На шляху до членства у Європейському Союзі одним із важливих завдань для України є втілення медіареформи. Національна рада є тим державним органом, який імплементує цю реформу на практиці. Про підсумки реалізації Закону «Про медіа» та завдання, які далі стоять перед регулятором, голова Національної ради Ольга Герасим’юк розповіла під час форуму «Вступ України до ЄС: формування трансформаційного порядку денного», що відбувся 7 лютого в Києві.
Як зауважила у своєму слові Ольга Герасим’юк, попри інтенсивність бойових дій і складну безпекову ситуацію через повномасштабне вторгнення росії, Україна не вводила жорстких обмежень у сфері свободи слова, які передбачає закон про правовий режим воєнного стану, залишивши у ці тяжкі роки свободу медійної думки. І в цих обставинах зуміла реалізувати медійну реформу. Новий Закон «Про медіа», що був однією з вимог для набуття Україною статусу країни-кандидата на членство до Євросоюзу, отримав високу оцінку Європейської Комісії. І на сьогодні він реалізований на 90%.
Закон дав ширші повноваження Національній раді, а це, за словами її очільниці, означало розширення поля роботи й сфери відповідальності, залишивши незмінними кадровий ресурс та проблемне фінансування. І на надання належного фінансування регулятору звертає увагу у своїх звітах Європейський Союз.
Попри брак коштів цифровізація у комунікації з ліцензіатами та реєстрантами – те, над чим зараз активно працює регулятор. У тестовому режимі досліджується електронний кабінет – і скоро медіарегулятор виконає першу стадію свого зобов`язання перед законом та введе його в дію. Це вже дасть змогу суб’єктам у сфері медіа набагато легше спілкуватися з регулятором із будь-якої точки країни.
Ольга Герасим’юк також окреслила завдання, які ще мають бути реалізовані у медіасфері, щоби наблизити порух України до європейського співтовариства. Одним із таких кроків є гармонізація виборчого законодавства із медійним. Ухвалюючи Закон «Про медіа», парламентарі вилучили з його прикінцевих положень зміни до виборчого законодавства. Тож тепер у медійному законі прописана відповідальність за порушення тих норм, які ще не з’явилися у виборчому законодавстві.
«Регулятор під час виборів має певні зобов’язання, – сказала Ольга Герасим’юк. – І ми хочемо відійти від тієї практики, коли ми мали обов’язок, але не мали механізмів виконувати свої функції».
Україна також має іти в ногу з розвитком регулювання медіа у європейських країнах. Сьогодні воно активно розвивається в контексті цифрових викликів. Тож регулятор стежить за впровадженням у ЄС актів DSA – закону про цифрові послуги, DMA – закону про цифрові ринки, EMFA – Європейського акта про свободу медіа. «Це закони, до яких Україна має бути готова», – зауважила Ольга Герасим’юк. Вивчення цих законів стане однією з тем програми Твінінг, яка в лютому розпочинається для українського медіарегулятора за участі представників регуляторів 4-х країн Європи – Франції, Німеччини, Греції та Італії.
Такої самої уваги потребує і питання застосування технологій штучного інтелекту. Наразі Україна пішла шляхом ухвалення м’якого права: Національна рада разом з Міністерством цифрової трансформації та іншими суб’єктами напрацювала кілька рекомендацій щодо використання ШІ в медіа та рекламі. Україна і далі стежитиме за тенденціями у цій сфері й працюватиме над нормами своїх актів.
Серед перспективних завдань на майбутнє – ухвалення нового регламенту у сфері політичної реклами в ЄС. Нові європейські акти про політичну рекламу дещо ідуть в розріз з українською практикою, тому цей документ також потребує детальнішого розгляду.
Голова Національної ради зауважила, що нині не тільки Україна переймає європейський досвід, але українці на різних майданчиках також перебувають у полі різних експертів, діляться своїми знаннями і досягненнями.
Крім того, важливо приділити увагу питанню реалізації у європейських країнах санкцій до російських пропагандистських каналів. Опитування європейських медіарегуляторів, яке провела Національна рада з допомогою Європейської платформи регуляторних органів (EPRА), засвідчило, що у європейців немає спеціальних механізмів для оцінки контенту російських пропагандистів, а тому вони знаходять легкі шляхи залишатися в медіапросторі. Ольга Герасим’юк закликала європейських партнерів звернути на це увагу і подумати про те, як якісно боротися з російською пропагандою.
Також під час форуму віцепрем’єр-міністерка – Міністерка юстиції Ольга Стефанішина розповіла про перебіг переговорів щодо вступу в ЄС. Вона наголосила, що процес євроінтеграції вимагає координації всіх гілок влади та активної взаємодії з європейськими інституціями і повідомила, що відкриття першого переговорного кластеру «Основи» очікується у квітні, а другого «Внутрішній ринок» – у червні.
Форум став майданчиком для обговорення дорожніх карт у різних сферах задля формування комплексного плану трансформацій в Україні на її шляху до ЄС. У заході взяли участь близько 300 учасників – представники українського уряду, парламенту, офісу Президента, експертного середовища та Європейської Комісії.
