Як захистити журналістів, які працюють в зоні бойових дій, та підтримати релоковані медіа? Як вирішити проблемні аспекти реформування комунальних медіа та покращити й розширити покриття місцевого радіомовлення? Як розпізнати маніпулятивний контент і забезпечити суспільству інформаційну безбар’єрність – питання, які представники і представниці регулятора в областях обговорювали цього тижня. А ще вони зосередилися на питаннях медіаграмотності й гендерного балансу, цікавилися роботою провайдерів і медіа, брали участь в презентації книги про Українське радіо. Про регіональні заходи й події за участі представників регулятора – далі.
Автономна Республіка Крим
Представник Національної ради в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Володимир Ляшенко і головний спеціаліст секретаріату представника Олександр Стоєцький взяли участь в організованих Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим заходах із відзначення Дня кримськотатарського прапора.
Подія, що проходила у столиці на Михайлівській площі, покликана підтвердити єдність українського і кримськотатарського народів у спільному протистоянні російській агресії та прагненні до відновлення територіальної цілісності України.
У рамках заходів відбулася урочиста церемонія розгортання кримськотатарського прапора, пролунали Державний гімн України і кримськотатарський національний гімн у виконанні військового хору.
Представник медіарегулятора дав короткі коментарі присутнім на церемонії загальнонаціональним медіа.
Також Володимир Ляшенко провів робочу зустріч із головою НСЖУ Сергієм Томіленком і головним редактором газети «Кримська світлиця» Андрієм Щекуном.
Сторони обговорили низку важливих питань, пов’язаних з діяльністю кримських медіа й журналістів. Сергій Томіленко розповів про заходи, що вживає НСЖУ для безпеки журналістів, які працюють у безпосередній близькості до місць проведення бойових дій. За його словами, НСЖУ надає таким журналістам засоби індивідуального захисту (каски й бронежилети) з відповідним маркуванням за нормами міжнародного гуманітарного права та стандартами роботи журналістів у зонах збройних конфліктів.
Також порушили питання підтримки медіа, релокованих із тимчасово окупованих територій (на прикладі кримської україномовної газети «Кримська світлиця»).
Окрім того, зосередили увагу на питанні незаконно затриманих або ув’язнених на тимчасово окупованій території журналістів. Співбесідники обмінялися думками щодо нормативного врегулювання питання «громадянських журналістів», які сьогодні відповідно до чинного законодавства не мають юридичного захисту на рівні з професійними журналістами.
Вінницька область
Зустріч із 213 державними службовцями – слухачами Вінницького регіонального центру підвищення кваліфікації провів представник медіарегулятора у Вінницькій області Вадим Мазурик у рамках розробленого ним курсу лекцій циклу «Як вижити в інформаційному урагані».
Основну увагу було приділено:
- значенню інформації в постіндустріальному суспільстві та її впливу на соціум;
- інформаційним наслідкам дезінформації, маніпуляцій, фейків як елементів ведення інформаційної війни.
Під час проведеної наради з представниками комунальних медіа Вінниччини Вадим Мазурик поділився власним баченням процесу реформування й визначив проблемні аспекти цього процесу у різних громадах. За результатами наради домовилися, що протягом найближчого часу представники кожного комунального медіа напрацюють кейси щодо шляхів створення публічних аудіовізуальних медіа, включно з громадськими організаціями, які можуть взяти участь у формуванні наглядових рад та у спілкуванні з депутатським корпусом тощо.
Ситуацію з передплатою на друге півріччя і необхідність виконання норм чинного медійного законодавства представник регулятора обговорив під час наради з керівниками друкованих медіа. Крім того, він запросив присутніх долучитися до наради на тему «Друковані медіа. Старт процесу співрегулювання», яку організувала Національна рада спільно з Громадською спілкою «Орган спільного регулювання у сфері друкованих медіа».
Волинська область
Нараду з керівниками провайдерів аудіовізуального сервісу Волинської області провела представниця регулятора у регіоні Лілія Бойко.
Обговорили низку важливих питань, зокрема:
- дотримання вимог щодо формування універсального медіасервісу;
- дотримання умов розповсюдження іноземних лінійних медіа;
- необхідність інформування Національної ради про зміни в переліку телеканалів, що надаються абонентам;
- важливість подання звітності щодо кількості користувачів.
Під час робочої зустрічі Лілії Бойко з керівницею Управління соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Луцької міської ради Ліною Галан говорили про роботу Управління з дітьми, внутрішньо переміщеними особами та дітьми з інвалідністю. Розглянули роль медіа у висвітленні заходів, які проводяться соціальними службами, та рекомендації щодо запровадження гендерно чутливого підходу в медіа для дитячої аудиторії, які були розроблені медіарегулятором спільно з громадськістю.
Також представниця Національної ради провела онлайн-лекцію для державних службовців категорії «Б» і «В» та посадових осіб місцевого самоврядування. Сфокусувалися на питаннях:
- як розпізнати фейки, дезінформацію, пропаганду та мову ворожнечі;
- техніки маніпуляцій та їх вплив на сприйняття інформації;
- важливість критичного мислення в умовах інформаційної війни;
- основи медіаграмотності.
Лілії Бойко розповіла про діяльність Національної ради та основні положення медійного законодавства.
Житомирська область
Під час робочої зустрічі представника Національної ради на Житомирщині Івана Натикача з колективом радіостанції «Говорить Коростень FM» мова йшла про поточну діяльність медіа, практичні аспекти дотримання медійного законодавства та заходи, спрямовані на реалізацію Стратегії діяльності Національної ради.
Компанія отримала ліцензію Національної ради у 2019 році. Однією з конкурсних умов було те, що локальне медіа має забезпечити не менше 4 годин власного мовлення. З часом частка власного продукту медіа на частоті 107,5 FM у Коростені поступово збільшувалася. І як наслідок чіткої й планомірної роботи усієї команди «Говорить Коростень FM» – радіостанція стала випускати вже 100% власного продукту.
Івано-Франківська область
26 червня представник Національної ради в Івано-Франківській області Ігор Маслов здійснив робочий візит на об’єкт Івано-Франківської філії Концерну РРТ, розташований у селі Мала Турʼя Калуського району. Цей передавальний центр забезпечує трансляцію сигналу цифрового телебачення та ефірного радіомовлення в регіоні, охоплюючи мешканців не лише Долинської територіальної громади, а й великої частини Калуського району.
Ігор Маслов провів моніторинг програм багатоканального телебачення Т2, які транслюються з цієї телевежі, а також поспілкувався з персоналом, що забезпечує щоденну роботу об’єкта.
Стабільне телерадіомовлення є питанням інформаційної безпеки; тому дуже важливо побачити, як працює технічна інфраструктура, від якої залежить доступ аудиторії до українського телебачення і радіо.
З вежі КРРТ транслюються телепрограми в МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5, МХ-7 та радіостанції: «Хвиля гір», «РАІ», «Вежа» і «Суспільне Культура»
Того ж дня Ігор Маслов відвідав офіс долинського місцевого провайдера аудіовізуальних сервісів – ТОВ «Телекомунікаційна мережа «Оріон». Компанія забезпечує мешканців Долини доступом до телепрограм через кабельну мережу.
У розмові з директором Василем Литвином обговорили:
- актуальний перелік програм універсальної програмної послуги у місті Долина;
- умови трансляції іноземних програм у кабельних мережах;
- необхідність подання до Національної ради (до 30 липня) звітності про кількість абонентів за І півріччя цього року.
Такі робочі зустрічі допомагають знаходити рішення локальних проблем і налагоджувати продуктивний діалог між регулятором і медіа.
Також представник медіарегулятора 26 червня мав можливість поспілкуватися у рамках програми «Цікаві люди» зі слухачами у прямому ефірі місцевої радіостанції «Хвиля гір».
Протягом 30-хвилинної розмови з ведучою ефіру Іриною Гарасимів торкнулися низки тем, які сьогодні визначають якість і стабільність медіапростору громади:
- стан інформаційного простору Калуського району та територіальної громади міста Долина;
- важливість підвищення медіаграмотності для медійників і слухачів;
- захист інформаційного простору від впливу держави-агресора;
- дотримання мовних квот у радіоефірі місцевих мовників;
- роль місцевого мовлення в період інформаційної війни.
А також багато іншого – від викликів сьогодення до шляхів покращення й розширення покриття місцевого радіомовлення.
Такі ефіри – це реальний канал комунікації, можливість наголосити на важливому та відповісти на запитання слухачів.
ТОВ «Хвиля гір» мовить в Долині на частоті 106,2 МГц.
Львівська область
Представник Національної ради у Львівській області Тарас Шоробура 25 червня вручив Андріані Пинило, журналістці ТОВ «Телерадіокомпанія «Львівська хвиля», сертифікат про участь у тренінгу «Когнітивні упередження в медіа. Нові тенденції в медіа та інформаційній грамотності».
Захід проходив у Львові 21 травня у рамках всеукраїнського циклу тренінгів, організованих Національною радою у партнерстві з DW Akademie за підтримки Європейського Союзу в межах проєкту «MediaFit Re:loaded».
Під час зустрічі з колективом радіо «Львівська хвиля», яка відбулася в офісі радіостанції, представник нагадав медійникам, що Національна рада уже два роки працює за новими європейськими правилами регулювання у сфері медіа, імплементованими у нове медійне законодавство. Одним із основних документів, відповідно до якого регулятор будує свою роботу у рамках законодавства, є Стратегія його діяльності на 2024-2026 роки. Серед стратегічних цілей – «Медіаграмотність суспільства через медіаграмотність медіакомпаній».
Андріана Пинило поділилася з колегами враженнями про тренінг, обговорили прикладне значення отриманих знань і необхідність постійного розвитку сучасних журналістів у зв’язку з динамічними змінами, які відбуваються у медіапросторі, а також викликами, що несуть ці зміни.
Загалом у тренінгу взяли участь 19 представників регіональних медіа Львівщини. Усі вони отримали сертифікати від DW Akademie про участь у цьому навчальному заході. Своїми світлинами і враженнями про тренінг учасники поділилися з представником.
Миколаївська область
Під час робочої зустрічі представника Національної ради на Миколаївщині Сергія Бондура з регіональним представником Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Миколаївській області Спартаком Гукасяном йшлося про дотримання прав людини, зокрема права на вільний доступ до інформації. Сторони узгодили напрями співпраці щодо недопущення дискримінації та утисків за ознаками етнічного чи соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії або переконань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності тощо.
Також Сергій Бондур провів нараду з керівництвом Комунального підприємства Телерадіокомпанія «Март». Порушили питання реформування комунального медіа у місцеве публічне аудіовізуальне. Також мова йшла про положення Закону України «Про медіа» щодо гендерного балансу, запобігання мові ворожнечі та результати проведених представництвом медіарегулятора моніторингів.
На запрошення телеканалу «Март» представник медіарегулятора взяв участь у програмі «Діалог».
З ведучим Віталієм Мехедою обговорили низку важливих тем, що стосуються медіапростору регіону, викликів, які постають перед медіа в умовах війни, а також ролі Національної ради у забезпеченні інформаційної безпеки.
Увагу приділили питанням медіаграмотності й протидії дезінформації. Говорили про те, наскільки вразливою залишається аудиторія до фейків, зокрема у соціальних мережах й анонімних телеграм-каналах, а також про здатність місцевих і регіональних медіа ефективно протидіяти інформаційним маніпуляціям.
Окрім того, зосередилися на викликах, пов’язаних із використанням штучного інтелекту у сфері медіа, та необхідності дотримання етичних стандартів і прозорості джерел інформації.
У фокусі зустрічі також були питання:
- впливу нового медійного законодавства на зміни у діяльності медіа;
- типових порушень суб’єктів у сфері медіа;
- звернень та скарг жителів регіону на діяльність медіа.
Розглянули результати ліцензування та реєстрації медіа в Миколаївській області за два роки дії закону.
Полтавська область
Нараду з керівниками друкованих медіа міста Решетилівка провели представниця Національної ради на Полтавщині Лілія Миронович і головний спеціаліст секретаріату представника Ярослав Воробйов.
Газети «Решетилівський вісник» представляв Іван Циган, а «Нову годину» – Тетяна Смірнова.
Зосередилися на обговоренні медійного законодавства, зокрема положень, що стосуються діяльності друкованих медіа. Також розмову вели про проблеми у роботі друкованих медіа (фінансування, друк, доставка).
Сумська область
Результати моніторингу контенту шосткинської телекомпанії «Телеком-Сервіс» щодо дотримання гендерного балансу проаналізувала представниця медіарегулятора на Сумщині Лариса Якубенко разом із творчим колективом компанії.
Вона повідомила, що у І півріччі цього року досліджено 88 одиниць телевізійного контенту місцевого мовника загальним хронометражем 6 годин 30 хвилин (новинні сюжети, інформаційно-аналітичні програми, ролики соціальної реклами).
Порівняльний аналіз даних за минулий рік із результатами моніторингу за І півріччя 2025 року свідчить, що компанія «Телеком-Сервіс» (логотип «ТКС») значно покращила свої середні показники якісної оцінки. Левова частка медіапродукту є гендерно нейтральним і збалансованим щодо гендерних ролей.
Частка використання фемінітивів при створенні контенту становить 99%, що значно більше порівняно з 2024 роком. Цей факт наочно демонструє прагнення мовника поширювати й популяризувати ідеї гендерної рівності та дотримуватися чинної мовної норми.
Водночас зафіксовано суттєвий дисбаланс у кількісному представленні чоловіків і жінок серед кореспондентів, ведучих і у закадровому аудіоряді, що пояснюється об’єктивними причинами – мобілізацією чоловіків.
Представниця медіарегулятора порекомендувала редакційному колективу додатково попрацювати над збільшенням:
- контенту з егалітарною роллю жінок;
- матеріалів про жінок-військовослужбовиць;
- кількості експерток/експертів в інформаційно-аналітичних програмах і новинних сюжетах.
Також Лариса Якубенко продовжила серію виступів у медіа Сумщини на тему медіаграмотності як запоруки стійкості жителів області до дезінформації та ворожих наративів.
Про те, як розпізнати дезінформацію й маніпулятивний контент і чому вони є інструментом війни, говорили в ефірі «Радіо «ТКС».
Представниця медіарегулятора розповіла, через які канали дезінформація найчастіше потрапляє до української аудиторії.
Разом із журналістом Андрієм Проданом проаналізували різновиди маніпуляцій у соціальних мережах, механізм їх впливу та наслідки для суспільства.
З’ясували, які маркери вказують на маніпулятивний контент, зокрема:
- емоційні заголовки;
- відсутність джерел інформації;
- позначення як джерело інформації «соціальні мережі»;
- використання в якості експертів невідомих персонажів (псевдоекспертів);
- навішування ярликів;
- емоційна накрутка аудиторії;
- незбалансованість даних, викривлена інформація;
- використання спонукальних слів у заголовках чи тексті.
Не оминули увагою й технологію генерації зображень та відео для маніпуляцій у соціальних мережах.
Харківська область
Нараду з керівниками провайдерів аудіовізуальних сервісів провела представниця Національної ради на Харківщині Ірина Панченко. У ній взяли участь Олександр Жарко – ПП «ТК МКТ «Діалог», Віталій Ампілогов – ПП «ТК СКТ «Лідер-2000» та Валерій Бодарєв – ТОВ «Зміїв-Медіа».
Ці провайдери системно надають безоплатну технічну допомогу військовим, територіальній обороні, лікарням, школам і органам місцевого самоврядування.
Олександр Жарко під час війни працює один – працівники підприємства захищають країну. Служить на фронті парамедикинею і його дочка.
Війна завдала серйозних втрат. Під час окупації Балаклії технічне обладнання ПП «ТК СКТ «Лідер-2000» було майже повністю знищене окупантами. Відновлення йде поетапно з огляду на ускладнену логістику й перебої з електропостачанням. ТОВ «Зміїв-Медіа» наразі утримує технічну стабільність.
Учасники зустрічі говорили про діяльність провайдерів, норми медійного законодавства, зокрема формування універсального медіа сервісу, частку каналів державною мовою, умови розповсюдження іноземних лінійних медіа.
Такі зустрічі дозволяють оперативно реагувати на виклики часу, допомагати фахівцям на місцях, поглиблювати комунікацію й підвищувати загальний рівень дотримання законодавства у сфері медіа.
Також Ірина Панченко зустрілася з журналістом і редактором газети «Зоря» і «Вісник Богодухівщини» Василем Мирошником, який працює у прифронтовому Золочеві. Вона вручила журналістові Почесну грамоту Національної ради з нагоди Дня журналіста.
Приміщення редакції частково зруйноване через постійні ворожі обстріли. Але газети продовжують виходити щотижня. Василь Мирошник сам працює над їхнім матеріалом і самотужки розвозить видання людям у прифронтові села, де часто відсутні електропостачання та інтернет. Він на постійному зв’язку з місцевими громадами.
Ірина Панченко і Василь Мирошник говорили про виклики воєнної журналістики, важливість місцевих друкованих медіа, медійне законодавство тощо.
У професії Василь Мирошник 47 років, із них 25 – на редакторській посаді. Заслужений журналіст України, член НСЖУ, має державні нагороди. Про його діяльність західні медіа зняли два документальних фільми українською й англійською мовами. Також журналіст допомагає європейським військовим кореспондентам працювати на місцях руйнувань.
Хмельницька область
Представниця Національної ради у Хмельницькій області Олена Гавінська взяла участь у презентації книги «Українське радіо. Історія буремного століття», що відбулася цього тижня у Хмельницькому.
Видання, приурочене 100-річчю Українського радіо», представляли Вадим Міський, співавтор книги, член наглядової ради НСТУ, та Дмитро Хоркін, керівник Українського радіо, ідейний натхненник видання. Під час презентації розглянули роль Українського радіо під час Другої світової та сучасної російсько-української воєн, його значення у донесенні інформації на окуповані території, у становленні та захисті української державності, розвитку нашої культури.
Черкаська область
Під час робочої поїздки до Умані головна спеціалістка секретаріату представника Національної ради у Черкаській області Галина Рижак провела нараду щодо дотримання вимог медійного законодавства із керівниками і працівниками суб’єктів у сфері медіа. Участь у нараді взяли Наталія Савочка (ТОВ Телекомпанія «Сатурн-TV»), Андрій Вдовиченко (КП «Телекомпанія Умань»), Олександр Квашук (ТОВ «Телекомпанія «ТІМ») та Любов Кузьменко (ГО «Умань об’єднує»).
Темою розмови стали результати моніторингів медіа регіону, зокрема дотримання гендерного балансу, заборони поширення дискримінаційних висловлювань щодо певних груп осіб, захисту прав дітей, заборони поширення антиукраїнської пропаганди та інформації, що загрожує національній безпеці України.
Учасники зустрічі привітали з початком діяльності нове друковане медіа – газету «Умань об’єднує», побажавши колегам наснаги й розвитку.
Офіс представництва медіарегулятора на Черкащині відвідали військові. Від імені Збройних сил України вони висловили вдячність Національній раді за допомогу й співпрацю. Йдеться, зокрема, про надані регулятором у стислі терміни висновки щодо відповідності визначеним вимогам Закону України «Про медіа» роликів, створених для популяризації військової служби. Ці матеріали уже передані для трансляцій аудіальними медіа регіону.
Чернівецька область
Безбар’єрність як спільна цінність: у Чернівцях відбулася зустріч, присвячена інклюзивності в суспільстві та медіа
Про доступність, безбар’єрність та етичні стандарти висвітлення тем інклюзії йшлося під час робочої зустрічі представниці Національної ради у Чернівецькій області Любові Нечипорук із представницею Урядової уповноваженої з прав осіб з інвалідністю, головою ГО «Чернівецька обласна організація людей з інвалідністю «Лідер» Валентиною Добридіною.
Увагу приділили ролі медіа у формуванні об’єктивного сприйняття людей з інвалідністю та інших вразливих груп нашого суспільства. Йшлося про відповідальність журналістів у контексті зображення осіб з інвалідністю, коректне використання термінології, уникнення стереотипів.
«У контексті медійного простору області є позитивні зрушення: до прикладу, телеканал «С4» відновив переклад трансляцій сесій міської ради на жестову мову, адаптувавши таким чином важливі для громади рішення до сприйняття людьми з порушеннями слуху», – відзначила під час розмови представниця медіарегулятора.
Любов Нечипорук також зауважила, що моніторинги представництва медіарегулятора в регіоні фіксують в ефірі місцевих лінійних аудіовізуальних медіа збільшення кількості сюжетів про життя людей з інвалідністю, а також потреби і досвід ветеранської спільноти. Журналісти регіону дедалі уважніше ставляться до чутливих тем, дотримуються професійної етики і принципів інклюзії.
Національна рада системно працює над тим, аби медіа уникали дискримінаційних підходів і зміцнювали довіру глядачів завдяки професійному висвітленню складних соціальних тем. Зокрема, реалізовується ініціатива «Компетентні медіа – демократичне і толерантне суспільство», спрямована на подолання стереотипів і підтримку інклюзивних редакційних практик.
Валентина Добридіна розповіла про діяльність Ради безбар’єрності при Чернівецькій обласній військовій адміністрації. Рада опікується моніторингом доступності установ і послуг, а також розробкою рішень, які сприяють комфортному життю всіх мешканців області, зокрема людей з інвалідністю.
«Безбар’єрність – це не лише про фізичну доступність, а й про формування в суспільстві культури поваги та рівних можливостей для кожного», – акцентувала представниця Урядової уповноваженої з прав осіб з інвалідністю. Вона висловила переконання, що саме медіа відіграють ключову роль у подоланні стереотипів і створенні справжньої інклюзії, тому важливо, щоб журналісти відповідально і етично висвітлювали теми, пов’язані з людьми з інвалідністю та іншими вразливими групами.
Представниця Національної ради мала змістовну робочу зустріч із головою Чернівецької обласної організації Національної спілки журналістів України, координатором Чернівецького Центру журналістської солідарності Володимиром Бобром.
Обговорили виклики, які постають перед журналістською спільнотою регіону в умовах війни, а також актуальний стан медіапростору краю.
Однією з позитивних подій цього року стало розширення мовлення КП «ТРО «Сокиряни», яке розпочало цілодобове радіомовлення для мешканців Кельменеччини.
Водночас надзвичайно складною залишається ситуація в сегменті друкованих медіа. «Кожен передплачений примірник – це підтримка не лише конкретної редакції, а й інформаційної стійкості самої громади», – акцентувала Любов Нечипорук.
За словами Володимира Бобра, «збереження друкованих медіа – не лише про традицію: у сільських громадах, серед літніх людей або в місцях, де нестабільний інтернет-зв’язок, саме газета часто залишається єдиним джерелом достовірної інформації. Друковані видання формують критичне мислення, допомагають громадянам орієнтуватися в потоці подій, а в умовах війни – протистояти дезінформації».
Серед шляхів можливого поліпшення скрутного становища друкованих медіа він вбачає налагодження комунікації редакцій з територіальними громадами та знаходження альтернативних способів доставки.
Також серед питань, які викликають занепокоєння у всіх суб’єктів медіасфери, – необхідність бронювання працівників. Це питання потребує комплексного і чіткого врегулювання на загальнодержавному рівні, з урахуванням специфіки роботи журналістів у час війни.
Чернігівська область
Під час тренінгу на тему «Комунікація та поширення інформації» для керівництва ДПС Чернігівщини представниця медіарегулятора у регіоні Ірина Сенченко зупинилися на таких аспектах:
- робота медіарегулятора у цьому напрямку;
- основні принципи взаємодії з журналістами;
- побудова відповідної комунікації в умовах війни;
- правила медіаграмотності та їх реалізації в регіонах.
Захід організував Чернігівський регіональний центр підвищення кваліфікації.
