30 жовтня у Києві відбувся форум «Українська – мова сильних», який зібрав представників уряду, парламенту, медійної спільноти, освітян, науковців та громадських діячів. Говорили про українську мову як стратегічний ресурс держави, чинник безпеки і складову національної ідентичності.
Під час відкриття Віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – Міністерка культури України Тетяна Бережна наголосила, що українська мова є невіддільною частиною нашої свободи і гідності. Вона зазначила, що сьогодні, коли країна продовжує боротьбу за незалежність, питання розвитку та захисту української мови виходить за межі культурної політики і стає питанням національної безпеки.
«Сьогодні, на відміну від минулих історичних періодів, ми маємо велику розкіш – вільно говорити, думати, писати, творити та цінувати нашу рідну українську мову. В історичному контексті, на жаль, навіть ті, хто віддавав своє життя за те, щоб українська мова жила, не мали змоги почути її в побуті. І це велика відповідальність для нас сьогодні», – акцентувала Тетяна Бережна, відкриваючи форум.
Член Національної ради Максим Онопрієнко долучився до обговорення у тематичній панелі «Медіа та мова: вплив слова на суспільну свідомість», модераторкою якої виступила телеведуча Людмила Барбір. Обговорили, як українські медіа, соціальні мережі та цифрові платформи формують мовну культуру та впливають на свідомість суспільства.
Під час тематичної панелі дискутували про державне регулювання та медіаринок, роль соцмереж у формуванні мовної культури спільно з генеральними директорами медіагруп 1+1 media Ярославом Пахольчуком і StarLightMedia Олександром Богуцьким, виконавчою продюсеркою Українського радіо Юлією Шелудько, громадським діячем та засновником громадської організації «Вікімедіа Україна» Юрієм Пероганичем та блогером і популяризатором української мови Андрієм Шимановським.
У своєму виступі Максим Онопрієнко акцентував на тому, що українська мова після початку повномасштабного вторгнення стала символом опору та інформаційної стійкості. Він відзначив, що український контент сьогодні практично повністю домінує в ефірі. Це результат свідомого вибору редакцій та послідовної державної політики.
«Ми пам’ятаємо, скільки було спротиву під час запровадження мовних квот і закону про мову. Але саме завдяки цим крокам українська мова міцно закріпилася в медіа. Наші моніторинги показують: жоден телеканал чи радіостанція не порушують мовних квот, а більшість навіть перевищують 90-відсотковий показник», – зазначив він.
Представник медіарегулятора звернув увагу, що цифрове середовище залишається менш врегульованим, і саме там усе ще переважає значна частка російськомовного контенту.
«Цифрові платформи – головні драйвери популяризації української. Інтерес до україномовного контенту зріс на 40–50% після 2022 року. Але водночас російськомовні блогери й фільми залишаються помітними, і це виклик для нашої інформаційної гігієни», – акцентував член Національної ради.
Він нагадав, що медіарегулятор має нові повноваження завдяки Закону України «Про медіа», який розширює регулювання на онлайн-простір. Акаунти в YouTube, TikTok, Telegram і Facebook можуть добровільно реєструватися як онлайн-медіа. На сьогодні таких уже зареєстровано кілька сотень.
Водночас, за його словами, можливості для регуляторного впливу поки що обмежені, оскільки Україна ще не є членом Європейського Союзу і на неї не поширюються механізми Європейського цифрового акта (DSA) чи Європейського акта про свободу медіа (EMFA). Національна рада звертається до цифрових платформ із пропозиціями співпраці та реагування на недопустимий контент, однак ті реагують повільно й не враховують українські реалії.
Росія протистоїть українській мові вже понад два століття – забороняючи її, нав’язуючи русифікацію й нищачи українську культуру. Та саме мова формує нашу ідентичність і вирізняє Україну серед інших народів. Форум «Українська – мова сильних», проведений до Дня української писемності та мови за ініціативи Міністерства культури та стратегічних комунікацій, став майданчиком для обговорення державної мовної політики, ролі мови у формуванні громадянської свідомості та її значення у протидії російським наративам.
Обговорення під час форуму показало, що розвиток української мови має бути комплексною стратегією держави, у якій вагому роль відіграють медіа, цифрові технології, освіта й громадські ініціативи.
Переглянути форум у записі можна за посиланням.
