Про стан медіапростору і завдання, які нині стоять перед журналістами, голова Національної ради Ольга Герасим’юк і член регулятора Олександр Бурмагін спілкувалися з журналістами із різних куточків України під час воркшопу «[RE]Inforce: Посилення регіональних медіа в умовах війни». Сучасна журналістика стикається з численними викликами – як через війну, так і потребу йти в ногу з технічними новаціями. Дезінформація і пропаганда стали знайомим явищем для усього світу. Ці зміни значно впливають на професію, змушують медійників постійно навчатися.
Регіональні медіа сьогодні є найважливішим сектором у підтримці стійкості суспільства,- зауважила голова Національної ради Ольга Герасим’юк. І найважливіше в цій роботі – обізнаність, медіаграмотність журналістів та редакторів. Дезінформація і маніпуляції постійно проникають у наш інформаційний простір, тож медіа важливо вміти визначати якісні джерела, перевіряти їх, аналізувати інформацію і транслювати у світ, пам’ятаючи про прагнення ворога посіяти розбрат поміж українців, а також про неприпустимість мови ворожнечі та дискримінації. За словами Ольги Герасим’юк, працівники редакцій мають зважати і на психологічний стан громадян, і вміти з цим працювати, не завдаючи вразливому суспільству ретравматизації.
Для регулятора медіаграмотність журналістів є одним із найважливіших напрямів роботи. У співпраці з ЮНЕСКО та іншими міжнародними партнерами Національна рада вже провела кілька тренінгів для регіональних медіа на тему інформаційної грамотності, когнітивних упереджень в медіа. Ця робота триватиме і надалі.
У контексті боротьби з російською дезінформацією вкрай важливою є робота на міжнародній арені. Росіяни, розповіла Ольга Герасим’юк, перетворили культуру і мистецтво на зброю. Через них вони впливають на суспільства різних країн і таким чином досягають їхнього співчуття і прихильності. Нині у різних міжнародних організаціях вони всіляко прагнуть відвернути держави світу від підтримки України. Зусилля Національної ради на міжнародному рівні мали успіх, поділився Олександр Бурмагін. Нещодавнє рішення Європейського суду з прав людини у справі Нідерланди, Україна проти Російської Федерації містить велику частину, яка стосується свободи слова. У ньому вже доведеними є факти злочинів росії проти журналістів – знущання, викрадення, тортури, вбивства, а також привласнення агресором українських частотних присвоєнь. Ці матеріали надалі будуть фундаментом у міжнародних трибуналах у позовах проти росії про використання пропаганди, підбурювання і закликів до нищення українського народу.
«У нас позиція дуже проста, і ми її захищаємо на міжнародних майданчиках: в Росії немає медіа в принципі, немає журналістів у розумінні професійних стандартів і свободи слова. Там є пропагандисти, є інструменти Кремля, там є інституції і організації, які працюють в цілому у парадигмі окупації, агресії. І це було дуже давно, не тільки з 2014-го року в Україні», – сказав він.
Олександр Бурмагін додав, що у структурах Ради Європи і на майданчиках ЮНЕСКО, починаючи із 2022 року, Національна рада постійно наголошувала, що росія знищує свободу слова.
«Там, де приходить росія, свободи слова немає як явища і соціального феномену. І це потрапило в рішення ЄСПЛ».
Член Національної ради також зауважив, що українські медіа подекуди в гонитві за хайпом і клікбейтами стають інструментом поширення російської пропаганди. Сьогодні українське законодавство не містить визначення «дезінформації». Немає його і в національних законах багатьох інших країн. Оскільки дезінформація багатолика, певні її елементи все одно потрапляють у нормативно-правову базу до відання тих чи інших державних органів. Те, що стосується мови ворожнечі, дискримінаційних висловлювань, належить до сфери контролю Національної ради.
Про проєкти медіарегулятора для розвитку професійних компетенцій журналістів, контент-мейкерів розповіла керівниця департаменту контролю, аналізу, стратегічного і регіонального розвитку Маріна Ткачук. Один із них – «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство», який має на меті допомогти медійникам у роботі з чутливими темами, коректно висвітлювати і говорити про людей з інвалідністю, військових, полонених, представників різних спільнот тощо.
Під час воркшопу представники регіональних медіа ставили запитання, які їх хвилюють. Зокрема про трансформацію комунальних медіа, дотримання стандартів висвітлення та відстеження їх регулятором, можливостей впливу Національної ради на незареєстровані онлайн-медіа та анонімні канали.
Сьогодні воркшоп триває. Представники регіональних медіа проходять практичні завдання і поради, у тому числі й щодо використання в роботі генеративного штучного інтелекту. Захід організований Українським інститутом медіа та комунікації завдяки сприянню ЮНЕСКО і за фінансової підтримки уряду Японії.
