Як свідчать останні дані моніторингу, в Україні стрімко зростає аудиторія ТікТока. Серед головних трендів розвитку соцмережі – політизація платформи (коли політики йдуть найперше до молодіжної аудиторії) та використання її для агітацій та маніпуляцій.
Небезпечні тенденції соцмережі і як їм давати раду, стали темою симпозіуму «Від розваг — до політики. Трансформація TikTok в епоху пропаганди та дезінформації», який організував Український інститут медіа та комунікації. В обговорені перспектив правового регулювання платформи в Україні взяв участь член Національної ради Олександр Бурмагін.
Для України, яка вже третій рік перебуває у стані повномасштабної війни через напад росії, питання контенту ТікТока, є особливо актуальним. Адже нерідко платформа стає знаряддям для поширення фейків та маніпуляцій.
«Якщо у 2023-му цією платформою користувалися 18% українців, то у 2024-му – вже 27%, за даними щорічного дослідження USAID-Internews щодо споживання медіа. І TikTok приваблює не лише молодь, як ми звикли думати, туди переходять люди середнього віку, там багато військових. Росія почала використовувати цю платформу для своїх інформаційних інтервенцій», – зазначила виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації Діана Дуцик.
Основна проблема в тому, наголосив Олександр Бурмагін, що наразі в Україні не існує державного органу, який відповідає за платформи. А Національна рада, яку багато хто помилково зараховує до таких, не має повноважень регулювати цю сферу, вона передусім медійний регулятор.
«Ми – медіарегулятор, який працює згідно із Законом «Про медіа». Він – не закон про медіа і платформи. Звичайно, на платформах є активності медіа, і тут можна про нас говорити в контексті нового законодавства ЄС. Але ми щодо платформ маємо дуже обмежені можливості та повноваження, і вони застосовуються все одно через призму медіадіяльності», – уточнив він.
Платформи ігнорують норми «м’якого права»
Олександр Бурмагін наголосив, що не бачить проблеми в тому, аби в Україні були створені приписи для функціонування ТікТока та інших платформ. Виникають питання щодо їх дотримання. Якщо платформа не буде виконувати приписи, то регуляторний орган буде змушений її блокувати. І тут питання до платформ, чи захочуть вони після цього вступати в комунікацію з Україною і з відповідними державними органами і як вони будуть реагувати?
«Поки що досвід Національної ради щодо наших мінімальних повноважень, які є в законі про медіа стосовно платформ, – негативний. У нас є можливість укладати меморандуми. До речі, з питань виборів теж. Але жодного на сьогодні не укладено. Коли діють норми «м’якого права», то платформи просто норми ігнорують», – зазначив Олександр Бурмагін.
Тож на думку члена Національної ради, можливо регулювати хіба ті суб’єкти, які можна знайти, ідентифікувати і які доступні фізично. До речі, власники каналів TikTok можуть подати заяву на реєстрацію свого медіа.
«На сьогодні для онлайн-медіа, які працюють на платформах, є можливість добровільної реєстрації. У нас їх близько 120, із ТікТока, мабуть, 8 каналів зареєструвалися», – уточнив член регулятора.
Тобто регулювання можна прописати в законі, але, за словами Олександра Бурмагіна, через кілька років Україна зіштовхнеться з питанням: а що робити, якщо платформи ніяк не реагують?
«Тому, закладаючи регулювання у виборче законодавство, ми маємо зважувати ціну помилки і негативного впливу на електоральний процес, як, приміром, відбулося у Румунії. Де Конституційний суд через ТікТок скасував результати першого туру виборів президента», – наголосив він.
Країна «рожевих поні» або жодна платформа не має політик стосовно війни
Окремим питанням у протидії фейкам, які з’являються в ТікТок, варто виділити інформацію, яка розрахована на зарубіжну аудиторію та підриває імідж України у світі:
«Коли говорять про Україну за її межами, це все може бути ефективно вирішено з точки зору регулювання, тільки коли з’являться глобальні міжнародні договори, коли буде розв’язано питання територіальної юрисдикції», – уточнив Олександр Бурмагін.
Щоправда, політики, якими керуються платформи, розраховані на мирний час і на країни, які живуть у мирних умовах. Вони не працюють в умовах країн, які перебувають у стані війни. Відповідно контент, який часом для нас є прийнятним, за їхніми політиками повинен бути «забанений» і недопустимий.
«Жодна платформа на сьогодні не має політик дій стосовно воєнних конфліктів або війни. Тобто в них країна «рожевих поні», і вони з такої позиції оцінюють увесь цей масив, який стосується Палестини, України та всіх інших конфліктів і війн, які є у світі. І, як на мене, це теж одна з ключових проблем і вона не така проста», – наголосив член Національної ради.
Якщо резюмувати усе сказане, то за словами Олександра Бурмагіна, запроваджувати в Україні поточне регулювання потрібно. Але перед тим, як його запровадити й об’єднуватися з європейськими партнерами, нам потрібно об’єднатися тут всередині країни.
«У нас є трек Мінцифри по DSA, у нас є трек парламентський – ініціатива Миколи Княжицького, у нас була інформація, що СБУ разом із Центром протидії дезінформації пишуть законопроєкт… Тобто є кілька треків, але в підсумку нічого немає. Як на мене, то все можна зробити: і написати адекватний текст, і оперативно його впровадити, але потрібно це робити крок за кроком. Перше, що потрібно зробити, – визначити державний орган, який відповідає за платформи. Але зараз ні у кого немає таких повноважень, регулювати діяльність платформ», – уточнив член Національної ради.
