17-18 березня у Відні відбулася Перша додаткова нарада ОБСЄ у людському вимірі, присвячена ролі медіа в умовах конфліктів і гуманітарних криз. Україна знову була в центрі уваги – не лише як тема, а як країна, що має реальний досвід і відповіді на складні виклики сьогодення. Поки в Україні триває війна, на міжнародному рівні ми відстоюємо не менш важливі цінності – право на правду, свободу слова та підтримку демократичного світу. Участь у заході взяв перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль.
Серед учасників – дипломати, міжнародні експерти, журналісти, правозахисники та представники громадянського суспільства. Україну представляли не лише дипломати Постійного представництва при ОБСЄ, а й народні депутати – голова Комітету ВРУ з питань інформаційної та гуманітарної політики Микита Потураєв, голова Комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, а також громадські діячі й українські медіа.
У перший день візиту Валентин Коваль взяв участь у спеціальному заході «Громадянські свободи під загрозою росії: свідчення України», організованому Постійним представництвом України при ОБСЄ спільно з делегаціями Ірландії та Канади. Головним спікером виступив правозахисник, журналіст і колишній військовополонений Максим Буткевич, який провів два роки в російському полоні. Захід привернув увагу учасників відвертою розмовою про переслідування, репресії та порушення прав людини з боку росії.
Особливим акцентом у програмі візиту була прем’єра документального фільму «Він повернувся», створеного редакцією The Kyiv Independent. Стрічка висвітлює факти сексуального насильства, скоєного російськими військовими під час окупації територій України. Фільм став черговим свідченням воєнних злочинів, які мають бути належно задокументовані, отримати правову оцінку та не залишитися безкарними.
Наступного дня Валентин Коваль виступив на двох тематичних сесіях. Перша з них – «Реагування: вирішення проблем у сфері медіа та інформації, включно з дезінформацією». У своєму виступі він наголосив, що дезінформацію потрібно розглядати не як факт, а як процес. І саме процес дає більше шансів для протидії. Важливо розуміти, хто створює неправдивий контент, як він поширюється і хто є вразливою аудиторією.
Також представник медіарегулятора порушив тему відповідального використання штучного інтелекту в медіа. Зокрема, наголосив, що маркування AI-контенту повинно стати стандартом, а не винятком. Це питання вже зараз активно вирішують у Європі. Україні теж варто бути серед лідерів, а не залишатися осторонь.
«Системи ШІ можуть бути досконалими в усьому, окрім боротьби за людську гідність», – акцентував Валентин Коваль.
Під час третьої тематичної сесії «Підготовка: підвищення стійкості суспільства за допомогою незалежної журналістики та медіаграмотності» Валентин Коваль порушив одну з ключових проблем сучасного інформаційного простору – поляризацію медіа в умовах поляризованого суспільства. Така ситуація, за його словами, – це не лише результат зовнішнього тиску чи технологічних змін, а й ознака політичної незрілості як з боку частини суспільства, так і з боку політиків, які активно використовують медіа для посилення розподілу й напруги.
На його думку, роль медіа в такій ситуації мала б бути протилежною – знижувати градус емоцій, врівноважувати точки зору, допомагати знаходити спільне. Але дедалі частіше медіа стають інструментами політичної боротьби, особливо ті, що прямо чи опосередковано пов’язані з партіями або групами впливу.
Він звернув увагу на те, що традиційна модель медіа – «від одного до всіх» – вже не працює. Сьогодні кожен має доступ до інформаційних платформ і можливість транслювати свої думки глобально. Модель змінилася на «всі до всіх», і в цьому середовищі роль професійних журналістів і авторитетних медіабрендів значно менша.
«Наша дискусія сьогодні дуже важлива, хоча й трохи запізніла. Звісно, поки існують такі бренди, як BBC або Dagens Nyheter, британці та шведи мають можливість перевірити достовірність інформації. Але коли у подібній ситуації 77% українців звертаються до російської платформи Telegram – це викликає занепокоєння і створює серйозні ризики для інформованості й безпеки суспільства», – наголосив представник медіарегулятора.
Підсумовуючи участь у нараді, можна сказати: Україна сьогодні не просто у центрі уваги ОБСЄ – її досвід став практичною основою для багатьох обговорень. Війна змінила роль медіа, підсвітила проблеми, які є актуальними не лише для України, і показала, що свобода слова й безпека – це не протилежності, а сфери, які мають працювати разом. Представники української делегації протягом двох днів ділилися практичним досвідом та інструментами, які вже застосовуються в Україні в умовах війни, і які можуть бути корисними іншим країнам.
