Українські медіа через повномасштабне вторгнення втратили редакції, людей, техніку, фінансову стабільність і досі залишаються без компенсацій. Водночас саме вони мають стати окремим напрямом національного відновлення. Першу в Україні комплексну аналітику про вплив війни на медіасферу презентував Львівський медіафорум. Дослідження «Під тиском війни: становище медіа в Україні» зафіксувало масштаби фізичних, матеріальних і кадрових втрат та окреслило, що саме потрібно українським редакціям для відновлення роботи. До обговорення долучився і член Національної ради Максим Онопрієнко.
Львівський медіафорум у партнерстві з ЮНЕСКО, за підтримки уряду Японії, а також у співпраці з ІТ-компанією YouControl і Національною радою провів комплексне дослідження впливу повномасштабної війни на українські медіа. Проєкт охопив період від лютого 2022-го до липня 2024 року і зафіксував динаміку втрат та потреб журналістів і редакцій. Досліджувалися фізичні, фінансові, кадрові втрати та ключові потреби, необхідні для повноцінного відновлення сектора.
Координаторка програми розвитку комунікацій та інформації представництва ЮНЕСКО в Україні Альбертіна Пітербарг підкреслила важливість свободи слова, медіа і безпеки українських журналістів у час війни та подякувала Японії за підтримку України:
«Їхня відданість дала нам змогу посилити нашу роботу в галузі культури, освіти і особливо – свободи слова і медіа та безпеки журналістів – усіх сфер, які є критично важливими зараз, під час війни, та провести дослідження, результати якого ми сьогодні представляємо».
У своєму вступному слові член Національної ради Максим Онопрієнко акцентував на важливості дослідження, яке фіксує масштаби втрат української медіасфери та окреслює її стратегічне значення у процесі національного відновлення.
«Для мене особисто і для Національної ради дуже важливо, що медіаспільнота ініціювала проєкт, який фіксує наші втрати. Це прояв єдності у складні часи. Під час окупації росія блокує українські частоти, знищує медіа, переслідує журналістів і нав’язує дезінформацію. Ми постійно чуємо про відбудову шкіл, лікарень, будинків. Але без відновлення медіа неможливо повернути людям голос, поінформованість і відчуття безпеки. Це дослідження не просто статистика, це документування злочинів», – підкреслив він.
Член Національної ради наголосив, що ця тема звучить на кожній міжнародній платформі за участі членів медіарегулятора. Особливої уваги, за його словами, заслуговує виступ віце-президентки Єврокомісії на Берлінській конференції з відновлення, де вперше на високому рівні було чітко заявлено про необхідність відбудови медіа нарівні з іншими критичними секторами.
Він також повідомив, що з 2022 року Національна рада системно фіксує дані про втрати галузі, які лягли в основу презентованого дослідження. Так, лише протягом першого року повномасштабного вторгнення припинили роботу 234 медіа, а змогли відновитися лише 42.
Окрему увагу Максим Онопрієнко приділив безпеці журналістів, які працюють у прифронтових регіонах. За його словами, позначка «преса» давно втратила захисну функцію, натомість перетворилася на мішень. Відомо щонайменше про 30 українських журналістів, які перебувають у російському полоні. Про кожен з цих випадків Національна рада продовжує заявляти на міжнародному рівні під час зустрічей, засідань, сесій, заходів ЮНЕСКО, Ради Європи та ООН.
Результати дослідження представили голова дослідницького відділу Львівського медіафоруму Ольга Білоусенко та креативний директор Отар Довженко. Вони окреслили ключові цифри та тенденції, зафіксовані під час збору даних:
- 28% опитаних медіа призупиняли роботу після початку вторгнення;
- 31% журналістів евакуювалися, з них понад половина не повернулася;
- 40% редакцій і 44% журналістів зазнали фізичних або матеріальних втрат (найчастіше це знищене обладнання, офіси, майно);
- 72% постраждалих не отримали компенсацій, а лише 3,5% – отримали повну;
- більшість постраждалих не претендували на державну підтримку;
- 79% медіа повідомили про кадрову кризу;
- фінансове становище 70% медіа погіршилося, 10% – покращилося;
- у 2022 році доларові доходи впали на 18%, у 2023 – ще на 10%;
- чистий дохід медійних компаній у 2022 році скоротився на 54%;
- структура доходів змінилася: частка реклами скоротилася в середньому на 13%, грантів – зросла на 17%;
- нерівномірний розподіл грантових можливостей по регіонах України (східні та південні області – в пріоритеті) впливає на те, що збитки медіа у прифронтових областях можуть бути меншими, ніж у тилових.
Фінансовий аналітик YouControl Роман Корнилюк наголосив, що медіаринок поступово відновлюється, але досі не досягнув довоєнного рівня.
Один з основних висновків дослідження – українські медіа поступово стають менш залежними від бюджетного фінансування та дотацій власників. Водночас спостерігається активніше впровадження інструментів штучного інтелекту в редакційну роботу.
Медіа дедалі частіше заявляють про потребу в стабільному інституційному фінансуванні. Окремим викликом залишається ментальне здоров’я журналістів. Дослідження зафіксувало запит на системну підтримку в цій сфері.
На основі зібраних даних автори рекомендують офіційно визнати медіа окремим сектором економіки України та включити його до державних програм відновлення.
