Протидія мові ворожнечі – прояви, вплив і механізми подолання. Таким був фокус дводенного тренінгу для медіафахівців, який організувала Рада Європи у співпраці з Національною радою. Упродовж 15 – 16 вересня у Львові представники 30-ти регіональних медіа та журналістських асоціацій вивчали міжнародні стандарти, а також способи виявлення й подолання небезпечної риторики в публічному просторі. Спікером на тренінгу був член Національної ради Максим Онопрієнко.
Тренінг організовано в рамках проєкту Ради Європи «Підтримка впровадження європейських стандартів щодо боротьби з дискримінацією та прав національних меншин в Україні». Він має на меті підтримати Україну на ранніх етапах переговорів про вступ до ЄС. Рада Європи у його рамках стала надійним партнером Національної ради у прагненні забезпечити вільний від дискримінації і мови ворожнечі медіапростір.
Під час сесій учасники спільно з тренерками проєкту – Оксаною Гузь та Іриною Федорович – проаналізували поняття мови ворожнечі: від теоретичних засад та міжнародного правового контексту до практичних кейсів з українського медіаполя. Обговорили також межі свободи вираження, стандарти Ради Європи та відповідну судову практику.
Максим Онопрієнко представив реальні кейси з практики медіарегулятора щодо поширення мови ворожнечі, які стали основою для жвавого обговорення: учасники спільно аналізували правові порушення і варіанти належної реакції медіа.
Член Національної ради розповів, які зміни для галузі приніс Закон України «Про медіа» і як вплинув на роботу регулятора. Окреслив основні новації – запровадження системи ліцензування/реєстрації, оновлення заходів реагування – вони стали зрозумілішими і гнучкими, відбулася повна імплементація положень європейської Директиви про аудіовізуальні медіапослуги.
Також Максим Онопрієнко пояснив, як працює новий формат спільного регулювання у медіа, які завдання на нього покладено і чим він відрізняється від саморегулювання.
«Це вагома можливість для індустрії впливати на ринок. І, що дуже важливо, спільне регулювання не скасовує і не обмежує свободу саморегулювання в медіа і журналістиці».
Член Національної ради наголосив, що дотримання закону, в тому числі щодо недопущення мови ворожнечі, є обов’язковим для усіх медіа, навіть незареєстрованих.
Під час заходу медійники також дізналися про рекомендації Ради Європи і Європейського комітету проти расизму та нетерпимості (ECRI), які підкреслюють важливість неюридичних заходів для протидії мові ворожнечі (наприклад, освіта і підвищення обізнаності) й містять поради, як запобігати мові ворожнечі та реагувати на неї.
Від імені медіарегулятора Максим Онопрієнко вручив грамоти Національної ради Юрію Табаці і Роману Гурському. Роман – військовослужбовець, зараз захищає нашу країну у лавах ЗСУ, тому нагороду приймала його наречена Ніна Сукач, також медійниця, журналістка ТРК «Перший Західний».
Юрій Табака – перекладач української жестової мови вищої категорії, член «Всеукраїнської асоціації перекладачів жестової мови та людей з інвалідністю». Професійно перекладом жестовою мовою займається із 2012 року. Працював перекладачем у Львівській ОДА/ОВА, на телеканалах «Перший західний», «Суспільне Львів», від початку повномасштабного вторгнення на телеканалі «Перший» у рамках загальноукраїнського інформаційного телемарафону «Єдині новини». На той час це була єдина медійна платформа, де здійснювався переклад.
Роман Гурський – із грудня 2021 року по червень 2024-го працював ведучим ранкової програми на радіо «FM Галичина» у Львові. З перших днів вторгнення долучився до команди ведучих інформаційного марафону «FM Галичина». Працював журналістом на сайті. Громадський активіст – був учасником львівського Євромайдану, Революції Гідності, членом ГО з допомоги армії. У 2024 році долучився за контрактом до сил оборони України – 100-ї ОМБР. Під час служби веде блог #нотаткизпідлопатки, де описує буденне життя українського військовослужбовця, який не мав військового досвіду раніше, дає коментарі для служби новин.
Тренінг сприяв зміцненню професійних компетенцій українських медіа із розпізнавання і реагування на мову ворожнечі. Він порушив питання важливості етичної та інклюзивної комунікації відповідно до європейських стандартів.
