Інклюзія і безбар’єрність, використання генеративного інтелекту й інформаційна безпека, документування подій війни, збереження архівів і забезпечення безперебійного мовлення під час воєнних дій. Ці та інші теми були в полі зору представників Національної ради в областях цього тижня. Якими висновками вони поділилися, читайте у дайджесті.
Вінницька область
Про результати гендерних моніторингів, проведені представництвом медіарегулятора на Вінниччині, йшлося під час зустрічі представника Національної ради у Вінницькій області Вадима Мазурика з колективом місцевого телеканалу «ВІТА».
Учасники зустрічі зосередили увагу на гендерно-віковому зрізі суспільства, гендерному співвідношенні ведучих програм, кореспондентів/кореспонденток та експертів/експерток, а також безпосередньому аналізі інформаційних і рекламних сюжетів. Компанії вперше за період досліджень вдалося подолати планку гендерної нестереотипності. Раніше результати були у сегменті гендерно нейтральний.
Із керівництвом каналу й журналістами обговорили питання удосконалення інклюзивності медіапростору: збільшення частки програм для осіб з інвалідністю, висвітлення у медіа тем безбар’єрності та інклюзивності.
- Медіа має певні напрацювання у цій царині, зокрема, у програмі «На часі» інколи застосовується жестова мова.
Вадим Мазурик провів онлайн-нараду з керівниками провайдерів аудіовізуальних сервісів, зареєстрованих на території Вінницької області. У заході взяли участь представники всіх суб’єктів господарювання (їх вісім), що провадять відповідну діяльність у регіоні.
Представник медіарегулятора акцентував на поданні провайдерами регулярних піврічних звітів про кількість абонентів. У першому півріччі цього року вперше за весь час компанії області подали менше як 50% звітів. Проте уже станом на 15 серпня їх подали всі компанії.
Також розібрали кейси застосування Національною радою заходів реагування за порушення провайдерами аудіовізуальних сервісів медійного законодавства.
Житомирська область
Нараду з колективом місцевого телеканалу «СК1» провів представник Національної ради у Житомирській області Іван Натикач. Спілкувалися про практики кіберзахисту, протидію мові ворожнечі, а також основні прийоми фактчекінгу при опрацюванні інформації.
Також обговорили порядок інформування аудиторії за допомогою соціальних мереж, адже якісне подання контенту через соціальні мережі здатне значно збільшити обсяг аудиторії і рівень взаємодії з нею. Телеканал «СК1» має сторінки у Facebook, Instagram, Telegram і YouTube. Свою аудиторію медіа намагається здобувати, роблячи наголос на регіональному контенті.
Івано-Франківська область
Представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов взяв участь у тренінгу «Пропаганда та дезінформація в умовах ШІ: що потрібно знати і як берегтися», який відбувся у Центрі польської культури та європейського діалогу в Івано-Франківську. Захід провів Сергій Штурхецький – журналіст, медіаексперт, доцент кафедри журналістики Національного університету «Острозька академія», співавтор навчальних посібників з безпеки журналістів, етики та медіаграмотності, голова Незалежної медіапрофспілки України.
На початку зустрічі Ігор Маслов зосередив увагу учасників на питаннях, що є надзвичайно актуальними в умовах повномасштабної війни, зокрема й інформаційної:
- розвиток медіаграмотності та формування критичного сприйняття інформації;
- виявлення фейків, маніпуляцій і російських наративів та методи протидії їм;
- важливість перевірки джерел, дотримання редакційної етики і застосування критичного мислення.
Також обговорили сучасний стан медіапростору Івано-Франківщини, основи регуляції медіа в Україні і ключові положення Закону України «Про медіа».
Сергій Штурхецький у своєму виступі розповів про:
- створення штучним інтелектом фейкових новин і відео;
- практичні поради щодо перевірки інформації;
- розпізнавання пропаганди, виявлення ботів і тролів у соціальних мережах;
- огляд інструментів на кшталт ChatGPT, Canva AI, Notion AI з прикладами використання;
- техніки перевірки контенту за допомогою Google Fact Check Tools та інших інструментів;
- методи виявлення ботів за шаблонними коментарями;
- поради щодо налаштування алгоритмів, щоб уникнути потрапляння в «інформаційні бульбашки».
Захід проходив у форматі лекції, дискусії та практичних вправ, що були спрямовані на розвиток критичного мислення, навичок медіаграмотності і роботи із сучасними технологіями. Для кращого засвоєння матеріалу було наведено приклади із повсякденного життя.
Також цього тижня Ігор Маслов провів робочу зустріч з Іриною Андрієвською – перекладачкою жестової мови із 12-річним досвідом роботи, яка щодня працює над тим, щоб новини, культурні програми і важливі повідомлення були зрозумілими для людей з порушеннями слуху. Адже інклюзивність – це не додатковий елемент чи «опція», а необхідність, яка гарантує, що жоден громадянин не залишиться осторонь суспільних процесів через бар’єри у сприйнятті інформації.
Під час зустрічі обговорили:
- значення розвитку інклюзії у вітчизняному медіапросторі;
- проєкти, над якими нині працює пані Ірина;
- які програми та для яких телестудій вона перекладає;
- перспективи й виклики цієї роботи в умовах швидких змін у медіаіндустрії.
Особливо під час воєнного стану інклюзивність набуває ще більшого значення. Інформаційна безпека, доступ до офіційних повідомлень і перевірених новин – критично важливі для всієї спільноти, ц тому числі людей з інвалідністю.
Пані Ірина під час зустрічі зазначила: «У телепросторі обласного центру насправді недостатньо місцевих інформаційних випусків, які супроводжуються перекладом жестовою мовою, а потреба у цьому – досить велика».
Національна рада і надалі сприятиме впровадженню інклюзивних підходів у роботі українських медіа. Адже це не тільки професійний стандарт, а й прояв турботи, єдності та взаємоповаги, які роблять наше суспільство сильнішим.
Луганська область
Проблеми й потреби релокованих медіа обговорив під час зустрічі з головою ГО «Кремінська бізнес асоціація», керівником гуманітарного хабу Кремінської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області Андрієм Сімоновим представник Національної ради в Луганській області Володимир Горобець.
- У Кремінській громаді до повномасштабного вторгнення діяли такі місцеві медіа: ПП «Редакція регіональної громадсько-політичної газети «Кремінщина», ТОВ Радіо «Кремінна FM» і провайдер кабельного ТБ ТОВ «КТВ плюс», які наразі тимчасово припинили свою діяльність.
Зараз майданчиком для інформування мешканців громади і осіб, які знайшли в ній прихисток, є фейсбук-сторінки газети «Кремінщина» та Кремінської міської ради (міської військової адміністрації), а також сайт громадсько-політичної газети «Кремінщина» (krm.lg.ua), який створений завдяки ініціативі журналістів із Луганщини.
Львівська область
Під час робочого візиту до міста Броди Золочівського району Львівської області представник регулятора на Львівщині Тарас Шоробура провів нараду з колективом КП ТРК «Броди» Бродівської міської ради.
Під час наради обговорили:
- перспективи і плани мовника щодо розвитку;
- проблеми, що виникають у зв’язку з браком фінансування;
- створення інклюзивного контенту;
- дотримання гендерного балансу під час створення новинних сюжетів та інших передач;
- недопущення дискримінації.
Представник медіарегулятора наголосив на ролі місцевого медіа як важливого інструменту в боротьбі з дезінформацією і ворожою пропагандою.
Також Тарас Шоробура провів робочу зустріч з міським головою міста Броди – Анатолієм Белеєм. Обговорили готовність Бродівської міськради як власника КП ТРК «Броди» здійснити реорганізацію комунальної телерадіоорганізації у місцеве публічне аудіовізуальне медіа.
Представник Національної ради наголосив на нормі законодавства про заборону органам місцевого самоврядування втручатися у редакційну політику публічних аудіовізуальних медіа.
Миколаївська область
Представник Національної ради у Миколаївській області Сергій Бондур провів робочу зустріч із директором місцевої філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Олексієм Оселедченком. Вони обговорили ключові питання, що стосуються функціонування телекомунікаційної інфраструктури в регіоні та перспектив її розвитку, і заходи щодо протидії ворожому мовленню.
Крім того, спілкувалися про забезпечення безперебійного телемовлення, відновлення передавального обладнання, а також ефективне використання наявного частотного ресурсу. Визначили пріоритетні кроки для підтримки стабільної роботи радіо- і телевеж в умовах війни.
Сумська область
Інформаційна безпека – один із пріоритетних напрямів роботи представництва Національної ради у Сумській області. Представниця медіарегулятора Лариса Якубенко разом із начальником Сумського відділу Північно-східної філії ДП «УДЦР» А. Тарасенком і представниками Сил оборони України звірили дані моніторингів щодо кількості й назв російських радіостанцій, передавачі яких встановлені на кордоні з Україною.
Ця інформація потрібна для напрацювання подальших кроків із протидії інформаційному впливу країни-агресорки на території прикордонних громад Сумської області.
Векторами протидії є збільшення різноформатних українських радіостанцій на території регіону, збільшення потужності наявних передавачів, видача Національною радою дозволів на тимчасове мовлення на вільних радіочастотах тощо.
Хмельницька область
Представниця Національної ради у Хмельницькій області Олена Гавінська взяла участь у тренінгу «Медіа майбутнього: право, захист та ШІ». Його темами були: Закон України «Про медіа», регулювання соціальних мереж, юридичний захист журналістів і джерел інформації під час війни, використання штучного інтелекту в діяльності медіа.
Тренінг організував Центр демократії та верховенства права у співпраці з мережею регіональних хабів Інституту масової інформації «Медіабаза» і за фінансової підтримки IMS (International Media Support).
Також Олена Гавінська з керівницею Державного архіву Хмельницької області Катериною Бурдуваліс і працівниками архіву обговорили документування подій війни в медіа. Представниця медіарегулятора розповіла про повноваження Національної ради та ознайомила зі структурою медіапростору Хмельниччини.
- В області сьогодні зареєстровано 178 медіа. Вони висвітлюють сьогодення краю, яке уже завтра стане історією.
- Архівні установи зберігають не лише документи у друкованій формі, а й у відео- та аудіоформатах, до того ж усі документи зберігаються тут постійно.
З початку повномасштабного вторгнення архіваріуси Хмельниччини описали більше як 800 телевізійних сюжетів, виготовлених медійниками області. Цю роботу планують продовжувати і далі. А тому під час наради йшлося про можливості передачі архівним установам області матеріалів медіа Хмельниччини, у яких розповідається про жителів області, які загинули у російсько-українській війні, перші дні повномасштабного вторгнення, роботу з переміщеними особами, згуртованість мешканців у підтримці Збройних сил України.
Чернівецька область
Представниця медіарегулятора у Чернівецькій області Любов Нечипорук долучилася до «Безбар’єрного Check-Up» – масштабного інтерактивного заходу, що зібрав громадських активістів, молодь, фахівців та всіх, хто прагне зробити наше середовище зручним і доступним для кожного. Організатор події – ГО «Чернівецьке об’єднання «Захист» за підтримки IM Swedish Development Partner.
Програма була насиченою та різноплановою:
- інтерактивна лекція і тренінг із безбар’єрної комунікації;
- практичний досвід користування білою тростиною, милицями і кріслом колісним – учасники на власні очі (й ноги) мали змогу відчути, як сприймається міський простір, коли твій спосіб пересування відрізняється від звичного. Це допомагає краще зрозуміти, з якими бар’єрами щодня стикаються люди з інвалідністю;
- тестування громадського скверу – разом із командою учасників перевірили, чи справді цей простір зручний та доступний для всіх категорій відвідувачів;
- панельна дискусія з активною молоддю – говорили про те, як зробити молодіжний активізм більш чутливим до потреб різних груп;
- фасилітаційна робота в групах – створили спільне бачення інклюзивного міста, де інфраструктура, комунікація та доступ до інформації є однаково зручними для всіх.
Любов Нечипорук акцентувала: «Такі ініціативи дають нам не лише знання, а й живий досвід, який змінює сприйняття світу. Коли ти проходиш містом із білою тростиною чи пересуваєшся на кріслі колісному, починаєш по-іншому дивитися на тротуари, сходи, вивіски і навіть на людські погляди. І тоді розумієш: безбар’єрність – це не про окремі пандуси чи спеціальні знаки, а про філософію суспільства, яке хоче і вміє бути відкритим до всіх».
Також представниця регулятора взяла участь у прямому ефірі «Серце предків: традиції, сила, пам’ять корінного народу України», приуроченому до Міжнародного дня корінних народів світу. Цей просвітницький захід організований Запорізькою обласною універсальною науковою бібліотекою.
Головна спікерка ефіру – голова ГО «Ана Юрт» Ніяра Мамутова, яка нині разом із родиною мешкає у Чернівцях і багато років активно працює над збереженням і популяризацією кримськотатарської культури й традицій.
«Для мене Крим починається з кримських татар, історії, культури, які формують справжнє обличчя цього краю, – підкреслила Ніяра Мамутова. – Мати міцне коріння, знати свої традиції та походження означає мати джерело сили і стійкості, яке допомагає долати найскладніші випробування. Саме завдяки цьому глибинному зв’язку з рідною землею наш народ зумів зберегти себе».
Любов Нечипорук висловила переконання, що такий формат заходу – коли мають змогу долучитися учасники з будь-якого куточка нашої держави та поза її межами – сприяє поліпшенню обізнаності про корінні народи, підтримці міжкультурного діалогу і зміцненню національної єдності України.
Представниця регулятора взяла участь заході з нагоди Міжнародного дня корінних народів світу – онлайн-конференції «Закон України про корінні народи: запорука реалізації прав корінних народів України», організованій Кримськотатарським ресурсним центром, який відбувся у пресцентрі «Укрінформ». Під час заходу член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв акцентував на важливості об’єднання зусиль органів влади, громадських організацій і самих громад, адже від якості імплементації цього закону залежить і міжнародний імідж України.
Про розвиток інклюзії та безбар’єрності у буковинських медіа Любов Нечипорук поспілкувалася під час робочої зустрічі з командою Чернівецького об’єднання «Захист» – головою організації, експерткою з безбар’єрності Марією Нікітіною, комунікаційною менеджеркою та тренеркою з безбар’єрної комунікації й інклюзії Лією Івоняк, а також фахівцем з фандрейзингу Сергієм Щербанем.
Узагальнивши пропозиції, що прозвучали під час робочої зустрічі, представниця регулятора передала буковинським медійникам низку рекомендацій, впровадження яких сприятиме утвердженню інклюзивності та безбар’єрності:
- підтримувати ініціативи щодо впровадження інклюзії та безбар’єрності, просвітницькі проєкти, які формують у суспільстві культуру рівних можливостей і поваги до різноманітності;
- висвітлювати заходи та інформаційні кампанії, спрямовані на розвиток інклюзивного та безбар’єрного середовища;
- дотримуватися толерантної, етичної та коректної комунікації;
- впроваджувати інструменти доступності медіасервісів.
«Разом ми здатні створити інклюзивне, відкрите та безбар’єрне медіасередовище на Буковині, яке стане складовою загальнонаціонального простору рівних можливостей», – резюмувала Любов Нечипорук.
