17 вересня під головуванням заступника голови Національної ради Олега Черниша відбулося засідання Робочої групи з актуальних питань діяльності провайдерів аудіовізуальних сервісів. Участь у зустрічі взяли представники провайдерів і галузевих асоціацій, а також фахівці Національної ради. Під час обговорення зосередилися на чотирьох основних темах, які зараз турбують медіаринок: подання звітності провайдерами про кількість користувачів та подальше оприлюднення цієї інформації в медіа, запуск електронного кабінету, можлива заборона спрощеної системи оподаткування та визначення системи умовного доступу.
Очільник робочої групи Олег Черниш зазначив, що станом на 1 вересня 2024 року до Реєстру у сфері медіа було внесено 253 провайдери аудіовізуальних сервісів. Із 556 провайдерів, які раніше мали ліцензію Національної ради, 294 не подали заяву на перереєстрацію, а отже, із 31 березня втратили свої ліцензії.
«Хотілося б звернутися до асоціацій з проханням нагадати провайдерам, які продовжують свою діяльність, про необхідність звернення до Національної ради для реєстрації», – підкреслив він.
Надання провайдерами аудіовізуальних сервісів щопівроку Національній раді звітної інформації щодо кількості користувачів своїх сервісів є вимогою Закону України «Про медіа». Хоча Законом передбачено відтермінування подання звітності до завершення воєнного стану, медіарегулятор рекомендував провайдерам не відкладати це питання. Станом на 8 серпня 2024 року 170 провайдерів надали регулятору інформацію про кількість користувачів сервісів.
Під час дискусії щодо розкриття інформації про кількість користувачів провайдерів регулятором у рамках опрацювання запитів на отримання публічної інформації провайдери висловили занепокоєння оприлюдненням цих даних у медіа. На їхню думку, ця інформація є конфіденційною, комерційною таємницею, розголошення якої може нашкодити бізнесу.
Олена Ніколаєнко, керівниця юридичного управління Національної ради, нагадала присутнім, що за Законом «Про доступ до публічної інформації» дані про кількість абонентів провайдерів мають бути відкритими й доступними на запити від медіа та громадян. Якщо провайдери вважають, що ці дані не повинні розкриватися, то, за словами Олега Черниша, це питання потребує законодавчого врегулювання.
Про процес створення та функції майбутніх електронних кабінетів для провайдерів розповіли начальниця відділу по роботі з електронним кабінетом Світлана Травінська та заступник начальника відділу інформаційних технологій та захисту інформації Олег Карамушка. Перший етап, де можна буде подавати заяви онлайн, планують запустити наприкінці жовтня цього року, а другий, з розширеними можливостями, – навесні 2025 року. Реєстр розробляється на державній платформі, а технічну підтримку здійснює ДП «Укрспецсистеми». Учасники обговорили, які можливості відкриє електронний кабінет, зокрема внесення змін до Реєстру, подання звітів та отримання повідомлень.
Також під час засідання обговорили можливу заборону спрощеної системи оподаткування для провайдерів, що може стати значним фінансовим тягарем, особливо для невеликих компаній у малих містах. Керівниця АППК Наталя Клітна повідомила, що, за даними Податкової служби, провайдери на спрощеній системі часто платять більше ніж на загальній.
«Це питання актуальне і потребує підтримки профільних комітетів Верховної Ради України. Хоча оподаткування інтернет-провайдерів безпосередньо не стосується Національної ради, зі зникненням частини цих провайдерів може бути порушено право громадян на доступ до інформації, зокрема на прифронтових та прикордонних територіях, що загалом вплине на стан інформаційної безпеки держави. Тому регулятор готовий надати всіляке сприяння вирішенню цієї проблеми», – зауважив Олег Черниш.
Насамкінець розглянули технічні та юридичні питання запровадження провайдерами системи умовного доступу щодо телеканалів, до яких доступ дітей має бути обмеженим. Провайдери висловили сумніви, чи взагалі можливо це реалізувати в аналогових мережах. Начальник відділу моніторингу та аналізу контенту у сфері медіа Дмитро Швидченко пояснив, чому договірні зобов’язання не можуть слугувати системою умовного доступу, посилаючись на європейські стандарти та директиви ЄС.
Учасники погодилися, що це питання потребує глибшого аналізу, зокрема вивчення міжнародного досвіду та консультацій із технічними фахівцями провайдерів.
За результатами зустрічі Національна рада взяла до уваги пропозиції провайдерів і вирішила продовжити роботу над цими питаннями.
