Як забезпечити стабільну роботу радіо в зоні бойових дій, убезпечити журналістів, розширити радійний простір у прикордонних районах і водночас дотримуватися етичних стандартів у висвітленні чутливих тем – ці питання були в центрі обговорення представників Національної ради в регіонах цього тижня. Йшлося також про результати моніторингів телерадіомовлення, питання рівного доступу до медіа, інклюзивності та культурного різноманіття. Про події, якими жили регіони цього тижня, розповідаємо у щотижневому дайджесті.
Автономна Республіка Крим
Представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко взяв участь в онлайн-нараді з підготовки операційного плану заходів на 2026 – 2028 роки з реалізації Стратегії інформаційної безпеки, яка організована Міністерством культури та стратегічних комунікацій.
Чинна Стратегія інформаційної безпеки розроблялася Кабінетом Міністрів України ще до широкомасштабного вторгнення і була введена в дію указом Президента України в грудні 2021 року. Реалізація Стратегії розрахована на період до 2025 року.
Івано-Франківська область
Інклюзивність, рівність та різноманітність у медіа – ключові цінності, які мають стати частиною відбудови демократичної України. Про це йшлося під час ефіру на місцевому телебаченні Івано-Франківська, де представник регулятора Ігор Маслов обговорив сучасні виклики та інструменти інклюзивної комунікації.
За запрошенням ТОВ «ТРК 3-Студія» Ігор Маслов виступив у студії місцевого мовника з коментарем на тему інклюзії в українському суспільстві та, зокрема, в медіапросторі. Під час розмови з ведучою Іриною Михальчук обговорили, зокрема, нестачу сурдоперекладу на регіональних телеканалах – проблему, яка особливо гостро відчувається серед глядачів із порушеннями слуху.
«Справжня інклюзія починається там, де кожна людина відчуває себе видимою та почутою – як у реальному житті, так і в інформаційному просторі», – акцентував представник Національної ради.
Ігор Маслов також підкреслив, що інклюзивність можлива в усіх типах медіа, якщо використовувати відповідні інструменти:
- телебачення – сурдопереклад, адаптована графіка;
- радіо – дублювання аудіоконтенту у вигляді тексту;
- друковані видання – застосування контрастного друку та зручних для читання шрифтів;
- онлайн-медіа – субтитри, розшифровки, адаптивний дизайн для людей з порушеннями зору.
Розширення радійного простору: нове мовлення в Івано-Франківську
Також 29 липня в Івано-Франківську на частоті 95,1 МГц розпочала мовлення радіостанція ТОВ «Радіо «Класика і джаз», м. Київ (позивний «Радіо Ностальжі»). Це вже друге місто, де присутній цей мовник.
Формат радіостанції – музичний, із фокусом на твори стилю oldies golden. В ефірі присутні соціально значущі програми, а частка пісень українською мовою перевищує 50%.
Наразі в Івано-Франківську діє 19 FM-радіостанцій, із яких:
- 5 – місцеві мовники;
- 14 – загальнонаціональні та регіональні.
Рівненська область
Робочу зустріч із начальником Рівненського обласного відділу філії УДЦР Антоном Маняком провела представниця Національної ради у Рівненській області Лілія Гринюк.
Під час зустрічі обговорили розвиток телерадіопростору Рівненщини, а саме:
- прорахунок частот для ефірного мовлення в області;
- результати моніторингів радіо- та телемовлення в прикордонних районах;
- перспективи розширення місцевого та регіонального мовлення.
Сумська область
З нагоди виходу першого номера «Вісника громад Сумщини» представниця медіарегулятора у Сумській області Лариса Якубенко зустрілася з колективом ТОВ «Медіа-Центр Білопільщина», яке реалізує цей проєкт за сприяння Міністерства культури та стратегічних комунікацій і ДП «Центр захисту інформаційного простору України».
Тираж номера – 16 тисяч примірників, які будуть безкоштовно розповсюджені серед жителів 10 громад Сумської області, розташованих на кордоні з рф.
На шпальтах першого номера актуальна інформація про те, як розпізнати та протидіяти ворожим ІПСО і дезінформації, а також про:
- доступне житло для ВПО;
- діяльність Уповноваженого Верховної ради з прав людини та представництва Омбудсмана на Сумщині;
- роботу Сумської обласної клінічної лікарні;
- новий Транзитний центр ГО «Плурітон», яка допомагає евакуйованим з прифронтової зони людям;
- мобільні укриття тощо.
Матеріали для першого випуску підготовлені журналістами газети «Білопільщина» у співпраці з колегами: Катериною Тищенко (редакторкою газети «Глухівщина») та Вікторією Горшковою (редакторкою сайту «ШосткаNews.City»).
Ініціаторка масштабного проєкту Наталія Калініченко розповіла, що перші екземпляри вже поїхали у громади.
Також представниця медіарегулятора взяла участь у пресконференції Олега Григорова, голови Сумської ОДА-начальника Сумської ОВА. На зустрічі з представниками медіа Сумщини очільник області окреслив основні підсумки діяльності команди облдержадміністрації; розповів про подальші пріоритети в умовах війни та відповів на запитання журналістів.
Олег Григоров подякував медійникам за спільну роботу у цей непростий час, зокрема, за висвітлення актуальних питань та щоденну фіксацію змін на Сумщині.
Своєю чергою Лариса Якубенко акцентувала увагу на тому, що медіа області є невід’ємною частиною інформаційного спротиву. Окрім інформування жителів своїх громад, вони активно протидіють розповсюдженню дезінформації. Водночас медійники краю несуть важкий тягар воєнного часу і долають виклики, з якими стикаються всі, хто живе та працює у прифронтових регіонах.
Вона нагадала, що у 2024 році на Сумщині припинили діяльність 2 радіостанції та 2 телекомпанії.
«Дуже важливо зберегти мережу локальних медіа, які є голосами своїх громад на прифронтових територіях», – сказала Лариса Якубенко.
З огляду на це представниця медіарегулятора запросила очільника області адвокатувати питання інституційної підтримки місцевих медіа на рівні центральних органів влади.
Тернопільська область
У Тернопільській області відбулася нарада з колективами редакцій телеканалів «TV-4», «Тернопіль1» та «ІНТБ». Захід організувала головна спеціалістка секретаріату представника Національної ради у регіоні Христина Черешнюк.
Під час наради обговорили результати гендерних моніторингів, проведених регіональним представництвом Національної ради у першому півріччі 2025 року. Окремо розглянули основні тенденції та статистичні дані.
Проаналізовано 47 новинних сюжетів. Гендерне відображення суспільства у матеріалах показало, що жінки становили 66%, а чоловіки – 34%. Серед ведучих жінки були присутні у 47% випусків новин, чоловіків-ведучих не зафіксовано. У 53% випусків ведучі були відсутні.
До новин залучено 53 експертів та експерток – 47% з них жінки, 53% – чоловіки. У 11% сюжетів експертні коментарі були відсутні. Фемінітиви вживалися у 87% проаналізованих матеріалів.
За тематикою сюжети розподілилися так: війна, безпека – 22; культура, мистецтво – 14; соціальна тематика – 11; освіта, правосуддя – по 10; здоров’я – 7; економіка, релігія, транспорт – по 5; історія – 4; політика, ІТ, екологія – по 3; спорт – 2.
Харківська область
Робочу зустріч з журналістом та ведучим радіо «Накипіло» Володимиром Носковим і директором ПП «ТРК «Ефір-Р» Євгеном Стрельцовим провела представниця регулятора у Харківській області Ірина Панченко.
Під час зустрічі представниця вручила Володимиру Носкову почесну грамоту Національної ради за високий професіоналізм, відданість справі, стійкість і виняткову роль у підтримці інформаційної єдності Харківщини. Відзнака відзначає не лише особисту мужність, а й гідну роботу всієї команди радіо «Накипіло», яка не зникала з ефіру навіть під час найжорстокіших обстрілів.
Також обговорили роботу радіоінфраструктури у зоні активних бойових дій, питання безпеки журналістів і пошук нових форматів комунікації з аудиторією. Особливу увагу приділили темі місцевих громад і потреб слухачів, які часто залишаються в ізоляції без світла та зв’язку.
У воєнному Харкові робота журналіста – це не просто фах, а місія. Радіо «Накипіло» залишається тим середовищем, яке створює не лише ефір, а простір довіри.
Хмельницька область
Про вимоги Закону України «Про медіа», що регулюють діяльність друкованих видань, говорила представниця Національної ради у Хмельницькій області Олена Гавінська під час зустрічі з директоркою Державного архіву Хмельницької області Катериною Бурдуваліс.
Зокрема, обговорили повідомлення вихідних даних та внесення змін до Реєстру суб’єктів у сфері медіа.
Архівна установа є суб’єктом у сфері друкованих медіа: Національна рада внесла до Реєстру суб’єктів у сфері медіа «Вісник Державного архіву Хмельницької області «Подільська старовина» / «Bulletin of the State Archives of Khmelnytskyi Oblast «Podillia Antiquity».
Представниця медіарегулятора ознайомилася з періодичними виданнями науково-довідкової бібліотеки архіву, популярними серед дослідників. Зокрема, виданнями періоду УНР 1919 року (листівки, вісники законів, газети «Козак», «Робітнича газета», «Шлях», «Поділля», журнал «Село» за 1918–1919 роки), виданнями окупаційного періоду за 1941–1944 роки («Український голос», «Подолянин», «Лятичівські вісті»). В архіві Хмельницької області зберігаються й краєзнавчі газети за 1944–2022 роки («Радянське Поділля») та районні газети за 1944–2020 роки.
У фондах архіву є і відеосюжети, що документують перші дні війни у Хмельницькій області, роботу з переміщеними особами, згуртованість мешканців у підтримці тероборони та Збройних сил України, які передали до Державного архіву Суспільне Хмельницький та ТРК «Місто».
Також Олена Гавінська відвідала новий інклюзивний офіс Суспільне Хмельницький, який нещодавно розпочав роботу в обласному центрі. Менеджерка філії Ольга Усова показала нове приміщення, розповіла про сучасні технічні рішення, які використали при облаштуванні офісу. Як зазначила пані Ольга, оновлений офіс створювався з урахуванням принципів інклюзивності, комфорту, універсальності, довговічності стилістичних рішень, прозорості та відкритості.
Чернівецька область
З колективом місцевої радіостанції «Радіо 10» – ТОВ «ТРК «Станція» зустрілися представниця регулятора у Чернівецькій області Любов Нечипорук та головна спеціалістка секретаріату представника Наталія Стаєцька.
«Місцеве радіомовлення виконує надзвичайно важливу функцію, особливо в прикордонній Чернівецькій області. У кризових умовах саме радіо часто є найшвидшим і доступним джерелом інформації для людей у громадах, які потребують підтримки й орієнтирів», – зазначила Любов Нечипорук.
«Радіо 10» мовить у Чернівцях на частоті 103,2 МГц, у Вижниці – на 104,4 МГц, у Сторожинці – на 107,5 МГц. Радіостанція активно підтримує ініціативи, спрямовані на допомогу військовим, внутрішньо переміщеним особам та жителям краю, які потребують підтримки. Колектив також висвітлює теми запобігання домашньому й гендерно зумовленому насильству, залучаючи до ефіру експертів.
Серед програм «Радіо 10» – проєкти, що охоплюють важливі суспільні теми: «На все свій лікар» (про здоров’я), «Нові правила» (про релоковані підприємства), «Стоп-фейк» (про медіаграмотність). В ефірі звучить сучасна українська музика, а також популярні західні композиції з хіт-парадів, доповнені перевіреними хітами останніх років.
Однією з найпопулярніших програм є «Гостьове кафе» – платформа для відкритих і змістовних розмов у студії. Учасниками стають політики, медики, представники комунальних установ, волонтери, військові, митці та громадські діячі. Вони діляться досвідом, розповідають про свої ініціативи, обговорюють важливі події та відповідають на запитання ведучих і слухачів.
Компанія підтримує місцевих виконавців, запрошуючи на ефіри та популяризуючи їхню музику, інформаційно допомагає футбольному клубу «Буковина», а також оперативно висвітлює події, що відбуваються у місті та області.
Любов Нечипорук подякувала команді «Радіо 10» за їхню щоденну роботу: «Висловлюю щиру вдячність колективу радіостанції за активну громадянську позицію та відданість своїй справі. Ваші програми – це, насамперед, платформа для важливих суспільних розмов, підтримки ініціатив, захисту прав людини, інформування про виклики часу. У складні періоди війни й невизначеності медіа гуртують громаду та сприяють стійкості держави перед інформаційними викликами держави-агресора».
Чернігівська область
Про етичні засади висвітлення тем патронату й усиновлення говорили на форумі патронатних родин Чернігівщини, де як медіаексперт взяла участь Ірина Сенченко, представниця Національної ради у Чернігівській області. Захід організовано в рамках проєкту «Родина для кожної дитини», який реалізується спільно ЮНІСЕФ, Партнерством «Кожній дитині», Міністерством соціальної політики України та Нацсоцслужбою за підтримки урядів Канади та Австрії.
У Чернігівській області діє 36 патронатних родин, які виховують 56 дітей, чиї батьки опинилися в складних життєвих обставинах. З початку року створено 9 нових родин, які опікуються 13 дітьми.
Під час форуму обговорювали проблеми, які щоденно супроводжують патронатні родини. Ірина Сенченко презентувала діяльність регулятора в рамках проєкту «Компетентні медіа», зокрема розробку рекомендацій для медіа щодо висвітлення чутливих тем.
«Важливо бути у співпраці та чути одне одного. Мені важливо почути від вас, як саме інформувати та підтримати родини, як висвітлювати теми патронату й усиновлення, зберігаючи повагу до дитячого досвіду та приватності», – наголосила Ірина Сенченко.
Окремо розглянули питання нерозголошення таємниці усиновлення та порядку поширення чутливих тем у медіа: як уникати стигматизації, показувати приклади добра, не порушуючи етичних меж, та сприяти формуванню культури підтримки й відповідального батьківства.
Також відбулася робоча зустріч з керівником провайдера аудіовізуальних сервісів ТОВ «ОСНОВА-ТВ» Дмитром Самсоненком та керівницею ПП «ТЕРРА» Наталією Красулею. Обговорили виклики воєнного часу: зменшення кількості абонентів через міграцію населення, пошкодження телекомунікаційної інфраструктури внаслідок обстрілів та питання бронювання технічних працівників.
За результатами планових моніторингів ТОВ «ОСНОВА-ТВ» та ПП «ТЕРРА», проведених разом з головною спеціалісткою секретаріату Наталією Пустовіт, порушень не зафіксовано.
