Повномасштабне вторгнення перекроїло звичні редакційні будні працівників друкованих медіа, особливо у прифронтових регіонах. В умовах війни багато видань опинились на межі виживання, робота ускладнена нестачею ресурсів і постійним ризиком, працівникам доводиться поєднувати кілька професій. Однак поміж редакцій, які вимушені були закритися, є й такі, що сміливо зустріли виклики воєнних реалій і продовжують працювати.
Обмін досвідом між колегами в цих складних обставинах є надзвичайно важливим, аби підтримати один одного, поділитися власною історією, надихнутися прикладом, який допомагає утримувати видання «на плаву» під час війни. Саме з цією метою була влаштована онлайн-зустріч журналістів і редакторів друкованих видань Сумщини й Дніпропетровщини. Захід організували представниці Національної ради у Дніпропетровській та Сумській областях Олена Демченко і Лариса Якубенко.
Об’єднання і гранти – фактор виживання й розвитку
Війна підштовхує редакції до об’єднання, каже співвласниця і головна редакторка газети «Білопільщина» Наталія Калініченко з містечка Білопілля, що за 7 км від кордону з росією. Під час окупації краю на початку повномасштабного вторгнення газета кілька місяців не виходила друком. Однак змогла зберегти онлайн-присутність завдяки участі в мережі «Або», що надала їй технічну підтримку.
У 2022 році редакція реалізувала спільний проєкт із газетою «Слобідський край», створюючи онлайн- і друковані спецвипуски про прикордонні громади Сумщини та Харківщини. Партнерство тривало 8 місяців і стало першим прикладом міжрегіональної співпраці.
А далі спільнодія розпочалася з безпосередніми колегами і сусідами по сумському прикордонню – краснопільською газетою «Перемога». Так з’явився проєкт «Спільнопілля», який охоплює громади Білопілля, Миропілля й Краснопілля. Команди розподілили між собою завдання з редагування, верстки, бухобліку та технічного забезпечення. Від лютого 2023 року вийшло вже 28 кольорових номерів, які публікують важливу інформацію для шести громад та популярні локальні рубрики. Фінансування забезпечується за рахунок грантів.
Також редакція багато співпрацює з місцевими «Кордон Медіа» і «Суспільним Суми». Час від часу дає інформацію «Громадському радіо», «Радіо Свобода».
«Якщо раніше ми були конкурентами, то сьогодні – партнери. У час війни солідарність важливіша за суперництво», – підкреслила пані Наталя.
А ще важливо дбати про збереження редакційних архівів, наголошує головна редакторка газети «Білопільщина». Багато матеріалів, зокрема друковані випуски газет, є частиною історичної пам’яті. Наталя Калініченко рекомендує оцифровувати архіви та використовувати надійні носії й хмарні сервіси для резервного збереження.
«Фотоархіви, старі випуски – це не просто матеріали. Це безцінні свідчення нашої історії. Те, що ми зафіксували вчора, вже є частиною минулого, і воно заслуговує бути збереженим».
Організація власної редакційної передплати і доставки
Доставляти власноруч передплатникам газету «Перемога» (селище Краснопілля Сумської області) працівникам її редакції довелося вперше ще у 2020 і 2021 роках. Тоді через ковід часом хворіли листоноші, і жителі селища хвилювалися, що не можуть отримати свіжий номер. На той час така доставка була точковою: один – два місяці. Однак із кінця 2023 року через затримки Укрпошти команда серйозно взялася за організацію власної системи передплати і доставки.
Редакція запропонувала читачам альтернативну доставку – і охочих виявилось чимало. Спочатку працівники самі оформлювали передплату через пошту, пізніше налагодили повністю власний розподіл. Хоча витрати не були меншими, логістика стала ефективнішою: раз на тиждень команда особисто доставляла газету, розділивши між собою вулиці.
«Були розписані вулиці для кожного працівника редакції, кожен знав свою дільницю, знав своїх передплатників. І самостійно ми носили кожному в скриньку, кидали газету», – ділиться спогадами пані Ольга.
Із 2023 року цей формат поширення почав охоплювати й випуски спільного проєкту «Спільнопілля». А з 2024-го доставку полегшив новий автомобіль, придбаний редактором Олександром Моцним.
Проте 17 березня 2024 року у громаді було оголошено евакуацію, і редакція релокувалася до Сум. Олександр Моцний мобілізувався, і основний тягар організації ліг на плечі журналістки та редакторки Ольги Кисленко. У нових умовах команда відновлює друк газети, організовує доставку «Перемоги» й «Спільнопілля» переселенцям – у Суми, Сумський район, Ромни, а також у місця компактного проживання вимушено переселених осіб (ВПО). Газети надсилають поштою або передають особисто – бо передплатники продовжують чекати на своє видання, де б не опинилися.
І це не одинокий приклад, коли редакції регіональних газет змушені винаходити власні способи доставки, аби попри логістичні труднощі й війну читачі отримували свої видання вчасно. У селищі Кринички (Дніпропетровщина) газета «Нові рубежі» охоплює три громади.
Редакторка Наталія Долгіх отримує наклад у четвер через «Нову пошту» й передає листоношам, які вже ввечері, йдучи додому, розносять газети. «Така ініціатива людям дуже подобається», – розповідає вона. А ще редакція «Нових рубежів» організувала власну передплату. Газети розвозять пакетами в школи, сільради, фермерські господарства. У віддалених селах доставка поки нестабільна через розкидану територію. Забрати газету з редакції можна й самостійно, але такий варіант не надто популярний.
У «Межівському меридіані» (Дніпропетровщина) редактор Євген Хрипун самотужки розвозить газети в села, куди не їздить Укрпошта. Частину громади евакуйовано, тому видання залишають на визначених локаціях.
Газета «Ворскла» (Велика Писарівка, Сумщина) ще до 2022 року налагодила передплату через старостат і соціальні маршрути, забезпечивши стабільнішу й дешевшу доставку. Попри війну підхід залишився: стабільність важливіша за ціну.
«Якщо газета не доходить – її не передплатять навіть за гривню. Якщо доходить – платитимуть будь-яку», – переконаний головний редактор Олексій Пасюта.
Цифрові інструменти для друкованих медіа
В умовах війни та вимушеної міграції друковані медіа активно переходять у цифровий формат, щоб зберегти зв’язок із читачами та залишатися актуальними. Редакції запускають YouTube-канали, розвивають сторінки у Facebook, Telegram і Viber, паралельно випускаючи електронні версії газет.
Так, «Ворскла» (Велика Писарівка, Сумщина) ще у 2022 році почала безкоштовно надсилати PDF-випуски передплатникам.
«Почалася масова евакуація з Великої Писарівки, ми пропонували своїм читачам переходити на PDF, і багато відгукнулося. У нас тоді було 300 передплатників PDF-них. А от на наступний рік вони вже звикли до того, що і за кордоном продовжують її отримувати і сплачують ту ж саму ціну, що за друковане видання. Це нам дало доволі велике вливання в бюджет», – розповів Олексій Пасюта.
«Нові рубежі» (Кринички, Дніпропетровщина) теж випускає електронну версію. Її щочетверга увечері, ще до появи друкованого випуску, Наталя Долгіх розсилає передплатникам на email або в месенджери. Це підсилює лояльність аудиторії, зокрема й тих, хто нині за кордоном «Задобрюю своїх передплатників тим, що газету вони отримують раніше за тих, хто отримує друковану версію», – поділилася вона.
Окрім цифрових версій, редакції впроваджують інші інтерактивні формати. «Ворскла» активно використовує QR-коди в публікаціях, що ведуть на додаткові матеріали чи відео. Такий підхід приваблює молодь і стимулює інтерес навіть у старшого покоління.
Мобільну журналістику та цифрові інструменти команда «Ворскли» опановувала разом з Інститутом регіональної преси та інформації. Нині цю практику переймають інші – «Нові рубежі», «Перемога», «Межівський меридіан» – і поступово цифровізація стає нормою для регіональної преси.
Під час зустрічі медійники також ділилися досвідом залучення реклами, співпраці з місцевою владою для організації передплати для малозабезпечених.
Проблеми всюди схожі, але кожен шукає власний шлях до розв’язання. Водночас багато рішень можуть працювати й у інших регіонах. Щирі розмови додають віри, що таких, хто бореться й не здається, багато. І такі зустрічі точно мають продовжуватися.
