інвалідністю;
- дотримання мовних квот на телебаченні й радіо;
- необхідність реєстрації лінійного мовлення без використання радіочастотного спектра;
- роль медіаграмотності у формуванні відповідального інформаційного середовища.
Під час ефіру також ішлося про те, як зміни законодавства впливають на роботу місцевих мовників і як Національна рада підтримує розвиток місцевого та регіонального мовлення.
Розмова познайомила слухачів із правилами регулювання медіасфери і сприяла підвищенню рівня довіри і професійної взаємодії між представництвом і компанією.
У Калуші Ігор Маслов зустрівся із журналістським колективом ТОВ «Медіа2Тікетс» (м. Коломия), що зареєструвало онлайн-медіа «Інформатор Калуш». Вони докладно обговорили нагальні питання функціонування медіа в умовах стрімкої цифровізації та постійних викликів інформаційного середовища. Зокрема, йшлося про:
- те, як Закон «Про медіа» регулює діяльність онлайн-медіа;
- вимоги до реклами у цифровому середовищі;
- інклюзію в онлайн-медіа і відповідальність за контент;
- впровадження етичних стандартів журналістики в місцевих онлайн-медіа.
Увагу приділили і медіаграмотності та протидії ворожим наративам. У часи гібридної війни медіа відіграють важливу роль у формуванні критичного мислення громадян і запобіганні поширенню дезінформації.
«Підвищення обізнаності громадян щодо методів маніпуляцій і фейків – це спільне завдання і регулятора, і журналістської спільноти», – підкреслив Ігор Маслов.
За результатами зустрічі домовлено про проведення ширшого інтерв’ю для вебсайту «Інформатор Калуш», щоб розкрити найактуальніші теми медійної галузі регіону.
Миколаївська область
Представник Національної ради у Миколаївській області Сергій Бондур провів робочу зустріч із радіомовником, який має намір зареєструватись як суб’єкт, що провадить мовлення без використання радіочастотного спектра. Під час зустрічі він надав роз’яснення щодо необхідності такої реєстрації, а також практичних кроків, які необхідно для цього зробити. Проконсультував щодо заповнення і подання відповідного пакета документів.
Також Сергій Бондур провів нараду з керівниками місцевих друкованих медіа. Під час зустрічі він поінформував учасників про діяльність регуляторного органу. Значну увагу приділено положенням медійного і рекламного законодавства.
Учасники наради докладно обговорили положення Закону «Про медіа», згідно з яким органи державної влади й органи місцевого самоврядування мають право надавати державну підтримку і замовляти послуги лише в зареєстрованих медіа, і як вони виконуються бюджетними установами.
Редактори миколаївських видань висловили вдячність Національній раді за звернення до уряду стосовно допомоги у збереженні друкованих медіа. Вони наголосили, що практичні механізми державної підтримки друкованої преси поки, однак, не запроваджені.
На нараді багато часу було присвячено питанням медіаграмотності та інформаційної безпеки. Сергій Бондур розповів про освітні заходи й ініціативи Національної ради у цій сфері, акцентував на необхідності обережного використання штучного інтелекту та хмарних сервісів, розробки редакційних політик цифрової безпеки, фактчекінгу і виявлення маніпулятивних технік.
Під час зустрічі йшлося і про роботу Національної ради щодо забезпечення гендерної рівності в медіа, недопущення дискримінаційних матеріалів, а також висвітлення тем безбар’єрності й інклюзивності.
Рівненська область
На брифінгу в Рівненській обласній державній адміністрації представниця Національної ради у регіоні Лілія Гринюк розповіла про поточний стан медіапростору Рівненщини.
- Станом на 1 жовтня 2025 року в області функціонують 60 зареєстрованих суб’єктів у сфері медіа. Із 2022 року їхня кількість збільшилася у п’ять разів. За останні роки інформаційний простір регіону значно змінився: традиційні медіа активно переходять у цифровий формат, розвиваються локальні онлайн-платформи, зростає роль соціальних мереж у поширенні новин.
Представниця регулятора наголосила, що стратегія розвитку медіапростору передбачає нові конкурси на отримання ліцензій Національної ради, що створює додаткові можливості для місцевих мовників.
Також Лілія Гринюк зустрілася з речником голови Рівненської обласної державної адміністрації Сергієм Татаренком, вони поговорили про:
- стан медіапростору області;
- розвиток локальних медіа;
- процес реєстрації нових суб’єктів у сфері медіа;
- оголошений Національної радою конкурс.
Приділили увагу і темі інформаційної безпеки регіону. У час, коли енергетична система країни залишається під загрозою, важливо, щоб місцеві медіа були готовими працювати стабільно навіть у випадку ймовірного блекауту – з резервним живленням, доступом до ефіру та перевіреними каналами комунікації.
Медіаринок Рівненщини поступово оновлюється, і цей розвиток – не лише про нові частоти чи ліцензії, а й про відповідальність за достовірну інформацію та стійкість до викликів часу.
Сумська область
Інформування громадян в умовах енергетичних криз стало темою наради-консультації, яку організувала представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко. Ця проблема надто гостро постає у прифронтових регіонах, де електро- і газомережі часто виходять з ладу через безперервні цілеспрямовані ворожі обстріли.
У нараді взяли участь керівники місцевих радіостанцій; заступниця начальника департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської ОДА-ОВА Людмила Конозенко; представники пресслужб організацій критичної інфраструктури області (ТОВ «Енера Суми», Сумської філії «Газмережі», АТ «Сумиобленерго»); пресофіцерка УСБУ в Сумській області О. Рапута, головний спеціаліст з питань інформаційної політики Сумської обласної прокуратури Н. Науменко.
Приводом для наради послужила ситуація у Шостці, жителі якої після масованої атаки ворогом на об’єкти критичної інфраструктури опинилися на тривалий період без електро-, газо- і водопостачання. В умовах кризової ситуації дуже важливою була роль місцевих медіа – для організації оперативного інформування населення про роботу штабів з ліквідації наслідків руйнувань і волонтерських штабів.
Своїм досвідом адаптації робочих процесів до умов майже повної відсутності енергопостачання поділилися директорки місцевих телерадіокомпаній Ганна Дяглєва (КП «ТРК «Акцент») та Ольга Фірсік (ПрАТ «Шосткинська телекомпанія «Телеком-Сервіс»). Обидві компанії мають альтернативні джерела живлення, завдяки чому частково забезпечували автономну роботу медіа й живлення ноутбуків, камер, освітлення тощо.
Ольга Фірсік особливо відзначила готовність керівництва Харківської філії КРРТ скоординувати графіки роботи передавачів на телерадіовежі з виходом в ефір телерадіокомпанії задля забезпечення інформування жителів Шостки.
Водночас обидві менеджерки звернули увагу на необхідність допомоги від місцевих органів самоврядування у забезпеченні пальним для генераторів, оскільки за умов, коли реклами майже немає, компаніям важко закривати ці потреби.
Загалом усі медійники підкреслювали, що органи влади розуміють важливість енергетичної незалежності місцевих радіостанцій Сумщини, чотири з яких мають статус комунальних. Так, саме керівництво міст Шостки, Ромен, Конотопу, Тростянця допомогло з резервними джерелами живлення Міськрайонній радіостудії Ромен, КП Тростянецької міської ради «ТРК «Тростянець», КП «ТРК Акцент», МІ РТВ-Центру «Вежа» тощо.
Окрім того, у 2023 – 2025 роках аудіовізуальні медіа Сумщини отримали обладнання для альтернативного енергопостачання від громадських інституцій та міжнародних організацій-донорів: Львівського медіа форуму, ГО «Репортери без кордонів», НСЖУ, ІМІ.
Загалом 80% місцевих радіостанцій мають генератори, сучасні зарядні станції EcoFlow, блоки живлення з акумуляторами, потужні павербанки для забезпечення радіовиробництва і трансляції сигналу в умовах постійних обстрілів та блекаутів (для порівняння: у 2023 році ця цифра була 46%).
Під час наради пресофіцерка УСБУ в Сумській області Олеся Рапута підкреслила ефективну співпрацю силових структур з медійниками області.
Світлана Калиш, прессекретарка АТ «Сумиобленерго», запевнила, що енергокомпанія завжди відкрита до спілкування з медіа: «Енергетики Сумщини роблять усе, щоб зберегти світло. Водночас дуже цінно, що медіа подбали про свою енергетичну стійкість. Така підготовка свідчить про професіоналізм, витримку і справжню сміливість залишатися й працювати тут, на Сумщині. Один із інструментів гібридної війни рф – це дезінформація. Надзвичайна вдячність медіа Сумщини за те, що ви інформуєте населення про реальний стан справ».
«Для Сумської філії «Газмережі» це теж надзвичайно важливо, – зазначила Каріна Хачатар’ян, начальниця пресцентру, – адже оперативне й достовірне інформування допомагає зберігати спокій, довіру та впевненість громад навіть у найскладніших умовах».
Зібрані дані щодо основних потреб локальних радіостанцій стануть основою для вироблення ефективних рішень, спрямованих на підтримку стабільності роботи аудіальних медіа під час енергетичних криз.
Нарада відбулася у комбінованому форматі (онлайн та оффлайн) на МедіаБазі Суми.
Також представниця медіарегулятора у відеокоментарі для сайту Сумської ОДА–ОВА розповіла про ухвалені Національною радою рішення, що сприятимуть посиленню інформаційної безпеки регіону і протидії ворожому мовленню.
- Так, переможцем конкурсу на мовлення на частоті 87,5 МГц у м. Білопіллі стала ГО «Культурний десант» (позивні «Радіо Піхота»). Це радіо від військових, для військових і про військових. ГО «Культурний десант» працює з березня 2022 року і займається підтримкою та адвокацією військової музичної культури. В планах «Радіо Піхота» – розбудова мережі вздовж усієї лінії бойового зіткнення, щоби супроводжувати бійців під час виконання завдань у надскладних умовах.
- Також медіарегулятор продовжив на рік дозвіл на тимчасове мовлення зі збільшеною потужністю передавача місцевому радіомовнику ТРК «ТВК» у формі ПП. Компанія веде мовлення на частоті 102,8 МГц у місті Охтирці (позивні «Radio Hit») і з 2023 року збільшила потужність передавача з 0,1 кВт до 0,25 кВт відповідно до дозволів Національної ради.
Наразі сім радіостанцій мають дозволи від медіарегулятора на мовлення на передавачах зі збільшеною потужністю на радіочастотах у Сумській області. Результатом цих заходів Національної ради стало збільшення зони покриття території Сумщини сигналом українських мовників. Це сприятиме протидії ворожій пропаганді та інформаційній безпеці краю.
- Також медіарегулятор продовжив строк дії ліцензії на мовлення на 10 років місцевому радіомовнику ТОВ «ТРК «Спектр», який мовить із позивними «Перець ФМ».
Загалом на території Сумщини здійснює мовлення 31 радіостанція загальнонаціональної, регіональної та місцевої категорії. Разом ними задіяні 62 частоти. Частка частот на територіях прикордонних громад становить 20%. Найбільшу радіомережу має суспільний мовник – 21 частота.
Тернопільська область
У Тернопільській області відбулася робоча зустріч головної спеціалістки секретаріату представника Національної ради Христини Черешнюк з колективом радіо «Тернопільська хвиля». Під час зустрічі обговорили впровадження нових технологій у роботі редакції та використання штучного інтелекту при підготовці матеріалів, дотримання вимог чинного медійного законодавства, участь мовника у майбутніх конкурсах Національної ради та заходах з медіаграмотності.
Також ішлося про висвітлення ветеранських ініціатив і запуск майбутнього благодійного проєкту «Вітання за донат», кошти з якого спрямовуватимуть на підтримку різних ініціатив.
Харківська область
Воєнний стан і діяльність медіа – наскрізна тема робочої зустрічі представниці Національної ради у Харківській області Ірини Панченко з колективом ПРАТ «РТМК Тоніс – центр» (логотип «7»). Разом обговорили:
- практичне застосування положень Закону України «Про медіа» в умовах воєнного стану (ліцензування, реєстрація, відповідальність медіа);
- медіаграмотність – вміння працювати з упередженнями та запобігати маніпулятивному впливу інформації на аудиторію;
- необхідність грантової підтримки місцевих медіа;
- створення збалансованого контенту без стереотипних образів;
- посилення співпраці з національними спільнотами, протидія мові ворожнечі і формування толерантних суспільних відносин;
- виклики у виробництві чутливого контенту для внутрішньо переміщених осіб та інформаційна інтеграція переселенців у життя громад;
- забезпечення інклюзивного доступу до інформації як одного з базових прав людини.
Крім того, представниця привітала 7-й канал із 35-річчям і побажала творчого натхнення й нових перемог.
- За 35 років ефіру «Тоніс-центр» створив десятки унікальних телевізійних проєктів – «Пряма мова», «КультУра», «Батьківські збори», «Музичний салон» «Мульткраїна» та багато інших. Вони здобули любов і довіру харків’ян, виховали цілу плеяду телемитців і стали культурною візитівкою регіону.
- Попри виклики, колектив вистояв навіть в умовах війни. 2 березня 2022 року російська ракета зруйнувала будівлю телестудії. Але завдяки завбачливості директора Олександра Марченка, який очолює компанію вже понад 25 років, вдалося врятувати життя співробітників і оперативно відновити мовлення.
Сьогодні «Тоніс-центр» залишається одним із небагатьох місцевих ефірних телеканалів Харкова. До війни в штаті телекомпанії працював перекладач жестової мови, який, на жаль, змушений був виїхати за кордон через бойові дії. Попри втрати й руйнування, команда далі працює і підтримує харків’ян у прифронтовому місті. Наразі у штаті 10 осіб, ще троє співробітників захищають Україну на фронті.
Черкаська область
Під час робочої поїздки до міста Багачеве на Черкащині головна спеціалістка секретаріату представника Національної ради Галини Рижак зустрілася із заступником міського голови Юрієм Кубявкою. Тема розмови охопила розвиток місцевого радіомовлення, проблемні аспекти роботи друкованих медіа, стан регіонального медіаринку та роль місцевих медіа в інформуванні громади.
Галина Рижак також зустрілася з власником ПП «Будпроект-Максимум» («Радіо 107.3 FM Активність») Євгенієм Каргаликом і директором Григорієм Вагаповим. Обговорювали вимоги Закону України «Про медіа», специфіку роботи радіомовлення, необхідність якісного функціонування медіа на території громади і роль Національної ради у підтримці місцевих медіа.
Обговорили і порядок реєстрації лінійних медіа без використання радіочастотного спектра, що наразі є актуальним для радіомовників.
На завершення Галина Рижак від імені медіарегулятора вручила грамоту Національної ради до Дня журналіста керівнику медіа Григорію Вагапову.
Чернівецька область
Представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук зустрілася з керівниками всіх мовників, які брали участь у конкурсі на частоту 89,2 МГц у Новодністровську – КП «ТРО «Сокиряни» Сокирянської міської ради, ТОВ «Буковинська хвиля», ТОВ «Чернівецький промінь» і «Ванда FM Україна».
Вони обговорили результати моніторингу мовних квот за ІІІ квартал і важливі питання медіаетики: адаптацію контенту для людей з інвалідністю, гендерну рівність у програмах, своєчасне внесення змін до Реєстру суб’єктів у сфері медіа. Також торкнулися правил мовлення у дні трауру та пам’яті – важливої частини етичного інформування.
Любов Нечипорук висловила подяку за участь у конкурсах і відповідальне ставлення до розвитку місцевого мовлення. «У час, коли інформаційна безпека надзвичайно важлива, місцеві мовники формують довіру до медіа й забезпечують український голос у кожній громаді. Ваша робота – про згуртованість і взаємопідтримку в найважчі часи», – підкреслила вона.
Чернігівська область
Представниця Національної ради у Чернігівській області Ірина Сенченко разом із кіберполіцією провела навчання для представників громад та державних службовців. Тема заходу – кібербезпека та медіаграмотність в умовах воєнного часу. До навчання приєдналися представники громад і медійники, які прагнуть посилити захист своїх інформаційних ресурсів і підвищити цифрову грамотність.
Олексій Любенко, старший оперуповноважений відділу протидії кіберзлочинам Департаменту кіберполіції у Чернігівській області, детально розповів про організацію безпеки в кіберпросторі: базові поняття, схеми електронної ідентифікації, безпечне використання комп’ютерів. Він представив проєкт «Брама», описав найпоширеніші кіберзагрози – фішинг, шкідливі посилання, крадіжки персональних даних – і дав конкретні поради, як захистити себе та колег у мережі.
Ірина Сенченко зробила акцент на інформаційній безпеці в контексті роботи Національної ради та ролі держслужбовців у боротьбі з дезінформацією і мовою ворожнечі. Під час обговорення учасники дізналися:
- як працюють соціальні мережі й алгоритми поширення контенту;
- як заблокувати шкідливий або неправдивий контент;
- як розпізнати ботів та фейкові акаунти.
На завершення Ірина Сенченко поділилася практичними рекомендаціями для держслужбовців щодо дотримання принципів інформаційної безпеки в умовах війни: перевірка джерел, безпечне користування електронною поштою, двофакторна автентифікація, уникнення публікацій, що можуть розкрити службову інформацію.
Такі спільні ініціативи формують культуру кібербезпеки – критично важливу в період гібридної війни проти України.
Також Ірина Сенченко взяла участь у тренінгу «SMM без вигорання: як знайти свою стратегію і працювати системно», організованому Чернігівським Центром Бізнес Консультування від InfoUAction4WoMen. Вона розповіла про виклики, з якими стикаються чернігівські медіа.
Тренінг провела Діана Малолєткіна – маркетологиня, SMM-коуч із понад десятирічним досвідом і консультантка Ліги ділових і професійних жінок України. Обговорювали, як інструменти SMM допомагають державним структурам, бізнесу та ГО працювати системно, знаходити власний голос і не вигорати в щоденних комунікаціях.
Головні тези тренінгу:
- темп у соцмережах має бути твоїм, а не нав’язаним;
- задоволений перфекціонізм іноді гальмує розвиток – краще недосконало зараз, ніж ніколи ідеально;
- бути щирими з аудиторією, важливо говорити про власні цінності, бо саме це допомагає знайти «своїх» людей;
- варто вписати соцмережі у робочий ритм, а не сприймати їх як тягар;
- планування, стратегія, системність – незмінні складові успіху;
- не знецінювати власні маленькі кроки;
- вчитися «надивлятися» і надихатися…
