У Києві 24 червня відбулися зустріч Керівного комітету Ради Європи в межах реалізації другої фази проєкту «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні» та круглий стіл «Медіа законодавство України на шляху до гармонізації зі стандартами Ради Європи та Європейського Союзу». Учасники зосередилися на підтримці незалежних медіа, свободи вираження поглядів та стійкості демократичних інституцій в умовах війни. Особливу увагу приділили безпеці журналістів та важливості застосування європейських стандартів у боротьбі зі SLAPP-позовами проти медійників. До обговорення долучилися перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль і член регулятора Олександр Бурмагін.
Зустріч відкрив голова Офісу Ради Європи в Україні Мачей Янчак. У своєму вступному слові він подякував українським партнерам за спільну роботу над реформами у сфері свободи вираження та нагадав, що проєкт реалізується в межах Плану дій Ради Європи для України на 2023–2026 роки.
«Один із ключових викликів для українських медіа сьогодні – тиск через дезінформацію, пропаганду та переслідування журналістів. Водночас, попри загрози, Україна демонструє послідовні зусилля в реформуванні законодавства, просуванні стандартів Ради Європи та підтримці незалежної журналістики. Ми повинні рухатися вперед, щоби свобода медіа була не лише декларацією, а реальністю та основою демократії», – наголосив Мачей Янчак.
Учасників зустрічі привітала й Аліна Татаренко, голова відділу співробітництва з питань свободи слова Департаменту демократичних інститутів та свобод Ради Європи, яка приєдналася онлайн. Вона наголосила на необхідності завершення медіареформи та важливості співпраці з європейськими ініціативами, зокрема в протидії дезінформації та регулюванні платформ:
«Завершення медіареформи не просто технічна задача. Це необхідна умова для майбутніх виборів і подальшого вступу України в ЄС».
Микита Потураєв, голова Комітету ВРУ з гуманітарної та інформаційної політики, зосередив увагу учасників на економічних викликах українського медіапростору в умовах війни та скорочення допомоги міжнародних партнерів: скорочення штатів, зниження доходів, потреб в нових джерелах підтримки.
«Журналісти не працюють у вакуумі, для того, щоб вийшов журналістський матеріал, зазвичай працює велика команда медійників. Сьогодні найважливіше є те, щоби нам було кого захищати. Бо якщо не буде медіа, то не буде й журналістів, і свободи слова», – сказав голова Комітету, назвавши пряму підтримку Ради Європи критично важливою.
Ярослав Юрчишин, голова Комітету ВРУ з питань свободи слова, наголосив, що на відміну від багатьох європейських країн, для яких загрози залишаються теоретичними, Україна не може дозволити собі зволікати. Він подякував Раді Європи за послідовну підтримку, зокрема за допомогу у звільненні українських журналістів із полону. Згадав також про потребу саморегуляції, посилення ролі регулятора та важливість встановлення професійних стандартів у новому цифровому середовищі.
Про те, як Національна рада реалізовувала першу фазу проєкту у 2024 році, детально розповів Валентин Коваль, перший заступник голови медіарегулятора. Йшлося про проведення серії круглих столів щодо вдосконалення законодавства, обговорення практичних аспектів регулювання друкованих медіа, розробку методичних рекомендацій щодо недопущення мови ворожнечі, а також залучення європейського досвіду для протидії SLAPP-позовам.
Валентин Коваль також акцентував увагу на необхідності посилення інституційної спроможності регулятора та важливості міжнародної експертизи законодавчих і підзаконних актів, що готуються до впровадження. Окремо він підкреслив ініціативу щодо пошуку механізмів для розширення впливу на великі платформи для країн Ради Європи, що не є членами ЄС, адже наразі інструменти DSA доступні лише державам-членам Євросоюзу.
«Ми ініціювали пошук механізмів, які дозволили б регуляторам країн Ради Європи, що не є членами ЄС, отримати доступ до інструментів впливу на великі цифрові платформи. Наразі такі інструменти, передбачені DSA, доступні лише країнам-членам Євросоюзу. Це питання активно обговорюється, і вже сьогодні бачимо перші кроки до його вирішення. Сподіваюся, з часом ми матимемо не лише можливість надсилати запити платформам, а й інструменти для реального впливу», – підсумував Валентин Коваль.
Про здобутки в межах проєкту розповіли й інші учасники. Представниця Міністерства культури та стратегічних комунікацій поділилася досвідом роботи над безпекою журналістів та просуванням кампанії «Журналісти мають значення». Голова Наглядової ради Суспільного розповіла про виклики для незалежного мовлення та підкреслила важливість збереження редакційної незалежності. Представниця суддівської спільноти, поінформувала про ініціативи з підготовки суддів до розгляду справ у сфері свободи вираження.
Окрему увагу приділили журналістам, які працюють у регіонах. У дискусії взяли участь представники незалежних розслідувальних медіа, зокрема Олена Мудра, незалежна журналістка із Закарпаття, Юрій Ніколов, редактор сайту «Наші гроші», та команда Bihus.Info. Журналісти розповіли про власний журналістський досвід: тиск, безпеку, нові форми загроз та необхідність правового захисту.
Модерувала зустріч Олена Демченко, керівниця медійного проєкту Ради Європи. Вона розповіла, що на цьому етапі проєкт зосереджений на впровадженні конкретних практичних рішень, які допомагають краще захищати свободу слова під час війни.
У другій частині засідання Керівного комітету Ради Європи учасники зосередилися на планах на 2025 рік. Олена Демченко представила основні напрями роботи, серед яких подальша підтримка безпеки журналістів, супровід законодавчих змін та розширення співпраці з Офісом Генерального прокурора й Міністерством внутрішніх справ.
За підсумками обговорення учасники затвердили план дій на наступний рік і погодили подальшу координацію в межах наступної фази проєкту.
Після плідної роботи Комітету та короткої перерви, учасники продовжили день участю в обговоренні під час круглого столу «Медіа законодавство України на шляху до гармонізації зі стандартами Ради Європи та Європейського Союзу».
Захід модерував член Національної ради Олександр Бурмагін, який підкреслив, що ефективні зміни для журналістів і представників медіа можливі лише за їх активної участі.
Експерти обговорили виклики просування медійних законопроєктів (зокрема, №12111) та їх розгляд у парламенті, необхідність лібералізації рекламного ринку та імплементації європейських директив (DSA, DMA, EMFA, AI Convention, anti-SLAPPs Directive). Також окремо зупинилися на адаптації анти-SLAPP директиви.
«Шлях України до повної гармонізації медіазаконодавства з європейськими стандартами є складним, але абсолютно необхідним процесом. Він вимагає узгоджених зусиль усіх сторін та підтримки міжнародних партнерів. Потрібно створити правове поле, яке відповідатиме європейським цінностям свободи слова, прозорості та відповідальності», – підсумував на завершення член Національної ради.
За результатами обговорення учасники домовилися про подальшу координацію зусиль у межах другої фази проєкту, зосередившись на практичній співпраці, обміні досвідом та підтримці реформ.
