Український досвід протидії дезінформації та зміцнення інформаційної стійкості в умовах війни перетворюється з локального виклику на універсальну модель для світу. Це підтвердила зустріч української сторони, на чолі з дипломатами Постійного представництва України при ЮНЕСКО та головою Національної ради Ольга Герасим’юк, з керівництвом сектору комунікації та інформації ЮНЕСКО в Парижі.
Двостороння зустріч із заступником Генеральної директорки ЮНЕСКО з питань комунікації та інформації Тауфіком Джелассі і його командою продемонструвала, наскільки змінилася роль України в глобальному медіапросторі. Те, що ще кілька років тому здавалося трагедією і викликало розгубу, – необхідність працювати в умовах інформаційної агресії та воєнного стану – сьогодні стало унікальною компетенцією. Україна запропонувала свою експертну думку, допомогу країнам з усіх регіонів світу. Серед ключових тем – розвиток спільних проєктів у сфері журналістики, свободи вираження, а також участь Національного комітету Програми ЮНЕСКО «Інформація для всіх» – IFAP та його підкомітету Програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу» в ініціативі зі збереження єврейської документальної спадщини.
Особлива увага була приділена взаємодії з Київським офісом ЮНЕСКО, що супроводжує низку важливих медійних ініціатив на національному рівні. У штаб-квартирі ЮНЕСКО Україна презентувала бачення своїх пріоритетів у сфері комунікації та інформації в рамках ЮНЕСКО.
Запропонувала свою експертну думку у сфері медіа як ресурс для країн з усіх регіонів світу, що особливо актуально у часи криз та інформаційних викликів. Окремо обговорили тему, яка звучала на недавній конференції ЮНЕСКО «Вчити, а не забороняти», – комунікацію з дітьми та підлітками в цифрову епоху. Україна запропонувала свій досвід у розв’язанні проблеми розриву між поколіннями засобами медіа, зокрема на прикладі роботи з дитячим контентом національного суспільного мовника. Важливим було обговорення конкретних можливостей фінансування та матеріальної підтримки українських регіональних медіа – малих друкованих видань, радіостанцій та телеканалів. ЮНЕСКО готова запустити спрощену систему підтримки місцевих медіаорганізацій, позбавлену зайвих формальностей для швидкого реагування на потреби постраждалих від війни аутлетів.
Знаковою стала неформальна розмова з Генеральною директоркою ЮНЕСКО Одрі Азуле, яка підтвердила готовність організації й надалі підтримувати українські ініціативи, особливо в сфері комунікації та інформації, підтримувати Україну і продовжувати надавати їй допомогу.
Двосторонні зустрічі засвідчили кардинальну трансформацію позиції України на міжнародній арені. Від країни, що потребує допомоги, до держави-експерта, яка має що запропонувати світу в найскладніших питаннях сучасності – від протидії дезінформації до збереження медіаплюралізму в екстремальних умовах.
Нагадаємо, Україна була обрана до складу Міжурядової ради IFAP у 2023 р. під час 42-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО. Програма ЮНЕСКО IFAP опікується доступом до інформації, цифровою трансформацією, інформаційною грамотністю та збереженням документальної спадщини. За час своєї роботи, від березня минулого року, Національний комітет IFAP став одним із найсильніших серед таких комітетів держав-членів. Комітет активно працює, аби привернути увагу міжнародної спільноти до злочинів, скоєних росією у сфері медіа в Україні. У березні цього року було створено комітет співпраці з програмою ЮНЕСКО «Пам’ять світу», спрямований на збереження української історичної спадщини. У 2023 році Україну обрано до керівного органу Програми ЮНЕСКО з розвитку комунікацій – IPDC на період до 2027 року. Програма IPDC фокусується на підтримці свободи слова, безпеки журналістів, незалежності та плюралізму медіа.
