Гендерні питання та проблема домашнього насильства нерідко стають темою маніпуляцій у медіа або їх висвітлюють некоректно. Правильна подача цих тем, з дотриманням етичних та юридичних норм, має важливе значення у формуванні суспільної думки. А медійна реформа, яка триває в Україні вже понад півтора року, покликана допомогти в боротьбі зі стереотипами і дискримінаційним висвітленням чутливих питань. На цьому наголосив член Національної ради Олександр Бурмагін під час онлайн-тренінгу для медійників, який організувала ГО «Жінки в медіа» у співпраці з Національною радою, UNICEF і за підтримки Японії. Захід пройшов у рамках міжнародної акції «16 днів проти насильства».
Під час тренінгу Бурмагін розповів про роль медіарегулятора у висвітленні теми насильства, а також підхід медійного законодавства до його регулювання.
«Медіа формують дизайн суспільної думки і фактично впливають на суспільні настрої, наративи та поширення упереджень у суспільстві. Крім того, це питання тісно пов’язане з національною безпекою. Суспільство, яке є стійким до емоційних провокацій, зокрема на тему гендера, може більш успішно чинити опір інформаційним вкидам ворога», – зазначив Олександр Бурмагін.
На його думку, медійна реформа дала позитивний поштовх у подоланні дискримінаційного висвітлення гендерних питань у медіа. Зокрема, вона об’єднала різні види медіа під патронатом конвергентного медіарегулятора і запровадила три рівні регулювання:
- державне регулювання
- спільне регулювання
- саморегулювання
Усі три види регулювання важливі і працюють комплексно.
Державне регулювання передбачає чітку реакцію регулятора із застосуванням санкцій у разі прямої дискримінації, що регулюється статтею 36 Закону «Про медіа».
Спільне регулювання розкриває і уточнює зміст норм Закону. Через фіксацію на рівні кодексів створення і поширення інформації критеріїв тих чи інших обмежень, можливих проявів тощо.
Саморегулювання полягає у згуртуванні журналістського цеху для вирішення складних і непростих питань, які не повинні бути на рівні закону, оскільки тоді, за словами Олександра Бурмагіна, з’являються непропорційні ризики впливу держави. Це дуже важлива гілка регулювання, яка, крім того, зменшує роботу самого регулятора і державного регулювання.
Як наголосив Олександр Бурмагін, за 1,5 року дії Закону «Про медіа» в Національної ради не було на розгляді випадків, які би стосувалися домашнього насильства. Водночас регулятор активно реагує на скарги і наразі працює над налагодженням моніторингових систем для кращого відстеження контенту в онлайн-медіа. «Коли хтось скаржиться на матеріал, що він дискримінаційний, або там є ознаки мови ворожнечі, відповідно ми такі кейси відпрацьовуємо. У нас були кейси щодо мови ворожнечі, про гомофобію в онлайн-медіа, але все це відбувалось на підставі скарг і звернень. Звісно, що в майбутньому будуть запроваджені заходи моніторингу, зокрема й онлайн-простору», – наголосив він.
Також Олександр Бурмагін закликав журналістів бути етичними у своїй роботі і застосовувати на практиці Кодекс журналістської етики. «Серед іншого це гарантує вам 100-відсоткову юридичну безпеку, можна сказати так: від будь-яких претензій, скарг і позовів у тому числі».
