
Наскільки доступними в Україні є аудіовізуальні медіапослуги для осіб з інвалідністю? Чи відповідають українські законодавчі норми європейським положенням? Відповіді на ці питання дало дослідження організації Fight For Right, яке було презентоване 22 квітня. До обговорення теми забезпечення прав людей з інвалідністю в медійному секторі долучилася керівниця департаменту контролю, аналізу, стратегічного та регіонального розвитку Національної ради Маріна Ткачук.
Дослідження, яке провели експерти спільно з міжнародними фахівцями у сфері захисту прав осіб з інвалідністю, розкриває тему відповідності українського медіазаконодавства вимогам європейської Директиви про аудіовізуальні медіапослуги. Реформа медіасфери є однією з вимог до України як кандидата у члени Європейського Союзу. А зазначена директива містить рамкові вимоги щодо доступності медіасервісів. За словами авторки дослідження, голови громадської організації Fight For Right Юлії Сачук, положення директиви є лише мінімальним стандартом, а тому кожна держава, і Україна в тому числі, може створити свої більш детальні правила щодо доступності медіапослуг.

Ця тема для нашої країни особливо актуальна з огляду на те, що кількість людей з інвалідністю через велику війну зростає. А тому тема безбар’єрності та доступності має стати пріоритетною для українського суспільства.
Доступ до інформації для осіб з інвалідністю – тема, яку Національна рада визначила у своїй стратегії, зауважила Маріна Ткачук.
«Під час одного з наших досліджень ми з’ясували, що 6% опитаних медійників мають інвалідність, отриману під час виконання професійних обов’язків. На жаль, ми розуміємо, що це не остаточна цифра, адже Україна все ще перебуває в активній фазі бойових дій… Тому для посилення спроможності медіаорганізацій у сфері інклюзії невдовзі Національна рада розпочне проєкт «Стійкість та добробут українських медіапрофесіоналів у воєнний час» у рамках програми надзвичайної допомоги ЮНЕСКО Україні», – повідомила керівниця департаменту.

Для запобігання в медіа мови ворожнечі і дискримінації за ознакою інвалідності регулятор провів обговорення з організаціями, які представляють осіб з інвалідністю. Спільно були створені рекомендації, як коректно висвітлювати тему в медіа, яку термінологію рекомендовано вживати для позначення різних порушень здоров’я. Зібрано приклади лексики, яка вважається дискримінаційною і може ображати людей з інвалідністю, щоб журналісти уникали її використання.
Наразі Національна рада спільно з іншими зацікавленими особами, повідомила Маріна Ткачук, працює над внесенням змін до Закону «Про медіа». Два роки практичного його застосування показали, які прогалини потребують коригування. Тому медіарегулятор дуже зацікавлений, якщо профільні організації чи інші органи доповнять запропоновані до Закону зміни своїми пропозиціями щодо доступності та безбар’єрності.
Одна з ідей, що була озвучена колегами, – аби план дій щодо забезпечення доступності сервісів для осіб з інвалідністю затверджувала Національна рада самостійно, а не разом з органами співрегулювання. Однак це, за словами Маріни Ткачук, повністю зламає систему співрегулювання, яка наразі закладена в Законі «Про медіа». Національна рада уже звернулася до органів співрегулювання, щоби цей план почати розробляти.

Проведені регулятором моніторинги медіасервісів на замовлення засвідчили, що вони намагаються зробити свої послуги доступними, пропонуючи субтитрування, переклад жестовою мовою, а часом і аудіопис.
Маріна Ткачук також повідомила, що запланована програма просвітницьких заходів, щоб допомогти інтегрувати принципи інклюзивності, рівності і справедливості у виробництво контенту та його розповсюдження.
Проведене Fight For Right дослідження запропонувало також необхідні подальші дії. Серед них – потребу визначити чіткі уніфіковані стандарти доступності, конкретну термінологію на основі правозахисного підходу розуміння інвалідності тощо.


Юлія Сачук зауважила, що треба пам’ятати про різні види інвалідності – фізичну, сенсорну, психосоціальну, інтелектуальну. Усі вони мають бути враховані, коли ідеться про доступність медіапослуг.
Ознайомитися з дослідженням можна за посиланням.
