
Цього тижня представники та представниці медіарегулятора зосередили увагу на актуальних питаннях у різних регіонах України. У Запорізькій області обговорювали розширення українського мовлення, на Івано-Франківщині й Буковині – доступність інформації для людей з порушеннями слуху. У Рівненській області йшлося про цифрову безпеку та інформаційну грамотність. На Сумщині та Тернопільщині аналізували результати гендерних моніторингів телеканалів. У Харківській області увагу приділили підходам до підготовки сюжетів про життя громади в умовах війни. На Чернігівщині – обговорювали теми захисту прав військовослужбовців. А ще – представники відвідали допрем’єрний показ стрічки та ознайомилися з соціологічним дослідження медійних вподобань. Яким було медійне життя в регіонах – далі.
Автономна Республіка Крим
30 червня відбувся допрем’єрний показ документального фільму про спротив російській окупації «Люди кольору свободи», який зняла ГО «Тутешні» за сприяння Командування Сил спеціальних операцій ЗСУ та підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Захід відвідали представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко і головний спеціаліст секретаріату представника Олександр Стоєцький та представник регулятора на Луганщині Володимир Горобець.

Стрічка дуже точно й влучно висвітлює долі тих, хто не підкорився окупантам і зберігає свою українську ідентичність, навіть залишаючись на тимчасово окупованих територіях України. Мета фільму – показати силу та єдність українського народу на противагу російським деструктивним наративам. Автори фільму нагадали суспільству про необхідність пам’ятати про людей, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, і боротися за них.
Вінницька область
Участь у круглому столі «Конституція – правовий фундамент забезпечення стабільності держави» взяв представник регулятора на Вінниччині Вадим Мазурик. Захід організували Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Валентина Отамановського, Громадська рада при Вінницькій обласній раді та ГО «Вінницька обласна асоціація ветеранів силових структур України».
Під час заходу учасники обговорили історичні витоки українського конституціоналізму, захист прав людини і громадянина, роль Конституції у формуванні громадянського суспільства.

«Конституція є важливою умовою функціонування держави, адже забезпечує стійкість соціуму в складні часи війни і дає імпульс для збереження суверенітету й цілісності нашої держави», – підкреслив Вадим Мазурик, наголосивши на її ключовій ролі як фундаменту правопорядку та демократичного розвитку.
Вадим Мазурик зустрівся з директором ТОВ «ТРК «Регіон-Інформ» Юрієм Меланішеним. Із 2005 року компанія проводить конкурс «Імена, яким довіряють». Цьогоріч вона вперше провела соціологічне дослідження медійних вподобань вінничан. З цією метою упродовж 15-30 листопада минулого року було опитано 1016 осіб. Респондентів просили вказати 1-2 радіостанції та онлайн-видання, які вони слухають, читають або порекомендували б друзям.



«Складно коментувати, наскільки репрезентативною є ця вибірка, однак вона все ж дає уяву про лідерів радіопростору та онлайн-медіа Вінниці», – резюмував Вадим Мазурик.
До трійки лідерів радіоефіру обласного центру разом із «Хіт ФМ» і «Люкс ФМ» увійшла місцева радіокомпанія «Місто над Бугом». Трійка лідерів онлайн-медіа: «20 хвилин», «Вінниця.info» та «Вежа: Новини Вінниці сьогодні».
Запорізька область
Про розширення українського мовлення на Запоріжжі йшлося під час наради представника Національної ради у Запорізькій області Володимира Циганова з керівництвом Запорізької філії Концерну РРТ.

Учасники наради проаналізували поточний стан телерадіомовлення в області та розглянули можливості розширення українського мовлення на тимчасово окуповані території регіону. Окрему увагу приділили питанню блокування ворожого мовлення із використанням системи спеціального телерадіомовлення відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2025 року № 330.
«Такі робочі зустрічі потрібні для кращої координації роботи з поширення української інформації та протидії ворожій пропаганді», – наголосив представник медіарегулятора.
Співпраця Національної ради з Концерном РРТ допомагає забезпечувати жителів прифронтових районів якісним українським контентом.
Івано-Франківська область
Під час робочої зустрічі 1 липня представника медіарегулятора в Івано-Франківській області Ігоря Маслова з працівниками Івано-Франківського обласного телебачення «Галичина» мова йшла про доступність інформації для людей з порушеннями слуху.

Майже 15 років обласний телеканал демонструє послідовну роботу в цьому напрямі: щодня, з понеділка по п’ятницю, в ефірі програми «Вісті» здійснюється сурдопереклад випусків новин.
Загалом – це 75 хвилин сурдоперекладу щодня, або 375 хвилин на тиждень. Це є прикладом того, як регіональний мовник забезпечує реальну інклюзію, дбає про всіх глядачів і підтверджує свою соціальну відповідальність не словами, а діями. Представники медіа поінформували Ігоря Маслова, що працюють над збільшенням тривалості телепроєктів, які найближчим часом також транслюватимуться з сурдоперекладом.
Удосконалення інклюзивності вітчизняного медіапростору – одна із стратегічних цілей Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на 2025 рік.

3 липня відбулася зустріч Ігоря Маслова з відповідальними працівниками двох провайдерів аудіовізуальних сервісів з Івано-Франківська — ТОВ «Ютім» і ТОВ «Ютім Девелопмент», які забезпечують жителів регіону доступом до телепрограм через кабельну мережу.
Обговорили низку важливих питань, зокрема:
- актуальний перелік програм універсальної програмної послуги для населених пунктів Івано-Франківщини;
- умови трансляції вітчизняних та іноземних телеканалів у кабельних мережах;
- вимоги медійного законодавства щодо частки програм, які транслюються державною мовою.
Представник регулятора нагадав, що до 30 липня поточного року провайдери аудіовізуальних сервісів мають подати до Національної ради звітність про кількість абонентів за І півріччя 2025 року.
Такий діалог сприяє розвиткові медіапростору області та ефективній співпраці між регулятором і гравцями ринку.
Також 3 липня Ігор Маслов став гостем прямого ефіру радіостанції «Вежа». З ведучими програми «Зроблено в Україні» Ігорем Хименцем і Оксаною Дудій протягом 30 хвилин говорили про важливу та, на жаль, не недостатньо обговорену тему – інклюзію в медіа.

Спілкувалися в ефірі про те, як медіа стати доступнішими для всіх, ділилися прикладами з ефірів телебачення, радіо, публікацій в друкованих та онлайн-медіа.
Окремо зупинилися на практичних порадах для редакцій, які були розроблені представництвом медіарегулятора в області. Ці рекомендації про те, як зробити контент зрозумілим і зручним для різних аудиторій. Обговорили, як деякі з цих рекомендацій можна застосувати вже зараз, зокрема в радіо- і телеефірі компанії. Йшлося і про прості кроки, які не потребують великих додаткових витрат, але можуть змінити багато. Наприклад, дублювання важливих радіооголошень текстом на платформах радіостанції або розміщення розшифрованих версій радіоінтервʼю чи передач на сайті медіа чи то у соцмережах.
Рівненська область
Робочу зустріч із заступником голови Рівненської ОДА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Олександром Терещенком провела представниця медіарегулятора у Рівненській області Лілія Гринюк.

У ході зустрічі обговорили такі питання:
- цифрова трансформація та розвиток медіаландшафту регіону;
- забезпечення інформаційної безпеки;
- захист персональних даних громадян;
- підвищення надійності функціонування державних вебресурсів;
- розвиток інформаційної та медіаграмотності населення.
Стабільне підключення та можливість доступу в усіх населених пунктах області до інтернету – основа для того, щоб люди могли отримувати важливу інформацію, користуватися державними послугами онлайн, навчатися та бути на звʼязку зі світом».
«Цифрова безпека й освіта – необхідна складова інформаційної стійкості наших громад в умовах гібридної війни», – підкреслив Олександр Терещенко.
Сумська область
Моніторинг контенту щодо дотримання гендерного балансу на телеканалах Сумщини показав значне покращення показників порівняно з минулим роком. Результати дослідження обговорили на зустрічі з творчими колективами місцевих телекомпаній за участі Лариси Якубенко, представниці Національної ради у Сумській області.

У першому півріччі 2025 року було досліджено 316 одиниць телевізійного контенту п’яти телевізійних мовників Сумщини загальним хронометражем понад 32 години. Частка проаналізованого контенту кожного мовника становила 6 годин 30 хвилин.
Увага під час моніторингів була зосереджена на новинних сюжетах, інформаційно-аналітичних програмах та відеороликах соціальної реклами з огляду на декілька факторів:
- власний продукт телекомпаній Сумщини переважно складається з новинних передач та передач інформаційного спрямування та створюється на основі верифікованої інформації від органів державної влади та органів місцевого самоврядування; військових; волонтерів; громадських організацій;
- частка обсягу програм новин та інших програм, що стосуються відповідної територіальної громади, варіюється в межах 15-100%;
- соціальна реклама (на відміну від комерційної) спрямована на всю телевізійну аудиторію місцевих мовників.
Аналіз контенту зафіксував, що основна тема в ефірах – це війна та оборона. Наприклад, в ефірі регіонального сумського мовника ТОВ «ТРК «Відікон» тема російсько-української війни становить 60%: цикли інформаційно-аналітичних програм «Хроніка Сумщини, яка не здається», «Слава захисникам і захисницям України», «Кут зору», «Янголи у білих халатах», «Сумщина: воєнний стан» та новинні сюжети про наслідки обстрілів Сумщини.

Також представниця медіарегулятора навела приклади егалітарних (нестереотипних) ролей жінок. Заслуговує на увагу програма «Обличчя ЗСУ» каналу «Вежа» (м. Конотоп), в якій розповідається про жінок-військовослужбовиць, які захищають Україну у підрозділах 58 ОМПБр ім. гетьмана І. Виговського на посадах, що традиційно вважалися чоловічими (зенитниці, танкістки тощо).
Окрім того, Лариса Якубенко проаналізувала кількісне представлення зображення жінок і чоловіків у медійному контенті – співвідношення їх залучення як ведучих, кореспондентів, експертів, героїв/героїнь, джерел інформації; згадування в матеріалах про події. Серед позитивних фактів у висвітленні гендерного аспекту моніторингами зафіксована:
- гендерна та вікова паритетність у представленості жінок та чоловіків у новинних сюжетах;
- вживання толерантної, неупередженої мови, гендерно-паритетної лексики.

Загалом порівняльний аналіз даних за перше півріччя 2025 року у співставленні з результатами моніторингів 2024 року свідчить про суттєве покращення середніх показників якісної оцінки у всіх телемовників Сумщини. Сумарна частка гендерно нейтрального та помірно гендерно нестереотипного телевізійного контенту становить майже 95%. Також зафіксовано істотне переважання гендерно нестереотипних матеріалів (33,22%) над стереотипними (3,79%).
Важливим маркером також є суттєве збільшення застосування фемінітивів при створенні контенту у порівнянні з 2024 роком (в середньому це нині становить 95,6%), що наочно демонструє прагнення місцевих мовників Сумщини поширювати та популяризувати ідеї гендерної рівності та дотримуватися чинної мовної норми.
Представниця медіарегулятора надала практичні рекомендації мовникам щодо покращення гендерного балансу при створенні телевізійного контенту.
Тернопільська область
Під час робочої зустрічі головної спеціалістки секретаріату представника Національної ради на Тернопільщині Христини Черешнюк із керівницею каналів «ін тб» і «Тернопіль 1» Оленою Науменко йшлося про норми медійного законодавства, що регламентують діяльність аудіовізуальних медіа, результати гендерних моніторингів суб’єктів у сфері медіа області та створення інклюзивного контенту.


Також Христина Черешнюк відвідала студію телемовників, де творчим колективом виготовляється програмний контент.
Харківська область
Під час наради з колективом ПП «Медіа-Зміїв», яку провела представниця Національної ради в Харківській області Ірина Панченко, було обговорено особливості підготовки сюжетів про місцеве життя, принципи висвітлення проблем громади в умовах воєнного стану, роль благодійності, волонтерства, соціальних ініціатив та необхідність приділяти увагу людям. Окремо обговорили питання інклюзивності, дотримання гендерного балансу в медіапродукції та вимогам Закону України «Про медіа» до аудіовізуальних медіа.
ПП «Медіа-Зміїв», засновницею і єдиною очільницею якого є Лариса Бодарева, працює вже майже 19 років. Зміївчани й жителі сіл добре знають це медіа і чекають на нові репортажі, на телесюжети про життя громади, а то й на допомогу. Це і відеонариси про підприємців, фермерів, освітян і школярів, медицину, і розповіді про волонтерів, розслідування кричущих комунальних проблем.
ПП «Медіа-Зміїв» веде активну волонтерську роботу. Зокрема коли Артем Акіншин, мешканець села Таранівка, що на Зміївщині, у віці 26 років втратив на фронті обидві ноги і переніс 40 операцій, ПП «Медіа-Зміїв» надало юнакові велику матеріальну і комунікаційну допомогу.

Також «Меда-Зміїв» надає інформаційну допомогу закладам освіти, охорони здоров’я та громадянам. У одному з покинутих будинків у селі на Зміївщині створили дитяче кафе. Реалізують соціальні проєкти, неодноразово виїжджали у прифронтові місцевості.
Нещодавно запровадили рубрику «Тихі сторінки історії» – передачі про загиблих героїв і знаменитих земляків, яких уже немає.

«Медіа-Зміїв» зазнав суттєвих втрат у період цієї війни. 41-річний колега Олександр Хоменко, інженер телекомунікацій, на самому початку війни добровільно вирушив на фронт, однак зник безвісти в районі села Богданівка на Донеччині. 36-річний спеціаліст з технічної підтримки, старший лейтенант Сергій Чаркін, який був мобілізований у березні 2022 року, загинув 4 вересня 2024 року на території Курщини, поблизу міста Суджа.

У пам’ять про колег і з відчуттям відповідальності перед своєю громадою команда не зупиняється. Директорка Лариса Бодарева та її колеги продовжують працювати та розповідати про життя міста й агломерації.
Чернівецька область
Під час робочої зустрічі представниці регуляторного органу у Чернівецькій області Любові Нечипорук із в.о. голови Чернівецького обласного товариства Українського товариства глухих (УТОГ) Тетяною Михайловою обговорювалося питання забезпечення рівного доступу до інформації для людей із порушеннями слуху.

На сьогодні в Чернівецькому обласному УТОГ перебувають на обліку 1377 осіб, із яких 664 проживають у Чернівцях. Кожен із них має право на повноцінну участь в інформаційному просторі. Утім, це право можливе лише тоді, коли інформація подається у доступному, інклюзивному форматі, з урахуванням потреб людей із порушеннями слуху.
Любов Нечипорук і Тетяна Михайлова обговорили актуальні питання інформаційної доступності для цієї спільноти, зокрема як:
- місцеві медіа можуть оперативно доносити важливу суспільну інформацію до людей із порушеннями слуху;
- підвищити рівень інклюзивності в медіапросторі регіону;
- дбати про дотримання інформаційних прав цієї спільноти в умовах війни.
«Щочетверга в УТОГ відбувається «інформаційна година» – місток між громадою та світом новин. Ми пояснюємо найважливіше, обговорюємо зміни, підвищуємо правову обізнаність. Такі зустрічі підтримують відчуття включеності й соціального зв’язку», – поділилася практиками, які впроваджує товариство, Тетяна Михайлова.
Важливим інструментом комунікації є також Facebook-сторінка товариства, де публікуються роз’яснення законодавчих змін, соціально значуща інформація, анонси заходів. Це дає змогу зберігати єдність спільноти й оперативно реагувати на потреби людей.

Під час зустрічі представниця медіарегулятора передала Чернівецькому обласному УТОГ для використання під час «інформаційних годин» добірку свіжих номерів локальних друкованих видань, зареєстрованих у регіоні.
«Друковані медіа є важливим джерелом інформації для людей із порушеннями слуху, – зазначила Любов Нечипорук. – На відміну від аудіовізуального контенту, вони не потребують перекладу жестовою мовою чи субтитрування. Це особливо цінно для осіб, які не користуються цифровими пристроями або не мають постійного доступу до інтернету. Надрукована, перевірена, локалізована інформація, подана зрозумілою мовою, дає можливість людині залишатися поінформованою, відчувати свою приналежність до громади й реалізовувати свої права в суспільстві».
Також обговорили ситуацію з доступністю телевізійного контенту. Позитивним прикладом серед буковинських медіа є телеканал «С4», який транслює сесії міської ради з перекладом на жестову мову. Водночас інклюзивних форматів у регіональному мовленні бракує: немає регулярних передач із перекладом чи субтитруванням, а в умовах воєнного стану доступ до офіційної інформації, без перебільшення, є життєвоважливим.
Любов Нечипорук розповіла про законодавчі зобов’язання суб’єктів у сфері медіа.
Любов Нечипорук подякувала Тетяні Михайловій за послідовну, фахову роботу з громадянами, які мають порушення слуху, і запевнила у відкритості Представництва Національної ради у Чернівецькій області до подальшої співпраці й підтримки ініціатив, спрямованих на забезпечення доступного інформаційного середовища в регіоні.
Чернігівська область
Питання інформаційної безпеки та захисту прав військових стали темою робочого візиту до Ладанської територіальної громади, де Ірина Сенченко, представниця Національної ради у Чернігівській області, зустрілася з головою громади Романом Ювченком та провела тренінг для працівників органу місцевого самоврядування.

Під час тренінгу обговорили роботу медійного регулятора у воєнний час, медіаграмотність посадовців, взаємодію з журналістами та процедуру створення місцевого медіа відповідно до норм Закону України «Про медіа».
Також представниця медіарегулятора взяла участь у регіональному форумі, організованому Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини у Чернігівській області, на тему «Права людини – стан, дії, виклики». Регіональний представник Уповноваженого Лариса Шумна особливу увагу приділила правам дітей, захисників та комунікації з людьми.

У рамках форуму відбулася презентація річного звіту про стан прав і свобод людини в регіоні та три дискусійні панелі. Ключовою тезою стало твердження: права людини – не гасло, це щоденна відповідальність. Національна рада системно співпрацює з Офісом Омбудсмана у питаннях медіагігієни, протидії мові ворожнечі та захисту прав людини в інформаційному просторі.
Ірина Сенченко виступила спікеркою дискусійної панелі, присвяченої захисту прав військових. Спільно з героями, військовими та ветеранами війни вона обговорила важливі теми про війну, наголосила на важливості використання коректної термінології та презентувала результати моніторингу «Тема війни в ефірі».
«Україна стає країною ветеранів. Ми маємо навчитися правильно спілкуватися з ветеранами та їхніми родинами. Медіа – це інструмент захисту прав людини, а не просто новини. У телеефірі ми бачимо правильні слова про війну, але в повсякденному житті люди досі не знають, як підтримати ветерана чи поговорити з родиною загиблого. Ми захищаємо не тільки інформаційний простір, а й людську гідність», – підкреслила Ірина Сенченко.
