8 квітня у Чернівцях з ініціативи Національної ради і Чернівецької обласної військової адміністрації відбулася конференція «Стратегічні аспекти протидії державі-агресору в інформаційній площині: об’єднання зусиль медіа та національних спільнот». Про виклики у захисті інформаційного простору та розробку спільних механізмів для протидії впливу держави-агресора в медіасфері говорили представники державних і місцевих органів влади, науковці, працівники національно-культурних товариств, експерти у сфері медіа й етнополітики. До обговорення долучилися члени Національної ради Олександр Бурмагін і Максим Онопрієнко.
Україна не перший рік протистоїть гібридній війні, і з повномасштабним вторгненням росії в Україну інформаційні атаки ворога лише посилилися. Агресор відшукує найрізноманітніші точки доступу, через які прагне розхитати українське суспільство і посіяти розбрат, аби тим самим ослабити нашу країну. Медіа у цій війні мають одне з основних завдань – якісно інформувати, розпізнавати дезінформаційні кампанії ворога, роз’яснювати їх для громадян задля збереження стійкості громад і розвитку критичного мислення населення.
«Медіа, інформація можуть бути як бронею, так і зброєю. І дезінформація, фейки, намагання посіяти розбрат – це ті інструменти, якими ворог дуже вправно користується», – зауважив у своєму виступі Максим Онопрієнко.
Сприяння і розбудова, підтримка медіа, які мовлять мовами корінних народів і мовами національних спільнот, – важливий аспект діяльності Національної ради, який прописаний у стратегії її діяльності. Відразу ж після набуття чинності Законом «Про медіа» регулятор розпочав консультації із представниками національних спільнот та інших громад для обмеження проявів нетерпимості, мови ворожнечі в медіа. Спільно працювали над критеріями коректного донесення інформації.
Максим Онопрієнко відзначив чернівецькі медіа як хороший приклад поваги до розмаїття культур, традицій і національностей.
«Нині всі – і медіа, і національні спільноти, і наука й культура – усі маємо будувати свою лінію єдності. Об’єднавши спільні зусилля, країна може протиставити ворогу свою згуртованість і не дати йому підірвати довіру, спотворити реальність і зруйнувати нашу єдність», – наголосив він.
Олександр Бурмагін нагадав, що удосконалення законодавства у сфері національних спільнот було вимогою до України для підтвердження статусу кандидата на членство у Європейському Союзі. І власне ця вимога, як і медіареформа, були виконані.
Він зауважив, що стосовно дотримання прав національних спільнот є багато стандартів міжнародного рівня. Це – стандарти Ради Європи, стандарти Європейського Союзу, які стосуються безпосередньо діяльності медіа, Конвенція про транскордонне мовлення, Директива ЄС про аудіовізуальні медіапослуги. А також є українське законодавство. Міжнародні стандарти передбачають певний мінімальний рівень, який Україна зобов’язана забезпечити, водночас держава може зробити більше.
Наразі Закон «Про медіа» передбачив на системному рівні можливість регулятора реагувати на поширення дискримінаційних висловлювань, мови ворожнечі, закликів до насильства за різними ознаками, в тому числі національною. Такі порушення вважаються значними й грубими і передбачають серйозну відповідальність.
«Національна рада за два порушення, наприклад за хейтспіч, може анулювати ліцензію або скасувати реєстрацію того чи іншого медіа», – акцентував Олександр Бурмагін.
Член Національної ради зауважив, що в часи повномасштабної війни медіа «можуть і мають бути серед іншого запобіжником і захистом України, українців, національних спільнот, сприяючи міжкультурному діалогу, культурному розмаїттю і забезпечуючи ті гарантії, які передбачені для національних спільнот».
У Чернівецькій і Закарпатській областях Національна рада вже реєструвала медіа, які виходять мовами національних спільнот, і це підтверджує, що гарантії, які є на міжнародному й національному рівнях, реалізовуються.
Олександр Бурмагін озвучив також актуальні проблеми сфери медіа. Перша – регулювання платформ доступу до інформації (соцмереж), які активно використовує ворог у війні проти України. Друга – потреба на практиці мати ефективні та дієві механізми підтримки медіа національних спільнот. У законі про державну підтримку медіа такі гарантії є, але насправді немає механізму та фінансування під цю підтримку. Третій виклик – штучний інтелект, який значно поглиблює загрози у сфері дезінформації, діпфейки і використовується для роздмухування конфліктів на національному, расовому ґрунті тощо.
Після конференції відбувся брифінг за участі членів Національної ради Олександра Бурмагіна і Максима Онопрієнка. Вони підкреслили важливість таких конференцій, адже це додаткові точки дотику для ефективної взаємодії медіа, національних спільнот і громадянського суспільства.
Загалом у конференції взяли участь понад 80 експертів та представників різних організацій, у тому числі понад 30 суб’єктів у сфері медіа. За підсумками заходу буде підготовлено збірник доповідей, який стане ще одним кроком до формування ефективної інформаційної стратегії протидії ворожим наративам.
Також у рамках конференції відбувалася виставка, на якій представлено колекцію традиційного буковинського одягу, зібрану відомим етнографом Миколою Шкрібляком. У приватній збірці етнографа зберігається витканий одяг буковинців кінця ХІХ – початку ХХ століть з усіх етнографічних регіонів краю: Буковинської Гуцульщини, Буковинського Підгір’я, Буковинського Попруття, Буковинської Наддністрянщини. У день конференції були презентовані раритетні буковинські строї – костюми Буковинського Підгір’я.
Довідково:
- 23% друкованих медіа Чернівецької області виходять мовами національних спільнот.
- В ефірі місцевих телеканалів транслюються програми румунською мовою, які висвітлюють діяльність представників національних спільнот, волонтерський рух, ініціативи з підтримки військових та інші суспільно важливі питання.
- У регіоні проживають представники майже 80 національностей. Серед них – українці, румуни, молдовани, поляки, євреї, вірмени, азербайджанці, німці та інші національності.
- У регіоні активно діють 30 громадських організацій національно-культурних товариств, які об’єднують представників різних етнічних спільнот: 67% румунських, 10% польських, 7% молдавських, єврейських і 3% вірменських, азербайджанських, німецько-австрійських.
- На території Чернівецької області працюють чотири центри культури національних спільнот і корінних народів: румунський, польський, німецько-австрійський та єврейський.
