
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив важливе рішення у справі «Україна та Нідерланди проти Російської Федерації». Справа стосується трагедії рейсу MH17, збитого в небі над Донецькою областю в липні 2014 року. Рішення має глибоке правове і політичне значення для України.
Суд визнав, що з 2014 року росія здійснює масові та систематичні порушення прав людини на українських територіях, що потрапила під її тимчасовий контроль. Йдеться, зокрема, про:
- катування і викрадення журналістів;
- позасудові страти;
- примусове замовчування і переслідування медіа;
- захоплення українських медіаресурсів і частот;
- знищення інформаційної інфраструктури.
При ухваленні рішення Велика палата ЄСПЛ взяла до уваги матеріали, які були зібрані та озвучені українським медіарегулятором на міжнародних майданчиках. Зокрема, в пункті 1332 рішення Суд прямо цитує виступ голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольги Герасим’юк на 55-му засіданні Європейської платформи регуляторних органів:
«Російська агресія проти України розпочалася у 2014 році як «гібридна війна», у якій важливу роль відігравала витончена пропаганда. Вже з весни 2014 року Україна втратила 175 частотних присвоєнь у районах, захоплених так званими «ДНР» і «ЛНР». Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Росія захопила ще 284 частоти, а 164 українські мовники були змушені припинити мовлення. Натомість на цих частотах почали транслюватися російські ЗМІ».
ЄСПЛ визнав, що дії росії в інформаційному просторі є системною зачисткою української медіасфери. Ці дії визнані порушенням міжнародного права, а відповідальність російської федерації – юридично встановленим фактом. Це означає, що Україні не доведеться доводити ці порушення «з нуля» на майбутніх міжнародних трибуналах – докази вже зібрані, вивчені та закріплені в рішенні ЄСПЛ.
Особливо важливо, що частина рішення ЄСПЛ ґрунтується на роботі українського медіарегулятора. Команда Національної ради – аналітики, юристи, експерти – брала активну участь у зборі, перевірці та передачі доказів. Тепер ці матеріали стали частиною міжнародного юридичного документа, що відстоює не лише інтереси України, а й всього світу, який бореться за збереження правди, свободи і міжнародного правопорядку.
