У рамках Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності представники і представниці Національної ради в регіонах провели низку заходів для різних аудиторій. На Житомирщині, Тернопільщині та Волині відбулися зустрічі зі студентами-журналістами, де говорили про фактчекінг і розпізнавання маніпулятивних технік. У Миколаївській, Вінницькій та Сумській областях в ефірах місцевих медіа обговорювали протидію дезінформації та кібербезпеку. На Хмельниччині провели лекцію для людей поважного віку про інформаційну гігієну, а на Рівненщині навчали комунікаторів територіальних громад. Детальніше – у нашому матеріалі.
Вінницька область
Про практичні методи боротьби з дезінформацією та значення медіаграмотності в сучасному цифровому світі йшлося під час програми «Актуальне інтерв’ю» на каналі «Вінниччина». Гостем журналістки Світлани Бусілкової став представник Національної ради у Вінницькій області Вадим Мазурик.
«Так званий «феномен МММ» у 90-х роках поєднував фінансову й інформаційну безграмотність, – пояснив Вадим Мазурик. – Шахраї, які створювали фінансові піраміди, скористалися незнанням багатьох людей. Але тоді ще не було інтернету. А що казати про сьогодення, коли в умовах гібридної війни дезінформаційні наративи постійно циркулюють у медійному просторі?»
За його словами, щоб бути медіаграмотним у цифрову епоху, потрібно опанувати три комплекси компетенцій: інформаційну, медійну та технологічну. Кожна з них є важливим інструментом протидії маніпуляціям та фейкам.
Під час робочої поїздки до Ладижина Вадим Мазурик також відвідав студію місцевого «Подільського радіо», де разом із журналісткою Ксенією Степаненко обговорив низку актуальних тем: перспективи локальних медіа, вплив квотування на розвиток української музичної індустрії та майбутні зміни в медіапросторі.
У розмові також йшлося про медіаграмотність як комплекс знань і навичок, що допомагають аналізувати та критично оцінювати інформацію. Гість навів конкретні приклади протидії дезінформації та фейкам.
Волинська область
На запрошення факультету філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки представниця Національної ради на Волині Лілія Бойко провела зустріч зі студентами.
Вона розповіла про діяльність регулятора, його роль у забезпеченні прозорості й відповідальності в медійному просторі України. Особливу увагу приділила положенням Закону України «Про медіа», які регулюють взаємодію медіа, держави та суспільства.
Студенти виявили значний інтерес до теми конкурсів на отримання ліцензій на телерадіомовлення. Лілія Бойко детально ознайомила їх зі специфікою конкурсних процедур.
У контексті Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності вона наголосила на важливості критичного мислення та стійкості до фейків і маніпуляцій. Саме від рівня медіаграмотності журналістів і споживачів інформації залежить захищеність інформаційного середовища.
Також Лілія Бойко взяла участь в ефірі «Українського радіо. Луцьк». У розмові з ведучою Оксаною Кривцун вони обговорили, чому медіаграмотність сьогодні є необхідністю для кожного. Зупинилася на важливості усвідомленого споживання інформації, особливо для журналістів, які формують інформаційний простір Волині.
За словами Лілії Бойко, сучасна людина повинна вміти аналізувати контент, звертатися до першоджерел, керуватися критичним мисленням і виходити за межі власних інформаційних бульбашок.
Житомирська область
У рамках Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності представник Національної ради на Житомирщині Іван Натикач провів зустріч зі студентами та викладачами кафедри журналістики й філософських студій Державного університету «Житомирська політехніка».
Під час дискусії учасники обговорили вплив медіа на формування громадської думки, розвиток критичного мислення, способи розпізнавання маніпулятивних технік та закріпили практичні навички фактчекінгу.
Іван Натикач також розповів про стратегічні цілі Національної ради, поточний стан медіапростору в Україні та Житомирській області, а також про ключові компетенції, необхідні для успішної роботи в медіаіндустрії.
Івано-Франківська область
Представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов на запрошення ТОВ «ТРК 3-Студія» надав журналістці Ірині Михальчук коментар про медіаграмотність як одну із ключових компетенцій сучасної людини.
«Ми живемо у час, коли новини з’являються швидше, ніж ми встигаємо їх перевірити. Алгоритми соцмереж обирають за нас, що бачити, а фейки часто мають переконливіший вигляд, ніж реальні факти. У такій реальності медіаграмотність – це вже не опція, а навичка виживання», – наголосив Ігор Маслов.
За його словами, для медійників Прикарпаття ця тема має особливе значення, адже саме місцеві медіа є голосом громади, джерелом довіри і взаєморозуміння.
Медіаграмотність, на переконання представника, – це не лише про розпізнавання фейків, а й про відповідальність за слово, вміння бачити маніпуляції і не піддаватися на них, а також про повагу до своєї аудиторії.
На завершення Ігор Маслов закликав прикарпатських медійників використати цей тиждень, щоб нагадати своїм глядачам, слухачам і читачам про необхідність перевірки джерел, критично сприймати інформацію з сумнівних джерел та не поширювати неперевірену інформацію.
Також представник Національної ради разом із професором, доктором філософських наук Віталієм Надураком став гостем програми «Про головне в деталях», що вийшла у прямому ефірі на Івано-Франківському обласному телеканалі «Галичина» з ведучим Іваном Гладишем.
Ефір був присвячений Глобальному тижню медійної та інформаційної грамотності, який триває з 24 по 31 жовтня. В ефірі учасники програми говорили про те, як розвивати критичне мислення, чому варто перевіряти інформацію, якими є типові медіаманіпуляції та як не стати жертвою фейків.
Окремо обговорили Національний тест із медіаграмотності, що стартував 29 жовтня. Під час ефіру наголосили, що пройти тест варто кожному – журналістам, освітянам, держслужбовцям, студентам та всім, хто хоче впевнено орієнтуватися в сучасному інформаційному середовищі.
У розмові порушили актуальні питання:
- які фейки найчастіше поширюються в медіа та соцмережах області;
- чи може держава ефективно реагувати на контент у TikTok і Telegram;
- як штучний інтелект впливає на сприйняття реальності;
- чому критичне мислення є основою інформаційної стійкості суспільства.
Львівська область
У ідеятоні (інтенсивному марафоні ідей) з медіа-, інформаційної та ШІ-грамотності для молоді під назвою «Youth MIL and AI Day» взяв участь представник регулятора у Львівській області Тарас Шоробура.
Захід відбувся в Українському католицькому університеті в межах Громадського тижня медіа та інформаційної грамотності під егідою ЮНЕСКО. Його мета – обговорити роль медіа- та інформаційної грамотності (MIL) у світі, де все активніше діють алгоритми та штучний інтелект.
«Ми хочемо допомагати людям у всьому світі отримувати доступ до надійної інформації, висловлювати свою думку і розуміти, що інформація є суспільним благом. Це щось для всіх нас, що належить людству і зміцнює демократію та відновлення», – зазначила у своїй вітальній промові Альбертіна Пітербарг, координаторка програми комунікацій та інформації представництва ЮНЕСКО в Україні.
З головною промовою «Ключі до нової реальності: молодь, ШІ та MIL» виступив Олексій Молчановський, директор з інновацій УКУ, голова Експертного комітету з розвитку сфери штучного інтелекту в Україні при Міністерстві цифрової трансформації України.
Модераторами панельних дискусій заходу були Тарас Шевченко,директор з розвитку ЦЕДЕМ, та Ігор Розкладай, заступник директорки ЦЕДЕМ, головний експерт з медійного права та модерації контенту в соціальних мережах.
У межах заходу відбулася нетворкінгова фасилітаційна сесія, під час якої учасники обмінюватися думками і досвідом.
Проєкт «Youth MIL and AI Day: ідеятон з медіа-, інформаційної та ШІ-грамотності для молоді» реалізовує Центр демократії та верховенства права у співпраці з Українським католицьким університетом в межах проєкту «Посилення медіа- та інформаційної грамотності і навичок у сфері штучного інтелекту для підвищення стійкості України» у партнерстві з ЮНЕСКО та за підтримки Японії.
Миколаївська область
У рамках Глобального тижня медіа- та інформаційної грамотності у програмі «Діалог» на телеканалі «Март» із ведучим Віталієм Мехедою взяв участь представник Національної ради у Миколаївській області Сергій Бондур.
Під час ефіру обговорили тему медіаграмотності, інформаційної безпеки, протидії дезінформації та викликів, що постають перед редакціями у зв’язку з використанням штучного інтелекту. Особливу увагу приділили вразливості аудиторії до фейків, ролі місцевих медіа у протидії маніпуляціям, діяльності анонімних телеграм-каналів та YouTube-акаунтів, а також впливу війни на значущість інформаційної безпеки.
Представник підкреслив, що Національна рада продовжує системну роботу з розвитку медіаосвіти та протидії фейкам.
Також цього тижня Сергій Бондур провів лекцію та практичний тренінг із медіаграмотності для учасників фольклорного колективу «Миколаївські Надії» та працівників Центральної міської бібліотеки.
Під час заняття представник регулятора навів приклади поширення фейків і діпфейків, наголосивши на важливості усвідомленого споживання інформації, розвитку критичного мислення та перевірки джерел.
Учасники тренінгу здобули практичні навички розпізнавання маніпуляцій і дезінформації, а також дізналися більше про роль медіа у формуванні громадської думки.
Рівненська область
У Рівненській обласній раді відбулося навчання комунікаторів територіальних громад та працівників, відповідальних за міжнародну співпрацю. Участь у ньому взяла представниця Національної ради на Рівненщині Лілія Гринюк, яка розповіла про медіаграмотність та комунікацію як основу інформаційної стійкості громад.
На заході також виступили представник Хмельницької АЕС Олександр Хитров та голова Незалежної медіа-профспілки України, кандидат наук з державного управління, доцент Сергій Штурхецький.
Лілія Гринюк разом із головною спеціалісткою секретаріату представника Русланою Радзіховською також долучилися до круглого столу «1325 зміцнює країну», присвяченого реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325. Своїм досвідом реалізації згаданої резолюції, а також баченням гендерної політики на рівні держави та регіону поділилися представниці громадського сектору, органів влади, місцевого самоврядування та сектору безпеки.
Учасники зустрічі обговорили ключові напрями нового Національного плану дій на 2026–2030 роки, зокрема:
- розширення участі жінок у прийнятті рішень та лідерстві;
- професійну переорієнтацію жінок у дефіцитних секторах (енергетика, будівництво, транспорт, безпека);
- комплексну допомогу постраждалим від гендерно зумовленого та сексуального насильства;
- створення безпечного середовища та інклюзивної відбудови.
У своєму виступі Лілія Гринюк наголосила на важливості медіа в цьому процесі, адже від того, як журналісти розповідають про події, залежить те, як суспільство бачить жінок. Тут важливо дотримуватися етичних і гендерних стандартів, щоб не було упереджень і стереотипів. Медіа можуть не лише інформувати, а й змінювати суспільство на краще – об’єднувати громади, зміцнювати довіру.
Під час заходу також презентували результати моніторингів телевізійних програм щодо гендерного балансу.
Сумська область
Про важливість вміння аналізувати та відрізняти правдиву інформацію від дезінформації та фейків, а також протидіяти кіберзагрозам йшлося в радіопрограмі «Відверто про важливе» на хвилях «Доброго радіо». Гостями журналістки КП Тростянецької міської ради «ТРК «Тростянець» Галини Дьячкової стали представниця Національної ради у Сумській області Лариса Якубенко та старший уповноважений управління протидії кіберзлочинам у Сумській області Департаменту кіберполіції НПУ Артем Бухтіаров.
Під час ефіру вони розповіли:
- через які канали російська дезінформація найчастіше потрапляє до української аудиторії;
- на які маркери потрібно звертати увагу для розпізнавання фейків;
- за допомогою яких простих інструментів можна перевірити таку інформацію;
- у чому шкідливість створених нейромережами картинок з маніпулятивним контентом;
- про інтернет-проєкти кіберполіції, спрямовані на захист громадян від сучасних кіберзагроз. Зокрема, про проєкт «Брама», що допомагає громадянам навчитися основам цифрової безпеки, ідентифікувати кіберзагрози та повідомляти про інциденти шахрайства в мережі.
Програма «Медіаграмотність та кібербезпека як ключовий захист в умовах інформаційної війни» продовжила серію виступів у медіа Сумщини представниці Національної ради та кіберполіції задля підвищення стійкості жителів області до кіберзагроз та інформаційно-психологічних операцій з боку росії.
Участь у радіопрограмі відбулася в межах Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності, що підкреслює важливість критичного мислення та підвищення рівня обізнаності суспільства.
Також Лариса Якубенко зустрілася з деканом факультету іноземної філології та соціальних комунікацій Сумського державного університету Оленою Сушковою та завідувачем кафедри журналістики і філології Володимиром Садівничим. Вона запропонувала науковцям спільну участь у проєктах, які мають на меті інформування суспільства про медіаландшафт Сумської області.
Тернопільська область
У рамках Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності головна спеціалістка секретаріату представника Національної ради у Тернопільській області Христина Черешнюк у місті Кременець провела тренінги для посадових осіб територіальних громад та студентів медичного коледжу.
Під час тренінгів обговорили:
- фейки та маніпуляції у соцмережах;
- фактчекінг та перевірка першоджерел;
- розпізнавання емоційних пасток;
«Медіаграмотність – це не лише про новини, а про захист, довіру й стійкість до маніпуляцій», – акцентувала Христина Черешнюк.
Харківська область
Представниця Національної ради у Харківській області Ірина Панченко провела робочу зустріч з віцепрезидентом Харківського обласного союзу ЗМІ (ХОСЗМІ), заступником голови громадської організації «Захист заради перемоги», керівником культурно-концертної бригади цієї ж організації Володимиром Лященком.
Під час зустрічі обговорили поточну ситуацію в медіапросторі регіону, згадали працівників медіа, які нині боронять Україну, а також тих, хто віддав життя за нашу свободу й правду.
Колектив Володимира Лященко об’єднує відомих митців, співаків, композиторів і поетів. Вони регулярно організовують та проводять мистецькі вечори, круглі столи, меморіальні акції. Разом із членами ХОСЗМІ та ГО «Захист заради перемоги» він вшановує пам’ять полеглих, опікується культурним життям військових – бригада регулярно виступає перед бійцями на фронті, підтримує дітей – організовує виставки юних художників, поїздки, подарунки, а також дбає про журналістів і медіаспільноту.
До Дня журналіста та Дня працівників радіо, телебачення і зв’язку за його ініціативи традиційно відбуваються теплі зустрічі — з виступами, відзначенням колег, фотовиставкою, присвяченою військовим кореспондентам, вшануванням полеглих і словами віри в перемогу.
Хмельницька область
За запрошенням Благодійного фонду «Карітас Хмельницький УГКЦ» представниця Національної ради у Хмельницькій області Олена Гавінська провела лекцію на тему «Інформаційна гігієна. Правила відповідального споживання інформації» для учасників проєкту «Домашня опіка», який реалізує Карітас для людей поважного віку 60+.
Олена Гавінська розповіла про повноваження Національної ради, структуру медіапростору Хмельниччини, про Список прозорих та відповідальних медіа (відомий ще як Білий список), який формує Інститут масової інформації, а також про медіа Хмельниччини, внесені до Мапи рекомендованих медіа ІМІ та Детектором медіа.
Під час зустрічі говорили про необхідність перевіряти інформацію, про фактчекінгові ресурси, про програми хмельницьких медіа, присвячені темам медіаграмотності, спростування фейків та протидії дезінформації, зокрема «Наш експерт» і «Шахрайство.NET» виробництва ТРК «Місто», а також «Антилокшина», що виходить в ефір на ТВ7+.
Розбиралися й з пастками, у які можна потрапити в соцмережах чи месенджерах. Зокрема, Олена Гавінська пояснила, чому не варто ставити лайки та поширювати дописи з фотографіями начебто військових, дітей чи тварин, створеними за допомогою штучного інтелекту, де просять «подарувати трішки любові», поставити сердечко чи привітати з днем народження та одруженням.
Захід відбувся в рамках Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності.
Черкаська область
На запрошення директорки Навчально-наукового центру медіаграмотності Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Олени Бондаренко головна спеціалістка секретаріату представника регулятора у Черкаській області Галина Рижак взяла участь у заходах до Глобального тижня медіа та інформаційної грамотності.
Достовірність інформації, перевірка точності сумнівних опитувань, заяв чи звітів є важливою складовою роботи майбутніх журналістів, рекламістів та PR менеджерів.
Під час заходів наголошувалося, що медіаграмотність є важливою передумовою для надання людям можливості критично мислити, оцінювати достовірність джерел і активно брати участь у суспільному житті. Це ключ до боротьби з дезінформацією та фейками. Тиждень медійної грамотності нагадав про силу інформованих громадян у демократичних суспільствах і підкреслив роль медіаграмотності в забезпеченні того, щоб ми мали навички для критичного аналізу інформації.
Чернівецька область
Медіаландшафт Буковини, законодавчі вимоги до суб’єктів у сфері медіа, особливості роботи буковинських медіа представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук обговорила під час робочої зустрічі з новопризначеною директоркою Департаменту комунікацій Чернівецької ОВА Оленою Боднар.
Любов Нечипорук наголосила, що сфера медіа, особливо в умовах воєнного стану, має стратегічне значення, адже безпосередньо стосується інформаційної безпеки держави. Вона поінформувала керівницю профільного департаменту, що нині в Чернівецькій області зареєстровано 52 суб’єкти у сфері медіа, які забезпечують роботу 94 медіаресурсів.
«Медіапростір Чернівецької області динамічно розвивається. Цьогоріч Національна рада оголосила конкурс на сім вільних радіочастот у регіоні, два радіомовники вже розпочали цілодобове мовлення, – розповіла Любов Нечипорук. – Активно реєструються нові суб’єкти у сфері медіа – цього року офіційно зареєстровано вісім онлайн-ресурсів, а також на реєстрацію подано документи від компаній, що здійснюють мовлення без використання радіочастотного спектра».
Любов Нечипорук констатувала, що залишається складною ситуація в галузі друкованих медіа. Під час зустрічі Любов Нечипорук та Олена Боднар домовилися про взаємодію та співпрацю з питань, що стосуються інформаційного простору регіону.
У Чернівцях відбулися урочистості з нагоди 85-річчя Чернівецької обласної організації Українського товариства глухих (УТОГ) – події, що зібрала членів спільноти, партнерів, волонтерів та друзів організації. Участь у заході взяла представниця регулятора.
Вона привітала учасників дійства та акцентувала, що надзвичайно важливо, аби медіа приділяли увагу темі людей із порушеннями слуху.
«Регулярне висвітлення їхніх ініціатив, досягнень, культурних та освітніх проєктів, створення адаптованого контенту та забезпечення доступності інформації сприяє формуванню суспільної свідомості та справжньої інклюзії», –- відзначила Любов Нечипорук.
Святкування стало можливістю відзначити історію, досягнення та активну участь людей із порушеннями слуху у житті громади Буковини. Чернівецька обласна організація УТОГ, створена у 1940 році, є ровесницею Чернівецької області. Нині вона об’єднує близько тисячі буковинців із порушеннями слуху, підтримуючи їх у реалізації особистих та професійних можливостей. Організація активно сприяє розвитку творчих здібностей своїх членів, навчанню жестової мови, соціальній адаптації та професійній реалізації.
На запрошення буковинського журналіста, шеф-редактора газети «Час» Петра Кобевка представниця медіарегулятора відвідала презентацію його першого роману-саги «На габах Черемошу».
Сам автор зазначив, що у книзі понад 160 дійових осіб, згадані 50 міст і сіл, 14 річок та озер – від Карпат до Сибіру, від Лондона до Сіднея. Це твір про людей, які жили «на габах Черемошу» – на хвилях часу, у постійній боротьбі за українську душу. Автор присвятив його своїм батькам – Дмитру та Ганні.
Петро Кобевко розповів, що ідея написати цей роман з’явилася в нього дуже давно, а основу сюжету склали спогади його роду та розповіді старших поколінь: «Я довго носив цю історію в собі. Хотів, щоб у ній ожили наші діди – ті, хто вмів вижити між восьми державами, але не зрадити Україну. Цей роман – моя шана їм і нашій землі», – зазначив автор.
Керівник видавництва «Український пріоритет», в якому й побачив світ роман-сага Петра Кобевка, Володимир Шовкошитний, наголосив, що цей роман – документ пам’яті, який допомагає осмислити історію України у ХХ столітті.
«На габах Черемошу» – сага про дві українські родини, життя яких охоплює драматичний період від 1939 до 1964 року. Через зміну восьми держав і режимів, через боротьбу, зраду і віру – автор веде читача до розуміння головного: український дух незнищенний. Це книга, що об’єднує минуле й сучасність і спонукає замислитися над ціною нашої свободи.
Любов Нечипорук подякувала авторові «На габах Черемошу» Петрові Кобевку за його подвижницьку працю, за збереження української історії у слові, патріотизм і талант.
Представниця Національної ради у рамках інтерв’ю поспілкувалася з журналістом телеканалу «С4» Радиславом Українцем, у якому розповіла про важливість інклюзії в буковинських медіа. Окрему увагу вона приділила питанню доступності інформаційного простору для людей із порушеннями слуху.
Любов Нечипорук розповіла, що регулятор підтримує ініціативи, спрямовані на розширення можливостей для доступу людей із порушеннями слуху до медіа. Вона зазначила, що чинне законодавство містить норми, які стимулюють мовників робити контент більш доступним, зокрема завдяки впровадженню субтитрування та жестової мови.
У розмові торкнулися й проблем, з якими стикаються медійники Буковини: брак фахівців із жестової мови, складнощі з технічним забезпеченням субтитрування.
