Оголошений воєнний стан в Україні не дає можливості проводити вибори. Однак уже нині державі і громадськості потрібно готуватися до перших повоєнних виборів, адже абсолютно нових викликів буде чимало. Питання вільного волевиявлення українців, зокрема за кордоном, та захисту виборчого процесу від дезінформації й кіберзагроз обговорили на панелі «Виборчі виклики» Donbas Media Forum. У дискусії взяв участь член Національної ради Олександр Бурмагін.
Останні кампанії в європейських країнах – Німеччині, Румунії, Франції, Молдові – показали, наскільки соціальні мережі можуть впливати на електоральний процес. Це один із найгостріших викликів, здатний значно впливати на його підсумки.
Досвід Молдови став яскравим прикладом того, як росія через інструменти ботів і підкуп виборців намагалася досягти бажаного для себе результату. Дослідження на цю тему провело молдовське видання Ziarul de Garda. Наталія Захареску, журналістка-розслідувачка, розповіла, що підготовку до парламентських виборів у Молдові російські «куратори» розпочали одразу ж після завершення президентських. Її команда виявила і задокументувала роботу координованих з москви ботоферм. Спеціальні люди навчали, як поширювати пости на задані теми (здебільшого грали на страхах щодо Європи, спільних з росією цінностях і сентиментах щодо Радянського Союзу), модернізувати текст за допомогою ШІ, щоб не був однотипний. За пости у Facebook і TikTok виплачували гроші у криптовалюті через російські банки.
Україна теж має бути готовою до того, що росія усіляко намагатиметься вплинути на вибори в Україні. Ефективно протидіяти іноземному втручанню можна за умови залучення всього суспільства – державних інституцій, медіа і громадських організацій, вважає радник голови Центральної виборчої комісії України Олександр Клюжев. Наразі ЦВК уже напрацьовує рекомендації для повоєнного виборчого законодавства.
На думку Олександра Бурмагіна, українські медіа є достатньо свідомими і добровільно працювати на окупанта не будуть. Крім того, законодавство надає регуляторові достатньо інструментів для роботи із сайтами та анонімними вебресурсами, щоби запобігати певним зловживанням.
Головним викликом для України залишатимуться соціальні мережі. Член Національної ради нагадав, що втручання через створення ботоферм, поширення російських наративів є сферою кримінального права. Він переконаний, що в питанні протидії буде хороша взаємодія правоохоронних структур, і коли виборчий процес почнеться, взаємодію буде підсилено.
За словами Олександра Бурмагіна, Україні варто посилити співпрацю з Єврокомісією та Брюсселем, де вже перестали дивитися на ситуацію крізь «рожеві окуляри» й серйозно сприймають загрозу втручання в вибори через соцмережі.
«У них вже є рекомендації, як протидіяти, у них точно є механізми комунікації з адміністраціями платформ. Я думаю, що ми теж будемо намагатись залучати їх до вирішення цієї проблематики».
Олександр Бурмагін та Олександр Клюжев відзначили, що російська дезінформація переходить на гіперлокальний рівень. Якщо раніше вона діяла через загальнонаціональні медіа й чати, то нині фіксуються випадки впливу вже на рівні громад – гіперлокальному рівні. Стратегії агресора гнучкі, добре фінансовані й спрямовані на максимально точковий вплив.
Олександр Бурмагін також звернув увагу на підготовку спеціального законопроєкту про перші післявоєнні вибори. Там важливо прописати всі важливі нюанси – соцмережі, агітація – «з «ефективним механізмом регулювання, який дозволить, з одного боку, забезпечити демократичні стандарти, з іншого боку, можливість ефективного реагування на зловживання, маніпуляції тощо».
Вирішення потребує і питання щодо агітації та інформування виборців за кордоном. Мільйони українців живуть у різних країнах зі своїми національними правилами. Організувати виборчий процес там – дуже складно, однак рішення необхідно знайти.
Великим внутрішнім викликом є те, що традиційно вибори в Україні сприймалися медіасередовищем як «жнива», зауважив Олександр Бурмагін. Це призводило до викривлення інформаційного поля: одного кандидата хвалили, іншого хаяли, про третього мовчали. І так на різних каналах. Закон «Про медіа» значно змінив ситуацію. По-перше, повноваження Національної ради поширюються на всі види медіа, і на онлайн-медіа, друковані в тому числі. По-друге, закон передбачив, що порушення порядку проведення агітації і стандартів висвітлення виборчих кампаній є значними порушеннями для всіх медіа, реагування на них одразу розпочинається зі штрафів.
«Як раніше, не буде точно. Національна рада буде вже не просто спостерігачем у цих процесах. Ми будемо моніторити, фіксувати, виявляти і відповідно реагувати», – наголосив Олександр Бурмагін.
Він також нагадав медійникам універсальну пораду – дотримуватися Кодексу етики українського журналіста. Адже саме нехтування стандартами, гонитва за клікбейтом і використання неперевірених джерел відкривають двері для дезінформації та ІПСО, які підхоплюють навіть авторитетні медіа в спробах конкурувати з анонімними «телеграм-помийками».
Також медійникам важливо бути емпатичними. Олександр Бурмагін пояснив, що в суспільстві буде складна психологічна ситуація і велика кількість різних груп – втомлених, виснажених. Окупанти будуть намагатися використати ці обставини, натравлюючи одних на одних за різними ознаками. Люди з інвалідністю, хто служив, хто не служив, вище політичне командування, ухилянти, роми, релігійні конфесії…
«І тут ключова роль медіа – бути виваженими, професійними, небайдужими і емпатичними», – підсумував він.
