Для досягнення гендерної рівності та стабільності в суспільстві важливою складовою є чутливість медіа до цієї теми. Національна рада уже не один рік приділяє особливу увагу впровадженню гендерних стандартів у медіасфері та ділиться своїми практиками з європейськими колегами.
На відміну від попереднього 2023 року, коли об’єктом досліджень були тільки традиційні лінійні медіа (телебачення і радіо), цього року у поле дослідження потрапили й зареєстровані регулятором онлайн-медіа, друковані медіа, нелінійні аудіовізуальні сервіси на замовлення. Усього станом на літо 2024 року було зібрано 493 анкети респондентів і респонденток, що становить приблизно 25% всіх зареєстрованих на той час медіа.
Під час проведення опитування Національна рада намагалася сфокусуватися не лише на питаннях дотримання гендерного балансу в медіа, а й розкритті їх соціальної функції. Адже під час війни проблематика висвітлення гендерних аспектів у медіа стала ще більш актуальною. Від медіа значною мірою залежить, як суспільство сприйматиме внутрішньо переміщених осіб, осіб з інвалідністю, ветеранів і ветеранок, які працювали чи працюють в медіа. Як вони зможуть адаптуватися у цивільному житті, влитися в колектив і загалом у суспільство. Відтак опитувальник було доповнено питаннями, що стосувалися суспільно важливих тем. Проводилося опитування на добровільній основі й анонімно.
Наразі громадська організація «Жінки в медіа», з якою Національна рада тісно співпрацює, за результатами проведеного опитування готує аналітичний звіт, який планує представити у січні наступного року.
Моніторинг соціальної реклами
У липні об’єктом дослідження Національної ради були ролики соціальної реклами щодо дотримання гендерного аспекту. Загальна кількість відео, що надійшли на розгляд медіарегулятора у період із 1 січня по 1 червня 2024 року, становила 269. Аналіз здійснювався за оновленою методологією гендерного моніторингу з урахуванням гендерних питань, специфічних для умов воєнного стану. Цю методологію було розроблено й доопрацьовано з ініціативи Національної ради за підтримки уряду Швеції та Національного демократичного інституту США.
Цей аналіз засвідчив:
- переважно ролики соціальної реклами є гендерно нейтральними або нестереотипними;
- частка стереотипних роликів становить 21,5% від усієї кількості проаналізованих роликів;
- часто ролики демонструють зразкові гендерно нестереотипні моделі і стереотипні водночас, що може вказувати на недостатню поінформованість медіа щодо висвітлення стереотипних і нестереотипних ролей чоловіків та жінок;
- війна зумовила присутність у соціальній рекламі воєнної тематики. Відповідно до результатів досліджень, присутність у соціальних роликах жінок на різних рівнях військової ієрархії є недостатньою і несистемною. Порівняно з даними 2023 року, кількість жінок, які перебувають у лавах ЗСУ у складі різних формувань і на різних посадах, зросла з 62 тисяч до понад 67 тисяч.
Також у деяких роликах соціальної реклами зафіксовано апелювання до агресивної маскулінності для привертання уваги до служби у війську. Хоча цей прийом може бути ефектним в емоційному й художньому контексті, він, однак, обмежує аудиторію, до якої спрямований заклик реклами рекрутуватися до ЗСУ.
Отже, за результатами моніторингу можна констатувати, що часто поза увагою залишається жіноча аудиторія соціальної реклами з воєнної тематики. Також низка соціальних роликів скеровує заклик переважно до чоловіків щодо рекрутингу до українського війська. А оскільки рекрутинг є добровільним виявом долучитися до захисту нашої країни, дуже важливо у роликах підтримувати ініціативу добровільної мобілізації усіх категорій громадян нашого суспільства.
Окрім того, протягом року Національна рада досліджувала, як місцеві й регіональні лінійні аудіовізуальні медіа дев’яти областей дотримуються гендерного балансу в інформаційних передачах, кого залучають до виготовлення та оприлюднення новин і як послуговуються фемінітивами.
Загалом аналіз засвідчив, що переважна більшість сюжетів є гендерно нейтральними й збалансованими в зображенні гендерних ролей. Не виявлено й сексистських сюжетів або таких, що зображають гендерне насильство. Також моніторинг засвідчив дуже високий відсоток вживання фемінітивів, зокрема у 98% програм медіа Полтавщини. У новинних телепередачах представлені різні вікові категорії – діти, жінки та чоловіки молодого, середнього й літнього віку, подаються думки експертів та експерток.
