7 серпня голова Національної ради Ольга Герасим’юк провела низку зустрічей у Мельбурнському університеті. У центрі уваги – історичний контекст і сучасне сприйняття російсько-української війни у міжнародному академічному середовищі.
Важливою частиною візиту голови українського медіарегулятора до Австралії, присвяченого поглибленню міжнародного діалогу щодо війни, інформаційної безпеки та ролі медіа в умовах глобального демократичного порядку, стала змістовна розмова з професором Марком Еделе. Австралійський науковець – провідний дослідник історії СРСР, пострадянського простору та сучасної росії. У 2023 році у видавництві Мельбурнського університету вийшла друком його книга «Війна Росії проти України. Вся історія». Видання пропонує авторський погляд на складні й багатовимірні історичні стосунки між Україною та росією, ретельно досліджує політичні та ментальні витоки нинішньої агресії.
Під час зустрічі професор Еделе поділився своїм досвідом роботи в українських архівах, відзначивши виняткову відкритість українських наукових інституцій навіть в умовах війни. Цей факт, за його словами, є безцінним для дослідників з усього світу. Професор висловив намір і надалі працювати з українськими архівними фондами, продовжуючи наукову роботу, спрямовану на глибше розуміння причин і наслідків російсько-української війни.
Після зустрічі дискусія продовжилася у рамках міждисциплінарного семінару, організованого Дослідницькою ініціативою з питань пострадянського простору. Захід на тему «Чи є у нас проблема Путіна, чи Росії?» викликав жвавий інтерес студентів і викладачів і став одним із найвідвідуваніших у межах університетського дискурсу на початку семестру.
Серед спікерів – провідні аналітики регіону: д-р Меттью Сассекс (Університет Гріффіта) та Пітер Теш, колишній посол Австралії в Росії. Семінар став платформою для відкритої, глибокої розмови про природу російського авторитаризму та виклики, які він ставить перед демократичним світом.
«Нам дуже важливо бути присутніми у світовій академічній дискусії – через наших дослідників, істориків, фахових аналітиків. Щоби ці теми не розглядалися без нас, щоб Україна звучала в наукових середовищах не як об’єкт, а як суб’єкт – професійний, мислячий, компетентний. У цих сферах, дуже прихильних до нашої історії та все ж досі почасти хитких через традицію залюбленості в російську велику культуру, гостро потрібна українська точка зору», – підсумувала Ольга Герасим’юк.
