До Всесвітнього дня свободи преси ЮНЕСКО провело в Києві захід, присвячений ролі медіа у повоєнному відновленні України. У центрі обговорення – трансформація медіаландшафту та виклики, з якими зіткнувся український медіасектор через війну. Серед ключових спікерів – член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін, який представив бачення регулятора як партнера і союзника медіа в процесі адаптації до нових умов.
На захід «Стійкі медіа, стійка Україна: роль медіа у відновленні України» зібралися представники уряду, міжнародних організацій, дипломатичного корпусу, журналістської спільноти та громадянського суспільства. Відкриваючи дискусію, посол Європейського Союзу в Україні пані Катаріна Матернова, висловила глибоку повагу до українських журналістів, які попри загрози власному життю продовжують доносити правду світу про події в Україні.
«Підтримка українських медіа не менш важлива, ніж підтримка українського війська. Одна війна ведеться на полі бою, інша – в інформаційному просторі. Тут правда протистоїть російській брехні та дезінформації», – наголосила вона.
Особливо емоційною стала згадка про загибель у російському полоні української журналістки Вікторії Рощиної. За словами пані посла, ця трагедія стала однією з найболючіших сторінок війни в інформаційній сфері.
«Тіло Вікторії Рощіної повернули з російського полону. Їй було 27 років. Її викрали, катували, вбили, а потім повернули. І я думаю, що це, на жаль, уособлює боротьбу, з якою стикаються українські журналісти. Цей злочин вразив мене не лише як дипломатку, а й як матір, як жінку, як людину, яка захоплюється стійкістю та мужністю українських жінок. Ми вшановуємо пам’ять Вікторії, яка стала символом незламності», – зазначила Матернова.
Під час панельної дискусії «Відновлення медіаландшафту України через співпрацю» експерти обговорили, як державні, міжнародні та громадські інституції можуть сприяти формуванню стійкої, незалежної та різноманітної медіасфери в умовах війни та подальшої відбудови.
Член Національної ради Олександр Бурмагін наголосив на важливості підтримки медіа в умовах війни. Національна рада виступає як координатор і комунікатор між різними гравцями медіаринку, Верховною Радою, урядом та міжнародними партнерами. Ця взаємодія має бути спрямована на забезпечення ефективної політики та підтримки розвитку медіасистеми в Україні. Він підкреслив, що регулятор сьогодні – не каральний орган, а партнер медіа у боротьбі за правду, свободу слова та європейське майбутнє. Орган виконує не лише наглядові, а й підтримувальні функції і дуже обережний у своїй санкційній політиці.
«Більшість заходів реагування, які застосовує регулятор під час повномасштабного вторгнення на порушення медіа, – це приписи, які мають попереджувальний, а не каральний характер. Штрафи трапляються лише у разі серйозних порушень, зафіксованих за скаргами аудиторії або виявлених під час планових перевірок. Усі рішення ухвалюються після колегіальних обговорень, які спрямовано, як правило, саме на пошук більш ліберального варіанту», – пояснив він.
За словами Олександра Бурмагіна, головними пріоритетами діяльності Національної ради залишаються підтримка, просвітництво та консультування медіа. Медіареформа триває, і регулятор відіграє у ній ключову роль. Важливою складовою відновлення – впровадження ефективних регуляторних механізмів. Тимчасові дозволи, гнучке регулювання та можливість адаптуватися до змін у правовому полі необхідні для забезпечення безперервної роботи медіа.
Ще один важливий напрям – імплементація стандартів Європейського Союзу. Закон «Про медіа», ухвалений у межах євроінтеграції, реалізував на національному рівні Директиву ЄС про аудіовізуальні медіапослуги. Що своєю чергою відкрило доступ наших медіа до фондів ЄС.
Регулятор також активно відстоює інтереси українських журналістів на міжнародному рівні — в ООН, ЮНЕСКО, Раді Європи. У зверненнях до міжнародних організацій голова Національної ради Ольга Герасим’юк регулярно акцентує увагу на злочинах, які чинить російський агресор щодо українських медіа: руйнування інфраструктури, вбивства, утримання журналістів у полоні, придушення свободи слова.
Попри обмежене фінансування Національна рада відкрита до співпраці з громадськими організаціями, міжнародними фондами, дослідниками та експертами. Як нагадав Олександр Бурмагін, спільно з партнерами було профінансовано обслуговування 16 радіочастот для прикордонних мовників. Також завдяки підтримці ЮНЕСКО реалізовано низку гуманітарних ініціатив.
На завершення він наголосив, що регулятор свідомо уникає репресивної риторики.
«Навіть у складних правових ситуаціях – зокрема в рекламі, де існують законодавчі колізії, – ми обираємо діалог із законодавцями та представниками індустрії. Наша мета – удосконалити правила, зробити їх зрозумілими й справедливими для всіх учасників ринку», – підсумував він.
Під час заходу також було презентовано спільне дослідження ЮНЕСКО та Львівського медіафоруму щодо поточного стану українського медіаландшафту – втрат, пошкоджень і потреб медіасектору в контексті відновлення.
Постійний координатор системи ООН та гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале, підсумовуючи обговорення, наголосив на важливості підтримки медіа як ключової інституції в процесі демократичного відновлення.
