У Сумах відбувся тренінг для журналістів прикордонних медіа, присвячений протидії дезінформації та ворожій пропаганді. Захід, що пройшов у межах Глобального тижня медійної та інформаційної грамотності, об’єднав редакторів і журналістів друкованих видань Сумщини для обговорення ефективних способів реагування на фейки, маніпуляції й пропагандистські наративи у прифронтовому регіоні.
Тренінг «Прикордонні медіа: перший бар’єр проти впливу ворожої пропаганди» зібрав представників друкованих медіа регіону, щоб обговорити виклики, з якими стикаються журналісти в умовах війни. Ініціаторкою заходу виступила представниця Національної ради в Сумській області Лариса Якубенко, тренінг організований спільно з Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика та Сумською ОДА-ОВА.
Сумська область, що має найдовший кордон із країною-агресоркою – 560 кілометрів, залишається однією з найвразливіших до дезінформаційних кампаній рф. Експерти наголошують, що нині пропаганда переходить на гіперлокальний рівень, оскільки фіксуються випадки маніпуляцій уже на рівні окремих громад.
Приклади таких матеріалів під час тренінгу навів Сергій Над’ярний, директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської ОДА-ОВА. Він розповів також про застосування росіянами різних моделей поширення дезінформації. Зокрема, про «firehose of falsehood» («пожежний шланг брехні»), суть якої полягає у поширенні великої кількості повідомлень, чия швидкість і повторюваність створюють інформаційний шум, у якому важко відрізнити правду від вигадки.
Для максимально швидкого ефекту найчастіше використовуються емоційні тригери (діти, наступ, жінки). Загалом фахівці Сумської ОДА-ОВА та Центру протидії дезінформації фіксують декілька векторів російських вкидів:
- дискредитація ЗСУ;
- деморалізація цивільного населення;
- підрив довіри до влади та міжнародної підтримки;
- провокування розколу у суспільстві.
Про маніпулятивний вплив емоційно забарвленого дезінформаційного контенту та вразливість суспільства до дезінформації також говорила Алла Федорина, регіональна координаторка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету. Вона наголосила, що в таких умовах важливо дотримуватися особистої інформаційної гігієни, що передбачає вміння розпізнавати дезінформацію, краще орієнтуватися в сучасному інформаційному світі та приймати обґрунтовані рішення, які базуються на фактах, а не на емоціях.
«З огляду на це роль місцевих медіа, що користуються довірою в своїх громадах, значно зростає. Бо саме вони розвінчують ворожу дезінформацію та проводять просвітницьку роботу», – каже Лариса Якубенко, представниця Національної ради у Сумській області.
На підставі здійснених моніторингів вона дослідила, які формати використовують медіа Сумщини для протидії дезінформації. Як правило, місцеві теле- і радіомовники спростовують неправдиву інформацію в новинних сюжетах, використовуючи матеріали Сумської ОДА-ОВА, Центру протидії дезінформації, платформи кіберполіції «Брама».
За ініціативи представниці Національної ради в області створюються телерадіопрограми «Медіаграмотність як інструмент протидії дезінформації». Оскільки фахівців із цієї теми бракує, ще у 2023 році вона об’єднала зусилля з управлінням протидії кіберзлочинам у Сумській області Департаменту кіберполіції НПУ, щоб спільно з місцевими медіа проводити просвітницьку роботу з медіаграмотності та кібербезпеки.
Проте Лариса Якубенко наголосила, що телерадіомовникам не вистачає міжпрограмного продукту, роликів соціальної реклами просвітницького характеру на тему медіаграмотності. Частково вирішити цю проблему намагається комунальна телерадіокомпанія «Тростянець», що нещодавно започаткувала цикл «Зброя брехні». Ініціаторка та натхненниця проєкту – директорка компанії Аліна Гребенькова. Мета проєкту – спростувати неправдиву інформацію та фейки, що стосуються Сумщини і які ширяться у Телеграм-каналах та соціальних мережах. Важливо, що телемовник надає свій телевізійний продукт іншим мовникам Сумської області для трансляції у своїх ефірах.
Зі свого боку друковані медіа Сумщини з метою протидії дезінформації та медіаосвіти своїх читачів також запроваджують різні формати.
Газети «Круглий двір» та «Ваш шанс» мають рубрики «Stop Фейк», де спростовують деструктивний контент і пояснюють його вплив. У виданнях «Наш край» та «Всі Суми Панорама-Медіа» виходять аналітичні матеріали про інформаційні атаки та фейки.
Редакції також аналізують загрози дезінформації в соцмережах: «Путивльські відомості», «Вісті Роменщини», «Білопільщина» пишуть про небезпеку Telegram-каналів і маніпуляції у TikTok. Газета «Ворскла» знайомить читачів із кампанією «ДезАут» від ГО «Інтерньюз-Україна», а «Ваш шанс» і «Всі Суми Панорама-Медіа» публікують кросворди «Фейк під носом» — проєкт ГО «Криголам», що в ігровій формі навчає розпізнавати маніпуляції.
Лариса Якубенко наголосила на важливості впровадження в умовах інформаційної війни нових форматів, як приклад навела рубрику «ШІзонуті», яка комбінує сатиру, фактчекінг та розважальність, що робить ці матеріали доступними для молоді та аудиторії, яка шукає альтернативний спосіб споживання інформації.
Формат розважальних завдань на тему медіаграмотності започаткував редактор прикордонної газети «Перемога» Олександр Моцний, який нині захищає Україну на Донеччині (позивний – «Редактор»). Під час тренінгу він долучився до обговорення онлайн – безпосередньо з позицій, де зараз перебуває.
Олександр розповів, що створив цю рубрику як відповідь на активне поширення у соціальній мережі Facebook так званих сторінок-«приманок», які використовують згенеровані штучним інтелектом зображення на теми військових, релігії, родини чи ностальгії. Такий контент швидко отримує тисячі реакцій від реальних користувачів, після чого може бути використаний для поширення ворожих наративів або навіть шахрайських схем.
Саме тому журналіст у доступній формі роз’яснює читачам газети і сайту шкідливість такого маніпулятивного контенту, створеного нейромережами, та не припиняє цю просвітницьку роботу навіть перебуваючи у війську. В його рубриці вже накопичилося понад 50 нових картинок з неправдивою та/або перекрученою інформацією. За першої можливості між бойовими чергуваннями він продовжить свою просвітницьку місію.
Онлайн-видання Сумщини також активно долучаються до просвітницької роботи у сфері медіаграмотності. Зокрема, на сайтах «КордонМедіа», «МедіаКоло», «Данкор», «ШосткаNews.City» регулярно публікуються матеріали, спрямовані на спростування фейків і дезінформації.
Інтернет-ресурс «Цукр» популяризує тему критичного мислення через інтерв’ю з експертами з цифрової безпеки та медіаграмотності – серед них, зокрема, розмови під назвами «Можливо, це ІПСО» та «Як підлітки реагують на фейки».
До просування медіаграмотності активно долучаються й сумські науковці.
У журналі «Образ» Сумського державного університету опубліковано статтю «Різновиди маніпуляцій в онлайн-медіа і соціальних мережах», у якій досліджуються типи маніпуляцій, механізми їхнього впливу та наслідки для суспільства. Крім того, у 2025 році на базі Сумського державного університету відкрито Клуб медіаграмотності, де навчають розпізнавати маніпуляції та протидіяти дезінформації.
Під час тренінгу наголошувалося, що сьогодні класичного спростування фейків та дезінформації (дебанкінгу) недостатньо з огляду на масштаби російської дезінформації. В умовах війни з росією медійникам, у тому числі на прифронтових територіях, важливо вміти не лише спростовувати російську дезінформацію, а й запобігати її поширенню та діяти на випередження.
Окремо увагу редакторів акцентували на важливості пребанкінгу – превентивного інформування про можливі маніпуляції для формування стійкості до дезінформації. Різні дослідження свідчать, що цей інструмент є більш дієвим і дозволяє якісніше працювати з аудиторією.
Експерти нагадали про принципи протидії дезінформації, які полягають у:
- збільшенні власного потоку переконливого контенту (давати факти, контекст, людські історії; розширювати охоплення позитивних наративів);
- спростуванні з альтернативою (не просто сказати «це неправда», а пояснити «як насправді було»);
- роз’ясненні про типові трюки, які використовують «фабрики брехні»;
- нейтралізації задуманого ворогом ефекту.
«Контрдія має бути комплексною і здійснюватися на всіх рівнях. Це і оперативне, правдиве інформування з боку влади про ситуацію в регіонах та питання безпеки, щоби не створювати підґрунтя для поширення маніпуляцій. Йдеться також і про дотримання журналістських стандартів, перевірку фактів, фактчекінг у медіа. Важливі профілактичні кампанії, спрямовані на підвищення медіаграмотності населення, розвиток критичного мислення та усвідомлення небезпеки дезінформації», – підсумувала представниця медіарегулятора Лариса Якубенко.
Найбільш ефективний шлях – це не боротьба з дезінформацією та її наслідками, а протидія. Бо перемога на інформаційному полі є одним із факторів для перемоги на полі бою.
Під час тренінгу учасники проаналізували найпоширеніші дезінформаційні приклади, ознайомилися з новими інструментами фактчекінгу та пребанкінгу, а також із просвітницькими ініціативами, спрямованими на розвиток медіаграмотності населення.
