Медіа, органи місцевої влади, студентська спільнота, державні службовці й громадські організації – на них сфокусували свою увагу представники й представниці Національної ради в регіонах. Говорили про економічний розвиток локальних медіа й розбирали проблеми друкованих видань. Зосередилися на інструментах протидії дезінформації та мові ворожнечі, формуванні інклюзивного суспільства. Також приділили увагу технологіям штучного інтелекту й інформаційній безпеці. Про події за участі наших представників – розповідаємо у регіональному дайджесті.
Автономна Республіка Крим
Представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко взяв участь у презентації дослідження «Українські медіа: споживання новин і довіра у 2025 р.», яке провів Internews Ukraine (Український фонд медіа і суспільства).
Ключові висновки дослідження:
- у 2025 році основним джерелом новин для українців є соціальні мережі (86% опитаних). Позиції телебачення й новинних сайтів – 33% і 31% відповідно. Менш популярним виявилося радіо – 13%. Новини із друкованих медіа отримують 4% респондентів;
- на думку 64% респондентів, держава не повинна обмежувати доступ до соціальних мереж. 30% підтримують можливу заборону соцмереж (зорема TikTok i Telegram), водночас 24% вважають, що держава має розробити правила діяльності соцмереж, а не обмежувати до них доступ;
- загальна аудиторія телемарафону «Єдині новини» зросла до 53%. Водночас на думку 38% респондентів, телемарафон не слід транслювати далі;
- найбільше респонденти довіряють новинам від родини (83%) і друзів (77%). На третій позиції у рейтингу довіри – Генштаб ЗСУ/Міністерство оборони;
- 22% користувачів готові платити за доступ до улюбленого медіа, але якщо це коштуватиме не більше 60 грн («2 чашки кави»);
- про існування дезінформації знають 84% опитаних, із яких 75% переконані, що виявлять її. На практиці ж лише 6% правильно оцінили достовірність трьох запропонованих новин. 78% вказали на неправдивість хоча б однієї інформації;
- 72% респондентів вважають, що отримують достатньо інформації про війну. Водночас 54% не відчувають втоми від інформаційних матеріалів, що стосуються війни, і такий же відсоток опитаних довіряють новинам воєнної тематики.
Волинська область
Важливість доступного медіапростору для всіх громадян обговорила представниця регулятора у Волинській області Лілія Бойко із координаторкою інклюзивної резиденції «Інклюзивний хаб у Луцьку» Вікторією Колодяжною під час робочої зустрічі.
Було наголошено:
- суспільно значущі матеріали мають бути доступними для всіх – незалежно від обставин;
- підвищення інклюзивності медіа – один із пріоритетів роботи Національної ради на 2024–2026 роки;
- серед основних напрямів підвищення інклюзивності медіа – переклад жестовою мовою, субтитрування, використання доступних форматів, систематичне висвітлення тем інклюзії.
Дніпропетровська область
За ініціативи представниці Національної ради на Дніпропетровщині Олени Демченко спільно і Центром солідарності журналістів НСЖУ Дніпропетровської області та представниками медіарегулятора у Хмельницькій, Кіровоградській та Вінницькій областях організували робочу онлайн-зустріч. У ній взяли участь понад 30 суб’єктів у сфері медіа. Основною темою стало обговорення питань економічного розвитку локальних медіа.
Досвідом розвитку та збільшення аудиторії у складних умовах поділилися засновниця та шеф-редакторка дніпровського онлайн-видання «Місто і річка» Наталя Куліді та директор комунального підприємства Павлоградської міської ради «Павлоградська телерадіокомпанія» Юрій Шевченко.
Наталя Куліді розповіла про роботу редакції над створенням ком’юніті навколо медіа, яке підтримує його своїми донатами. Залучення аудиторії відбувається завдяки соціально-корисним акціям, освітнім і благодійним проєктам, які ініціює медіа. Такий підхід забезпечує дещо повільніший ріст аудиторії сайту «Місто і річка», проте якість аудиторії та її залученість є надвисокими. Саме ці параметри редакція вважає пріоритетними для побудови репутації та здобуття впливовості. Рекламодавці також цінують якісну живу аудиторію, тому охоче співпрацюють із виданням.
Крім того, Наталя Куліді поділилася іншими способами заробітку, які вже впроваджені, тестуються або були випробувані. Редакторка «Міста і річки» вважає, що досвід їхнього медіа з побудови ком’юніті є релевантним для будь-якого формату медіа – чи то молоде онлайн-видання, чи газета зі сторічною історією.
Юрій Шевченко на досвіді власного медіа продемонстрував стратегію швидкого збільшення аудиторії завдяки соціальним мережам. Він детально розповів про специфіку використання Facebook, Instagram, YouTube та TikTok, особливості адаптації контенту під кожну з них та пояснив, як зростання переглядів і підписників трансформується у заробіток компанії.
Житомирська область
У Житомирській області відбулася нарада щодо майбутнього «Коростишівської газети», яка нещодавно відзначила свою 95-ту річницю. Учасники зустрічі – представник Національної ради у регіоні Іван Натикач, виконувач обов’язків міського голови міста Коростишева Юрій Денисовець та головна редакторка газети «Коростишівської газети» Надія Меленець обговорили складне становище друкованого медіа, яке ставить під загрозу його подальше існування.
Наразі колектив видання складається з однієї людини – головної редакторки. «Опинившись у надскладних умовах, з серпня я роблю все сама: пишу, верстаю, редагую. Крім того, доставляю у місця продажу, аби донести видання до читачів», – розповідає Надія Меленець. Основними причинами кризи стали проблеми з доставкою медіа до передплатників та вкрай низька активність на місцевому рекламному ринку.
За результатами зустрічі проаналізували можливості вдосконалення логістичних шляхів доставки видання – Коростишівську громаду утворює одне місто і 28 сіл. «Запит читачів на місцеве друковане медіа є, головне – спільними зусиллями забезпечити його постачання до осель жителів громади», – наголосив в.о. міського голови Юрій Денисовець.
Івано-Франківська область
22 вересня представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов провів лекцію «Дезінформація та її вплив на свідомість» для державних службовців, які вперше призначені на посади державної служби категорії «В». Захід відбувся на базі Івано-Франківського регіонального центру підвищення кваліфікації. У лекції брали участь близько 200 державних службовців з Івано-Франківської та Закарпатської областей.
Учасники навчання разом із лектором розглянули:
- основні види маніпулятивного контенту: емоційний тиск, перекручування фактів, замовчування альтернативних точок зору, візуальні прийоми;
- механізми, за допомогою яких сучасні медіа впливають на свідомість людини;
- практичні приклади з телеефіру, соціальних мереж і новинних стрічок.
Також увагу зосередили на практичних інструментах протидії дезінформації – від перевірки джерел до розпізнавання прихованих маніпуляцій у заголовках і візуальних матеріалах.
Підвищення медіаграмотності державних службовців є стратегічно важливим напрямком в умовах сучасних інформаційних викликів.
Відбулася робоча зустріч представника медіарегулятора з шеф-редакторкою ТОВ «ТРК РАІ» Юлією Торконяк та перекладачкою жестової мови Іриною Андрієвською в Івано-Франківському офісі телеканалу.
Зустріч символічно пройшла саме у Міжнародний день жестових мов. Телекомпанія та перекладачка досягли домовленості – відтепер тижневий випуск «Новини Прикарпаття» в ефірі «ТРК РАІ» перекладатиметься жестовою мовою. Загальна тривалість інформаційного мовлення з перекладом жестовою мовою становитиме 180 хвилин на тиждень.
Це дуже важливий крок, адже «ТРК РАІ» стане третьою телекомпанією області, яка впроваджує інклюзивні практики у своєму мовленні.
За даними ВООЗ, у світі понад 70 млн людей користуються жестовою мовою, в Україні – понад 200 тис. громадян (з яких для 40 тис. вона є єдиною мовою комунікації).
«Переклад жестовою мовою у новинах дає можливість тисячам людей бути в курсі подій на рівних. Це справжній показник розвитку суспільства. Кожен крок місцевих телекомпаній у напрямку інклюзії має величезне значення», – говорить Ігор Маслов.
Луганська область
Представник Національної ради на Луганщині Володимир Горобець разом із представником регулятора в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимиром Ляшенко взяли участь у панельній дискусії на тему: «Правда на межі: інформування жителів прифронту без маніпуляцій і паніки» у рамках «Фестиваль думок 2025». Захід був організований громадською організацією «Схід SOS» і став важливою платформою для обговорення актуальних питань, пов’язаних із доступом до інформації людей, які проживають на прифронтових територіях.
На захід цьогоріч зібралися журналісти, експерти й лідери думок із усієї України. Ключова його тема – «Незручне, невидиме і небезпечне» охопила питання інформаційної безпеки, маніпуляцій в медіа та важливості правдивого висвітлення подій, що відбуваються в зоні конфлікту.
Володимир Горобець і Володимир Ляшенко у рамках панельної дискусії обговорили роль медіа у наданні достовірної інформації для мешканців прифронтових територій. Також увагу зосередили на співпраці з громадськими організаціями й волонтерськими ініціативами для забезпечення інформаційної підтримки постраждалих від війни.
Луганська журналістка й координаторка «гарячої лінії» «Східного Варіанту» Валерія Круподеря поділилася досвідом роботи з людьми, що звертаються за допомогою на прифронтових територіях, та наголосила на важливості висвітлення життя людей після евакуації і взаємодії з міжнародними організаціями.
У ході дискусії було обговорено безпекові аспекти роботи журналістів у прифронтових зонах і важливість створення медійного контенту, орієнтованого на проблеми людей, що виїжджають з окупованих територій. Медіа, які працюють на сході нашої країни, відіграють важливу роль у збереженні інформаційного зв’язку з мешканцями тимчасово окупованих територій.
Львівська область
У Львові відбувся дводенний тренінг «Протидія мові ворожнечі – прояви, вплив і механізми подолання», організований Радою Європи у співпраці з Національною радою.
Участь у заході взяли представник медіарегулятора у Львівській області Тарас Шоробура та представники понад 30 регіональних медіа. Учасники вивчали міжнародні стандарти, механізми виявлення й подолання небезпечної риторики у публічному просторі.
Спікер тренінгу, член Національної ради Максим Онопрієнко, представив практичні кейси з роботи медіарегулятора та розповів про зміни у сфері завдяки ухваленню нового медійного законодавства. Окрему увагу приділив питанню спільного регулювання у медіа та його відмінності від саморегулювання.
Під час навчальних сесій учасники працювали з тренерками проєкту Ради Європи Оксаною Гузь та Іриною Федорович, аналізуючи поняття мови ворожнечі, міжнародний правовий контекст та українські кейси з медійної практики.
Тренінг відбувся у межах проєкту Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні», спрямованого на підтримку нашої держави на початкових етапах переговорів про вступ до ЄС.
Ірина Богійчик, директорка радіостанції «Явір ФМ», поділилася враженнями: «Це була подорож у світ, де слова важать більше, ніж здається. Де «жарт» може стати зброєю, а «думка» – ранити. Ми вчилися бачити ці пастки, шукати інші ракурси й будувати контрнаративи».
За результатами заходу учасники отримали сертифікати.
Рівненська область
У День жестової мови представниця медіарегулятора на Рівненщині Лілія Гринюк зустрілася з головою Рівненської обласної організації УТОГ Вірою Лебедюк і головою Рівненської територіальної організації УТОГ Любов’ю Глух.
Обговорили такі питання:
- чому інклюзія на телебаченні має бути нормою, а не винятком;
- проєкти, які варто втілити для безбар’єрного спілкування;
- що потрібно зробити, аби переклад жестовою мовою став доступним для більшої кількості програм.
Національна рада й надалі сприятиме розвиткові інклюзивного мовлення.
Також на запрошення Національного університету водного господарства та природокористування Лілія Гринюк провела лекцію для студентів на тему «Медіа як спосіб комунікації: від газет до TikTok. Як змінюються медіа і ми разом із ними».
Cтуденти дізналися про діяльність медіарегулятора, роботу представництва в регіоні й медіасферу області у період воєнного стану, безпекову складову та медійне законодавство.
Лілія Гринюк наголосила, що в сучасних умовах важливо дотримуватись інформаційної гігієни, бути медіаграмотним і пам’ятати про власну інформаційну безпеку.
Сумська область
Представниця Національної ради на Сумщині Лариса Якубенко зустрілася з редакторками релокованого друкованого видання «Перемога» з Краснопілля Ольгою Кисленко та Інною Загорулько. Попри всі труднощі, у вересні газета відновила друк примірників.
Пів року після евакуації редакції з прифронтового селища читачі отримували новини лише зі сторінки видання у Facebook та сайту «Краснопільська газета «Перемога». Сьогодні до рук передплатників уже потрапив третій номер часопису.
Особливого значення ця робота набуває ще й тому, що головний редактор «Перемоги» Олександр Моцний нині боронить Україну на одному з найгарячіших напрямків Донеччини. У цей час його колежанки не лише готують матеріали, а й власноруч доставляють примірники газети читачам із Сум у Краснопілля.
У час війни шпальти «Перемоги» стали справжнім голосом прифронтової Краснопільщини – голосом стійкості, правди й взаємної підтримки.
«Ми чуємо людей. Під час доставки випуску у Краснопілля жителі, які ще залишилися там, діляться з нами своїми проблемами й розповідають життєві історії. Саме з цього сьогодні народжується наша газета», – зазначає редакторка Інна Загорулько у розмові з представницею медіарегулятора.
Редакція релокувалася до Сум наприкінці квітня цього року. Прихисток газеті надали колеги – Сумський пресклуб на чолі з Аллою Федориною.
Головна спеціалістка секретаріату представника Національної ради у Сумській області Юлія Ніколаєва була запрошена на відкриття Ромського дитячого освітнього центру. Створення центру є продовженням проєкту, реалізованого у 2024 році громадською організацією «Ромський жіночий конгрес «Мануша».
Вона розповіла про результати моніторингів, які засвідчили відсутність мови ворожнечі в інформаційному просторі Сумщини, що є важливим сигналом для розвитку й стабільності регіону.
Мова ворожнечі – це небезпечний інструмент, який:
- ґрунтується на стереотипах і упередженнях;
- призводить до дискримінації й насильства;
- розколює суспільство та використовується ворогом у війні.
Саме тому діяльність освітніх центрів і прозорість медіа йдуть пліч-о-пліч. Разом вони формують середовище толерантності, взаємоповаги та єдності в українському суспільстві.
Тернопільська область
Під час зустрічі головної спеціалістки секретаріату представника Національної ради у Тернопільській області Христини Черешнюк із директором ПП ТРО «Українська хвиля» Юрієм Фартушняком та редакцією медіа йшлося про:
- впровадження нових технологій, зокрема використання штучного інтелекту при підготовці матеріалів;
- дотримання вимог медійного законодавства та участь мовника у конкурсах Національної ради;
- правила ведення мовлення у дні пам’яті.
Медійники ділилися досвідом роботи у складних умовах, розповіли, зокрема, як завдяки системі безперебійного живлення, сонячним батареям і акумуляторам «Українська хвиля» може мовити до 12 годин без електропостачання.
Редакція також наголосила, що попри експерименти з новими технологіями, зокрема використанням ШІ для озвучки текстів, робота журналістів і їхній професійний досвід залишаються ключовими.
Команда «Української хвилі» транслює слухачам українську музику, проводить інтерв’ю з експертами й розповідає про соціальні проєкти.
Хмельницька область
Олена Гавінська, представниця Національної ради на Хмельниччині, взяла участь у тренінгу «ЄС: просто про складне. Хмельницький». Захід організувало Представництво Європейського Союзу в Україні. Медійникам із різних областей розповіли про історію створення, організаційну будову та структуру ЄС, його підтримку нашої держави, громадських організацій, зокрема медіа, євроінтеграційний шлях нашої країни.
Учасники тренінгу дізналися про основні ресурси й портали, на яких можна отримати змістовну інформацію про ЄС. Також вчилися виявляти дезінформацію, що стосується євроінтеграційного курсу України.
Перед аудиторією виступили заступник голови Представництва ЄС в Україні Гедимінас Навіцкас і голова відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні, пресаташе Представництва ЄС в Україні Ніколо Ґаспаріні. Вони акцентували на важливій ролі місцевих медіа як у житті громад, де вони працюють, так і євроінтеграційному процесі України.
Олена Гавінська поспілкувалася з Гедимінасом Навіцкасом і Ніколо Ґаспаріні про роль місцевих медіа та важливість їхньої підтримки під час війни, а також розповіла про медіаполе Хмельниччини.
Також представниця медіарегулятора взяла участь у зустрічі голови Хмельницької обласної військової адміністрації Сергія Тюріна з медійниками регіону. Представники медіа й влади вшанували пам’ять журналістів, які загинули під час виконання своїх професійних обов’язків.
Під час зустрічі йшлося про комунікацію влади і медіа, висвітлення наслідків ворожих обстрілів, а також нові формати співпраці, які сприяли б покращенню інформування жителів області. Адже своєчасне отримання перевіреної й достовірної інформації під час війни є вкрай важливо.
Чернівецька область
Представниця Національної ради у Чернівецькій області Любов Нечипорук разом із начальником Чернівецької обласної військової адміністрації Русланом Запаранюком, в.о. голови Чернівецької обласної ради Миколою Гуйтором, Чернівецьким міським головою Романом Клічуком і керівниками громадських організацій долучилася до відеопроєкту Чернівецької обласної організації УТОГ з нагоди Міжнародного дня жестових мов та Міжнародного дня осіб із порушенням слуху.
Проєкт мав на меті привернути увагу суспільства до прав осіб з порушенням слуху, популяризувати жестову мову та підкреслити її значущість. Учасники відеопроєкту говорили жестовою мовою фрази, які уособлюють об’єднання зусиль на шляху до розбудови інклюзивного суспільства: «Ми вас розуміємо», «Разом ми змінюємо світ», «Ми вас підтримуємо», «Разом ми сильні», «Разом ми долаємо бар’єри».
Любов Нечипорук подякувала в.о. голови Чернівецької обласної організації УТОГ Тетяні Михайловій та учасникам проєкту за постійну взаємодію та співпрацю. «Медіа мають надзвичайно важливу роль у процесі формування інклюзивного суспільства, адже саме вони допомагають суспільству почути тих, хто не завжди має можливість висловитися голосом», – наголосила вона.
У рамках відзначення Міжнародного дня жестових мов Любов Нечипорук долучилася до організації спільного заходу із Чернівецьким обласним товариством УТОГ. Мета події – привернути увагу громади до значення жестової мови, яка є не лише засобом комунікації, а й невід’ємною частиною культурного і духовного життя людей з порушеннями слуху.
На пішохідній вулиці Ольги Кобилянської у Чернівцях молодь товариства виконувала пісні жестовою мовою. Це було особливе дійство: у кожному жесті, у кожному виразі обличчя відчувалася сила емоцій і краса української пісні. Перехожі зупинялися, аби долучитися до цієї атмосфери й відчути, що мистецтво є мовою, зрозумілою всім.
«Нині на обліку Чернівецького обласного товариства УТОГ перебуває 1377 людей з порушеннями слуху, з них 664 – у місті Чернівці, – відзначила Любов Нечипорук під час заходу. – Вони щодня стикаються з інформаційними бар’єрами. Тому переклад жестовою мовою, субтитрування та інші форми адаптації контенту в медіа є вкрай необхідними».
Окрім того, у контексті відзначення Європейського тижня мобільності, Міжнародного дня жестових мов і Міжнародного дня осіб із порушенням слуху представниця медіарегулятора дала інтерв’ю буковинським телеканалам «tva» та «С4» про вдосконалення інклюзивності буковинського медіапростору.
За словами Любові Нечипорук, основним завданням медійної сфери є забезпечення аудиторії достовірною, різноманітною й актуальною інформацією без обмеження в доступі. «Медіа мають бути відкритими для всіх. Інклюзивність означає не лише технічні можливості – субтитри чи сурдопереклад, а й повагу до різних аудиторій, їхнє рівне представлення у новинному та суспільному контенті», – наголосила вона.
Любов Нечипорук акцентувала, що регуляторний орган зосереджує свої зусилля на подоланні бар’єрів у доступі до медіасервісів. Особлива увага приділяється інтересам осіб з інвалідністю, кількість яких через повномасштабну війну суттєво зростає як серед цивільного населення, так і військових.
Чернігівська область
На запрошення Чернігівського регіонального центру підвищення кваліфікації представниця регуляторного органу на Чернігівщині Ірина Сенченко провела дві лекції з інформаційної безпеки для державних службовців регіону. Навчання відбулося в рамках програми «Цифрова грамотність та комунікативна компетентність посадовця».
«Сьогодні цифрова й медійна грамотність – це не лише особистий навик, а й обов’язкова компетентність посадовця, від якої залежить довіра громадян і стійкість держави в умовах інформаційної війни», – наголосила Ірина Сенченко. Вона розповіла про напрями діяльності Національної ради, завдання представництва у Чернігівській області. Також зупинилася на темі інформаційної безпеки й протидії кіберзагрозам, адже саме держслужбовці щодня працюють з даними, що можуть стати об’єктом атак.
Окрім того, Ірина Сенченко приділила увагу роботі регулятора й поінформувала про основні завдання, які виконує державний орган в умовах воєнного стану.
Під час лекції слухачі навчалися розпізнавати дезінформацію й маніпуляції, опрацьовували заходи їх протидії.
