Ключові виклики для медіа – штучний інтелект, взаємодія з технічними гігантами та втрата молодої аудиторії – стали темами конференції «Доброчесні медіа: як зберегти демократію у цифровому світі», що відбулася 3 вересня. Член Національної ради Олександр Бурмагін взяв участь у панельній дискусії про регулювання й саморегулювання онлайн-медіа, а також про трансформацію журналістської професії під впливом штучного інтелекту.
Багато країн світу нині стикаються з викликами, що пов’язані з дедалі більшою роллю технологічних гігантів. Зростання аудиторії цифрових платформ, проблема з рекламою азартних ігор та алкоголю, необхідність захисту дітей у цифровому просторі – це світові тренди і виклики, актуальними вони є і для України.
Питання реєстрації онлайн-медіа
Останні зміни до рекламного законодавства дозволили рекламу азартних ігор у зареєстрованих онлайн-медіа, що спрямовані на аудиторію, старшу за 21 рік. Вони порушили логіку добровільної реєстрації онлайн-медіа, що була закладена в Законі «Про медіа», зауважив Олександр Бурмагін. За добровільною реєстрацією стояла мотиваційна складова – бажання заявити про роботу відповідно до журналістських стандартів. Крім того, зареєстровані медіа отримували можливість брати участь у тендерах, отримувати акредитацію тощо.
Водночас наразі неможливо оцінити за контентом, чи справді медіа спрямовані на аудиторію 21+.
«Немає обов’язку верифікувати вік користувачів, а фактично всі медіа просто декларують, що вони спрямовані на 21+. Без наявності інших критеріїв ніколи не визначиш, на яку аудиторію спрямоване медіа», – наголосив Олександр Бурмагін. – Тому на реєстрацію пішли різні ресурси, щоб легально розміщувати рекламу азартних ігор. І таких ми зареєстрували 250 десь на сьогодні».
За останній рік також не вирішилося жодне з питань, що важливі для інституційної спроможності медіарегулятора, – нестача фінансування, обов’язок реєстрації нормативно-правових актів у Мін’юсті й дотримання адміністративних процедур, що йдуть у розріз із Законом «Про медіа». Оскільки медіареформа не підкріплена коштами, Національна рада поки не змогла запровадити моніторинг онлайн-медіа з допомогою штучного інтелекту, як це відбувається у європейських регуляторів. Наразі Національна рада прагне змінити цю ситуацію, щоб мати більш повний аналіз онлайн-простору.
Станом на 02.09.2025 у Реєстрі суб’єктів у сфері медіа містяться відомості про 1040 онлайн-медіа, з них вебсайти – 509; YouTube – 166; Facebook – 94; Instagram – 93; Telegram – 86; ТіkТоk – 49; Х – 18; Twitch – 11; Viber – 5; Whatsapp – 4; Linkedin – 3; Threads – 2.
Стосовно співрегулювання член Національної ради повідомив, що сформований орган у сфері онлайн-медіа зараз розпочинає роботу над визначенням критеріїв віднесення ресурсів до онлайн-медіа. Якщо цей процес надто затягнеться, регулятор теж буде розробляти ці критерії, адже питання є дуже актуальним.
На саморегулювання у цифровій сфері, на жаль, поки мало надії, вважає член Національної ради. Воно має організуватися знизу – від цеху, але поки що такої ініціативи немає.
У питанні впровадження штучного інтелекту в країні нині діє м’яке право. Розроблені рекомендації для різних сфер, а законодавство на рівні держави має з’явитися у 2027 році.
Олександр Бурмагін поділився, що Національній раді не вдалося належною мірою реалізувати законодавчу норму про комунікацію (укладення меморандумів) із технічними гігантами. А тому нагальним викликом для України є формування цифрового регулятора – головного у стосунках з платформами.
Україна як кандидат у члени Європейського Союзу також активно працює над впровадженням європейських цифрових актів – DSA, DMA, EMFA тощо. «Можна сказати, що ми у цій сфері точно не доганяємо Європу. Ми рухаємось з ними в ногу, тому що в них ці процеси теж тільки розвиваються. І я сподіваюся, що ми цю динаміку не втратимо».
Під час конференції учасники також висловили впевненість у тому, що професія журналіста не зникне через розвиток штучного інтелекту. Навпаки, надійні медіа, що пропонують достовірну інформацію, зможуть виділятися серед великого потоку дезінформаційних джерел, які виникнуть за допомогою ШІ.
Захід організовано за сприяння Центру демократії та верховенства права у співпраці із Суспільним мовленням і Комітетом Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики завдяки підтримці проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза II» та Програми підтримки ОБСЄ для України.
