Стан роботи органів спільного регулювання та виклики у їх діяльності обговорили на нараді, що відбулася 13 серпня за участі членів Національної ради, засновників громадських спілок та учасників робочих груп цих органів. Представники сторін поділилися своїм баченням спільної роботи, обговорили процес розробки кодексів створення і поширення інформації, озвучили проблеми, які характерні для становлення. Модерувала зустріч членкиня Національної ради, відповідальна секретарка Олена Ніцко.
Передусім вона стисло поінформувала про стан справ у кожному з чотирьох органів спільного регулювання, що наразі створені. За її словами, найактивнішим є орган у сфері аудіовізуальних медіа. Він уже завершив роботу над першим кодексом щодо правил мовлення у дні пам’яті, документ переданий Національній раді на затвердження. Продовжують роботу ще три робочі групи – за напрямами захисту національних інтересів, захисту дітей у медіа і реклами (ця група поки призупинила свою роботу до ухвалення змін до рекламного законодавства).
Робочі групи сформовані вже і в органу співрегулювання у сфері друкованих медіа. Наразі вони мають проаналізувати міжнародні практики регулювання цього виду медіа, а далі розподілити роботу за окремими напрямами майбутніх кодексів.
Орган у сфері онлайн-медіа 15 серпня проведе свою першу зустріч. Найперше, над чим працюватиме створена ним робоча група, – визначення критеріїв віднесення суб’єктів до онлайн-медіа.
Спілка в аудіальній сфері, повідомила її голова правління Катерина М’яснікова, зараз перебуває на етапі формування структури. Планується залучити директора, який буде відповідальний за організацію роботи. Його представити зможуть на початку вересня.
Олена Ніцко зауважила на тому, що повільні темпи роботи над кодексами створюють певні проблеми в регулюванні деяких напрямів медіасфери. Її підтримав член Національної ради Олександр Бурмагін, який сказав, що, наприклад, через відсутність інструменту реагування щодо реклами азартних ігор це питання перенесене в законодавчу площину.
Одним із важливих завдань, що віднесені до системи співрегулювання, є затвердження плану дій щодо доступності медіасервісів для людей з інвалідністю. Олена Ніцко нагадала, що ця тема є наскрізною у вимогах європейської інтеграції України. Вона наголосила і на важливості уніфікації кодексів – щоби вони були узгоджені для медіа різних сфер, звичайно, з урахуванням специфіки їхньої діяльності.
Представники органів співрегулювання, зокрема Катерина М’яснікова, Наталія Клітна, наголошували на тому, що органи співрегулювання перебувають на початкових етапах становлення своєї організаційної спроможності. Наразі через відомі процеси, що відбуваються у світі з фінансуванням багатьох гуманітарних цілей, зокрема і медіа, всі узгодження потребують тривалішого часу.
Наголошувалося також на обмеженій кількості експертів, які можуть працювати в робочих групах. За словами директора органу спільного регулювання у сфері аудіовізуальних медіа Антона Гладуна, можливість роботи над новими кодексами з’явиться лише тоді, коли будуть доопрацьовані ті з них, що зараз у роботі.
Йшлося і про те, що варто внести законодавчі зміни, які дадуть змогу регулятору забезпечити виконання норм закону в тому разі, якщо відповідні критерії і кодекси ще не затверджені органами співрегулювання.
У цій же площині законодавчих змін є і питання, чи на всі медіа мають поширюватися кодекси органів спільного регулювання, чи лише на ті, що їх підписали.
Учасники наради погодилися також із тезою першого заступника голови Національної ради Валентина Коваля, що налагодження горизонтальних зв’язків між різними органами співрегулювання послужить кращому й оперативнішому опрацюванню всіх кодексів створення і поширення інформації. Національна рада завжди готова бути майданчиком для обговорень актуальних питань та виконувати роль координатора.
